Рішення від 24.12.2025 по справі 645/6483/25

Справа № 645/6483/25

Провадження № 2/645/3240/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2025 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання Федоровської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №645/6483/25 за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 13658,97 грн., у тому числі 2999,99 грн. заборгованості за тілом кредиту та 10658,98 грн. заборгованості за процентами, а також просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 06.01.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2786631, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 3000,00 грн.

10.08.2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір факторингу №ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 2786631 від 06.01.2022 року.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку із чим у нього наявна заборгованість в розмірі 13658,97 грн., з яких: 2999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту та 10658,98 грн. заборгованість за відсотками, яку сторона позивача просить суд стягнути на свою користь.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 23.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Уповноважений представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно відповідно до приписів ст. 128 ЦПК України, в матеріалах справи міститься заява, відповідної до якої позивач просив розгляд справи провести без участі представника, зазначивши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення та підтримує позовні вимоги (вх.31938 від.16.12.2025).

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання повторно не з'явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

06.01.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2786631 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 3000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом у розмірі 1,99% в день, за стандартною ставкою за весь строк кредиту 29653,85% річних /а.с. 9-15/.

Кредитний договір був укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом К567 06.01.2022 /а.с.15/.

Також відповідач електронним підписом підписав Паспорт споживчого кредиту, що містить Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит /а.с. 7-8/.

Факт надання грошових коштів за Кредитним договором відповідачу на реквізити картки № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 підтверджується наданою АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацією щодо зарахування 06.01.2022 року 3000,00 грн.

Позивач зазначає, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Договором виконав повністю та надав грошові кошти в обумовленому Договором розмірі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

10.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено Договір факторингу №ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10.08.2023 року до договору факторингу №ККЛУ-10082023 року, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», за № 3333 значиться « ОСОБА_1 .», кредитний договір №2786631 /а.с.28/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №2786631 від 06.01.2022 року про надання коштів, розмір заборгованості станом 10.08.2023 року складає 13658,97 грн., з яких: 2999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту та 10658,98 грн. заборгованість по процентам.

12.09.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу, якою повідомило боржника про укладення між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», Договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 та про обов'язок боржника сплатити заборгованість в сумі 13658,97 гривень на рахунок ТОВ "Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, отже порушив умови договору, тому має заборгованість за Кредитним договором №2786631 від 06.01.2022 року в розмірі 13658,97 грн., які позивач просить суд стягнути на свою користь.

Правовими нормами ст.ст. 526, 527 і 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 указаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Правовими нормами ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 12 і 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У ч. 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги, а саме факт укладання кредитного договору, факт набуття права вимоги та факт наявності заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 15390,30 грн шляхом надання належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи, та не спростовуються відповідачем.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, власних розрахунків заборгованості або доказів на її погашення не надав.

З огляду на встановлені судом обставини, зважаючи на те, що відповідач не виконав умови кредитного договору, кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами ні первісному кредитору, ні новому кредитору не сплатив , а тому суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту та 10658,98 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, при зверненні до суду позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у розмірі 2422,40 грн.

Крім того, у позовній заяві ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» надані суду (в копіях): договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладений з АО "Апологет", акт №560 наданих послуг від 05.09.2025 року, відповідно до якого викладено перелік послуг правничої допомоги у рамках даної справи, вартість яких склала 8000,00 грн., детальний опис наданих послуг до Акту №560 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копія ордеру на ім'я адвоката Усенка М.І. від 02.07.2025 року.

Матеріали справи свідчать про те, інтереси ТОВ «ФК «Кредит капітал» представляв адвокат Усенко М.І., який діяв на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 01.07.2025 року та ордеру від 02.07.2025 року.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Суд приймає до уваги складність та категорію справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсяг доказів, позицію представника позивача, а також, те, що у провадженні адвоката перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, що передбачено додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.

Враховуючи викладене, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи судом в розмірі 4000,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2786631 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2022 року у розмірі 13658,97 грн., з яких: 2999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту та 10658,98 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 4000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд 1, корпус 28;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено та підписано 24.12.2025 року.

Суддя О.В. Федорова

Попередній документ
132901531
Наступний документ
132901533
Інформація про рішення:
№ рішення: 132901532
№ справи: 645/6483/25
Дата рішення: 24.12.2025
Дата публікації: 29.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 22.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
29.10.2025 10:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
04.12.2025 10:45 Фрунзенський районний суд м.Харкова
24.12.2025 11:15 Фрунзенський районний суд м.Харкова