15 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/10373/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Васил'євої А.М.,
представника позивача Кашуби М.О.,
представника відповідача Роєнка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та просить:
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до майора поліції ОСОБА_1 , інспектора - чергового чергової частини батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області;
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 №474о/с «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";
поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора - чергового чергової частини батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.08.2025 до дня поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, адже при здійсненні процедури з'ясування обставин, зазначених у наказі №1286 від 15.08.2025, відповідачем були допущені грубі порушення. Позивач не мав можливості ознайомитися з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України», вимоги наказу лише були оголошені в усній формі під час шикування особового складу, без можливості перевірити зміст чи отримати копію документа. При цьому позивач повідомив, що він не відмовляється від виконання бойового завдання, але у зв'язку з тривалим перебуванням у бойових розпорядженнях, морально-психологічним та фізичним станом не може його виконати. Так само в письмовому поясненні повідомив, що на даний час не готовий їхати у відрядження на Схід, так як тривалий час в складі БПОП він перебуває у відрядженні по бойових розпорядженнях в різних областях України (близько 11 місяців), у зв'язку з чим у Позивача погіршений стан здоров'я, психологічний та моральний стан і він потребує лікування. Службове розслідування проведено поверхнево та не об'єктивно, матеріали, на яких ґрунтуються висновки дисциплінарної комісії, містять неточності та протиріччя, а вина позивача не доведена. Службове розслідування було фактично розпочато до оголошення змісту наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск, адже про це було повідомлено одразу після його доведення, так само, як накази про відсторонення поліцейських у зв'язку з проведенням службового розслідування були готові завчасно. Вказав на неточності щодо кількості поліцейських, які відмовились від виконання наказу, так у висновку службового розслідування кількість перерахованих поліцейських закінчується на порядковому номері 49, однак у частині висновку, яка стосується акта перегляду відеоматеріалів знову фігурує 45 поліцейських. Твердження щодо недотримання позивачем положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, беззастережне не виконання наказу начальника та прояву неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни є загальним і не підтверджено доказами. Не враховано бездоганну поведінку позивача, відсутності інших (доведених) дисциплінарних стягнень, нагороди. Погіршення морально-психологічного стану у підрозділі визнано дисциплінарною комісією, але не враховано при притягненні поліцейських до найжорсткішого з видів дисциплінарного покарання. При цьому комісією не досліджено причини та умови, в наслідок яких відбулось погіршення морально-психологічного стану у підрозділі. Позивачу не було надано можливості ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, до його закінчення.
Щодо змісту наказу ГУНП в Чернігівській області №1286 від 15.08.2025 про застосування дисциплінарного стягнення зазначив, що посилання на норми Законів, які нібито були недотримані Позивачем є безпідставним, єдине, що заслуговує на увагу з цього формулювання - це твердження щодо «недотримання наказу керівника, … в частині відмови від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск в умовах воєнного стану», але позивач категорично не відмовлявся від виконання наказу керівника, а надаючи пояснення з даного приводу вказав, що наказ не готовий виконувати на даний час через значне погіршення морально-психологічного стану, фізичну і моральну втому через тривалу відсутність ротації, погіршення морально-психологічного стану. Також зауважив, що ні в матеріалах службового розслідування, ні на відеозаписах не існує доказів перешкоджання позивачем керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підриві авторитету Національної поліції України, тим більше щодо проявів позивачем неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни. У зв'язку з чим, вважає наказ ГУНП в Чернігівській області №1286 від 15.08.2025 ґрунтується на невірних висновках дисциплінарної комісії, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Ткаченко О.Є. Встановлено строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначив, що дисциплінарною комісією, під час вивчення матеріалів службового розслідування та перегляду відеозаписів, приєднаних до них, встановлено, що наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дек «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області», не є злочинним, оскільки відповідає вимогам Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», а також іншим нормативно-правовим актам, що регламентують службову діяльність поліцейських. У його змісті відсутні положення, що суперечать чинному законодавству, порушують права і свободи людини або передбачають вчинення протиправних дій. Крім того, наказ підписаний службовою особою, яка відповідно до займаної посади має повноваження на його видання, та був зареєстрований у встановленому порядку, що підтверджує його офіційний характер. Таким чином, цей наказ є законним розпорядженням керівника, обов'язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 5 Дисциплінарного статуту. Таким чином, дії позивача, який відмовився від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області», суперечать вимогам статті 5 Дисциплінарного статуту. Невиконання цього наказу є порушенням службової дисципліни та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Матеріалами службового розслідування, яке проведено у строки, визначені Дисциплінарним статутом, повно та вірно встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, а накази ГУНП в Чернігівській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача зі служби в поліції були видані у відповідності до вимог законодавства, в межах наданих повноважень та в спосіб, визначений Законом.
Відповідач подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що командир БПОП (стрілецький) підполковник ОСОБА_2 станом на 14.08.2025 разом з особовим складом, якому доводилися вимоги наказу начальника ГУНП від 13.08.2025 №463 о/с дск перебували у службовому відрядженні поза межами місця основного розташування підрозділу у м.Чернігів, де виконували бойові (спеціальні) завдання та мав прямий обов'язок доводити вимоги наказів особовому складу, що залучений до відсічі збройної агресії Російської Федерації. У даному випадку саме ОСОБА_2 відповідно до Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький ) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області під час безпосереднього виконання бойових (спеціальних) завдань у зоні відповідальності, особисто відповідав за підготовку та успішне виконання завдань бойового підрозділу та повинен знати стан підрозділу. Водночас за місцем основного розташування підрозділу у м.Чернігів, станом на 14.08.2025 тимчасове виконання обов'язків за посадою командира БПОП (стрілецький) покладено на старшого лейтенанта поліції Олександра Летягу на період відрядження ОСОБА_2 для виконання бойових (спеціальних) завдань.
У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області (далі також ГУНП в Чернігівській області) на посаді інспектора - чергового чергової частини батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області.
14.08.2025 на розгляд керівництва ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Олександра Летяги №22436-2025 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області про те, що 14.08.2025 о 12:00 у визначеному місці з урахуванням наявності маскування за межами населеного пункту Ямпіль Сумської області доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дек «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження.
При цьому окремі поліцейські зазначеного батальйону, серед яких був і позивач - інспектор - черговий чергової частини батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_1 (0054174), відмовилися виконувати цей наказ.
Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація та поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ознайомлювались із вимогами наказу під підпис (а.с. 85-87, 136-138).
З метою повної, об'єктивної та всебічної перевірки обставин вказаної події, за даним фактом наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1006 призначено службове розслідування (а.с. 69, 152),
На час проведення службового розслідування наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1281 майора поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (а.с. 56, 164).
15.08.2025 затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Олександра Летяги від 14.08.2025 №22436-2025 (а.с. 14-48, 165-199).
Проведеним службовим розслідуванням встановлено наступне.
Поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області пройшли курс індивідуальної підготовки та бойове злагодження. Для цього удосконалено програму підготовки, особливо в частині виконання завдань із застосуванням нового для поліції озброєння і техніки. Бойове злагодження проходило на визначених полігонах в умовах максимально наближених до бойових.
Відповідно до довідки «Про залучення поліцейських БПОП (стрілецького) ГУНП в Чернігівській області» від 14.08.2025 №22654-2025 встановлено, що відповідно до наказу МВС України від 02.08.2017 №672 «Про затвердження Інструкції про службове відрядження поліцейських у межах України» (зі змінами), Законів України «Про Національну поліцію», «Про оборону України» «Про національну безпеку України», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102- IX (зі змінами), Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, на виконання бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 08.08.2025 №18708. ОКП-КИЇВ, згідно шифротелеграми НПУ від 09.08.2025 №7301 дек, наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дек з 15 серпня 2025 року 113 (сто тринадцять) поліцейських БПОП (стрілецький) будуть відряджені до зони відповідальності ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України, для забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі військовими частинами Збройних Сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України Збройними Силами України, представниками інших складових сектору безпеки й оборони, зокрема майор поліції ОСОБА_1 (0054174), інспектор - черговий чергової частини батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області.
14.08.2025 о 12:00 у визначеному місці з урахуванням наявності маскування, а саме: лісосмуга з густою рослинністю за межами населеного пункту Ямпіль Сумської області, на значній відстані від державного кордону, з установкою поряд з місцем збору автономних засобів РЕБ і РЕР доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дек «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира 4-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження.
Позивач відмовився виконувати цей наказ.
Факт доведення наказу до відома позивача та відмови від його виконання зафіксовано на службовий портативний відеореєстратор поліцейських управління головної інспекції ГУНП в Чернігівській області. Крім цього, факт ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск підтверджують рукописні записи у відповідних графах відомості про ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск.
Дисциплінарною комісією із застосуванням технічних засобів фіксації проведено огляд відеозаписів з портативного відеореєстратора поліцейських УГІ ГУНП в Чернігівській області , про що складено акт огляду відеозапису від 14.08.2025 №22693-2025.
Проведеним оглядом встановлено: під час зачитування наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький ) ГУНП в Чернігівській області» перед поліцейськими БПОП ГУНП застосовувалась відеофіксація на портативний відеореєстратор. Під час перегляду відеозаписів за допомогою додатку «КМРLауег» встановлено: що 14.08.2025 командиром БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області підполковником поліції ОСОБА_2 підпорядкованому особовому складу в кількості 45 поліцейських, було зачитано наказ ГУНП в Чернігівській області №463 дск від 13.08.2025. Після ознайомлення зі змістом наказу, поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області було запропоновано вийти зі строю, хто не згодний з вищевикладеним наказом. На що, зі строю вийшов позивач та повідомив, що не готовий виконувати наказ через морально-психологічний стан та погіршення здоров'я.
В ході службового розслідування опитаний інспектор - черговий чергової частини БПОП майор поліції ОСОБА_1 пояснив, у зв'язку з погіршенням здоров'я, поганим неконтрольованим психологічним та моральним станом та необхідністю лікування в медичних закладах він не виконуватиме наказ.
Також, дисциплінарною комісією, під час вивчення матеріалів службового розслідування та перегляду відеозаписів, приєднаних до них, встановлено, що наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області», не є злочинним, оскільки відповідає вимогам Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», а також іншим нормативно-правовим актам, що регламентують службову діяльність поліцейських. У його змісті відсутні положення, що суперечать чинному законодавству, порушують права і свободи людини або передбачають вчинення протиправних дій. Крім того, наказ підписаний службовою особою, яка відповідно до займаної посади має повноваження на його видання, та був зареєстрований у встановленому порядку, що підтверджує його офіційний характер. Таким чином, цей наказ є законним розпорядженням керівника, обов'язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 5 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків; пунктів 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині відмови від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск в умовах воєнного стану, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпунктів 1, 2, 8 п. 1 р. VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов'язків; та беззастережного невиконання наказу начальника та прояву неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни застосовано до інспектора - чергового чергової частини батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 (0054174) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (а.с. 57, 124а).
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №474 о/с позивача звільнено зі служби в поліції 15.08.2025 за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 58, 206).
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 21.08.2025 №497 о/с внесені зміни у наказ ГУНП від 15.08.2025 №474 о/с (щодо зазначення про звільнення з виплатою грошової компенсації) (а.с. 207).
Вважаючи накази ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286 та від 15.08.2025 №474 о/с протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закон №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII передбачені обов'язки поліцейського: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIIІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За приписами частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Конституційний Суд України в рішенні від 31.03.2015 №1-рп/2015 указав, що «складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано» (друге речення абзацу першого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).
Принцип юридичної визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010). Для цього принцип юридичної визначеності «вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності» (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 №2-р/2017).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За приписами статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.
Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
У цьому випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Дисциплінарним статутом, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що положення статей 8, 18 Закону №580-VIII покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №815/2527/15, від 13.08.2020 у справі №817/3305/15, від 24.11.2020 у справі №2140/1341/18.
У контексті спірних правовідносинах окремо слід зазначити, що органи Національної поліції України, зобов'язані запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII) заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з вимогами статті 17 Закону №389-VIII органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України» (далі Закон №1932-XII) бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони (частина 1 статті 2 Закону №1932-XII).
Згідно із частиною 1 статті 12 Закону №1932-XI участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Відповідно до частини 2 та 4 статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону №1932-XII шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Статтею 65 Конституції України визначено що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов'язків громадян України.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який продовжено Указами Президента України по теперішній час), а військовому командуванню разом із МВС України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Тобто, після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до розділу II Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 №987 до завдань підрозділів поліції особливого призначення відноситься участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. За рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції, підрозділи поліції особливого призначення, можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 №1182 (далі - Положення №1182) у своїй діяльності БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про боротьбу з тероризмом», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»(зі змінами), «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», іншими законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Національної поліції України, а також цим Положенням.
Згідно з пунктом 4 розділу І Положення №1182 у разі залучення БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області до виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області у своїй діяльності керується методичними рекомендаціями для підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України.
Крім того, відповідно до пунктів 4-6 розділу ІІ Положення №1182 відповідно до своїх функціональних повноважень БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області виконує завдання з участі в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», «Про оборону України», виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) та бере участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Також, відповідно до підпунктів 1, 2, 3, 6, 8, 10 пункту 1 розділу VII Положення №1182 поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області зобов'язані: 1) неухильно виконувати завдання з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також свято і непорушно дотримуватися положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вимог даного Положення та віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свої обов'язки; 2) бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими та беззастережно виконувати накази, доручення та розпорядження командирів (начальників); 3) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов'язків, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру; 6) поважати бойові та поліцейські традиції, допомагати іншим поліцейським, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним-домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; 8) виявляти повагу до командирів (начальників ) і старших за спеціальним званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; 10) сумлінно виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Тобто, регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно, відмова від виконання бойового наказу без наявності для цього реальних об'єктивних причин може призвести до розлагодження колективу, що, своєю чергою, може мати серйозні наслідки, адже в умовах, коли кожен член команди покладається на інших, будь-яка нестабільність може загрожувати не лише успішному виконанню завдань, але й життю та здоров'ю побратимів.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов'язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
За наведеного правового регулювання поліцейські, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язані не допускати вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому.
ОСОБА_1 ознайомлений з Положенням про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області під підпис, що підтверджується відомістю, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 65-68, 132-165). Позивач був ознайомлений з посадовими обов'язками (а.с.200-204). Також йому було видано сертифікат про проходження підготовки за програмою « ІНФОРМАЦІЯ_3 (для підготовки мобілізаційних ресурсів) видання 3 ТП7-00(206)246.63» (а.с.162).
Згідно із частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
Також, Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00)).
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 64 Закону №580-VIII склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (а.с. 205).
Таким чином, в особливо складний для держави та громадян час, зумовлений військовою агресією Російської Федерації проти України, інспектор - черговий чергової частини батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_1 , 14.08.2025, незважаючи на перебування на службі в поліції та взяття на себе зобов'язань, які висуваються до поліцейських під час здійснення ними службових функцій та в повсякденному житті, знехтував вимогами законодавства України, в порушення пункту 1 і 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, наказу керівника; частини 1 статті 64 Закону №580-VIII в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків; пункту 1, 4, 6, 13 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині невиконання наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпункту 1, 2, 8 пункту 1 розділу VIІ «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов'язків; та беззастережного не виконання наказу начальника та прояву неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни, відмовившись від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області».
При цьому, суд наголошує на тому, що цей наказ є законним розпорядженням керівника, обов'язковим до виконання відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580-VIII та статі 5 Дисциплінарного статуту, тому невиконання цього наказу є порушенням службової дисципліни та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Тож, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.
Факт невиконання наказу є саме по собі невиконанням службових обов'язків. Подальше перебування на посаді поліцейського, який продемонстрував неготовність виконати критично важливий наказ, негативно впливає на можливість належного виконання ним майбутніх посадових обов'язків, особливо тих, що стосуються оперативних дій та виконання наказів керівництва. Це також прямо шкодить роботі органу (підрозділу) поліції, підриваючи основи ієрархії, дисципліни та взаємодії, які є життєво важливими для ефективного функціонування поліції, особливо в умовах підвищеної небезпеки або виконання бойових завдань.
Тому суд констатує, що факт невиконання поліцейським наказу заступити на визначену позицію (особливо в умовах, що вимагають негайного та беззаперечного реагування та колективної взаємодії) складає ознаки дисциплінарного проступку.
Відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) під час дії воєнного стану, встановлення власних умов виконання наказу, є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції.
Суд зазначає, що позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов'язки не виконав.
Відповідно до пункту 6 частини 1статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21.09.2022 (справа №260/1739/20), виконанню підлягає наказ, який має бути доведеним до відома підлеглого.
Позивач зазначає, що категорично не відмовлявся від виконання наказу керівника, а надаючи пояснення з даного приводу вказав, що наказ не готовий виконувати на даний час у зв'язку з погіршенням здоров'я, поганим неконтрольованим психологічним та моральним станом та необхідністю лікування в медичних закладах.
Водночас доказів того, що позивач до оголошення наказу від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» звертався із рапортами до відповідача та надавав підтверджуючі документи, які б свідчили про його незадовільний стан здоров'я матеріали справи не містять.
Крім цього, позивач не був позбавлений можливості звернутись до командира із рапортом про проходження медичного обстеження після виконання наказу про відрядження від 13.08.2025 №463 о/с дск.
Що стосується твердження представника позивача щодо повноважень т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1, 2 розділу IV Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 №1182 підрозділ розміщується у спеціально відведеному приміщені м. Чернігів.
Підрозділ може відряджатися до інших регіонів держави та об'єднуватися у зведені загони.
Відповідно до п.1,4,5 р. VI Положення № 1182 БПОП (стрілецький) очолює командир, який є безпосереднім керівником та забезпечує виконання покладених завдань і функцій.
Командир повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно - етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих.
Командир особисто відповідає за бойову готовність Підрозділу, прийнятті рішень та успішне виконання бойових завдань.
Командир зобов'язаний під час виконання бойових (спеціальних) завдань знати положення, характер дій і стан підпорядкованих (доданих) підрозділів, організовувати та керувати плануванням бою, своєчасно приймати рішення на бій та ставити бойові завдання підрозділом, організовувати взаємодію, управління та всебічне забезпечення, безпосередню підготовку підрозділів.
14.08.2025 о 12:00 у визначеному місці з урахуванням наявності маскування за межами населеного пункту Ямпіль Сумської області командиром БПОП (стрілецький) підполковником ОСОБА_2 доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження, оскільки саме ОСОБА_2 у даному випадку відповідно до Положення, під час безпосереднього виконання бойових (спеціальних) завдань у зоні відповідальності, особисто відповідає за підготовку та успішне виконання завдань бойового підрозділу та повинен знати стан Підрозділу.
Командир БПОП (стрілецький) підполковник ОСОБА_2 станом на 14.08.2025 разом з особовим складом, якому доводилися вимоги наказу начальника ГУНП від 13.08.2025 №463 о/с дск, перебували у службовому відрядженні поза межами місця основного розташування Підрозділу у м. Чернігів, де виконували бойові (спеціальні) завдання та мав прямий обов'язок доводити вимоги наказів особовому складу, що залучений до відсічі збройної агресії РФ.
За місцем основного розташування Підрозділу у м. Чернігів, станом на 14.08.2025, тимчасове виконання обов'язків за посадою командира БПОП (стрілецький) покладено на старшого лейтенанта поліції Олександра Летягу на період відрядження ОСОБА_2 для виконання бойових (спеціальних) завдань (а.с. 234).
Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію» є обов'язком кожного поліцейського, оскільки пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Подібна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №160/11795/20.
У цій справі судом установлено, що службове розслідування проведено відповідачем у спосіб передбачений законом, висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Так, за положеннями Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення здійснюється керівником, уповноваженим на накладення дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд сформував правові висновки щодо застосування положень Дисциплінарного статуту, якими урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 31.01.2024 у справі №600/4386/22-а.
У даному випадку фактори, від яких залежить визначення виду стягнення, були враховані відповідачем, зокрема пояснення позивача, його керівника та інших, службова характеристика, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Дослідивши повністю та всебічно матеріали справи, суд доходить висновку, що позивач, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, частини 1 та 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків; пунктів 1, 4, 6, 13 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, приймаючи оскаржувані накази у частині звільнення позивача зі служби відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак, оскаржувані накази відповідають критеріям правомірності, встановленим в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.
З огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які могли настати через вчинений проступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є співмірним покаранням.
Таким чином, приймаючи оскаржувані накази в частині звільнення позивача зі служби відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак, оскаржувані накази відповідають критеріям правомірності, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.
У зв'язку з чим, як наслідок, відсутні підстави і для задоволення інших позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі позовні вимоги є похідними від вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів.
Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки у позові відмовлено повністю.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складено 24 грудня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп.Перемоги, 74, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО