25 грудня 2025 р.Справа № 440/13166/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі № 440/13166/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП78150/16849 від 31.10.2024 протиправною, а дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по обмеженню на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» із застосуванням понижуючих коефіцієнтів з 01.01.2025 розміру пенсії у її виплаті такими, що суперечать Конституції України і Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» - неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі надісланої ІНФОРМАЦІЯ_2 нової довідки №ФП78150/16849 від 31.10.2024 для перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням її розміру 90% грошового забезпечення та на підставі документів пенсійної справи ОСОБА_1 , здійснити виплату пенсії (пенсійну виплату) ОСОБА_1 з 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплачувати пенсію з 01.02.2023 без обмеження її виплати максимальним розміром з урахуванням динаміки її зростання, а також виплачувати з 01.01.2025 пенсію без застосування понижуючих коефіцієнтів (без її обмеження на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», із урахуванням перерахунку пенсії з 01.03.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та виплачувати пенсію з 01.02.2023 без обмеження її максимальним розміром, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, із врахуванням раніше виплачених сум, та з урахуванням преюдиції.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 та від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження по справі 440/13166/25 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та призначено справу до апеляційного розгляду в письмовому провадженні.
18.12.2025 до Другого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2016 вчиняти дії, пов'язані зі зменшенням основного розміру пенсії з 90% до 70% та в обмеженні пенсійної виплати її максимальним розміром, у тому числі із застосуванням понижуючих коефіцієнтів на виконання вимог ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" або будь-які інші обмеження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/13166/25.
В обґрунтування заяви вказує, що існує ймовірність, що на час апеляційного перегляду справи, пенсійний орган буде протиправно виплачувати йому пенсію з обмеженням її граничного розміру та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до перерахованих сум пенсії, що в подальшому призведе до неможливості виконати судове рішення у разі ухвалення його на користь позивача.
В період з 22.12.2025 до 24.12.2025 суддя-доповідач Русанова В.Б. перебувала у щорічній основній відпустці на підставі наказу від 19.12.2025 № 2.2-06/576.
У зв'язку з викладеним, заява про забезпечення позову передана судді-доповідачу 25.12.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони Відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Для забезпечення позову суд повинен, на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Вказана позиція висловлена Верховним Суд у постанові від 01.06.2023 у справі № 640/10260/22.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по обмеженню основного розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» із застосуванням понижуючих коефіцієнтів з 01.01.2025 та відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП78150/16849 від 31.10.2024.
В заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить суд заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.01.2016 вчиняти дії, пов'язані зі зменшенням основного розміру пенсії з 90% до 70% та в обмеженні пенсійної виплати її максимальним розміром, у тому числі із застосуванням понижуючих коефіцієнтів на виконання вимог ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" або будь-які інші обмеження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/13166/25.
За твердженням заявника, існує ймовірність, що на час апеляційного перегляду справи, пенсійний орган буде протиправно виплачувати йому пенсію з обмеженням її граничного розміру та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до перерахованих сум пенсії, що в подальшому призведе до неможливості виконати судове рішення у разі ухвалення його на користь позивача.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження вчинення пенсійним органом протиправних дій у відношенні до позивача заява не містить.
Натомість, обставини, на які посилається заявник, можуть бути встановлені судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.
У разі забезпечення позову, суд фактично надасть правову оцінку правомірності дій пенсійного органу щодо застосування обмежень до розміру пенсії позивача до розгляду справи по суті, що у свою чергу, не відповідає завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.
На переконання суду апеляційної інстанції, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Отже, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені доказами.
Посилання заявника на неможливість виконання судового рішення в майбутньому колегія суддів оцінює критично, оскільки останнім не зазначено будь-яких об'єктивних фактів, які дають підстави вважати, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія суддів зауважує, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
У ході розгляду заяви судом не виявлено фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б ускладнили чи унеможливили виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150, 151, 152, 154, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 440/13166/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Бегунц А.О. П'янова Я.В.