Справа № 643/23024/25
Провадження № 1-кс/643/7287/25
24 грудня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025220000001236 від 18.12.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України КК України, -
встановив:
23.12.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025220000001236 від 18.12.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025220000001236 від 18.12.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури.
В ході досудового розслідування встановлено, що в період часу не пізніше 17.12.2025 група осіб організувала підготовку до вчинення терористичного акту за адресою: м. Харків, вул. Заливна, 8-А, за допомогою вибухового пристрою, закладеного в транспортний засіб марки "Daewoo Lanos", д.н.з " НОМЕР_1 ".
Так, вищевказана група осіб, перебуваючи у м. Київ, не пізніше 17.12.2025 спорядила вищевказаний транспортний засіб марки "Daewoo Lanos", д.н.з " НОМЕР_1 " саморобним-вибуховим пристроєм з дистанційною активацією, після чого 17.12.2025 перевезла його до житлового будинку поблизу адреси: АДРЕСА_1 , для його подальшого підриву з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбав дві камери відеоспостереження для подальшого їх встановлення у вказаному транспортному засобі з метою здійснення фіксації вибуху та передав їх громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, ОСОБА_5 передав транспортний засіб марки "Daewoo Lanos", д.н.з " НОМЕР_1 " та дві камера відеоспостереження громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прибув на ньому до м. Харкова, а саме до під'їзду №2 буд. №8-А по вул. Заливній, для здійснення подальшого вибуху шляхом дистанційної активації СВП.
Згідно з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де використовує засоби зв'язку, інші технічні засоби, чорнові записи, а також інші предмети, документи, що пов'язані з вищевказаною протиправною діяльністю.
Враховуючи вищевикладене, у період з 22 год. 41 хв. 19.12.2025 по 01 год. 45 хв. 20.12.2025, слідчим, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей, запобіганням безпосередній загрозі їхньому здоров'ю, статевій свободі чи особистій безпеці або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 112, 115-119, 121, 122, 124, 127, 129, 135, 136, 146, 147, 149, 152-156-1, 258, 258-1, 259 КК України, або у разі необхідності невідкладного вилучення чи збереження доказів, що стосуються таких злочинів, проведено обшук у вказаній квартирі, за результатом чого виявлено та вилучено речі та предмети, належні ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки "Iphone 13 Pro", IMEI: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку з номером мобільного телефону НОМЕР_3 ; зіп-пакет прозорий, з порошкоподібною речовиною білого кольору; лезо канцелярського ножа; прямокутник жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору; прозора трубка зі слідами речовини білого кольору; форма жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору.
20.12.2025 виявлені та вилучені предмети та речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Вилучені предмети є речовими доказами, бо є знаряддям злочину, та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і необхідні для призначення і проведення відповідних судових експертиз.
Виявлені та вилучені предмети в ході проведених слідчих/процесуальних діях визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
Предмети, вилучені під час вищевказаних слідчих/процесуальних діях - відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність ОСОБА_4 , а також інших осіб до вчинення вищевказаних злочинів.
Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети та документи доцільно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У період з 22 год. 41 хв. 19.12.2025 по 01 год. 45 хв. 20.12.2025, слідчим, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей, запобіганням безпосередній загрозі їхньому здоров'ю, статевій свободі чи особистій безпеці або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 112, 115-119, 121, 122, 124, 127, 129, 135, 136, 146, 147, 149, 152-156-1, 258, 258-1, 259 КК України, або у разі необхідності невідкладного вилучення чи збереження доказів, що стосуються таких злочинів, проведено обшук у вказаній квартирі, за результатом чого виявлено та вилучено речі та предмети, належні ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки "Iphone 13 Pro", IMEI: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку з номером мобільного телефону НОМЕР_3 ; зіп-пакет прозорий, з порошкоподібною речовиною білого кольору; лезо канцелярського ножа; прямокутник жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору; прозора трубка зі слідами речовини білого кольору; форма жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору.
20.12.2025 виявлені та вилучені предмети та речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 23.12.2025 року клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_7 задоволено, надано дозвіл слідим слідчої групи у вказаному кримінальному провадженні дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення речей, належних ОСОБА_4 , що мають значення для розслідування у даному провадженні, в тому числі: мобільний телефон марки "Iphone 13 Pro", IMEI: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку з номером мобільного телефону НОМЕР_3 ; зіп-пакет прозорий, з порошкоподібною речовиною білого кольору; лезо канцелярського ножа; прямокутник жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору; прозора трубка зі слідами речовини білого кольору; форма жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору. Ухвала вважається виконаною 20.12.2025.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Крім цього, відповідно до п.п. 4, 5 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядку виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №22025220000001236 від 18.12.2025 на речі, належні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- мобільний телефон марки "Iphone 13 Pro", IMEI: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку з номером мобільного телефону НОМЕР_3 ;
- зіп-пакет прозорий, з порошкоподібною речовиною білого кольору;
- лезо канцелярського ножа;
- прямокутник жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору; прозора трубка зі слідами речовини білого кольору;
- форма жовтого кольору зі слідами речовини білого кольору.
Місцем зберігання вилученого майна визначити слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити прокурору.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1