25 грудня 2025 р. Справа № 480/7033/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 (головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко) по справі № 480/7033/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка"
до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2024:
№ 11289913/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 284 від 04.12.2023;
№ 11289897/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 289 від 22.12.2023;
№ 11289888/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 291 від 26.12.2023;
№ 11289889/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 292 від 28.12.2023;
№ 11289902/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 09.01.2024;
№ 11289910/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 12.01.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:
податкову накладну № 284 від 04.12.2023 днем її фактичної подачі;
податкову накладну № 289 від 04.12.2023 днем її фактичної подачі;
податкову накладну № 291 від 26.12.2023 днем її фактичної подачі;
податкову накладну № 292 від 28.12.2023 днем її фактичної подачі;
податкову накладну № 2 від 09.01.2024 днем її фактичної подачі;
податкову накладну № 5 від 12.01.2024 днем її фактичної подачі.
- стягнути з ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України понесені судові витрати: сплачений судовий збір у сумі 14 534,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що надало контролюючому органу відповідні пояснення і підтверджуючі документи, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, однак, оскаржуваними рішеннями позивачу безпідставно відмовлено в їх реєстрації.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2024 № 11289913/43875278.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" від 04.12.2023 № 284 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2024 № 11289897/43875278.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" від 22.12.2023 № 289 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2024 № 11289888/43875278.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" від 26.12.2023 № 291 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2024 № 11289889/43875278.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" від 28.12.2023 № 292 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2024 № 11289902/43875278.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" від 09.01.2024 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.06.2024 № 11289910/43875278.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" від 12.01.2024 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" судовий збір у розмірі 14 534,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Головне управління ДПС у Сумській області (далі відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги не надання позивачем первинних документів в повному обсязі, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: документи з питання наявності на підприємстві сертифікаційної лабораторії, що здійснює аналіз готової продукції та видає сертифікати якості; сертифікат на управління якістю виробництва готової продукції та інші документи, які підтверджують дозвіл на виробництво макухи соєвої.
Вказує, що Комісією дотримано вимоги Порядку № 520, а саме: за наслідками розгляду документів ТОВ "Агро-Союз-Охтирка", податковим органом зроблено висновок про їх недостатність, у зв'язку з чим направлено підприємству повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних.
Звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено обов'язок контролюючого органу зазначати саме у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів.
Через ненадання позивачем документів на виконання вимог податкового органу, відповідачем правомірно прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Також, вважає безпідставним покладення судом обов'язку на податковий орган зареєструвати ПН в ЄРПН, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача.
Крім того, не погоджується із стягнутою судом першої інстанції сумою витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що визначена судом сума є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Вказує, що справа не є складною, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці.
Зауважує, що підготовка позовної заяви не вимагала надмірних зусиль адвоката, адже у провадженні суду знаходиться ряд аналогічних справ за участі ТОВ «Агро-Союз-Охтирка», якого представляє один представник, що свідчить про те, що адвокату не потребувалось багато часу для вивчення документів та законодавства в межах спірних правовідносин.
Позивач, ДПС України (далі відповідач 2) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом підтверджено, що 04.12.2023 між ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» (постачальник) та ТОВ «Автотранс-Торг» (покупець) укладено договір поставки № 04/12/23 за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця належний продавцю товар (макуха соєва), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. Договору сторони погодили поставку товару в кількості 75 т +/- 10% на суму 1 335 000,60 грн.
04.12.2023 покупцем проведено попередню оплату за придбаний товар в розмірі 1 112 500,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.12.2023 № 4824.
На підставі першої події - передоплати товару, ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» склало податкову накладну від 04.12.2023 № 284 на загальну суму 1 112 500,50 грн, в тому числі ПДВ 185 416,75 грн.
В подальшому, ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» поставило покупцю макуху соєву, про що складено видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.
Враховуючи, що загальна сума поставленого товару перевищила суму попередньої оплати, на різницю суми поставки та попередньої оплати (1 335 000,60 грн. - 1 112 500,50 грн) ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» на підставі першої події (поставка товару) сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну від 22.12.2023 № 289 на суму 332 504,15 грн, в тому числі ПДВ 55 417,36 грн.
Також, 23.12.2023 між ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" (постачальник) та ТОВ "Автотранс-Торг" (покупець) укладено договір поставки № 26/12/2023, за умовами якого сторони домовилися про постачання 0,86 т (+/- 10 %) олії соєвої на суму 24 320,03 грн.
26.12.2023 ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" поставлено покупцю олію соєву на загальну суму 24 320,03 грн, що підтверджується видатковою накладною від 26.12.2023 № 249 та товарно-транспортною накладною від 26.12.2023 № 249.
ТОВ "Автотранс-Торг" проведено оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.2023 № 4841.
На підставі першої події - поставки товару, ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» склало податкову накладну від 26.12.2023 № 291 на загальну суму 24 320,03 грн., у тому числі ПДВ 4 053,34 грн.
Крім того, 28.12.2023 між ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" (постачальник) та ТОВ "Автотранс-Торг" (покупець) укладено договір поставки № 28/12/2023, за умовами якого сторони домовилися про продаж 36,660 +/-10% т макухи соєвої, загальною вартістю 667 212,14 грн.
28.12.2023 ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" поставлено покупцю макуху соєву на загальну суму 667 212,14 грн, що підтверджується видатковою накладною від 28.12.2023 № 250 та товарно-транспортними накладними від 28.12.2023 № 250/1 та від 28.12.2023 № 250/2.
Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2023 № 4889.
На підставі першої події - поставки товару, ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» склало податкову накладну від 28.12.2023 № 292 на загальну суму 667 212,14 грн., у тому числі ПДВ 111 202,02 грн.
Також, 09.01.2024 між ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" (постачальник) та ТОВ "Автотранс-Торг" (покупець) укладено договір поставки № 09/01/2024, яким сторони домовилися про постачання 0,84 т (+/- 10 %) олії соєвої на суму 26 880,04 грн.
09.01.2024 ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" поставлено покупцю олію соєву на загальну суму 26 880,04 грн, що підтверджується видатковою накладною від 09.01.2024 № 2 та товарно-транспортною накладною від 09.01.2024 № 2.
18.01.2024 ТОВ "Автотранс-Торг" проведено оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням від 18.01.2024 № 4931.
На підставі першої події - поставки товару, ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» склало податкову накладну від 09.01.2024 № 2 на загальну суму 26 880,04 грн., у тому числі ПДВ 4 480,01 грн.
Крім того, 12.01.2024 між ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" (постачальник) та ТОВ "Автотранс-Торг" (покупець) укладено договір поставки № 12/01/2024, за умовами якого сторони домовилися про продаж 33,020+/-10% т макухи соєвої, загальною вартістю 627 380,27 грн.
12.01.2024 ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" поставлено покупцю макуху соєву на загальну суму 627 380,27 грн, що підтверджується видатковою накладною від 12.01.2024 № 5 та товарно-транспортними накладними від 12.01.2024 № 5/1 та від 12.01.2024 № 5/2.
Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням від 18.01.2024 № 4921.
На підставі першої події - поставки товару, ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» склало податкову накладну від 12.01.2024 № 5 на загальну суму 627 380,27 грн., у тому числі ПДВ 104 563,38 грн.
За наслідками подання позивачем на реєстрацію вищенаведених податкових накладних, ГУ ДПС у Сумській області складено квитанції про зупинення їх реєстрації та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
10.06.2024 ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних направило контролюючому органу пояснення та документи в підтвердження вчинення господарських операцій, зокрема: договори поставки, платіжні інструкції, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, сертифікати якості, калькуляції собівартості, оборотно-сальдові відомості, рахунки на оплату.
13.06.2024 відповідач, за наслідками розгляду поданих позивачем документів, направив йому повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в якому запропонував надати копії первинних документів щодо постачання/ придбання товарів, послуг; зберігання продукції; транспортування продукції; навантаження продукції; розвантаження продукції; складських документів; інвентаризаційні описи; рахунків-фактури; інвойсів; актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції; декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстр податкових накладних.
У графі "додаткова інформація" зазначено про необхідність надання: розрахункових документів з орендодавцями нерухомого майна, обладнання та транспортних засобів за період жовтень 2023 р. - січень 2024 р.; розрахункових документів з контрагентами - постачальниками за придбані ТМЦ, а саме з ТОВ «Ноу Тіл Інвест»; калькуляції собівартості виготовлення готової продукції; документів з питання наявності на підприємстві сертифікаційної лабораторії, що здійснює аналіз готової продукції та видає сертифікати якості; сертифікат на управління якістю виробництва готової продукції та інші документи, які підтверджують дозвіл на виробництво даної готової продукції; подорожні листи вантажних автомобілів, які здійснювали транспортування ТМЦ за період жовтень 2023 р. - січень 2024 р.; первинні бухгалтерські документи, відповідно до яких оформлено податкові накладні.
ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» надав додаткові пояснення щодо господарських операцій, до яких долучені документи, витребувані податковим органом, в тому числі: договір на оренду резервуарів, акт приймання-передачі, оборотно-сальдові відомості, видаткові касові ордери, платіжні інструкції, договір позички транспортних засобів, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП, банківські виписки, калькуляції собівартості продукції, сертифікати відповідності, сертифікати якості, подорожні листи.
За наслідками розгляду документів, Комісія ГУ ДПС у Сумській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 24.06.2024:
№ 11289913/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 284 від 04.12.2023;
№ 11289897/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 289 від 22.12.2023;
№ 11289888/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 291 від 26.12.2023;
№ 11289889/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 292 від 28.12.2023;
№ 11289902/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 09.01.2024;
№ 11289910/43875278, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 12.01.2024.
Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.
Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час реєстрації ПН/РК подані необхідні документи в підтвердження здійснення господарської операції, по якій вони складені, тоді як спірні рішення прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Також, суд першої інстанції вважав за можливе стягнути з відповідача 1 на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн, виходячи з принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).
Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Судом встановлено, що реєстрація спірних ПН зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з підстав того, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Так, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до згаданого Порядку) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Разом з тим, спірні квитанції не містять посилань як на конкретний критерій чи перелік критеріїв, що у розумінні п.8 Критеріїв свідчили б про наявність достатніх підстав для зупинення реєстрації ПН, так і на рішення, яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Відповідачами не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено ПН носять характер ризикових.
Колегія суддів зауважує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН.
Проте, факт віднесення платника податків згідно рішення контролюючого органу до переліку ризикових платників податків автоматично не є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, якщо в кожному конкретному випадку на вимогу контролюючого органу такий платник надасть первинні документи, які підтверджують операції, за наслідками якої складено податкові накладні по факту першої події, що мали місце, для їх реєстрації в ЄРПН.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Відповідачами не заперечується, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та узагальнений перелік документів, необхідних щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.
Щодо доводів апелянта про відсутність обов'язку у податкового органу зазначати чіткий перелік документів у квитанції, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, колегія суддів зазначає, що дійсно, законодавство не містить обов'язку вказувати такий перелік.
Проте, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
У пп. 70 - 71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, п. 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, п. 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, п. 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74 від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119
Отже, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Колегія суддів зазначає, що під час вирішення справи суд перевіряє відповідність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, дії на відповідність критеріям, визначеним ст.2 КАС України.
З огляду на викладене, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Так, на підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем 1 в квитанціях про зупинення реєстрації накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження яких обставин необхідно подати.
Зокрема, позивач надав договори поставки, платіжні інструкції, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, сертифікати якості, калькуляції собівартості, оборотно-сальдові відомості, рахунки на оплату.
За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач направив йому повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, в якому запропонував надати копії первинних документів щодо постачання/ придбання товарів, послуг; зберігання продукції; транспортування продукції; навантаження продукції; розвантаження продукції; складських документів; інвентаризаційні описи; рахунків-фактури; інвойсів; актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції; декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстр податкових накладних.
У графі "додаткова інформація" зазначено про необхідність надання: розрахункових документів з орендодавцями нерухомого майна, обладнання та транспортних засобів за період жовтень 2023 р. - січень 2024 р.; розрахункових документів з контрагентами - постачальниками за придбані ТМЦ, а саме з ТОВ «Ноу Тіл Інвест»; калькуляції собівартості виготовлення готової продукції; документів з питання наявності на підприємстві сертифікаційної лабораторії, що здійснює аналіз готової продукції та видає сертифікати якості; сертифікат на управління якістю виробництва готової продукції та інші документи, які підтверджують дозвіл на виробництво даної готової продукції; подорожні листи вантажних автомобілів, які здійснювали транспортування ТМЦ за період жовтень 2023 р. - січень 2024 р.; первинні бухгалтерські документи, відповідно до яких оформлено податкові накладні.
У відповідь на повідомлення позивачем надано додаткові пояснення та запитувані документи, а саме: договір на оренду резервуарів, акт приймання-передачі, оборотно-сальдові відомості, видаткові касові ордери, платіжні інструкції, договір позички транспортних засобів, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП, банківські виписки, калькуляції собівартості продукції, сертифікати відповідності, сертифікати якості, подорожні листи.
Згідно з п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі в разі ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення,
Судом встановлено, що фактичною підставою відмови у реєстрації податкових накладних слугувало не надання платником податку, зазначених ГУ ДПС у повідомленні копій документів.
Дослідивши рішення про відмову в реєстрації ПН, колегія суддів зазначає, що в них не конкретизовано які саме документи необхідні для реєстрації податкових накладних не надано, а також не обґрунтовано причин недостатності наданих позивачем копій документів.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на перелік документів не наданих ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» у відповідь на повідомлення податкового органу, колегія суддів відхиляє, оскільки такий перелік відсутній у спірних рішеннях про відмову у реєстрації ПН.
Натомість, колегія суддів вказує, що ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» подавались відповідачу 1, зокрема, договори поставки, платіжні інструкції, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, сертифікати якості, калькуляції собівартості, оборотно-сальдові відомості, рахунки на оплату, договори на оренду резервуарів, акт приймання-передачі, видаткові касові ордери, платіжні інструкції, договір позички транспортних засобів, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП, банківські виписки, калькуляції собівартості продукції, сертифікати відповідності, сертифікати якості, подорожні листи.
В свою чергу, відповідачами не обґрунтовано причин недостатності наданих позивачем копій документів та не конкретизовано які саме документи, окрім тих, що надавались підприємством були необхідні для реєстрації спірних податкових накладних.
Тобто, в даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішеннях про відмову у реєстрації ПН.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.
Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо наявності підстав для реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
У справі, що розглядається, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України (передоплата, про що свідчить платіжна інструкція від 04.12.2023 № 4824 та поставка товару, про що свідчать видаткові накладні) і було пов'язано складання спірних податкових накладних та подача їх на реєстрацію.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН.
Верховним Судом сформульовано висновок (постанови від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, від 06 липня 2023 року у справі №140/1986/22, від 23 липня 2025 року у справі № 160/32067/23), відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом і в постанові від 29 липня 2025 року 380/3396/24, в якій Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення і відмови в реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд також не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Щодо витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною 3 ст. 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат позивач надав суду: копію договору про надання правничої допомоги від 22.07.2024, платіжну інструкцію від 09.08.2024.
Судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» здійснювалося Адвокатським бюро «Коваленко і партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги від 22.07.2024.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов'язується надати Клієнту правову допомогу, передбачені Договором, а Клієнт зобов'язується їх прийняти та своєчасно оплатити.
Під правовою допомогою у Договорі розуміють:
- представництво клієнта у статусі позивача в Сумському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді щодо рішень ГУ ДПС у Сумській області якими відмовлено в реєстрації ПН № 284 від 04.12.2023, № 289 від 22.12.2023, 291 від 26.12.2023, № 292 від 28.12.2023, № 2 від 09.01.2024, № 5 від 12.01.2024;
- подання та підписання позову, відзивів, клопотань, відповіді на відзив, пояснень, клопотань, апеляційної скарги тощо, доказів та надання консультації пов'язаних з веденням справ;
- завіряння документів.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість послуг визначається у фіксованому розмірі та становить 10 000,00 грн. в суді першої інстанції. Вартість послуг адвоката в наступних інстанціях погоджується додатково. Оплата наданих послуг здійснюється протягом 3 днів з моменту підписання цього договору.
Позивачем сплачено адвокатському бюро кошти за надання правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 09.08.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокатським бюро «Коваленко і партнери» на виконання умов Договору складено позов та відповідь на відзив.
Так, позивач просив суд відшкодувати витрати у розмірі 10 000,00 грн, проте судом першої інстанції стягнуто на користь позивача 7 000,00 грн виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості та доцільності таких витрат.
Суд першої інстанції зазначив, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. При цьому, вказував, що мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим вважав, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, враховуючи складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об'єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи та часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат.
Колегія суддів зауважує, що надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинні бути доведені стороною справі.
Крім того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.08.2022 у справі № 640/14930/20.
З оскаржуваного рішення слідує, що наведене вище прийнято судом першої інстанції до уваги та належно враховано.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення на користь ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» 7000,00 грн витрат на правову допомогу.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про завищення адвокатом вартості послуг з огляду на те, що адвокат приймав участь у розгляді аналогічних справ за участі ТОВ «Агро-Союз-Охтирка», зазначена справа не є складною, а також наявність судової практики з цього спору.
Водночас, судом першої інстанції враховані вищенаведені обставини, у зв'язку з чим зменшено розмір витрат на правову допомогу, заявлених позивачем до відшкодування.
Інших обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт апеляційна скарга не містить, так само як і не містить розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанції таких обставин також не встановив.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 по справі № 480/7033/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П'янова