25 грудня 2025 року Справа № 480/6808/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6808/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дії та рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 31.07.2025 №183450003107 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» без урахуванням заробітної плати згідно з довідок про складові заробітної плати Харківської митниці від 20.08.2024 №7.14.22.02/112, Харківської митниці від 20.08.2024 №7.14.22.02/113, Сумської митниці від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/81, Сумської митниці від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/82;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести з 02.09.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» із врахуванням заробітної плати згідно з довідок про складові заробітної плати Харківської митниці від 20.08.2024 №7.14.22.02/112, Харківської митниці від 20.08.2024 №7.14.22.02/113, Сумської митниці від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/81, Сумської митниці від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/82;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахування заробітної плати згідно з довідок про складові заробітної плати Харківської митниці від 20.08.2024 №7.14.22.02/112, Харківської митниці від 20.08.2024 №7.14.22.02/113, Сумської митниці від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/81, Сумської митниці від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/82 та правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/9043/24, яке набрало законної сили 23.04.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуто його заяву про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За результатами розгляду позивачу відмовлено у переході на інший вид пенсії з підстав зменшення розміру пенсії. Водночас під час здійснення відповідного перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не було враховано подані позивачем довідки про складові заробітної плати, а саме: довідку Харківської митниці від 20.08.2024 № 7.14.22.02/112, довідку Харківської митниці від 20.08.2024 № 7.14.22.02/113, довідку Сумської митниці від 02.09.2024 № 7.24-22-02-13/81 та довідку Сумської митниці від 02.09.2024 № 7.24-22-02-13/82.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також у відповідача витребувано додаткові докази.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подано відзив, у якому він не погоджується із заявленими позовними вимогами та зазначає, що Закон України № 889-VIII зберіг право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише для осіб, які станом на 01.05.2016 мали відповідний стаж державної служби (10 або 20 років) та одночасно виконують вимоги щодо віку і страхового стажу. Така правова позиція підтверджена Верховним Судом у зразковій справі № 822/524/18. В інших випадках пенсійне забезпечення здійснюється виключно відповідно до Закону України № 1058-IV.
Також зазначив, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 480/9043/24 пенсію позивачу було обчислено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №265 без врахування складових заробітної плати, оскільки такі складові не були предметом судового розгляду та відсутні правові підстави для переходу на пенсію державного службовця. У результаті розмір пенсії склав 2 361,00 грн, що й стало підставою для відмови у переведенні на інший вид пенсії.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , 02.09.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перехід з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до закону України "Про державну службу".
Враховуючи принцип екстериторіальності вказана заява була розглянута ГУ ПФУ в Одеській області та було прийнято рішення № 183450003107 від 06.09.2024 про відмову у перерахунку пенсії позивачу, оскільки на день набрання чинності Закону №889-VIII, ОСОБА_1 , не займав посади державної служби та не має не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Рішенням Сумського окружного адміністравиного суду від 20.01.2025 року у справі №480/9043/24, яке набрало законної сили визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.09.2024 №183450003107 про відмову в переведенні ОСОБА_1 , на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи у митних органах України відповідно до інформації зазначеної в трудовій книжці і довідках Сумської митниці від 29.08.2024 №7.24-1/12/10/4044 та Харківської митниці від 13.08.2024 №7.14/12-130 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію, згідно із Законом України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахування правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні.
На виконання зазначеного рішення пенсійним органом було повторно розглянуто заяву позивача про перехід на інший вид пенсії та прийнято рішення від 29.05.2025 № 183450003107, яким відмовлено у переході з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України № 889-VIII, у зв'язку зі зменшенням розміру пенсії.
Під час прийняття оскаржуваного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не було враховано подані позивачем довідки про складові заробітної плати, а саме: довідки Харківської митниці від 20.08.2024 № 7.14.22.02/112 та № 7.14.22.02/113, а також довідки Сумської митниці від 02.09.2024 № 7.24-22-02-13/81 та № 7.24-22-02-13/82.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі по тексту також Закон №889-VІІІ).
За змістом пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-ХІІ (надалі по тексту також Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Так, частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що право на пенсію державного службовця за віком мають особи, зокрема: чоловіки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають передбачений законодавством страховий стаж; мають необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не заперечується право позивача на перехід з одного виду пенсії на інший відповідно до Закону України № 889-VIII.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України (пункт 2 Порядку № 622).
Пунктом 4 Порядку № 622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відтак постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12.07.2024 за № 823 (далі - Постанова №823) внесено зміни до Порядку № 622, зокрема, пунктом 3 визначено, що така постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Як визначено пунктом 4-2 Порядку № 622 у редакції Постанови № 823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Так, згідно пункту 5 Порядку № 622 у оновленій редакції, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.08.2024 звільнений з посади головного державного інспектора Сумської митниці.
Також позивачу були видані довідка від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/81 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) на посаді головного державного інспектора відділу контролю класифікації товрів та митно-тарифного регулювання контролю та адмністрування митних платежів, заробітна плата станом на вересень 2024 року та довідка від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/82, про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарні місяців роботи підряд) про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за період з 01.08.2019 до 06.12.2019 та за період з 06.07.2021 до 31.07.2024
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час повторного розгляду заяви позивача від 02.09.2024 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 480/9043/24 повинно було врахувати зазначені довідки про складові заробітної плати.
Щодо врахування заробітної плати відповідно до довідок про складові заробітної плати Харківської митниці від 20.08.2024 № 7.14.22.02/112 та № 7.14.22.02/113 при переході з одного виду пенсії на пенсію за віком згідно Закону України № 889-VIII суд зазначає наступне.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку №622 передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Тиким чином розмір виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, може за бажанням особи, яка має не менше 20 років стажу державної служби, визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
Пунктом 5 Порядку №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 №180/30048 (далі - Постанова №1-3) затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, а саме:
- довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, далі - Довідка 1);
- довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, далі - Довідка 2);
- довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (далі - Довідка 3).
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Довідка 1 видається особі, яка має право на пенсію державного службовця, за формою встановленою Постановою №1-3. При цьому, слід відмітити, що зміст довідки не передбачає такої умови, як визначення складових заробітної плати визначених саме станом на місяць звернення за відповідним перерахунком.
Постановою правління Пенсійного фонду України постановою від 18 вересня 2024 року № 30-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2024 року за № 1493/42838, визнало такою, що втратила чинність, постанова правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.
Як вже було зазначено постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12.07.2024 за № 823 (далі - Постанова №823) внесено зміни до Порядку № 622, зокрема, пунктом 3 визначено, що така постанова набирає чинності з дня її опублікування (20.07.2025 року) та застосовується з 1 січня 2024 року.
Так, згідно пункту 5 Порядку № 622 у оновленій редакції, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Згідно з ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою ст.58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Таким чином, на час видачі позивачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця одночасно діяли постанова правління Пенсійного фонду України № 1-3 та Порядок № 622 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024), якими було затверджено форму зазначених довідок.
Суд констатує, що у разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на дату звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 889-VIII підлягають застосуванню норми Порядку № 622 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024), який прийнятий органом вищої юридичної сили та визначає форму довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Відтак вимоги позивача щодо врахуванням довідок про складові заробітної плати Харківської митниці від 20.08.2024 № 7.14.22.02/112 та № 7.14.22.02/113 задоволенню не підлягають.
Також задоволенню не підлягає вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» без урахування заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати, оскільки зазначена вимога охоплюється визнанням протиправним та скасуванням рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.05.2025 № 183450003107.
Зазначеним рішенням, при призначенні пенсії з 02.09.2024 відповідно до Закону України № 889-VIII, відповідачем не було враховано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, а у зв'язку зі зменшенням розміру пенсійної виплати позивача було автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 02.09.2024 позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України № 889-VIII із урахуванням заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Дискреційні повноваження - це законодавчо визначена компетенція суб'єкта владних повноважень, яка передбачає певний ступінь самостійності при її реалізації з урахуванням принципу верховенства права. Такі повноваження полягають у можливості застосування адміністративного розсуду під час прийняття рішень та вчинення дій у межах і спосіб, визначені законом. У більш вузькому розумінні дискреційні повноваження - це можливість обрати один із кількох правомірних варіантів поведінки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 у справі № 21-87а13.
Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки рішень, дій чи бездіяльності на відповідність критеріям, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко визначена чинним законодавством.
Суд також зазначає, що до його повноважень не належить безпосереднє призначення пенсії чи первісне визначення права особи на її призначення; суд здійснює лише контроль за законністю рішень, дій або бездіяльності відповідача з відповідних питань.
Таким чином на цьому етапі зазначена позовна вимога є передчасною.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись основними засадами адміністративного судочинства та вимогами законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.05.2025 № 183450003107 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України №889-VIII, а також шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.09.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 889-VIII з урахуванням довідок про складові заробітної плати Сумської митниці від 02.09.2024 № 7.24-22-02-13/81 та № 7.24-22-02-13/82.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ у Київській області за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20 коп., сплачених позивачем за подання позовної заяви (а.с.11).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дії та рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 29.05.2025 № 183450003107 про перехід ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, РНОКПП 2142612075) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 02.09.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахування довідок про складові заробітної плати Сумської митниці від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/81 та від 02.09.2024 №7.24-22-02-13/82.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик