Справа № 626/2482/25
Провадження № 2/626/932/2025
10 грудня 2025 року м.Берестин (Красноград)
Суддя Берестинського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі №626/2482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
07.08.2025 року в провадження судді Берестинського районного суду Харківської області Дудченка В.О. надійшла позовна заява №626/2482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
10.12.2025 року суддя Дудченко В.О. заявив собі самовідвід з огляду на наступне.
В ході судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі, з'ясувалося, що відповідач по справі ОСОБА_3 є діючим працівником Берестинського РВП ГУНП в Харківській області, а саме дізнавачем, яка постійно приймають участь в судових засіданням в кримінальних справах під моїм головуванням, як слідчого судді при розгляді клопотань органов досудового розслідування, так і судді при розгляді обвинувальних актів по суті..
Таким чином з урахуванням викладеного, з метою запобігання у майбутньому нарікань на його необ'єктивність чи упередженість, суддею Дудченко В.О. заявлено самовідвід.
Суд вирішив питання про самовідвід головуючої судді без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву головуючого судді Дудченка В.О. про самовідвід у даній справі, суд вважає, що вказана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.ст.36, 37 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями ч.ч. 1, 2 ст.40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: "Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…".
Вимога "безсторонності", згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
З урахуванням викладеного, з метою запобігання у майбутньому нарікань на необ'єктивність чи упередженість головуючого, з огляду на встановлені обставини, суддя обґрунтовано заявив самовідвід, відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а відтак наявні правові підстави для задоволення заяви про самовідвід судді Дудченка В.О.
Керуючись ст.ст.33, 39, 40, 259-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву про самовідвід судді Дудченка Віталія Олександровича у справі за позовною заявою №626/2482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Матеріали даної справи, передати в канцелярію Берестинського районного суду Харківської області для повторного авторозподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дудченко В.О.