28 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/4186/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року (головуючий суддя Лазаренко М.С.)
в адміністративній справі №280/4186/25 за позовом ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
22.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач), яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до військової частини НОМЕР_1 (відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не невиплати грошового забезпечення за листопад 2022 року загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 що передбачено розділом XXX Наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та малолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за листопад 2022 року в повному розмірі загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 що передбачено розділом XXX Наказу Міністерства Оборони України № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та малолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
02.06.2025 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення та доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
09.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява від позивача, в якій зазначено, що не було пропущено строк звернення до суду, оскільки положенням частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю в Україні визначений тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні з моменту одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Зазначає, що отримана позивачем в ході розгляду справи №280/1713/24 копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №270 не містить мокру печатку, його оригінал судом і сторонами у справі не досліджувався, та не містить конкретну суму, яка повинна бути виплачена неповнолітнім дітям позивача.
Щодо наявності обов'язку сплати судового збору у даній справі заперечила, та з посиланням на норму частини 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначає, що звільнена від сплати судового збору.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач дізналась про порушення своїх прав під час розгляду адміністративної справи №280/1713/24, коли військовою частиною НОМЕР_1 було долучено до матеріалів справи витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №270. Відтак, обізнаність позивача про порушення своїх прав у даній справі суд рахує з моменту набрання судовим рішенням від 07.05.2024 у справі №280/1713/24 законної сили. Таким чином, позивачем не обґрунтовано жодним чином поважність пропуску шестимісячного строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Також вказав, що відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вказує, що витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №270 не містить конкретної суми, яка повинна бути виплачена неповнолітнім дітям загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 . Крім цього, позивачем оскаржувалися рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №280/1713/24 в касаційному порядку. До ухвали Верховного Суду про повернення позову забезпечено загальний доступ 20.12.2024, тому шестимісячний строк звернення не пропущений.
Також зауважує, що звільнена від сплати судового збору.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 10.06.2025 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Спір у вказаній справі виник з питання виплати неповнолітнім дітям неотриманого загиблим військовослужбовцем в листопаді 2022 року грошового забезпечення.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізналась про порушення своїх прав під час розгляду адміністративної справи №280/1713/24, коли військовою частиною НОМЕР_1 було долучено до матеріалів справи витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №270.
Вказав, що в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №280/1713/24 встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вимог п. 1 Розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 наказом від 26.07.2023 №270 наказано виплатити позивачці, як законному представнику неповнолітній дітей загиблого ОСОБА_4 , за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 грошове забезпечення, а також додаткову винагороду у розмірі 70000 грн., у відповідності до постанови КМУ №168.
Таким чином, позивачу станом на розгляд адміністративної справи №280/1713/24 у першій та апеляційній інстанції було достовірно відомо про те, що відповідачем згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №270 не було виплачено грошове забезпечення загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
При цьому, в заяві про поновлення строку, та в апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 вказала, що шестимісячний строк звернення з даною позовною заявою відліковується з 20.11.2024 (дата забезпечення загального доступу до ухвали Верховного Суду від 18.11.2024 у справі №280/1713/24).
Однак, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність вказаних посилань, оскільки:
по-перше, згідно відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Верховного суду від 18.11.2024 у справі №280/1713/24 оприлюднена 20.11.2024.
по-друге, судом першої інстанції в рішенні від 07.05.2024 у справі №280/1713/24, що набрало законної сили 26.09.2024, було встановлено обставини вищезазначені обставини, а тому обізнаність позивача про порушення своїх прав у даній суд рахує з моменту набрання судовим рішенням від 07.05.2024 у справі №280/1713/24 законної сили.
Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 року у справі №280/1713/24 оприлюднена 04.10.2024 року.
Водночас, позивачка ОСОБА_1 скористалась правом на касаційне оскарження судових рішень у справі №280/1713/24.
Ухвала Верховного суду від 18.11.2024 у справі №280/1713/24 оприлюднена 20.11.2024, а з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду у травні 2025 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня, коли дізналась про порушення прав.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції зазначене дає підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не обґрунтовано жодним чином поважність пропуску шестимісячного строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Також суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору з огляду на таке.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
У цій справі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом щодо виплати неповнолітнім дітям неотриманого загиблим військовослужбовцем в листопаді 2022 року грошового забезпечення.
Отже, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову та вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позову в зазначеній справі.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року - скасувати, а справу №280/4186/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 28.11.2025 та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко