фХарківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 грудня 2025 р. № 520/15425/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,-
І. Зміст і підстави позовних вимог.
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати: Наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від посади; Наказ ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 про накладення дисциплінарного стягнення; Наказ ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 про звільнення з поліції.
2. Поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з дня фактичного звільнення.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача: середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.05.2025 до дня поновлення на посаді (на підставі ст.236 КЗпП) згідно довідки про середню заробітну плату, про витребування якої заявлено клопотання; моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
4. Допустити негайне виконання рішення суду.
В обґрунтування позову зазначено, що наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від посади; Наказ ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 про накладення дисциплінарного стягнення; Наказ ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 про звільнення з поліції є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
03.07.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем накази Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.05.2025 №1305, від 22.05.2025 №680 та від 28.05.2025 №302 є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 18.06.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 18.06.2025 суд задовольнив частково клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 18.06.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків по справі.
Ухвалою від 09.09.2025 суд залишив без задоволення клопотання позивача про витребування доказів по справі.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
30.04.2025 до ГУНП в Харківській області надійшов лист начальника Харківського управління ДВБ НПУ полковника поліції Володіна О.0. від 30.04.2025 № 31380-2025, в якому містяться відомості щодо порушень службової дисципліни з боку поліцейських ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, виявлених працівниками Харківського управління ДВБ НУ під час перевірки 25.04.2025 вказаного підрозділу поліції.
Згфдно виданого листа встановлено, що 25.04.2025 09:00 працівниками ХУ ДВБ ПУ здійснено перевірку службової діяльності ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, під час якої було виявлено старшого оперуповноваженого СКП вказаного підрозділу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 1994 р.н., який перебував на службі з ознаками наркотичного сп?яніння.
ОСОБА_1 у присутності керівництва ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння в медичному закладі охорони здоров?я, на що останній погодився.
В подальшому об 11:05 того ж дня в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» у ОСОБА_1 відібрано біологічний матеріал (сечу) на вміст сп?яніння.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 25.04.2025 № 371 встановлено, що станом на 11:05 29.04.2025 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп?яніння похідними амфетаміну.
Наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 371 вбачається, що згідно результатів токсилогічного дослідження №215 у відібраних біологічних зразках ОСОБА_1 виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини - похідні амфетаміну.
Згідно висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни подіцейськими ГУНП в Харківській області від 19.05.2025 року зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, старший оперуповноважений СКП відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 /0182616/ підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, застосувати до старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0182616) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом з особового складу ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 ОСОБА_1 звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач не погоджуючись із вказаними вище наказами, вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (ч.3 ст.11 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3)вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (надалі - Порядок № 893).
Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
Аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 826/1916/17.
Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свої високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Зі змісту Присяги, яку складає поліцейський при вступі на службу, можна зробити висновок що при її складанні поліцейський бере на себе моральні зобов'язання, які для нього набувають юридичного значення, тобто недотримання таких зобов'язань може вважатись порушенням Присяги, що своєю чергою призводить до звільнення зі служби.
Така позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, у постанові від 20.06.2018 у справі № 813/4074/16 якого зазначено, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.
Звідси слідує, що Присяга працівника поліції є одностороннім усвідомлено вольовим публічним невідкличним зобов'язанням громадянина України: 1) вірно служити інтересам Українського народу; 2) дотримуватися Конституції; 3) дотримуватися законів України; 3) поважати права і свободи людини, честь держави; 4) охороняти права і свободи людини, честь держави; 5) з гідністю нести високе звання поліцейського; 6) сумлінно виконувати службові обов'язки.
Тобто, працівник поліції має бути зразком у дотриманні дисципліни і законності. Чітко усвідомлювати, що його статус передбачає особисту відповідальність перед державою і суспільством.
Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 справа № 819/736/18 (пункт № 60) та у постанові від 05.03.2020 справа № 815/4478/16 (пункт № 48) встановив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Таким чином, відповідно до вищевказаних положень, на працівників поліції покладається обов'язок не лише сумлінно виконувати службові обов'язки під час несення служби, а також не допускати протиправної поведінки чи неетичних вчинків поза службою, поводити себе чемно.
Судом встановлено, що на підставі зібраних у ході службового розслідування матеріалів та отриманих пояснень дисциплінарною комісією встановлено, що 25.04.2025 о 09:00 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на службі у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується:
- випискою із медичної карти КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 29.04.2025 №371 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а саме: згідно результатів токсилогічного дослідження №215 у відібраних біологічних зразках ОСОБА_1 виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини - похідні амфетаміну;
- письмовими поясненнями капітана поліції ОСОБА_2 , підполковників поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
Посилання позивача на тест на виявлення наркотичних речовин в сечі зроблений ТОВ "ОН ЛАБ" - партнер "ОН КЛІНІК" суд не приймає до уваги, та зазначає, що вважає вказану довідку не об?єктивною, оскільки ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, де у нього було відібрано біоматеріал (сечу), при якому ані поліцейські Харківського управління ДВБ, ані його безпосередній керівник не були присутніми, у зв'язку з чим довести правдивість та об'єктивність результатів даного лабораторного дослідження службовим розслідуванням не надалось можливим.
Згідно положень частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію України", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно абз.7 розділу ІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, підставою для видання наказів по особовому складу є звільнення зі служби в поліції.
Так, наказом ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 № 680 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» до старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Чугуївського РУП ГУНІ в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи вище викладені обставини, суд вважає, що позивачем вчинено проступок, що є несумісним з подальшим проходженням служби, а тому при прийнятті оскаржуваного наказу від 22.05.2025 № 680 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу від 22.05.2025 № 680.
Суд звертає увагу, що відповідно до п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Враховуючи обставини того, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.05.2025 №302 в частині звільнення поліцейського ГУНП в Харківській області старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідачем було прийнято на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України від 22.05.2025 №680 року, суд приходить до висновку, що останній також підлягає скасуванню.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 січня 2020 року справа № 807/231/17, від 28 листопада 2019 року справа № 120/860/19а, від 04 грудня 2019 у справа № 824/355/17-а.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним незаконним та скасування Наказу ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від посади, суд зазначає наступне.
Так, п. 3 наказу ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 УКЗ ГУНП в Харківській області ( ОСОБА_5 ) відповідно до вимог статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», статті 17 Дисциплінарного статуту відсторонити від виконання службових обов?язків старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , тобто не допускати його до виконання обов?язків за посадою на період проведення службового розслідування.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції на момент ви несення спірного наказу) поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою. За особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
Стаття 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлює, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
З матеріалів справи встановлено, що оскільки відносно позивача проводилось службове розслідування, то відповідач на підставі ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» мав право на відсторонення позивача від виконання службових обов'язків.
Суд зазначає, що позивачем взагалі не наведено доказів стосовно підстав визнання такого наказу від 06.05.2025 №1305 протиправним.
Отже, підстав скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 судом в ході розгляду справи не встановлено, а тому вимоги заявленого позову в цій частині задоволенню не підлягають.
Під час судового розгляду судом не встановлено протиправності дій відповідача відносно позивача, позивачем належних доказів протиправності дій відповідача чи оскаржуваного наказу також не надано.
Враховуючи позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваного наказу та дій відповідача не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.12.2025 року.
Суддя О.В. Пасечнік