Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 грудня 2025 р. № 520/28194/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.09.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду у справах №520/5968/22, №520/16913/23 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію нараховану на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду у справах № 520/5968/22, №520/16913/23.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що її чоловік - ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон №2262-XII) та відповідачем на виконання рішень суду по справі №520/5968/22 та №520/16913/23 здійснено перерахунок пенсії, проте заборговану пенсію виплачено не було. Після смерті чоловіка позивач звернулась до ГУ ПФУ у Харківській області із заявою про виплату донарахованої її чоловікові за життя пенсії, але відповідач безпідставно відмовив їй у здійсненні відповідної виплати, мотивуючи тим, що оскільки відсутні докази сумісної реєстрації, то підстави для виплати неодержаних сум пенсій чоловіка відсутні. Позивач вважає дії відповідача протиправними, бо відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ вона має право на одержання недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю чоловіка як член його сім'ї, яка проживала з ним за однією адресою та звернулася із відповідною заявою протягом встановленого строку.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням на частину третю статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV зазначив, що заборгованість щодо виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України №2262 відсутня, тому для застосування статті 61 Закону України №2262 немає підстав, оскільки ОСОБА_1 не надала відповідні документи, що передбачені чинним законодавством та підтверджують відомості про сумісне проживання з пенсіонером на день його смерті, у зв'язку із чим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу доплат.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.07.1982 (а.с. 13).
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 отримував пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №520/5968/22, яке набрало законної сили 20.10.2022 , зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 20.12.2021 №980/4.3/8-21 з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Також рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 по справі №520/16913/23, яке набрало законної сили 24.11.2023, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити з 29.03.2023 року ОСОБА_2 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18.07.2025 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
ОСОБА_1 19.09.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про виплату недоодержаної її чоловіком ОСОБА_2 у зв'язку із смертю пенсії, на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/5968/22 та №520/16913/23 (а.с. 11).
Однак, ГУ ПФУ в Харківській області рішенням від 26.09.2025 повідомив, що оскільки відсутні докази сумісної реєстрації з пенсіонером на день його смерті, то підстави для виплати неодержаних сум пенсій чоловіка відсутні (а.с. 9-10).
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно із частинами першою-третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З наведеного слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21).
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-ІV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2022 року у справі №200/10136/20-а, від 09 червня 2022 року у справі №200/12094/18-а).
Аналогічний підхід до правозастосування знайшов відображення в постановах Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 22 листопада 2023 у справі №420/1966/19, від 15 грудня 2023 у справі №805/2628/18-а.
Згідно частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402; далі - Порядок № 3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1).
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
При вирішенні спору суд враховує, що позивач у порядку частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ звернулась до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ (так ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як із заявою позивач звернулась 19.09.2025, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера).
Також позивачем було надано довідку про сумісне проживання на день смерті від Голови правління ЖК «Радіст» №1/9 від 10.09.2025, з якої вбачається, що позивач проживала та вела спільне господарством на момент смерті із чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Крім того, аналогічна інформація міститься в акті голови правління ЖК «Радіст» від 03.08.2025 (а.с. 16).
Відповідно до пункту 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
З аналізу зазначених положень чинного законодавства, суд доходить висновку, що законодавством не встановлено вичерпний перелік документів, які можуть підтверджувати проживання з пенсіонером на день його смерті.
При цьому, відповідно до п. 2.22 Порядку 22-1 за документи, що засвідчують місце проживання особи приймаються: паспорт, довідка відповідний органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.
Тобто, зазначена норма не встановлює обов'язкового засвідчення факту спільного проживання виключно органами місцевого самоврядування, або виключно Центром надання адміністративних послуг, а є диспозитивною.
Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначений Законом України від 11 липня 2001 року №2625-III «Про органи самоорганізації населення» (надалі Закон № 2625).
Нормами статті 2 зазначеного Закону органи самоорганізації населення визначено як представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.
Згідно положень статті 3 Закону № 2625 орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення.
Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.
Основними завданнями органів самоорганізації населення є:
1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Орган самоорганізації населення, відповідно до положень частини першої статті 7 Закону № 2625 створюється за територіальною ознакою.
Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, що дала дозвіл на створення:
а) сільського, селищного комітету - в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради;
б) вуличного, квартального комітету - в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;
в) комітету мікрорайону - в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;
г) будинкового комітету - в межах будинку (кількох будинків) в державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів;
ґ) комітету району в місті - в межах одного або кількох районів у місті, якщо його межі не співпадають з межами діяльності районної у місті ради.
На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що довідка про сумісне проживання на день смерті надана від Голови правління ЖК «Радіст» №1/9 від 10.09.2025 у розумінні п. 2.22 Порядку № 22-1 є «відповідний органом з місця проживання» та видана ним довідка може бути врахована як доказ на підтвердження факту спільного проживання позивача із її померлим чоловіком.
Відповідачем не надано доказів того, що будь-які інші особи, з числа визначених частиною першою статті 61 Закону України №2262-ХІІ, які мають відповідне право, звертались із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії ОСОБА_2 .
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті позивачеві згідно з частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , з яким вона проживала, недоодержаної у зв'язку з його смертю пенсії, нарахованої на виконання рішень суду у справі №520/5968/22 та №520/16913/23 з підстав наведених у рішенні ГУ ПФУ у Харківській області від 26.09.2025.
Окрім того, дослідивши зміст вищевказаного рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких інших зауважень у відповідача щодо переліку документів, поданих позивачем разом із заявою від 19.09.2025 відповідачем не наведено.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач - ГУ ПФУ у Харківській області як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б свідчили, що дії щодо відмови у виплаті недоодержаної суми пенсії ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 , вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
З огляду на встановлені обставини справи та коментовані норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті її чоловіку ОСОБА_2 , після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №520/5968/22 та від 24.10.2023 по справі №520/16913/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком, ОСОБА_2 , пенсію, нараховану на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №520/5968/22 та від 24.10.2023 по справі №520/16913/23.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під., 2 пов., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті її чоловіку ОСОБА_2 , після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №520/5968/22 та від 24.10.2023 по справі №520/16913/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під., 2 пов., 61022, ЄДРПОУ 14099344) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоодержану її померлим чоловіком, ОСОБА_2 , пенсію, нараховану на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 по справі №520/5968/22 та від 24.10.2023 по справі №520/16913/23.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під., 2 пов., 61022, ЄДРПОУ 14099344) сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА