24 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/508/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/508/25 за позовом Комунального підприємства "Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі,-
08.01.2025 року Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби «Про усунення порушень законодавства», оформлену листом від 01.07.2024 р. за вих.№040406-15/3905-2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року задоволено заявлене у судовому засіданні 15.10.2025 року представником Східного офісу Держаудитслужби клопотання про залишення без розгляду позовної заяви КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міськради у цій справі на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, та залишено без розгляду позовну заяву Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги, оформленої листом від 01.07.2024 р. за вих.№040406-15/3905-2024.
Зазначена ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення норм процесуального права, зокрема положень ч.5 ст.205 і п.4 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки підставою для залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції зазначено неявку представника позивача без поважних причин у судові засідання 10.09.2025 року, 17.09.2025 року, 01.10.2025 року і 15.10.2025 року та перешкоджання розгляду справи у звязку із заявленими тричі клопотаннями про призначення по справі судових експертиз, хоча до позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення вказаних норм застосовуються лише у разі повторної неявки поспіль і без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 9901/437/21.
Акцентуючи увагу на тому, що навіть у разі неявки позивача у судове засідання, мав би продовжуватись відповідно до частини першої статті 205 КАС України за наявними у ній матеріалами та відповідно до заявлених у позові підстав, з урахуванням доводів сторін, наданих у заявах по суті, поясненнях й інших документах, позивач наголошує також на тому, що про причини неявки представника у судове засідання повідомлялося направленим через систему «електроний суд» клопотанням про відкладення розгляду справи за станом здоров'я представника позивача, що в свою чергу свідчить про виконання позивачем вимог КАС України, а разом з тим копія клопотання відповідача позивачу в порушення вимог КАС України не надходила, що фактично в свою чергу позбавило позивача можливості надати відповідні заперечення.
Крім того, позивач вказує на незаконності та на безпідставності висновків суду першої інстанції про перешкоджання розгляду справи у зв'язку з поданням представником позивача трьох клопотань про призначення судових експертиз, оскільки судом було розглянуто ці клопотання та прийнято відповідні процесуальні рішення, що відображено в ухвалах Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/508/25 від 12.03.2025 року, від 03.09.2025 року та від 08.10.2025 року.
За наведених обставин, позивач вважаючи ухвалення судом у цій справі рішення про залишення позову без розгляду незаконним просить його скасувати, а справу направити до першої інстанції для її розгляду по суті
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача вказуючи на те, що провадження у цій справі було порушено ухвалою суд від 13.01.2025 року та мало розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, але саме за клопотанням позивача ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 року справу було призначено до розгляду в порядку загального провадження, а отже розглянути справу по наявних матеріалах справи не було можливості виходячи із складності справи, на якої також наголошував представник позивача, тому явка позивача у судове засідання була обов'язковою, а клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в матеріалах судової справи відсутнє.
При цьому, відповідач наголошує, що представник позивача не прибув без поважних причин у судові засідання 10.09.2025 року, 17.09.2025 року, 01.10.2025 року та 15.10.2025 року і заяв про наявність поважної причини неявки в судові засідання не подавав, а тому суд дійшов правомірного висновку у цій справі про застосування наслідків неявки представника позова, тому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а ухвалу суду залишити без змін.
На спростування доводів позивача про те, що до суду подавалися клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач зазначає про те, що позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, а надіслані представником позивача клопотання: про відкладення підготовчого засідання 30.07.2025 року на іншу дату у зв'язку з її відрядженням на невідкладні слідчі дії не було підтверджено доказами знаходження представника позивача на невідкладних слідчих діях; про відкладення розгляду справи з 10.09.2025 року на іншу дату у зв'язку з її хворобою надійшло вже після проведення судового засідання і не підтверджено жодним доказом; про відкладення судового засідання з 01.10.2025 року на іншу дату у зв'язку зі стихійним лихом до суду не також не було надано доказів; а в судове засідання 17.09.2025 року представник позивача не з'явилася та заяв про відкладення розгляду справи, а також інформації про наявність поважної причини неявки в судове засідання взагалі до суду не надала, щ обуло підставою для відкладення розгляду справи.
Акцентує увагу на тому, що 08.10.2025 року було закрито підготовче засідання, а розгляд справи по суті призначено на 15.10.2025 року о 14:00 год., з попереднім погодженням з представниками сторін цієї дати та часу, а також зобов'язанням представника позивача надати в наступне судове засідання докази на підтвердження поважності її неявки до судових засідань по справі на 30.07.2025 і 10.09.2025, проте, 15.10.2025 року від представника позивача знову надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з її поганим станом здоров'я (ургентно у стоматолога), але будь-яких доказів поважності причин неявки в це судове засідання, та у минулі судові засіданні надано не було, а тому суд на переконання відповідача правильно визнав не поважною причину неявки представника позивача в черговий раз.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин та їх оцінки задля нездійснення розгляду даної справи по суті з визначених ч.5 ст.205 і п.4 ч.1 ст.240 КАС України обставин, які за висновким суду першої інстанції виявлено до початку розгляду, які йому перешкоджають та які після їх усунення не заважати муть повторному зверненню позивача до адміністративного суду в загальному порядку, колегія суддів враховуючи наявні в матеріалах справи докази дійшла висновку про задоволення апеляційної скаргип позивача та про необхідність скасування ухвали суду, з її направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання
Не погоджуючись з мотивами та висновками суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів враховуючи враховуючи положення ч.2 ст.55 Конституції України та передбачене п.1 ст.6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи акцентує перш за усе увагу на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, зокрема, згідно ч.5 вказаної статті суд може залишити позовну заяву без розгляду тільки якщо неявка перешкоджає розгляду справи, а неявка позивача у судове засідання відбулася без поважних причин або без повідомлення ним про причини неявки, при цьому, до позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки, що кореспондується з визначеним у п.4 ч.1 ст.240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно поспіль не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, і якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Дійсно, загальнообов'язкові процесуальні правила ст.205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод, і у них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Отже, ч.5 ст.205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Проте, на переконання колегії суддів, неявка представника позивача у підготовче засідання не призводить автоматично до залишення позову без розгляду, як у засіданні по суті, але суд може відкласти розгляд, розглянути справу у письмовому провадженні, а за повторної неявки (якщо це перешкоджає) - залишити позов без розгляду, якщо позивач не просив про розгляд справи за відсутності. Головна відмінність: підготовче провадження має свою специфіку, і неявка там не завжди тягне ті ж наслідки, що й неявка по суті, тому посилання суду першої інстанції в оскаржуваній у цій справі ухвалі на неявки представника позивача у підготовчі судові засідання 10.09.2025 року, 17.09.2025 року, 01.10.2025 року, при тому, що представником позивача кожного разу подавалися відповідні клопотання про їх відкладення із зазначенням причин неявки - свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції про недобросовісне користування позивачем належним йому процесуальними правами вспуреч вимог ч.2 і п.3 ч.5 ст.44 КАС України, а сам факт задоволення судом першої інстанції клопотань представника позивача про відкладення підготовчого засідання свідчить про безпідставність визначення вказаних неявок представника позивача як підставу для залишення позову без розгляду, тим більш, що беззаперечно встановленим у цій справі є факт того, що 08.10.2025 року протокольною ухвалою суду за участю представників сторін було проведено і закрито підготовче засідання, а розгляд справи по суті було призначено на 15.10.2025 року о 14:00 год., з погодженнням цієї дати і час із представниками сторін і зобов'язанням представника позивача надати в наступне судове засідання докази на підтвердження поважності її неявки до судових засідань по справі під час підготовчого провадження.
Дійсно, встановленим також є і факт не прибуття представника позивача у судове засідання 15.10.2025 року та надання ним натомість клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку зі станом здоров'я (ургентно у стоматолога), що судом в свою чергу визнано не поважною причиною в тому числі і з підстав не надання доказів поважності причин неявки, що саме і стало однією з підстав для залишення без розгляду позову Комунального підприємства «Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради у зв'язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання без поважних причин враховуючи не прибуття представника у підготовчі засідання, що призначалися 10.09.2025 року, 17.09.2025 року та 01.10.2025 року.
Тобто, у даному випадку суд першої інстанції проігнорував не лише факт не прибуття представника позивача у вказані вище дати у підготовчі засідання (при цьому не підряд), які сам же суд за клопотанням позивача відкладав, а й не узяв до уваги відсутність у спірному випадку ознаків «повторності» не явки представника позивача у судове засідання, оскільки закінчивши у присутності представника позивача 08.10.1025 року підготовче провадження, фактично судове засідання у справі для її розгляду по суті було вперше призначено на 15.10.2025 року. Тобто, суд першої інстанції у вперше призначеному судовому засіданні 15.10.2025 року (навіть якщо не враховувати подане клопотання представника позивача про його хворобу) без будь-яких законих підстав визнав неявку представника позивача повторною, що є беззаперечною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду для продовження її розгляду.
З приводу другої, зазначеної судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, підстави для залишення позову Комунального підприємства «Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, тобто, «перешкоджання розгляду справи у зв'язку із заявленими тричі клопотаннями про призначення по справі судових експертиз» колегія суддів наголошує, що ні ст.205 КАС України ні ст.240 КАС України така підстава для залишення без розгляду позову не передбачається взагалі.
Отже, підсумовуючи вищевикладене у сукупності та враховуючи, що у даному спірному випадку судом першої інстанції не встановлено сукупності умов для застосування положень пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, колегія суддів визнає обгрунтованими доводи апеляційної скарги позивача та вважає за необхідне скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у цій справі, якою фактично створено штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя для захисту своїх прав, свобод та інтересів, а задля відновлення порушеного права позивача дану справу слід направити для продовження її розгляду по суті до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради -задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/508/25 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов