Справа № 560/20267/25
іменем України
25 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:
« - визнати протиправною бездіяльність Красилівської міської ради щодо не належного розгляду та не прийняття рішення на пленарному засіданні сесії Красилівської міської ради по заяві-клопотання від 11.11.2025 року;
- зобов'язати Красилівську міську раду повторно розглянути заяву-клопотання від 11.11.2025 року та прийняти рішення з дотриманням ч. 3 ст. 148-1 ЗКУ та у відповідності до моєї вимоги, а саме - Прийняти рішення, яким повідомити орендаря земельної ділянки водного фонду загальною площею 8,5309 га, кадастровий номер 6822782200:04:003:0001. ОСОБА_2 , про перехід права власності від держави на земельну ділянку водного фонду загальною площею 8,5309 га, кадастровий номер 6822782200:04:003:0001 до територіальної громади в особі Красилівської міської ради та опублікувати інформацію про перехід права власності в друкованих медіа місцевої сфери у відповідності до ч. 3 ст. 148-1 ЗКУ».
Ухвалою від 01.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із усуненням ОСОБА_1 недоліків позовної заяви, ухвалою від 10.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; зобов'язано Красилівську міську раду Хмельницької області у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати: копію звернення ОСОБА_1 від 11.11.2025 року з доданими до нього документами; копію відповіді Красилівської міської ради Хмельницької області за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 11.11.2025 року з доданими до неї документами; докази отримання ОСОБА_1 відповіді Красилівської міської ради Хмельницької області за результатами розгляду його звернення від 11.11.2025 року.
Ухвалою суду від 22.12.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 560/20267/25 відмовлено.
Ухвалою суду від 25.12.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 24.12.2025 про зупинення провадження у справі № 560/20267/25 відмовлено.
Відповідно до заяв по суті справи, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, серед іншого, з огляду на таке.
Позивач посилається на укладення 22.07.2008 договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 8,5309 га з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001 строком на 49 років та подальшу державну реєстрацію права оренди.
Вказує, що на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер запису 61940933 від 30.11.2021) право комунальної власності на цю ділянку зареєстровано за територіальною громадою в особі Красилівської міської ради.
Стверджує, що, відповідно до статті 148-1 Земельного кодексу України, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні, зобов'язана повідомити землекористувача про перехід права власності, а у випадку переходу права власності від держави до територіальної громади - додатково оприлюднити інформацію у друкованих засобах масової інформації відповідної ради.
Зазначає, що Красилівська міська рада після реєстрації права комунальної власності не повідомила позивача як орендаря та не оприлюднила інформацію у друкованих ЗМІ.
Посилається на те, що з метою реалізації своїх прав 11.11.2025 звернувся до Красилівської міської ради із заявою-клопотанням, в якій просив, зокрема, винести на розгляд сесії питання про прийняття рішення щодо повідомлення його як орендаря про перехід права власності на земельну ділянку та оприлюднення відповідної інформації у друкованих ЗМІ.
Вказує, що на вказану вище заяву Красилівська міська рада надала відповідь листом від 21.11.2025 № К/1858/08-29/25 (реєстраційний № ВихД-1775), підписаним заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Мариною Слободянюк, у якій, посилаючись на статтю 19 Конституції України та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 399624110 від 16.10.2024, де орендарем зазначено ОСОБА_3 , повідомлено про відсутність обов'язку міської ради приймати рішення у формі, запропонованій позивачем, і відмовлено у задоволенні його вимог.
Позивач вважає, що: відповідь відповідача не містить всебічного і об'єктивного розгляду порушених у заяві питань; не оцінює належним чином виконання Красилівською міською радою обов'язків, встановлених статтею 148-1 Земельного кодексу України на момент переходу права власності на земельну ділянку; не забезпечує поновлення його порушених прав як орендаря.
У відзиві Красилівська міська рада Хмельницького району Хмельницької області заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись, серед іншого, на таке.
Зазначає, що заява-клопотання позивача від 11.11.2025 отримана та розглянута у строк, передбачений Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, а відповідь на неї надано листом від 21.11.2025 № К/1858/08-29/25, що підтверджується даними журналу реєстрації вихідної кореспонденції та журналу операцій документа.
На думку відповідача, вимоги позивача фактично зводяться до зобов'язання міської ради прийняти окреме рішення з приводу його звернення.
Стверджує, що чинне законодавство, зокрема Закон України «Про звернення громадян», не містить обов'язку приймати індивідуальне звернення громадянина до розгляду на пленарному засіданні ради та оформлювати результат цього розгляду у формі рішення ради. Належною формою реагування на звернення є мотивована письмова відповідь.
Зазначає, що стаття 148-1 Земельного кодексу України дійсно покладає на нового власника обов'язок повідомити землекористувача про перехід права власності та, у випадку переходу від держави до громади, оприлюднити відповідну інформацію у друкованих ЗМІ. Однак ця норма не вимагає оформлення таких дій у формі рішення сесії міської ради; питання вибору форми реалізації обов'язку належить до дискреції органу.
Красилівська міська рада Хмельницького району Хмельницької області посилається на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 399624110 від 16.10.2024, згідно з яким, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10.05.2024 строком на 7 років. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що станом на дату звернення позивач не є чинним орендарем цієї ділянки, а отже, відсутні підстави вчиняти щодо нього дії, передбачені статтею 148-1 Земельного кодексу України.
Відповідач також посилається на розпорядження Красилівського міського голови від 22.04.2025 № 152/2025-р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 07.12.2020 № 239/2020-р», яким затверджено розподіл обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови та керуючим справами виконавчого комітету. Як вказує відповідач, згідно з додатком до розпорядження, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Марина Слободянюк уповноважена, зокрема, організовувати розгляд звернень громадян у сфері земельних відносин та підписувати документи з цих питань. Тому підписання листа-відповіді від 21.11.2025 саме цією посадовою особою, на думку відповідача, відповідає закону.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд установив такі обставини.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001 площею 8,5309 га є земельною ділянкою водного фонду.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер запису 61940933 від 30.11.2021) убачається, що право комунальної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою в особі Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 399624110 від 16.10.2024, вбачається, що станом на цю дату право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10.05.2024 строком на 7 років.
Будь-яких доказів оспорення позивачем у встановленому законом порядку правочину 10.05.2024 або запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в межах даної справи до суду не подано.
Позивач посилається на укладення договору оренди земельної ділянки від 22.07.2008 строком на 49 років, реєстрацію цього договору та факт користування ділянкою.
Відповідач у відзиві не навів заперечень щодо самого факту укладення договору 2008 року, проте послався на зміну правового статусу щодо оренди внаслідок укладення договору оренди з іншою особою в 2024 році.
З огляду на те, що предметом спору у цій справі є правомірність розгляду звернення позивача та наявність/відсутність бездіяльності відповідача, а не вирішення спору про дійсність договорів оренди 2008 чи 2024 років і правовий статус користувача земельної ділянки, суд не надає оцінки дійсності вказаних правочинів у межах цієї справи.
11.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Красилівського міського голови із заявою-клопотанням.
У заяві позивач послався на статтю 148-1 Земельного кодексу України та просив: винести на розгляд сесії Красилівської міської ради питання про прийняття рішення, яким повідомити його як орендаря про перехід права власності на земельну ділянку від держави до територіальної громади, оприлюднити відповідну інформацію у друкованих засобах масової інформації місцевого рівня, надати відповідь у формі рішення ради.
Лист Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області від 21.11.2025 № К/1858/08-29/25 (реєстраційний № ВихД-1775) адресовано позивачу та містить посилання на: статтю 19 Конституції України; Закон України «Про звернення громадян»; статтю 148-1 Земельного кодексу України; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 399624110 від 16.10.2024 року.
У листі зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов'язку міської ради приймати рішення у формі, запропонованій позивачем, та, з огляду на реєстрацію права оренди за ОСОБА_3 , підстав для задоволення звернення немає.
Лист підписано заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Мариною Слободянюк.
Із розпорядження Красилівського міського голови від 22.04.2025 № 152/2025-р та додатку до нього вбачається, що заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Марина Слободянюк уповноважена: організовувати роботу виконавчих органів ради, у тому числі у сфері земельних відносин; забезпечувати розгляд звернень громадян у межах відповідної сфери; підписувати документи (у тому числі листи-відповіді на звернення) з питань, що належать до її функціональних повноважень.
У Журналі операцій документа по вихідному документу № ВихД-1775 зафіксовано реєстрацію, опрацювання та відправлення листа від 21.11.2025 на електронну адресу позивача, що свідчить про фактичне надсилання відповіді на звернення ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас, необхідно зазначити, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто виходячи з обставин і норм права, які існували на момент їх вчинення чи невчинення, а також мотивів, якими керувався відповідний суб'єкт при прийнятті рішення або утриманні від його прийняття.
Так, Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Зокрема, Закон № 393/96-ВР визначає порядок розгляду заяв (клопотань) громадян.
Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
З аналізу положень Закону № 393/96-ВР Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі № 280/4698/19 дійшов висновку, що у разі надходження до органу звернення такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені обставини, за результатами перевірки прийняти рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення.
В іншій постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 813/4351/16 зазначено, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням обов'язку суб'єктом владних повноважень; істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування та вирішення поставлених у зверненні питань з урахуванням суті звернення і на підставі його всебічного вивчення.
Аналогічна правова позиція неодноразово відтворювалася у постановах Верховного Суду, зокрема від 15.08.2019 у справі № 823/782/16, від 19.11.2019 у справі № 813/1761/16, від 31.07.2020 у справі № 826/3849/16 та від 17.09.2020 у справі № 802/2001/16-а.
Отже, суд виходить з того, що належне виконання обов'язку щодо розгляду звернення громадянина включає: розгляд звернення тим органом, якому воно адресовано і до компетенції якого належить порушене питання; об'єктивне, всебічне й повне дослідження викладених у зверненні обставин; прийняття рішення, спрямованого на усунення порушення прав заявника (за можливості); надання письмової відповіді, в якій викладено мотиви прийнятого рішення з посиланням на норми права.
У цьому контексті формальне повідомлення про відсутність підстав для вчинення дій без оцінки суті доводів заявника та без аналізу відповідних правових норм не відповідає вимогам Закону № 393/96-ВР та сталій практиці Верховного Суду.
Водночас, статтею 148-1 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов'язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих медіа місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.
Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.
Із наведеного вище випливає, що з моменту державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку 30.11.2021 на Красилівську міську раду Хмельницького району Хмельницької області як на нового власника покладається обов'язок: належним чином повідомити користувача земельної ділянки (орендаря) про перехід права власності; оприлюднити інформацію про перехід права власності у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження.
При цьому, із матеріалів справи не вбачається, щоб Красилівська міська рада Хмельницького району Хмельницької області надала докази виконання зазначених обов'язків у 2021 році або пізніше: відсутні докази направлення позивачу повідомлення у визначений законом строк; відсутні докази розміщення відповідної інформації у друкованих засобах масової інформації ради.
Натомість у листі від 21.11.2025 відповідач фактично заперечив наявність обов'язку приймати рішення з приводу вимог позивача, пославшись на стан реєстрації права оренди за іншою особою у 2024 році, та не надав оцінки тому, чи виконувались обов'язки, покладені статтею 148-1 Земельного кодексу України, на момент переходу права власності.
Суд підкреслює, що стаття 148-1 Земельного кодексу України не містить вимоги про те, що повідомлення користувача та оприлюднення інформації обов'язково мають здійснюватися у формі рішення сесії ради.
Вказана норма визначає зміст обов'язкових дій, але не встановлює конкретної процесуальної форми (рішення ради, рішення виконавчого комітету, розпорядження міського голови, лист-повідомлення тощо).
Вибір такої форми належить до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, за умови, що обраний спосіб забезпечує досягнення мети норми - належне інформування користувача та публічність переходу права власності.
Водночас, у відповіді на звернення від 21.11.2025 Красилівська міська рада Хмельницького району Хмельницької області: не надала оцінки тому, чи виконувала вона взагалі обов'язки за статтею 148-1 Земельного кодексу України; не перевірила та не встановила, чи здійснювалися коли-небудь дії з повідомлення позивача як орендаря та оприлюднення інформації про перехід права власності; зосередилася лише на поточному стані реєстрації права оренди за іншою особою, що не знімає питання належності виконання обов'язків у 2021 році.
Отже, при розгляді заяви позивача відповідач не виконав у повному обсязі обов'язків, покладених як Законом України «Про звернення громадян», так і статтею 148-1 Земельного кодексу України.
Також, згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення, зокрема, питань регулювання земельних відносин, і ці питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради.
Разом з тим, Закон № 280/97-ВР та Закон № 393/96-ВР не вимагають, щоб кожне індивідуальне звернення громадянина обов'язково розглядалося на пленарному засіданні та оформлювалось рішенням ради.
Суд вказує на те, що, у випадку звернень громадян застосовується загальний порядок, передбачений Законом «Про звернення громадян», а результат такого розгляду здебільшого оформлюється у вигляді адміністративного індивідуального акта (листа-відповіді, розпорядження тощо).
Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що суд не може підміняти собою орган місцевого самоврядування і визначати конкретний зміст чи форму акта, який повинен прийняти орган у межах своєї дискреції, за винятком випадків, коли закон прямо вимагає прийняття акта певного змісту. У справах щодо звернень громадян належним способом захисту, як правило, є: визнання протиправною бездіяльності (неналежний розгляд звернення); зобов'язання органу повторно розглянути звернення з урахуванням правової позиції суду, а не формулювання змісту майбутнього рішення за орган.
Тому позовна вимога про зобов'язання Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області прийняти конкретне рішення певного змісту (заздалегідь визначений текст рішення ради щодо повідомлення позивача та оприлюднення інформації) виходить за межі судового контролю над дискреційними повноваженнями відповідача.
Щодо підписання відповіді на звернення позивача заступником міського голови, то суд вказує на таке.
Позивач, зокрема, фактично ставить під сумнів правомірність надання відповіді на його звернення за підписом заступника міського голови, вважаючи, що вона мала бути підписана безпосередньо міським головою.
Як зазначено вище, частина друга статті 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлює, що заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Судом не встановлено, що позивач відноситься до Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає можливість розподілу повноважень між міським головою та його заступниками, зокрема, шляхом видання розпоряджень про розподіл функціональних обов'язків.
Із розпорядження Красилівського міського голови № 152/2025-р вбачається, що заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Марина Слободянюк уповноважена організовувати розгляд звернень громадян у сфері, пов'язаній із земельними питаннями, та підписувати документи з цих питань.
Тобто, суд виходить з того, що в межах внутрішнього розподілу обов'язків саме вона фактично виконує частину функцій керівника органу у відповідному напрямку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що: відповідь від 21.11.2025 № К/1858/08-29/25 надано належним органом - Красилівською міською радою; підписання відповіді заступником міського голови, уповноваженим розпорядженням міського голови на ведення відповідного напряму роботи, саме по собі не свідчить про порушення вимог частини другої статті 15 Закону № 393/96-ВР.
Отже, доводи позивача про неправомірність відповіді лише через її підписання заступником міського голови суд вважає необґрунтованими.
Підсумовуючи наведене вище, суд доходить таких висновків: Красилівська міська рада, отримавши заяву-клопотання ОСОБА_1 від 11.11.2025, надала відповідь листом від 21.11.2025 № К/1858/08-29/25, тобто формально здійснила певні дії щодо розгляду звернення.
Водночас, зміст цієї відповіді свідчить, що: відповідач не перевірив об'єктивно і всебічно викладені у зверненні обставини щодо виконання обов'язків за статтею 148-1 Земельного кодексу України на момент переходу права власності на земельну ділянку; не встановив, чи здійснювалися дії з повідомлення позивача як орендаря та оприлюднення інформації у друкованих ЗМІ; не прийняв рішення, спрямованого на усунення можливого порушення прав позивача, а лише формально послався на поточний стан реєстрації права оренди за іншою особою.
Такий підхід суперечить вимогам статті 15 Закону України «Про звернення громадян» та сталими правовим позиціям Верховного Суду, згідно з якими: орган повинен прийняти обґрунтоване рішення, що враховує суть звернення та спрямоване на поновлення прав заявника (за можливості); саме по собі надсилання будь-якої відповіді у встановлений законом строк не є належним виконанням обов'язку щодо розгляду звернення.
У зв'язку з цим, суд визнає наявність протиправної бездіяльності Красилівської міської ради, що полягає у неналежному розгляді заяви-клопотання позивача від 11.11.2025 та невчиненні всіх дій, передбачених Законом України «Про звернення громадян» і статтею 148-1 Земельного кодексу України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Красилівської міської ради прийняти конкретне рішення певного змісту (зокрема, у формі рішення ради з наперед визначеним текстом) суд вказує на те, що такий спосіб захисту: не ґрунтується на прямій нормі закону, яка зобов'язувала б орган прийняти рішення саме такого змісту; виходить за межі повноважень суду, оскільки фактично означає підміну дискреції органу місцевого самоврядування судовим рішенням.
З урахуванням наведеного вище, належним та достатнім способом захисту в цьому спорі є: визнання протиправною бездіяльності Красилівської міської ради щодо неналежного розгляду заяви позивача; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні суду, не визначаючи наперед конкретний зміст майбутнього рішення.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на викладене вище, виходячи із часткового задоволення позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 726, 75 гривень.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, яка полягає у неналежному розгляді заяви-клопотання ОСОБА_1 від 11.11.2025 року.
Зобов'язати Красилівську міську раду Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянути заяву-клопотання ОСОБА_1 від 11.11.2025 року, з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 75 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області (пл. Незалежності, 2, м. Красилів, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31000 , код ЄДРПОУ - 04060737)
Головуючий суддя Є.В. Печений