25 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10430/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №280/10430/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2024 року №0650080-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 1932,65 грн. податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичною особою, яка є власником житлової нерухомості, за податковий період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2024 року №0648342-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 1027,41 грн. податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичною особою, яка є власником житлової нерухомості, за податковий період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року в адміністративній справі №280/10430/24 залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року в адміністративній справі №280/10430/24 - залишено без змін.
Розглянувши заяву позивача, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (ч. 7 ст. 139 КАС України)
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, які пов'язані з розглядом справи № 280/10430/24 в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи додано: ордер від 07.03.2025 року на надання правової допомоги, Договір № 07/11 від 07.11.2024 року про надання професійної правничої допомоги (далі - Договір), Додаток № 1 від 08.11.2024 року до Договору, Акт № 2 від 06.03.2025 року про надані послуги до Договору.
З сукупності наданих доказів, судом встановлено, що за підготовку та подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу позивачем здійснено оплату у розмірі 3000,00 грн.
Колегія суддів, ознайомившись з наданими доказами, відзивом на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, враховуючи предмет спору, складність та категорію справи, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та вирішується з урахуванням єдиної сталої практики Верховного Суду, вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу не були необхідними та не вплинули на результат розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Недоведеність доцільності витрат на правову допомогу свідчить про відсутність підстав для покриття таких витрат за рахунок коштів державного бюджету, з якого фінансуються відповідачі.
Відтак, наданими доказами в їх сукупності не підтверджено обґрунтованість та доцільність витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у цій справі.
За викладених обставин, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №280/10430/24 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 139, 252, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні зави ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі у справі №280/10430/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова