25 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/3635/24
Головуючий суддя І інстанції - Притула К.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в адміністративній справі №340/3635/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваста Компані» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аваста Компані» звернулось до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2024 року № 00015560902 на суму 500 000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2024 року № 00015500704 на суму 11 482,36 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2024 року № 00015570902 на суму 1020,00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваста Компані» було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20 лютого 2024 року № 00015500704 на суму 11 482,36 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 20 лютого 2024 року № 00015570902 на суму 1020,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у відповідності з приписами законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування. Вказано, що перевіряючими зроблено висновок про не проведення розрахункової операції через РРО виключно на підставі наявності на АЗС нестачі пального. При цьому не встановлюючи та не відображаючи в Акті перевірки коли та за яких обставин така нестача виникла, чи відображена вказана нестача обліку ТОВ нафтопродуктів на АЗС. Також, при розрахунку вартості пального, яка (на думку перевіряючих) не була проведена ТОВ через РРО, перевіряючими вказана вартість пального, обрахована виходячи з діючих цін на пальне на АЗС на час проведення перевірки, не встановлюючи при цьому ціну та вартість пального на час виникнення його нестачі.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області, на підставі наказу на проведення перевірки від 09 січня 2024 року №14-п та направлень, проведено перевірку ТОВ «Аваста Компані» (податковий номер 44807654) за фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об'єктів, або інших об'єктів власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску пального): Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Гурівка, вул. Центральна, буд.25, АЗС №23, кіоск.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу підакцизних товарів, який зареєстрований в органі ДПС 19.01.2024 року №545/11-28-09-02/44807654 (далі - акт перевірки, а.с. 63-67), висновком якого вказано про порушення вимог:
- частини 1 статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (надалі Закон №481/95-ВР) в частині зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального;
- пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 07.07.1995 року №265-95 (надалі Закон №265-95) в частині нестачі пального;
- пункту 12 статті 3 Закону №265-95 в частині відсутності та не надання до перевірки документів, що підтверджують походження товарних запасів;
- пункту 85.2 статті 85 ПК України, в частині не надання до перевірки документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Не погоджуючись із актом перевірки, ТОВ «Аваста Компані» 06.02.2024 подані заперечення вказаний акт (а.с.20-25).
За результатом розгляду заперечень на акт перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області направлено позивачу лист «Про розгляд заперечень» №1174/6/11-28-09-01-07 від 14.02.2024, яким вирішено підтримати висновки викладені в акті перевірки від 19.01.2024 №545/11-28-09-02/44807654, а заперечення залишити без задоволення (а.с.28-29).
На підставі акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- форми «С» від 20.02.2024 року №00015560902, яким до ТОВ «Аваста Компані», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР застосовано штрафну санкцію у сумі 500000 грн. (а.с.13);
- форми «С» від 20.02.2024 року №00015500704, яким до ТОВ «Аваста Компані», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 1 статті 17 Закону №265/95 застосовано штрафну санкцію у сумі 11482,36 грн. (а.с.14);
- форми «ПС» від 20.02.2024 року №00015570902, яким до ТОВ «Аваста Компані», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано штрафну санкцію у сумі 1020,00 грн. (а.с.16).
13 березня 2024 року ТОВ «Аваста Компані» подало скаргу до ДПС України на податкові повідомлення - рішення від 20 лютого 2024 року №00015560902, №00015500704, №00015570902 (а.с. 31-37).
Рішенням ДПС України від 16.05.2024 №14457/6/99-00-06-03-01-06 «Про результати розгляду скарги» залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 20 лютого 2024 року №00015560902, №00015500704, №00015570902, а скаргу - без задоволення (а.с.23-25).
Не погодившись з правомірністю прийняття наведених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки не містить встановлених фактів не проведення розрахункової операції через РРО, також відповідачем не досліджувалось питання в зв'язку з чим виникла нестача пального, а тому податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №00015500704 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню. Вказано, що письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому позивач був звільнений від обов'язку надавати відповідь на запит відповідача, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 року №00015570902, яким до ТОВ «Аваста Компані», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано штрафну санкцію у сумі 1020,00 грн. підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до п.1 ст.17 Закону 265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Як видно з матеріалів справи, 10.01.2024 працівниками підприємства в присутності працівників ГУ ДПС у Кіровоградській області було проведено зняття фактичних залишків пального на АЗС, згідно встановлених рівномірів-лічильників та метр-штоку.
Під час зняття фактичних залишків пального на АЗС, з урахуванням відносної похибки вимірювання 0,8 % встановлено нестачу фактичних залишків пального відповідно залишкам пального згідно Х-звіту (детальна інформація розбіжностей наведена в таблиці 1 та в Додатку 1 до акту перевірки.
На переконання відповідача, нестача пального становить 238,42 л вартістю 11482,36 грн., чим порушено вимоги п.1 ст.3 Закону №265/95.
Однак, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95 перевірці підлягають обставини проведення/непроведення розрахункової операції через РРО.
Так, акт перевірки не містить встановлених фактів саме не проведення розрахункової операції через РРО.
Крім того, відповідачем не досліджувалось питання у зв'язку з чим виникла недостача пального.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №00015500704 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 20.02.2024 року №00015570902, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до абз.1 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Положеннями п. 85.1 ст. 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
При цьому, положеннями п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідачем відповідного акту до суду не надано, а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказуючи у акті перевірки на ненадання підприємством всіх витребуваних документів, відповідач не дотримався вказаної норми і не склав відповідний акт.
Крім того, відповідно до п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Як видно з письмового запиту про надання документів, останній був підписаний державними інспекторами які проводили перевірку та не містить печатку контролюючого органу та підстав для надіслання запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, а тому позивач був звільнений від обов'язку надавати відповідь на запит відповідача, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 року №00015570902, яким до ТОВ «Аваста Компані», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано штрафну санкцію у сумі 1020,00 грн. підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в адміністративній справі №340/3635/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова