про закриття провадження у справі
25 грудня 2025 року м. Суми Справа № 480/9044/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні.
Суть питання, з якого постановляється ухвала суду.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд встановити факт перебування позивача на утриманні її брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом відкрито провадження у справі 05.09.2023.
До суду надійшли заяви позивача від 13.09.2023, в яких позивач заявляє клопотання про розгляд справи за правлами загального позовного провадження, а також надає обгрунтування щодо необхідності залучення до участі у справі двох осіб у якості третіх осіб.
Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.
Мотиви, з яких суд дійшов вказаного вище висновку.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (надалі - СВП).
Пунктами 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно СВП, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку СВП або іншої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із СВП щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь СВП є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі СВП не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
В силу норм КАС України в адміністративного суду відсутні процесуальні інструменти, які містяться в Цивільному процесуальному кодексі України, щодо встановлення юридичних фактів, які необхідно встановити у даному випадку.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
При цьому, згідно з ч.7 ст 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 2 ч.1 та ч.4 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Отже, питання встановлення юридичного факту розглядається судом загальної юрисдикції за правилами, передбаченими ЦПК України. До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 та Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 № 580/5536/23, які враховуються судом при постановленні даної ухвали.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки спірне питання не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, крім того позивачем заявлено лише питання про встановлення факту, то суд у відповідності до норми п.1 ч.1 ст.238 КАС України закриває провадження у справі.
Клопотання позивача про розгляд справи у загальному провадженні та залученні третіх осіб залишаються суддом без розгляду, оскільки праводження у справі закрито.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 295 КАС України, суд
1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні - закрити.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що питання про встановлення факту перебування на утриманні підлягає розгляду судом загальної юрисдикції за правилами, які встановлені Цивільним процесуальним кодексом України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана суддею 25.12.2025.
Суддя А.І. Сидорук