Справа № 643/14212/25
Провадження № 1-р/643/24/25
22.12.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду у м. Харкові, заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 28.08.2025 у справі № 643/14212/25,
До Салтівського районного суду міста Харкова 17.12.2025 надійшла заява адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 28.08.2025 у справі № 643/14212/25.
В обґрунтування заяви, окрім посилань на мотиви незгоди із іншими рішеннями слідчих суддів, зазначено, що «В порядку ст. 380 КПК України, я звертаюсь до Вас вже вдруге, тому що на мою першу заяву про роз'яснення мені незрозумілого ухваленого всупереч вимог закону рішення суду, Ви по незрозумілим мені причин, відмовились роз'ясняти незрозуміле мені рішення суду. І це в той час, як законодавець в ст. 380 КПК України «Роз'яснення судового рішення», вказує: «Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст». Так, законодавець в ст. 303 КПК України, вказує: «Територіальний розгляд скарг у порядку ст. 303 КПК України здійснюється слідчим суддею місцевого суду за правилами судового розгляду, але з урахуванням положень глави 303 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до закону, скарга подається до місцевого суду за місцем знаходження органу, який без діє або вчинив дії чи прийняв рішення, що оскаржуються . Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає незаконними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального закону були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору
Що стосується розгляду Вами скарги мого довірителя ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження без виконання вимог ст. 9 КПК України слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР м. Полтави, то при розгляді Вами скарги ОСОБА_3 , явно діючи в інтересах слідчих ТУ ДБР м. Полтави, Ви навмисно допустили грубі порушення чинного КПК України. В той час, як законодавець в ст. 303 КПК України, вказує: «Територіальний розгляд скарг у порядку ст. 303 КПК України здійснюється слідчим суддею місцевого суду за правилами судового розгляду, але з урахуванням положень глави 303 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до закону, скарга подається до місцевого суду за місцем знаходження органу, який без діє або вчинив дії чи прийняв рішення, що оскаржуються . Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає незаконними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального закону були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору ». Ви порушуючи вимоги ст. 303 КПК України не маючи на те право розглядати такі скарги з порушенням принципу територіальності, Ви посилаючись на лист керівника ТУ ДБР м. Полтави, ігноруючи вимоги закону, прийняли до свого розгляду скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження № 42024220000000278 від 17.12.2024 , явно діючи неправомірно в інтересах слідчих ТУ ДБР м. Полтави, які грубо порушили вимоги ст.ст. 55, 56 КПК України не визнали його потерпілим по кримінальному провадженню. Не провели йому судову експертизу з метою встановлення ступеню тілесних ушкоджень, а із бесіди мого довірителя зі слідчим ТУ ДБР м. Полтави, мені стало відомо, що слідчий ОСОБА_5 заявила, що ОСОБА_3 має статус заявника потерпілого. А статус потерпілим не дивлячись на його неодноразові звернення до слідчих ТУ ДБР з заявами, він до цього часу не є потерпілим по вказаному кримінальному провадженні. І це в той час, як законодавець вказує, що потерпіли є особа, якій злочином заподіяно моральну, майнову або шкоду здоров'ю. Особа потерпіла від скоєного злочину має статус потерпілого з моменту звернення з заявою про скоєний відносно неї злочину. А ось про те, що учасника досудового слідства може мати статус заявника- потерпілого, мені стало відомо вперше за всю мою практику. При розгляді скарги на постанову слідчих ТУ ДБР м. Полтави Вами було скасовано постанову про закриття кримінального провадження, але в ухвалі суду, всупереч вимог ст. 303 КПК України, діючи в інтересах слідчих ТУ ДБР, Ви навмисно не вказали, що саме було порушено слідчим ТУ ДБР м. Полтави, і що слідчі ТУ ДБР повинні були виконати. Таке Ваше рішення суду, яке не відповідає вимогам чинного КПК України, явилось підставою неодноразового винесення слідчими ТУ ДБР м. Полтави постанов про закриття кримінального провадження, без виконання вимог ст. 9 КПК України і неодноразових звернень ОСОБА_3 з новим аналогічним скаргами до Вашого суду. Звертаю Вашу увагу на те, що законодавець в ст. 356КК України «Самоправство», законодавець вказує: «Самоправства, це самовільних дій, вчинені всупереч встановленому законом порядку, якщо їх правомірність оспорюється іншими особами і такими діями заподіяно значну шкоду інтересам громадянина, державним або громадським інтересам чи інтересам власника». В тому випадку, якщо такі дії скоїла посадова особа, то такі її дії необхідно кваліфікувати за ознаками ст. 365 КК України. Вдруге звертаюсь до Вас Вельмишановний слідчий Салтівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 і вдруге прошу Вас виконати вимоги ст. 380 КПК України, роз'яснити мені ухвалені Вами іменем України рішення суду, які не відповідають вимогам чинного законодавства України і є мені не зрозумілими. Мені Ваше роз'яснення або друга відмова в роз'яснення не зрозумілого мені рішення суду потрібні в якості доказів навмисно скоєних Вам правопорушень при зловживанні Вами службовим становищем при розгляді моїх заяв та скарг, при звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Генеральногої прокуратури України з заявою в порядку ст 214 КПК України.»
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав заяву про роз'яснення судового рішення та уточнив, що в ухвалі слідчого судді від 28.08.2025 у справі № 643/14212/25 йому незрозуміло які саме норми КПК України порушив слідчий та чому слідчий суддя не зобов'язав слідчого вчинити певні дії.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали заяви та справи № 643/14212/25, встановив таке.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 28.08.2025 у справі № 643/14212/25 частково задоволено скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 06.08.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024220000000278 від 17.12.2024; скасовано постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 від 06.08.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42024220000000278 від 17.12.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Отже, підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Тож, процесуальний інститут роз'яснення судового рішення, який закріплено ст. 380 КПК України, має забезпечити усунення неможливості виконання судових рішень, якщо судове рішення є незрозумілим. Роз'ясненню підлягає саме суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. При цьому, суд не має права змінювати зміст судового рішення та відомості, викладені у ньому.
Такий висновок суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17, відповідно до якого суд, слідчий суддя, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, є незрозумілим.
Враховуючи викладене вище, оскільки прийняте слідчим суддею рішення є зрозумілим, а також те, що в постановленому рішенні чітко вказано підстави та мотиви його прийняття, резолютивна частина є доступною для сприйняття стороннім спостерігачем, тому підстави для задоволення заяви та роз'яснення судового рішення відсутні.
При цьому, у заяві про роз'яснення йдеться про розгляд скарги на постанову про закриття кримінального провадження, в той час як предметом розгляду у цій справі було скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим.
Крім цього, слідчий суддя зазначає, що у межах справи № 643/14212/25 вже надходила заява ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 28.08.2025, яка 13.10.2025 була розглянута.
Також слідчий суддя зауважує, що механізм, визначений у статті 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення та порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.
Керуючись ст. 3, 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 28.08.2025 у справі № 643/14212/25 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_7