25 грудня 2025 р. Справа № 520/9692/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернівецької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., м. Харків, повний текст складено 08.07.25 по справі № 520/9692/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС АВТО"
до Чернівецької митниці Державної митної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «С-ТРАНС АВТО» (далі - ТОВ «С-ТРАНС АВТО», позивач, декларант) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, митний орган), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці №UA408040/2024/000020/2 від 22.10.2024;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність складеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA408040/2024/000020/2 від 22.10.2024, оскільки при здійсненні митного оформлення ввезеного на митну територію України товару за митною декларацією № 24UA408040007852U0 від 22.10.2024 позивачем було надано відповідачу вичерпний перелік документів, передбачених приписами статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для підтвердження митної вартості імпортованого товару за ціною договору, водночас, викладені відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів доводи не дають достатніх і належних підстав ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності щодо вартості товару або ознаки підробки.
Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.03.2020 по справі № 540/2605/18, від 06.05.2020 по справі № 140/1713/19 та від 21.10.2021 по справі № 420/4820/19, зауважив, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Разом з цим, надані до митного оформлення документи містили достатньо відомостей щодо ціни товару, а тому у відповідача були відсутні підстави для невизнання заявленої позивачем митної вартості за основним методом.
Стверджував, що МК України не визначено конкретний перелік доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому, надана позивачем разом з митною декларацією № 24UA408040007852U0 від 22.10.2024 калькуляція витрат від 22.10.2024 № 10-12 є належним доказом та підтверджує витрати по доставці задекларованого товару, оскільки інформація, що міститься у вказаній калькуляції витрат по доставці автобуса дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався, містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України, які були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Крім того, зазначив ,що до калькуляції транспортних витрат № 10-12 від 22.10.2024 року позивачем включено такі витрати, як оформлення експортної декларації (50 євро) та оформлення сертифікату походження EUR-1 (50 євро), у зв'язку з чим, висновок митного органу про не включення позивачем до митної вартості товару витрат на його митне очищення для експорту є необґрунтованими та безпідставними.
Переконував, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, разом з цим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише номери та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, та вказано загальний опис товару, який був розмитнений за відповідною декларацією без наведення пояснень митного органу щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібного (аналогічного) товару, умов поставки, комерційних умов тощо. Тобто, на переконання позивача, оскаржуване рішення не містить докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при коригування митної вартості товару позивача, що свідчить про його необґрунтованість та наявність підстав для скасування у судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі №520/9692/25 адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000020/2 від 22.10.2024 року, прийняте Чернівецькою митницею Державної митної служби України.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ТРАНС АВТО" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невмотивованість, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі № 520/9692/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «С-ТРАНС АВТО» відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000020/2 від 22.10.2024, як такого, що прийнято з урахуванням всіх обставин у справі, внаслідок не надання позивачем під час митного оформлення, всупереч вимог частини 2 статті 53 МК України, додаткових документів, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Переконував, що виявлені при митному оформлені недоліки та розбіжності, зокрема у транспортних документах, обумовили виникнення у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у ЕМД, внаслідок чого, відповідно до вимог частини 5 статті 55 МК України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, за наслідками чого позивача було повідомлено, що він або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак, позивач повідомив про неможливість надання додаткових документів, чим не спростував сумніви митниці щодо наявності розбіжностей в наданих документах та відсутності всіх складових митної вартості, поданого до митного оформлення та митного контролю товару, у зв'язку з чим Чернівецькою митницею проведено коригування митної вартості оцінюваного товару за резервним методом з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД № UA205180/2024/004581 від 28.03.2024:«Автобус туристичний, був у використанні: марка VDL, модель SBR 4000 - номер шасі-XMGDR40MS0H014893 - кількість місць для сидіння - 88, призначення для перевезення пасажирів дорогами загального користування - номер двигуна - Н/В дизель, об'єм двигуна-12902 см2 - потужність - 340кВт - маса- 18845кг - повна маса - 26500кг - колісна формула-6х2 - календ. рік та модельний рік виготовлення - 2009 - дата першої реєстрації - 16.01.2009 - ТМ - VDL - виробник - VDL BUS INTERNATIONAL B.V.- Кр.вир. - NL» на рівні 70870,6140 євро/шт.
Підсумовуючи вищевикладене наполягав, що митниця при винесенні спірного рішення діяла виключно на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства, що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення від 08.07.2025 по справі № 520/9692/25.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «С-ТРАНС АВТО» (код ЄДРПОУ 37706791) зареєстроване 06.07.2011, місцезнаходження: 64107, Україна, Лозівський р-н, Харківська обл., місто Первомайський, вулиця Бугайченка, будинок, 38, кімната, 31-А.
Основний вид діяльності: 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.
Між позивачем та його контрагентом REXTRUCKS s.r.o. (Словакія) 10.05.2023 було укладено зовнішньоекономічний контракт № 10/05/23 (далі - Контракт), за умовами якого REXTRUCKS s.r.o. взяло на себе зобов'язання поставити на користь заявника згідно з інвойсами транспортні засоби (автобуси), що були у використанні, згідно з переліком, наведеним у пункті 1.1 Контракту.
Згідно з пунктом 2.1. Контракту № 10/05/23 від 10.05.2023, загальна вартість договору складає 616000 євро (по 28000 євро за кожну одиницю товару (автобусу)).
Відповідно до пункту 3.1. Контракту, покупець (позивач) здійснює оплату вартості Транспорту, передбаченого пунктом 1.1. цього Контракту, на умовах передоплати. Сторони домовились, що сплата вартості Транспорту, передбаченого умовами пункту 1.1. цього Контракту (передоплата) може здійснюватися повністю або частинами (частково) на власний розсуд Покупця. У випадку, якщо Покупець сплачує на умовах передплати лише частину вартості транспорту, передбаченого пунктом 1.1. цього Контракту, то в такому випадку Продавець зобов'язаний на умовах, передбачених цим Контрактом, поставити покупцю частину товару, який оплачено, виходячи з того, що ціна за одиницю транспортних засобів, перелічених у пункті 1.1. контракту, складає 28000 євро за кожну одиницю.
Згідно з пунктом 5.1. Контракту товар поставлявся позивачу на умовах EX- ЕХ WORKS/ ФРАНКО ЗАВОД (Польща, м. Гданськ), згідно з правилами «Інкотермс 2010».
За умовами пункту 6.3 Контракту Постачальник зобов'язується поставляти наступні документи: транспортні документи, визначені Міжнародними нормами транспортування транспортних засобів (в тому числі інвойси); сертифікати якості та відповідності, якщо такі передбачені законодавством України або Міжнародними нормами і правилами; акт прийому-передачі товару.
У відповідності до пунктів 1.1., 3.1., 5.1. Контракту Постачальником REXTRUCKS s.r.o. направлено позивачу комерційний інвойс (FACTURA) № 23VFA031 на суму 28000 євро (автобус пасажирський, що використовувався: марки VDL; модель: BOVA SYNERGY; VIN: НОМЕР_1 ).
На виконання умов передплати товару, визначених Контрактом, позивач перерахував контрагенту REXTRUCKS s.r.o. 196000 євро, в тому числі 28000 євро в межах комерційного інвойсу № 23VFA031, що підтверджується платіжною інструкцією № 60 від 16.05.2023 року.
На виконання обов'язків, передбачених 6.3 Контракту, Продавець REXTRUCKS s.r.o. передав позивачу сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL.MF.AS 0091132 від 09.09.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.11.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.11.2022.
Позивачем 09.09.2024 оформлена митна декларація країни відправлення №24PL301010E1092283.
22.10.2024 з метою розмитнення товару (автобус пасажирський, що використовувався: марки VDL; модель: BOVA SYNERGY; VIN: НОМЕР_1 ) декларант позивача подав до митного органу митну декларацію № 24UA408040007995U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 МД (автобус пасажирський, що використовувався: марки VDL; модель: BOVA SYNERGY; VIN: НОМЕР_1 ).
Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 28 000 євро.
Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA408040007995U2, в якості підстави для застосування першого методу надано наступні основні документи:
- контракт від 10.05.2023 р. № 10/05/23;
- комерційний інвойс (FAKTURA) № 23VFA031 на суму 28000 євро;
- платіжну інструкцію № 60 від 16.05.2023;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) PL.MF.AS 0091132 від 09.09.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.11.2022;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.11.2022;
- митну декларацію країни відправлення № 24PL301010E1092283 від 09.09.2024;
- калькуляцію транспортних витрат № 10-12 від 22.10.2024;
- договір про надання послуг митного брокера.
22.10.2024 Чернівецькою митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000020/2.
Зі змісту рішення вбачається, що під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
«- для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію транспортних витрат від 22.10.2024 № 10-12 від ТОВ С-ТРАНС АВТО, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 № 599. На цій підставі митний орган дійшов висновку, що в даному випадку відсутнє підтвердження числового значення транспортних витрат і доказів на підтвердження цих значень не надано;
- товар постачається на умовах поставки EXW PL Гданськ.
Згідно Інкотермс термін "EXW франко-завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту тощо.
Термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.
При цьому, у калькуляції транспортних витрат від 22.10.2024 № 10-12 відомості щодо вартості митного очищення товару для експорту відсутні.».
На цій підставі митний орган дійшов висновку, що відсутнє документально підтвердження включення до митної вартості товару всіх складових згідно умов поставки.
Відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2024/000272.
Підставою для відмови у митному оформленні було рішення про коригування митної вартості товарів від 22.10.2024 № UA408040/2024/000020/2.
В подальшому, спірний товар випущено у вільний обіг за МД № 24UA408040008021U2 від 23.10.2024 з застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.
Не погоджуючись із вказаним вище рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 22.10.2024 № UA408040/2024/000020/2, оскільки позивачем документально підтверджено надання відповідачу всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за ціною угоди, водночас, відповідачем під час винесення спірного в даній справі рішення, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні використовуватися методи, закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 МК України).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
За правилами частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17.
Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У митниці є обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15) та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17.
Колегією суддів встановлено, що сумнів у правильності визначення митної вартості, який митний орган вважає обґрунтованим, відповідач пов'язує з твердженням про наявність у наданих позивачем документах розбіжностей з огляду на не зазначення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також зі встановленням митним органом розбіжностей між заявленою позивачем митною вартістю імпортованого товару та ціновою інформацією в ЄАІС Держмитслужби України щодо подібних/аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено.
Обставини того, що надана позивачем до митного оформлення калькуляція транспортних витрат від 22.10.2024 № 10-12, за висновками відповідача, не підтверджує числового значення транспортних витрат та не містить відомостей щодо вартості митного очищення товару для експорту, на переконання митного органу, виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України та обумовили необхідність запитати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості.
Однак, враховуючи ненадання позивачем додаткових документів на письмовий запит митного органу, на підставі проведених з позивачем консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості товару, таку вартість визначено за другорядним методом згідно зі статтею 64 МК України відповідно до рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби.
Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000020/2 від 22.10.2024 колегія суддів зазначає наступне.
Дослідивши наявний в матеріалах справи Контракт, укладений між позивачем - ТОВ «С-ТРАНС АВТО» з однієї сторони і компанією REXTRUCKS s.r.o. з іншої, колегія суддів встановила, що документом, на підставі якого повинна бути визначена вартість товару при здійсненні митного оформлення ввезених на митну територію України товарів за митною декларацією № 24UA408040007852U0 від 22.10.2024, є відповідний інвойс на конкретну партію товару (пункт 2.2 Контракту).
Постачання товару здійснюється на умовах EXW - EX WORKS/ФРАНКО ЗАВОД (Польща, м. Гданськ) згідно з правилами «Інкотермс 2010» (пункт 5.1 Контракту).
З наданого до митного оформлення інвойсу від 10.05.2023 № 23VFA031 (далі - Інвойс) вбачається, що вказаним документом передбачалась поставка позивачу автобуса VDL BOVA SYNERGY, Euro 5, Bus, 2011, with VIN: НОМЕР_1 вартістю 28000,00 євро.
Колегією суддів встановлено, що до розрахунку митної вартості товарів за першим методом її визначення декларантом було додано вартість транспортування товару з міста Гданськ (Польща) до місця ввезення в Україну - пункту пропуску Рава-Руська (Чернівці) (далі - п/п Рава-Руська), яка загалом становить 25812,71 грн та була включена позивачем до загальної митної вартості товару, яка відображена в графі 12 ЕМД № 24UA408040007852U0 від 22.10.2024.
За правилами Інкотермс 2010 термін EXW - EX WORKS «ФРАНКО ЗАВОД» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, складі). Покупець несе всі ризики та витрати, пов'язані з подальшим транспортуванням товару, включаючи завантаження, експортне митне оформлення та доставку до місця призначення.
З наведеного слідує, що за умовами терміну EXW - EX WORKS після отримання товару на підприємстві (заводі, складі) продавця всі подальші витрати, зокрема на доставку та митне оформлення несе покупець.
За приписами розділу ІІІ "Правил заповнення декларації митної вартості", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (далі - Правила № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що витрати з транспортування можуть бути підтверджені будь-якими документами, які містять реквізити сторін, суму та умови платежу, відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, тощо.
Колегією суддів встановлено, що до митного оформлення позивачем було надано калькуляцію транспортних витрат доставки транспортного засобу Д.Н.З. СОС497, VIN CODE XMGDR40MS0H020311 від 22.10.2024 № 10-12, зі змісту якої вбачається, що зазначений транспортний засіб доставлявся декларантом до митного кордону України за маршрутом м. Гданськ (Польща) - п/п Рава-Руська, протяжністю 650 км, та наступними витратами на доставку:
- пальне (30 л х 100 км х 1,6 євро) - 312 євро;
- оплата проїзду платними дорогами - 70 євро;
- оформлення експортної декларації - 50 євро;
- оформлення сертифікату походження EUR-1 - 50 євро;
- амортизаційні витрати - 65 євро;
- оплата за перевезення - 1300 грн.
Усього, витрати по доставці автобуса до митного кордону України склали 25812,71 грн (547 євро (за офіційним курсом 44,813 грн) + 1300 грн).
З наведеного вбачається, що Інформація, яка міститься у калькуляції витрат по доставці автобуса від 22.10.2024, дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався та складові вартості транспортування, що понесені позивачем при його доставці до митного кордону України.
Як вбачається з матеріалів справи, вартість понесених позивачем на підставі Контракту витрат на доставку імпортованого товару поза митною територією України за маршрутом - Гданськ (Польща) -- п/п Рава-Руська (Україна) у розмірі 25812,71 грн, повністю включена ТОВ «С-ТРАНС АВТО» до митної вартості товару, який було заявлено до розмитнення за першим методом - 1280576,71 грн (1254764 грн (фактурна вартість товару) + 25812,71 грн (витрати на транспортування до кордону України)) за ЕМД № 24UA408040007852U0 від 22.10.2024.
Розбіжностей у відомостях або неповноту даних про вказані витрати надані позивачем документи не містять.
Колегія суддів зауважує, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому, калькуляція транспортних витрат доставки транспортного засобу Д.Н.З. СОС497, VIN CODE XMGDR40MS0H020311 від 22.10.2024 № 10-12, подана позивачем при митному оформленні товару, є допустимим та достатнім доказом на підтвердження витрат на перевезення товару (автобуса) з метою доведення заявленої позивачем митної вартості, оскільки містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України..
Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами наведених вище правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребувати, а декларант - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.
Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Однак, стверджуючи про не підтвердження декларантом витрат по доставці товару до кордону України, відповідач не наводить будь-яких розбіжностей, які б містила надана митному органу калькуляція транспортних витрат від 22.10.2024 № 10-12, або невідповідностей у маршруті перевезення чи зазначених у ній витратах.
З приводу посилань митного органу на безпідставне не включення позивачем до калькуляції транспортних витрат від 22.10.2024 № 10-12 витрат на митне очищення товару для експорту, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 11 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
При цьому, витрати на митне очищення товару для експорту положеннями статті 58 МК України прямо не передбачені.
Крім того, умовами пункту 6.1. Контракту прямо передбачено, що покупець (ТОВ «С-ТРАНС АВТО») бере на себе зобов'язання забезпечити за власний рахунок митне очищення вантажів, що прибули на його адресу (тобто на територію України).
За приписами пункту 12.1 Контракту, покупець зобов'язувався оплатити всі податки, мита, збори та інші платежі подібного характеру, що стягується в країні покупця (тобто в Україні).
З наведеного вбачається, що за умовами Контракту, на позивача не було покладено обов'язок за власний рахунок здійснювати митне очищення товару для експорту в країні постачальника.
Разом з цим, дослідженою вище колегією суддів калькуляцією транспортних витрат № 10-12 від 22.10.2024 підтверджено, що позивачем включено до митної вартості товару такі витрати, як оформлення експортної декларації (50 євро) та оформлення сертифікату походження EUR-1 (50 євро).
Таким чином, висновок митного органу про те, що позивачем не включено витрати на митне очищення товару для експорту є такими, що спростовані змістом калькуляції транспортних витрат № 10-12 від 22.10.2024, яка міститься в матеріалах справи та надавалась до митного оформлення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не вказує у спірному рішенні про коригування митної вартості товару, які конкретно витрати і на яку суму коштів позивач зобов'язаний був включити до калькуляції транспортних витрат, але не включив. Так само митний орган не послався на конкретний нормативно-правовий акт, який покладає відповідний обов'язок на декларанта.
З огляду на викладене, вищенаведені підстави не можуть слугувати належною причиною для коригування митної вартості товару за другорядним методом.
Надаючи оцінку правомірності застосування відповідачем резервного (6) методу визначення митної вартості товарів, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 64 МК України, якою урегульовано питання визначення митної вартості за шостим (резервним) методом, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Порядок коригування митної вартості товарів встановлено статтею 55 МК України. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Однак, як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості, відповідач, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняння обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов за митною декларацією позивача та декларацією, яка використана митним органом при визначенні митної вартості, порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому, у рішенні не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами, не наведено вартісні та якісні характеристики товару, що має суттєве значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлюється виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише номеру та дати митної декларації не можлива.
З наданої до матеріалів справи митної декларації МД № 24UA205180004581U5 від 28.03.2024, яка брались відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів, вбачається, що характеристики імпортованого товару за вказаним документом є відмінними від тих, що декларувався позивачем.
Так, відповідно до наданої відповідачем до матеріалів справи порівняльної ЕМД № 24UA205180004581U5 від 28.03.2024 декларувався товар:
- Автобус туристичний, що був у використанні: - марка - VDL, модель - SBR4000, номер шасі - НОМЕР_4 - кількість місць для сидіння - 88, тип ТЗ - автобус туристичний, призначення - для перевезення пасажирів дорогами загального користування - номер двигуна - Н/В, тип палива - дизель, об'єм двигуна - 12902 см, потужність - 340 кВт, власна маса - 18845 кг, повна маса - 26500 кг, колісна формула - 6х2, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009, дата першої реєстрації - 16.01.2009, торговельна марка VDL, виробник VDL BUS INTERNATIONAL B.V., країна виробник - Нідерланди (NL). Умови поставки FCA DE Velten, Маса брутто (кг) - 18845,00, маса нетто (кг) - 18845.
Разом з цим, відповідно до поданої до митного оформлення ТОВ «С-ТРАНС АВТО» ЕМД № 24UA408040007852U0 від 22.10.2024, позивачем імпортувався такий товар: - Автобус пасажирський, що використовувався: - марка - VDL, модель - SYNERGY, модельний рік випуску - 2011, календарний рік випуску - 2011, призначений для перевезення пасажирів, номер двигуна -NV, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об'єм циліндрів двигуна - 12902 см, потужність - 375 кВт, тип двигуна - дизельний, кількість місць включаючи водія - 89, колісна формула 6х2, країна виробництва - Нідерланди. Умови поставки EXW PL м. Гданськ, Маса брутто (кг) - 18675,00, маса нетто (кг) - 18675.
З аналізу вищенаведеної ЕМД позивача та порівняльної ЕМД, що використовувалась відповідачем при коригування митної вартості імпортованого ТОВ «С-ТРАНС АВТО» товару вбачається, що імпортовані за вказаними ЕМД автобуси є суттєво відмінними за типом, моделлю, календарним та модельним роками випуску, потужністю двигуна, кількістю місць та за умовами поставки (FCA DE Velten та EXW PL м. Гданськ), що могло мати істотний вплив на визначення ціни за одиницю товару.
Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що зазначений у порівняльній декларації автобус не є подібним (аналогічними) автобусу, вказаному у ЕМД № 24UA408040007852U0 від 22.10.2024, а тому у митного органу були відсутні підстави здійснювати коригування на підставі вказаних відомостей.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних обґрунтувань щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000020/2 від 22.10.2024.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408040/2024/000020/2 від 22.10.2024, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, тобто всупереч статті 19 Конституції України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернівецької митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 по справі № 520/9692/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій