Справа № 640/13577/16-к
н/п 1-кп/953/201/25
"24" грудня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника потерпілого - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції),
захисників - адвокатів - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
обвинуваченої - ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12016220490002714 від 20.04.2016 за обвинуваченням:
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, не заміжньої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
20.04.2016 приблизно о 10:30 год. ОСОБА_17 , знаходячись поблизу вхідної двері квартири АДРЕСА_2 , в якій постійно проживає раніше їй знайомий ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході сварки з останнім та бійки, яка виникла на ґрунті особистих відносин, перебуваючи в стані наркотичного спяніння, маючи раптово виниклий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, використовуючи револьвер під патрони Флобер (більш точні ідентифікаційні відомості встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим), діючи протиправно, здійснила один постріл в область тулуба ОСОБА_18 , чим спричинила останньому, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1206-Дм/16 від 28.05.2016 сліпе кульове вогнепальне поранення тулуба з пошкодженням серця і печінки, що призвело до розвитку гемотампонади навколосерцевої сумки, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, після чого ОСОБА_17 залишила місце злочину. Між наявністю у громадянина ОСОБА_18 кульовим вогнепальним пораненням тулуба і настанням його смерті існує причинний зв'язок. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_18 помер через декілька десятків хвилин на місці події.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_17 в обсязі висунутого обвинувачення винною себе не визнала та пояснила суду, що з ОСОБА_18 вона перебувала в близьких стосунках, між ними виникали сварки. 20.04.2016 з ранку вона телефонувала ОСОБА_18 , щоб пояснити, що напередодні вона з ним не зустрілась через погане самопочуття, а також попросити модем, який вони раніше удвох із ОСОБА_18 придбали для спільного користування. Але ОСОБА_18 був ображений на неї, нервував, не хотів розмовляти, тому ОСОБА_17 направляла йому голосові та SMS-повідомлення, оскільки хотіла помиритись з ним. Модем ОСОБА_17 був потрібен, так як вона збиралась на манікюр до подруги ОСОБА_19 , з якою домовлялась напередодні і хотіла модем взяти із собою. Даші телефонувала о 10:30 - 10:40 год., коли виходила з дому та збиралась їхати до неї. На роздруківці її телефонних дзвінків зафіксовано цей дзвінок на тел. НОМЕР_1 . На тролейбусі доїхала до вул. Новгородської, де живе ОСОБА_20 , піднялась на 2 поверх до її квартири, але двері їй не відчинили. Тоді ОСОБА_17 вийшла на вулицю, покурила біля під'їзду та написала ОСОБА_21 -повідомлення, що вона у неї під будинком. Після чого пішла в напрямку Ботанічного саду, потім повернулась, знов піднялась до квартири ОСОБА_19 , але їй знов ніхто двері не відчинив, на телефонні дзвінки ОСОБА_20 не відповідала і вона пішки повернулась додому. По дорозі додому боліло коліно, тому в аптеці вона придбала «Дексалгін». Вдома мама зробила їй укол «Дексалгіна» і ОСОБА_17 прилягла відпочити. ОСОБА_18 телефонувала весь день, але він не відповідав, тому попросила маму написати йому SMS-повідомлення, але ОСОБА_18 їй також не відповів. Приблизно о 17 год. їй зателефонувала мати ОСОБА_18 та повідомила, що її сина вбили. Пізніше зателефонували співробітники поліції, які попросили під'їхати до Київського відділу поліції та надати пояснення. Зателефонувавши батькові, ОСОБА_17 вирушила до поліції, куди прибула разом з батьком, якого до відділу поліції не пустили. У відділі поліції ОСОБА_17 завели на третій поверх, де невідомі їй особи, які не представились, погрожували їй, застосовували фізичне насильство та психологічний тиск, наносячи удари по обличчю, голові та тулубу. Також дали їй дві білі пігулку, нібито від головного болю, змусили ОСОБА_17 під диктовку написати пояснення, що нібито вона вбила ОСОБА_18 . Після чого взяли у неї змиви з кінцівок та зрізали нігті. У відділі поліції їй відмовили в наданні адвоката, якого допустили до неї через тривалий час, вже після того як змусили під диктовку написати пояснення та відібрали біологічні зразки. Наступного дня ОСОБА_17 відвезли до судового медичного експерта, яка зафіксувала наявні у ОСОБА_17 тілесні пошкодження, завдані працівниками поліції. Експерту вона не казала, що її побив ОСОБА_18 , а обставини справи у висновку експерта переписані з постанови слідчого про призначення експертизи. Крім того вказала, що ОСОБА_18 не вбивала, револьвера для відстрілу патронами флобер у неї не було, проте знає що він був у ОСОБА_18 . Зізнавальні покази, які давала на відеозапис у відділу поліції, давала під тиском, після її побиття її співробітниками поліції.
У судовому засідання мати обвинуваченої - ОСОБА_22 підтвердила покази дочки в частині того, що ОСОБА_17 перебувала вдома 20.04.2016р. о 10-00 год. та повідомила, що вона їде на манікюр в район Ботанічного саду в м.Харкові. Близько 13-00 - 14-00 год. ОСОБА_17 повернулася додому. Жодних тілесних ушкоджень у неї не було. Близько 16-00 год. вона поїхала у справах, а донька залишилась вдома. Приблизно о 18-00 год. їй зателефонував колишній чоловік та повідомив, що помер ОСОБА_18 , з яким у доньки були стосунки, а доньці зателефонували з райвідділу поліції та запросили її з'явитися в поліцію. Вдвох з чоловіком вони пішли в райвідділ поліції, проте до доньки їх не пустили, а лише близько 23-00 год. дозволили зайти до неї адвоката. На наступний день вона побачила у ОСОБА_17 синьці на шиї та в неї була здерта переносиця;
Батько обвинуваченої - ОСОБА_23 , будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка показав, що проживає окремо від дочки та її матері. 20.04.2016р. близько 18:00 год. зателефонувала ОСОБА_17 та повідомила, що її запрошують до поліції у зв'язку із смертю ОСОБА_18 . Він поїхав разом їз дочкою, дочка пішла до кабінету, а його пустили до дочки лише о 23:30 год., після чого він бачив на обличчі у дочки шишку та сінець на носі. ОСОБА_18 бачив один раз, дочка казала, що це її хлопець, знав що між ними відбуваються часті сварки.
В судовому засіданні допитаний в якості свідка за клопотанням сторони захисту адвокат ОСОБА_24 показав, що 20.04.2016 ввечері його запросили надати правову допомогу дівчині, яку затримала поліція, а також повідомив, що батько дівчина перебуває біля райвідділу поліції. О 20:00 год. він підійшов до Київського райвідділу поліції, де зустрівся з батьком дівчини - ОСОБА_23 , з яким уклав угоду та попросив чергового райвідділу допустити його до підзахисної, надавши договір про правову допомогу. В райвідділі сказали, що повідомлять слідчого і попросили почекати. Близько 21:00 год. до нього вийшли два працівника поліції, які після надання їм угоди про надання правової допомоги, повідомили, що викликали для ОСОБА_17 захисника з Центру безоплатної правової допомоги і тільки після його приїзду ОСОБА_24 допустять до підзахисної. Він періодично телефонував слідчому ОСОБА_25 , який повідомляв, що адвокат не прибув. Він звернувся до Центру безоплатної правової допомоги, та йому повідомили, що не можуть знайти захисника і запропонували йому здійснювати її захист за дорученням, на що він надав свою згоду. Потрапив до Київського райвідділу поліції тільки о 23:30 год. Коли зустрівся з ОСОБА_17 , вона його повідомила, що її допитували, відібрали зразки протокол та до неї застосовували психологічний тиск, щодо фізичного насильства - не пам'ятає. Також вказав, що ОСОБА_17 йому повідомила, що перебувала під дією лікарських засобів. Вона знаходилася в стані сильного збудження та постійно плакала. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_17 він не бачив. В його присутності до ОСОБА_17 не застосовувались будь-які незаконні заходи.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими, а саме:
-показаннями потерпілої ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Також разом із нею в квартирі проживали її батьки, які погано чули та син - ОСОБА_18 . Вдень 20.04.2016 вона була на роботі, дома залишились син та батьки. Близько 17:00 год. їй зателефонував сусід по тамбуру ОСОБА_27 та повідомив, що син ОСОБА_28 лежить у тамбурі непритомний. Коли ОСОБА_26 приїхала додому, там вже була швидка медична допомога, син був мертвий. Потім приїхала поліція. Також повідомила, що знайома з ОСОБА_17 , яка зустрічалась із її сином близько 5 років. ОСОБА_17 із сином інколи сварились, у 2013 році між ними була бійка. Під час спілкування з сином задовго до події, яка мала місце 20.04.2016, їй стало відомо, що у обвинуваченої є пістолет. Після смерті сина під час обшуку з квартири були вилучені патрони, які знаходились у сина в шафі. Син вживав наркотичні засоби, але за пів року до зазначеної події перестав їх вживати, лікувався від наркотичної залежності, намагався працевлаштуватися. З друзями син не зустрічався, окрім ОСОБА_17 він більше не з ким не спілкувався, тому вважає, що ОСОБА_17 могла вбити сина. Пояснила, що у ОСОБА_17 був магнітний ключ від під'їзду та на їхньому поверсі розташовані три квартири, в одній з яких мешкає вона, в іншій квартирі мешкає свідок ОСОБА_27 , в третій квартирі мешкають орендатори, які постійно змінюються.
-показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_27 , який пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тобто по сусідству з ОСОБА_18 20.04.2016о 16:30 год. він повернувся додому, відкрив двері тамбуру і побачив сусіда ОСОБА_29 , який лежав на підлозі тамбура та не подавав ознак життя. ОСОБА_27 викликав швидку медичну допомогу, поліцію та зателефонував матері ОСОБА_18 . Одягнутий ОСОБА_18 був в футболку, капці і труси, причина його смерті була не зрозуміла. Раніше бачив декілька разів ОСОБА_17 , яку ОСОБА_18 представив йому як свою дівчину. Зазначив, що одного разу, приблизно за рік до зазначеної події ОСОБА_18 хизувався наявним у нього пістолетом, який був чорного кольору та на вигляд був жіночим;
-показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_30 , який пояснив, що ОСОБА_18 був його товаришем, а ОСОБА_17 - дівчина ОСОБА_18 . Зазначив, що ОСОБА_18 інколи ночував вдома у ОСОБА_17 . Декілька років тому ОСОБА_31 припинив спілкуватись із ОСОБА_18 через вживання ним наркотичних засобів. Знає, що у ОСОБА_18 був пістолет Флобер, який він з метою самооборони подарував ОСОБА_17 , яка носила його у сумці та показувала йому зброю;
-показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32 , яка пояснила, що з осені 2010 року вона мешкала за адресою: АДРЕСА_4 . 20.04.2016 у зв'язку з хворобою дитини вона цілий день була вдома та займалася хатніми справами. Коли її чоловік - ОСОБА_27 повернувся додому та сказав щоб вона не виходила до тамбуру, вона зрозуміла, що щось трапилося. Через зацікавленість вона подивилася у вічко та побачила у тамбурі тіло сусіда ОСОБА_18 потім вийшла на балкон та побачила біля під'їзду карету швидкої допомоги. Зазначила, що з померлим у неї були добросусідські відносини, тамбур зачинявся на замок, при цьому ОСОБА_18 з дівчиною жодного разу не бачила, однак знає, що це була ОСОБА_17 ;
-показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_33 , який пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . Зазначив, що у під'їзді розташовані 2 ліфти, при вході у під'їзд встановлений домофон. Про жодні події, які мали місце 20.04.2016 йому нічого не відомо, з ОСОБА_18 знайомий не був, однак бачив його у під'їзді;
-показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_34 , який пояснив, що на час події він працював старшим оперуповноваженим у Київському ВП ГУ НП в Харківській області. 20.04.2016 до райвідділу надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 85 виявлено труп. Приїхавши на місце виклику він побачив труп чоловічої статі, який лежав на підлозі тамбура. На місці також був виявлений телефон, в якому останнє смс було від «Анєчки». Зателефонувавши на номер якої, останній було запропоновано прибути до райвідділу. Через деякий час до Київського ВП ГУ НП в Харківській області прибула ОСОБА_17 , де в процесі спілкування було встановлено, що остання під час сварки з ОСОБА_18 здійснила постріл в останнього, після чого покинула місце події. Зазначив, що у ОСОБА_17 було відібрано письмове пояснення та передано слідчому. Будь-яких заходів фізичного чи психологічного тиску до обвинуваченої ОСОБА_17 не застосовувалося;
- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_25 , який пояснив, що в 2016 році він працював слідчим в Київському ВП ГУНП в Харківській області. З квітня 2016 в його провадженні перебувало кримінальне провадження за фактом вбивства ОСОБА_18 . В ході досудового розслідування на підставі отриманих доказів була встановлена причетність ОСОБА_17 до вчинення кримінального правопорушення. Так, було встановлено, що ОСОБА_18 та ОСОБА_17 в той час перебували в стосунках, разом вживали наркотичні засоби та ОСОБА_18 подарував ОСОБА_17 револьвер типу «флобер». З показів матір ОСОБА_18 було встановлено, що ОСОБА_18 намагався кинути вживати наркотичні засоби. Було встановлено, що у ОСОБА_18 поранення від пострілу револьверу «Флобер» та у нього в квартирі були знайдені патрони на вказаний засіб. Проведеною судово-балістичною експертизою було встановлено, що деякі патрони були саморобно перероблені, у зв'язку з чим до них було додано суміші (окислювачі та нітрати), які збільшили силу польоту кулі та стали смертельними. Також було проведено експертизу одягу підозрюваної ОСОБА_17 , на якому мались окислювачі та нітрати. Крім того пояснив, що смерть ОСОБА_18 настала приблизно о 10-00 год. ОСОБА_17 затримали о 17-00 год. в порядку ст.208 КПК України. ОСОБА_17 було забезпечено безкоштовним адвокатом та у неї потім був адвокат за договором. За участі адвоката він проводив допит ОСОБА_17 , яка, плачучи повідомила, що вона любила ОСОБА_18 та не хотіла цього робити. Таким чином фактично повідомила, що це вона вбила ОСОБА_18 . Оперуповноважений ОСОБА_35 в порядку ст.95 КПК України під відеозапис відібрав пояснення від ОСОБА_17 , яка повідомила про обставини вчинення кримінального правопорушення. Також в ході розслідування було встановлено, що ОСОБА_18 та ОСОБА_17 спілкувалися 20.04.2016 по телефону, ОСОБА_17 просила ОСОБА_18 вийти та винести їй «той самий», скоріш за все, на його думку, наркотичний засіб. Під час проведення слідчий дій був вилучений замок з квартири загиблого, який відповідно до висновку експертизи не був пошкоджений, тобто двері були відкриті знайомій людині. У ОСОБА_17 були легкі тілесні ушкодження, що підтвердила ОСОБА_17 та експерт. Після спілкування ОСОБА_17 з адвокатом у сторони захисту з'явилася версія про те, що до ОСОБА_17 застосовувались фізичне та психологічне насилля. Разом з цим, тиску на ОСОБА_17 ніхто не вчиняв, всі дії з ОСОБА_17 проводились за участі захисника;
- даними, що містяться в протоколі огляду трупа від 20.04.2016, із фото та відеозаписом, відповідно до яких був проведений огляд приміщення, розташованого в під'їзді № 3 буд. АДРЕСА_6 . Вхід в під'їзд № 3 здійснюється через металеві двері, обладнані домофоном, який на момент огляду знаходився в робочому стані. Місцем огляду є приміщення 6 поверху під'їзду, в якому розташовано 2 вхідні двері до тамбурів. Одна з яких веде до квартир АДРЕСА_7 , на момент ОМП дверний замок, коробка двері пошкодження не мають.
В тамбурі знаходиться труп ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , труп лежить на спині головою до входу на відстані 20 см. від порогу дверей, обличчям вверх, одягнутий у футболку червону, труси чорно-білі, тапки чорні (одяг вилучений). Трупні плями обільні рівні, синьо-фіолетового кольору, на задній та бокових поверхнях тіла при натисканні пальцем зникають та відновлюються через 45 - 50 сек. Трупне закаченіння виражене добре. Труп на дотик холодний, на всіх ділянках шкіряного покриву t* тіла прямої кішки - + 28 *С, t*- повітря в приміщенні тамбура + 22 *С (19:23).
В потиличній області зліва мається рана лінійної форми з горизонтальним розміщеним довжиником, з відносно рівними краями, нижній край скошений, верхній підритий. В даній області мається нашарування підсохлої крові (частково підсохлої). На передній поверхні грудної клітини в 7-му міжребер'ї, по середньо ключичній лінії мається ділянка шкіряних покровів округлої форми. В діаметрі 0,5 см., покрита підсохлою темно-червоною кров'ю, від даного пошкодження мається підсохлий вилив в сторону живота внизу, на зовнішній поверхні області основного суглоба 3-го пальця правої кісті, на внутрішній поверхні основної ділянки 4-го пальця, на внутрішній поверхні основної фаланги 5-го пальця - маються крововиливи сіровато-рожевого кольору неправильної форми. На внутрішній поверхні правої голені мається садна не визначеної форми з червоною підсохлою поверхнею, розташоване нижче рівня оточуючої шкіри. На передній поверхні футболки зліва маються 3 округлі сліди червоно-коричневого кольору підсохлої речовини схожої на кров, розташовані горизонтально в лінію. Мається отвір на футболці округлої форми зліва на передній поверхні, t* тіла в прямій кишці +27*С, t* повітря +20*С (20:23).
Під час огляду трупа ОСОБА_18 в секціонній, розташованій в приміщенні відділу моргу в ХОБСМЕ в порожнині лівого шлунка серця був знайдений металевий предмет округлої форми жовто-сірого кольору, діаметром 0,4 см. (вилучений), також здійснені зрізи нігтьових пластин з обох рук.
Під час огляду місця події в квартирі виявлені та вилучені мобільний телефон Nokia 6300, імеі: НОМЕР_2 , із шафи в кімнаті листівки від ОСОБА_36 на ім'я ОСОБА_28 , із зізнаннями у коханні, полімерний згорток із 15-ю патронами типу «Флобер», паперовий згорток із речовиною розсипчастого сірого кольору.
При огляді місця події на 6 поверсі у вікні, яке розташовано з права, маються пошкодження скла у вигляді отворів скрізних діаметром 2-4 мм. в кількості 10 шт. (т. 1 а.с. 106-133);
-рапортом працівника поліції, який 20.04.2016 зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, на підставі якого внесені відомості до ЄРДР, що 20.04.2016 в 17:23 год. за повідомленням чергового оператора 102, здійснювався виїзд за адресою: АДРЕСА_3 . В тамбурі біля квартири виявлений труп ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 1-2);
-висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_17 № 2423-ая/16 від 21.04.2016, розпочатої 14:00 год. без вказівки часу її закінчення, згідно якої у ОСОБА_17 мали місце синці на голові, шиї, руках та ногах, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, могли бути отримані за 1-2 доби до моменту огляду (т. 2 а.с. 14-15);
-даними, наданими ПрАТ «Київстар», на підставі ухвали слідчого судді, зокрема телефонні з'єднання (вхідні та вихідні дзвінки, отримання SMS), які здійснювалися з номера телефону ОСОБА_17 - НОМЕР_3 на номер телефону ОСОБА_18 - НОМЕР_4 , з прив'язкою до базових станцій в момент дзвінків, з яких вбачається, що 20.04.2016 ОСОБА_17 з 08:31 год. почала телефонувати ОСОБА_18 на його мобільний номер телефону та декілька разів на домашній. В період з 08:31 год. до 10:49 год. знаходилась в зоні дії базових станцій місця проживання ОСОБА_18 , місце її знаходження зафіксовано різними станціями, базова станція телефону ОСОБА_18 не зміна (т. 2 а.с. 18-25);
-даними, що містяться в протоколі огляду предметів, а саме: мобільного телефону Nokia 6700, який належить ОСОБА_17 , та мобільного телефону Nokia 6300, який належить ОСОБА_18 ; паперових пакунків (змив з правої та лівої руки ОСОБА_17 ), в яких є фрагмент марлі, на поверхні якої є слабо виражене нашарування речовини бурого кольору; паперового пакунку (контрольний зразок), в якому є фрагмент марлі, на поверхні якої не має видимих нашарувань; пачки цигарок «Parliament»; зв'язки ключів з квартири АДРЕСА_8 ; порожньої ампули «Дексалгін»; спортивного костюма, виготовленого з матеріалу типу «велюр» чорного кольору; кросівок, верх яких виготовлений з матеріалу чорного кольору; жіночої блузки з довгими рукавами, виготовленої з трикотажного полотна чорного кольору з печатним малюнком білого кольору; полімерного пакету, в якому знаходяться 15 гільз, 4,074 грама речовини та куля (шарик); фуфайка (футболка) з бавовняного мелкопетлистого трикотажу червоного кольору з біло-чорними гумками на рукавах, чорним коміром; паперовий пакет, в якому знаходяться зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_18 ; паперового пакета, в якому знаходяться зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_17 ; паперового пакета, в якому знаходяться два відрізка зі слідами рук; полімерного пакета, в якому знаходиться накладний замок, які визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 27);
-даними, що містяться в протоколі огляду телефонів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 від 21.04.2016, згідно яких між ними наявна переписка любовного характеру, невдоволеність ОСОБА_18 відносинами 19.04.2016 дзвінкі, SMS-повідомлення, залишені голосові повідомлення 20.04.2016 з телефону ОСОБА_17 на телефон ОСОБА_18 з 09:01 год. до 17:06 год., останній прийнятий дзвінок ОСОБА_18 з телефону ОСОБА_17 20.04.2016 о 10:24 год. (т. 2 а.с. 29-32);
-даними, що містяться в протоколі зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.04.2016, згідно якого виявлено сім голосових повідомлень на телефон ОСОБА_18 залишених з телефону ОСОБА_17 , а саме: 20.04.2016 о 09:01 год. та 09:08 год. ОСОБА_17 висловлює бажання зайти до ОСОБА_18 ; о 10:20 год. просить його вийти, щось винести; о 11:22 год., 13:26 год. прохає відповісти; о 14:35 год. після повідомлення особи жіночої статі, яка називає себе ОСОБА_37 та прохає передзвонити, залишає повідомлення про вибачення та прощання (т. 2 а.с. 33-34);
-даними, що містяться в акті судово-наркологічної експертизи № 213 від 02.06.2016 р., згідно якого у ОСОБА_17 мається синдром залежності до опіодів, потребує лікування від наркоманії (т.2 а.с. 69);
-даними до містяться у висновку судово-психіатричної експертизи № 372 від 16.05.2016, згідно якої ОСОБА_17 в період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому вона підозрюється, перебувала поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а перебувала у стані гострого неускладненого наркотичного сп'яніння, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_38 ознак психозу і недоумства та інших хворобливих психічних розладів не виявляє, може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 2 а.с. 70-73);
-даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 1206-Дм/16, яка проводилась в період 20.04.2016-28.05.2016, та у висновку додаткової судово-медичної експертизи № 37/1206-Дм/16, яка проводилась в період 28.05.2016-28.06.2016, згідно яких при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_18 були виявлені наступні пошкодження: одне сліпе проникаюче вогнепальне кульове поранення тулуба, з відхиленим раневого каналу, що бере початок своє з вхідної рани розташованої на поверхні грудної клітки зліва, в проекції 7-го ребра по среднеключічній лінії з пошкодженням по ходу раневого каналу м'яких тканин грудної клітки, проникаюче в ліву плевральну порожнину з пошкодженням пристіночної плеври і міжреберних м'язів 6-го міжребер'я, з пошкодженням навколосерцевої сумки, правого шлуночка міжшлуночкової перегородки, лівого шлуночка серця, лівого купола діафрагми лівої частки печінки; з крововиливом в плевральні порожнини і в порожнину навколосерцевої сумки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Напрямок ранового каналу від низу до верху, зліва направо і спереду назад, у зв'язку зі зміною напрямку кулі (рикошет) зверху внизу і кілька зліва направо.
Причиною смерті ОСОБА_18 стало сліпе кульове вогнепальне поранення тулуба з пошкодженням серця і печінки, що призвело до розвитку гемотампонади навколосерцевої сумки. Таким чином, між наявністю у громадянина ОСОБА_18 кульового вогнепального поранення тулуба і настанням його смерті існує причинний зв'язок.
З урахуванням характеру вищеописаних ушкоджень і ступеня враженості реактивних змін в них (встановлену при судово-гістологічному дослідженні), слідує, що з моменту утворення травми, до настання смерті пройшов період часу, який відраховується від декількох десятків хвилин до години. Протягом цього проміжку часу до розвитку втрати свідомості він міг здійснювати цілеспрямовані дії в обмеженому обсязі.
Дане пошкодження утворилося в результаті пострілу з вогнепальної зброї (про що свідчить наявність характеристик вхідний вогнепальної встановлених при медико-криміналістичної експертизи - округлої форми, наявність тканини («мінус тканину»), з нерівними краями і відсутність епідермісу по контуру рани).
Вогнепальне поранення заподіяно в результаті пострілу з вогнепальної зброї, боєприпас якої був споряджений кулею, про що свідчить виявлення по ходу каналу (в порожнині лівого шлуночка серця) округлої форми металевого предмета сірого кольору, діаметром 0,4 см.
Постріли були зроблені з неблизького відстані (поза зоною дії додаткових факторів пострілу), про що свідчить відсутність додаткових факторів (кіптяви і ін.) пострілу на тілі ОСОБА_18 .
З огляду на локалізацію вогнепального поранення на тулубі ОСОБА_18 можна припустити, що в момент пострілу потерпілий був звернений до стрілявшого передньою поверхнею тулуба і в момент заподіяння ушкодження міг перебувати в будь-якому положенні.
Крім цього, під час експертизи трупа ОСОБА_18 виявлені: синці на тильній поверхні правої кисті (3), по внутрішній поверхні правого ліктьового суглоба (1), на тлі якого вбачається садно (1), садна - на передній поверхні лівого стегна в середній третині (1), по внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині (1), забита рана волосистої частини голови в потиличній області за умовною серединної лінії (1), які утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті, від впливу тупим (і) (предметами), що не відобразили в пошкодженнях індивідуальних особливостей травмуючої поверхні, за механізмом удару і удару-ковзання.
Забита рана на голові - відноситься до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я; садна і синці - відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п.п. 4.8. п.2.1.1.a., п.2.1.2., п.2.1.3.й.к., п. 2.3.1.а., п. 2.3.2. а. п.2.34.6., п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Не можна виключити, що пошкодження на верхніх кінцівках могли утворитися в ході боротьби і самооборони.
Настання смерті за методом ОСОБА_39 , а також розрахунку давності смерті по ректальної температурі (по ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , 1987 р.), (згідно з протоколом огляду трупа від 24.04.2016, огляд розпочато о 16:17 год. закінчено о 20:23 год. за участю СМЕ ОСОБА_43 з якого випливає: «...трупні плями обильні синьо-фіолетового кольору на задній та бокових поверхнях тіла, при натисканні пальцем та відновлюються через 45-50 сек. Трупне заклякнення виражено добре. Труп на дотик холодній на всіх ділянках шкірних покровів. Температура тіла прямої кишки +28 гр. С, температура повітря в приміщенні тамбура +22 гp. С (19-23)… Температура тіла в прямій кишці + 27 гр. С, температура повітря +22 гр. С (20-23) ...») можна вважати, що смерть ОСОБА_18 наступила в період часу не менше, ніж за 8-13 годин до огляду трупа на місці пригоди.
При судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_18 , метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутйловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. При експертизі внутрішніх органів і тканини головного мозку ОСОБА_18 : у шлунку і тонкому кишечнику з їх вмістом, печінки з жовчним міхуром, нирці і тканини головного мозку барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверин, промедол, стрихнін, атропін, гиосциамин, скополамін, кокаїн, пахикарпин, кофеїн, димедрол, ефедрин, ефедрин, похідні піразолону пдіазепін і 1, 4 -бенздіазепіна не виявлені. В шлунку похідні фенотіазину не виявлені.
Кров ОСОБА_18 належить до групи-В з ізогемаглютініном анти-А (3 група) (т. 2 а.с. 75-80, 85-89);
-даними, що містяться у висновках судово-медичних експертиз № 154-МК/1206-ДМ/16 від 21.04.2016 та № 157-МК/1206-ДМ/16 від 21.04.2016-23.05.2016, згідно яких при дослідженні кульової вхідної рани на стінках та біля дефекту на наданому на дослідження шкірному клапті з області передньої поверхні лівої половини груді трупа ОСОБА_18 встановлена зяюча рана круглої форми з центральним дефектом тканини «мінус тканина» з нерівними краями, відсутністю епідермісу по контуру рани, що дозволяє віднести її до кульової вхідної. Пошкодження шкіри найбільш ймовірно, утворилося в результаті впливу високошвидкісного кінетичного снаряда. Інородне включення не виявлені (т. 2 а.с. 81-83);
-даними, що містяться у висновку криміналістичної експертизи № 182-МК/16 від 05.05.2016-13.05.2016, згідно якої на одязі ОСОБА_18 , зокрема фуфайці (футболці) в якій він був одягнутий в момент смерті, виявлено по переду, в середньому відділі зліва, наскрізне пошкодження в'язки трикотажу круглої форми діаметром 0,4 см. з нерівними краями, наявністю центрального дефекту трикотажу («мінус тканину»). Наскрізний характер, форма пошкодження, в поєднанні з наявністю дефекту трикотажу, що дає підставу віднести його до кульового вхідного. В наскрізному пошкодженні виявлені іони міді, синцю і заліза. Ознак термічного впливу високої температури (полум'я) на структуру в'язки трикотажу не встановлено. Будь-яких видимих ??накладень кіптяви, металів і інших сторонніх часток, в числі незгорілих порошинок в області наскрізних пошкоджень на фуфайці не виявлено. Характерних для накладень мінеральних масел (рушничного масла) не виявлено.
При дослідженні наскрізного пошкодження на переді фуфайки в інфрачервоному проміні по краях вхідного пошкодження, виявлено ділянку поглинання інфрачервоних променів у вигляді фарбування темно-сірого кольору круглої форми, що повторює форму кулі і який свідчить про накладення в цій зоні вуглець речовини (кіптяви, сажи і т.і.).
На представленій фуфайці (футболці) в області наскрізного ушкодження трикотажу «штанцмарка» (відбитка дульного зрізу зброї) не виявлено.
Куля, що завдала наскрізне пошкодження трикотажу переду фуфайки ОСОБА_18 , мала круглу форму, діаметром не менше 0,4 см.
Виявлене ушкодження могло утворитися кулею, яка є складовою патрона «Флобера» з якоїсь зброї, призначеного для стрільби патронами «Флобера».
Взаємне розташування того, хто стріляв по відношенню до тіла ОСОБА_18 могло бути будь-яким, при якому зберігаються умови доступності області тіла, яка пошкоджується, відстані та напрямки травматичної дії (т. 2 а.с. 91-93);
-даними, що містяться у висновку судової експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 5002 від 26.05.2016, згідно якої на поверхні блузки (в постанові вказана як футболка) спортивного костюму та пари кросівок ОСОБА_17 , а також на поверхні марлевих тампонів зі змивами з обох рук ОСОБА_17 , наданих на дослідження, частинок, схожих на обгорівши зерна пороху не має, однак, є окислювачі та нітрити. Встановити, чи являються виявлені окислювачі та нітрити продуктами згорання пороху чи мають інше джерело походження, не уявляється можливим з причини, вказаної в синтезуючій частині висновку (т. 2 а.с. 94-98);
-даними, що містяться у висновку цитологічної експертизи № 561-Ц/2016 від 10.06.2016-17.06.2016, згідно якої в піднігтьовому вмісту рук трупа ОСОБА_18 виявлена кров людини, яка за груповим диференціюванням відноситься до групи крові ОСОБА_18 (т. 2 а.с. 100-102);
- даними, що містяться у висновку криміналістичної експертизи № 651 від 25.05.2016, згідно якої вилучений з місця події замок, розташований на вхідних дверях тамбуру, останній раз замикався та відмикався ключем - оригіналом (т. 2 а.с. 104-110);
-даними, що містяться у висновку судово-балістичної експертизи № 151 від 20.07.2016, за зовнішніми морфологічними ознаками, масою, характером обробки та кріплення у гільзі 11 куль з 15 виявлених вдома у ОСОБА_18 патронів схожі на кулю виявлену в тілі ОСОБА_18 . А суха сипуча речовина згідно із висновками судово-балістичної експертизи не схожа на відомі марки порохів, але схожа за зовнішнім виглядом, морфологічними ознаками та ефективністю використання в якості метального заряду на речовину, що додано у 14 виявлених вдома у ОСОБА_18 патронів та може бути використана в якості метального заряду в патронах Флобера (т. 2 а.с. 112-116);
-даними, що містяться у висновку експерта № 81 від 21.07.2016, згідно якого в голосових повідомленнях на телефон ОСОБА_18 , залишених з телефону ОСОБА_17 , не виявлено ознак монтажу чи внесення змін в первісний зміст. Зафіксований в повідомленнях голос є голосом ОСОБА_17 , якою промовлені слова і фрази, які містяться в змісті розмови (т. 2 а.с. 118-126).
У судовому засіданні будучи допитаним у якості експерта ОСОБА_44 вказав, що в судово-медичній експертизі № 37/1206-Дм/16, йде посилання саме на протокол огляду трупа від 20.04.2016р., який розпочато в 18:50 год., закінчено в 20:23 год. (вказання про протокол ОГМ та іншій час - 16:17 год., є опискою. Також роз'яснив, що час смерті ОСОБА_18 - 8-13 годин, необхідно відраховувати від часу огляду трупних плям та виміряння температури тіла, яке відображено в протоколі, тобто 19:23 год. Крім того, вказав, що при проведенні первинної експертизи №1206-Дм/16, йому не був наданий протокол огляду трупа на місці події, в подальшому при проведенні ним експертизи №37/1206-Дм/16, протокол був йому наданий, тому час смерті більш достовірно вказаний саме у експертизі №37/1206-Дм/16.
Оцінюючи досліджені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному Законі, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.
Кваліфікуючи дії обвинуваченої ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 115 КК України, орган досудового розслідування виходив із того, що обвинувачена 20.04.2016 приблизно о 10:30 год., знаходячись поблизу вхідної двері квартири АДРЕСА_2 , в якій постійно проживає раніше їй знайомий ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході сварки з останнім та бійки, яка виникла на ґрунті особистих відносин, перебуваючи в стані наркотичного спяніння, маючи раптово виниклий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, використовуючи револьвер під патрони Флобер (більш точні ідентифікаційні відомості встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим), діючи протиправно, здійснила один постріл в область тулуба ОСОБА_18 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_18 помер через декілька десятків хвилин на місці події.
Разом з цим, виходячи із встановлених обставин справи, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_17 слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ( ОСОБА_18 ), беручи до уваги наступне.
Так, за нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між указаним діянням та наслідками, а із суб'єктивної сторони ? умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України). Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків; вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.
Як слідує з п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Про наявність ознаки суб'єктивної сторони складу даного злочину, а саме бажання обвинуваченої завдати тяжких тілесних ушкоджень потерпілому може свідчити характер та локалізація тілесних ушкоджень, а також поведінка обвинуваченої, її ставлення до потерпілого до вчинення злочину.
Аналізуючи представлені суду докази і даючи юридичну оцінку діям обвинуваченої, судом встановлено, що вони свідчать про те, що між обвинуваченою та ОСОБА_18 були тривалий час близькі стосунки, між ними виникали сварки стосовно їх відносин. 20.04.2016 саме ОСОБА_18 був ображений на ОСОБА_17 у зв'язку з тим, що ОСОБА_17 не захотіла зустрічатися із ним 19.04.2016, 20.04.2016 ОСОБА_17 намагалася помиритися із ОСОБА_18 , зустрітися та з'ясувати відносини, про що свідчать текст залишених повідомлень. Наявні у ОСОБА_17 легкі тілесні ушкодження, саме в тих місцях куди за словами ОСОБА_17 наданими експерту їй наносив ОСОБА_18 , наявність легких тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 , які за висновком експертизи могли бути отримані внаслідок оборони або самооборони, свідчать що між ними зав'язалась сварка та бійка, в ході якої ОСОБА_17 витягла зброю та вистрелила у тулуб ОСОБА_18 . Здійснення пострілу зброєю, хоча і призначеної для тренувальної стрільби, однак у тулуб людини, в даному випадку ОСОБА_18 , свідчать про наявність у обвинуваченої умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, однак наявні між ними відносини, обставини за яким здійснений постріл, свідчать про необережну форму вини ОСОБА_17 , щодо наслідків у вигляді смерті ОСОБА_18 .
Відсутність у обвинуваченої умислу на вбивство ОСОБА_18 свідчать також ті обставини, що постріл ОСОБА_17 зробила один у тулуб, зі зброї для відстрілу патронами Флобер, яка за стандартами, затвердженими МВС України № 199 від 25.05.2010, не повинна спричинити тяжких та смертельних тілесних ушкоджень, ОСОБА_18 помер не одразу, а через декілька десятків хвилин, при цьому зміг зайти до тамбуру, зачинити за собою двері. ОСОБА_17 ніколи не висловлювалась, що хоче вбити ОСОБА_18 , навпаки у них були близькі відносини, після здійснення пострілу ОСОБА_17 телефонувала ОСОБА_18 , залишала повідомлення, що свідчить, що вона турбувалась про стан ОСОБА_18 . Відсутній та стороною обвинувачення не доведений, мотив для вбивства. Посилання в обвинувальному акті на раптово виниклі неприязні стосунки не доведені, не вказано внаслідок чого у осіб які перебувають у близьких відносинах, за матеріалами справи зізнаються один одному у любові, виникли раптово неприязні відносини.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_17 20.04.2016 йдучи на зустріч до ОСОБА_18 спеціально взяла із собою зброю, оскільки за показами свідка ОСОБА_30 , ОСОБА_17 носила із собою зброю у сумці.
Як вбачається з досліджених під час судового розгляду доказів, ОСОБА_18 дійсно здійснював посягання відносно ОСОБА_17 , яка захищалася від них. Так, згідно експертного висновку № 2423-ая/16 від 21.04.2016 о 14:00 год., у ОСОБА_17 мали місце синці на голові, шиї, руках та ногах, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, могли бути отримані за 1-2 доби до моменту огляду.
Разом з цим, на переконання суду, обвинувачена не могла не розуміти серйозність завданих тілесних ушкоджень, які були нанесені за допомогою обраного нею знаряддя злочину - револьверу під патрони Флобер (більш точні ідентифікаційні відомості встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим), в область тулубу потерпілого ОСОБА_18 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_17 усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачала їх небезпечні наслідки (заподіяння тілесних ушкоджень), однак не допускала їх настання, а тому суд вважає доведеним, керуючись принципом доведення «поза розумним сумнівом», що закріплений у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», що обвинувачена мала прямий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, від яких у подальшому настала смерть потерпілого ОСОБА_18 .
При цьому суд критично оцінює покази обвинуваченої щодо неможливості вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки зазначені свідчення спростовуються об'єктивними матеріалами справи.
Так, за даними наданими ПрАТ «Київстар», на підставі ухвали слідчого судді, зокрема телефонні з'єднання (вхідні та вихідні дзвінки, отримання SMS), які здійснювалися з номера телефону ОСОБА_17 , а також номера телефону ОСОБА_18 , з прив'язкою до базових станцій в момент дзвінків, вбачається, що 20.04.2016 ОСОБА_17 починаючи з 08:31 год. почала дзвонити ОСОБА_18 на його мобільний номер телефону та декілька разів на домашній. В період з 08:31 год. до 10:49 год. телефон ОСОБА_17 знаходилась в зоні дії базових станцій місця проживання ОСОБА_18 , при цьому місце її знаходження зафіксовано різними станціями, тоді як базова станція телефону ОСОБА_18 є не змінною, що свідчіть про те, що ОСОБА_17 в цей період виходила із дому, тоді як ОСОБА_18 весь час перебував на одному місці. Окрім того за даними протоколу огляду телефонів обвинуваченої та померлого вбачається наявна переписка між ними любовного характеру, невдоволеність обвинуваченої відносинами 19.04.2016. Дзвінки, смс повідомлення, залишені голосові повідомлення 20.04.2016 з телефону обвинуваченої на телефон померлого з 09:01 год. до 17.06 год., останній прийнятий дзвінок ОСОБА_18 з телефону ОСОБА_17 20.04.2016 о 10:24 год., що відповідно до висновку судової медичної експертизи відповідає часу смерті ОСОБА_18 .
Згідно записів голосових повідомлень на телефоні ОСОБА_18 залишених з телефону ОСОБА_17 , за висновками технологічної експертизи № 81 залишених саме обвинуваченою, за відсутності монтажу та змін, ОСОБА_17 20.04.2016 о 09:01 год. та 09:08 год. висловлює бажання зайти до ОСОБА_18 , о 10:20 год. просить його вийти, щось винести. Таким чином, о 10-20 год. обвинувачена була біля дверей ОСОБА_18 , що спростовує факт того, що обвинувачена перебувала вдома до 10-30 год.
Окрім цього, за даними судово-психіатричної експертизи № 372 від 16.05.2016 ОСОБА_17 в період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому вона підозрюється, перебувала поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а перебувала у стані гострого неускладненого наркотичного сп'яніння, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_17 ознак психозу і недоумства та інших хворобливих психічних розладів не виявляє, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В розділі даних клінічного дослідження ОСОБА_17 вказано, що у ОСОБА_17 при огляді передплічь та виявленні «дорожек», «шахт» по ходу поверхневих вен, зізналась що внутрішньовенно вживала препарати у вигляді дімедролу, налбуфена. Не заперечувала вживання наркотичних препаратів в день смерті ОСОБА_18 .
При цьому, матеріали справи не містять інформації та об'єктивних даних стосовно того, що обвинувачена телефонувала чи іншим чином домовлялась із фіктивною подругою на ім'я ОСОБА_20 для зустрічі в цей день та час, тощо.
Дослідивши та оцінивши представлені докази у їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і кваліфікує її дії як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ( ОСОБА_18 )
Щодо посилання захисника обвинуваченої ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_16 , на недопустимість протоколу огляду предмету у вигляді DVD диску сірого кольору, об'ємом 4,7 GB ТМ «Patron», на якому маються відеофайли із назвою IMG_2637, IMG 2640 із зазначеним у протоколі текстом, оскільки вони є такими, що отримані не в порядку, передбаченому КПК України та внаслідок порушення права обвинуваченої на захист та під впливом насильства, обману чи погроз, суд зазначає наступне.
Належність та допустимість доказів визначаються положеннями статей 85 - 88 КПК України. За приписами цих статей, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією і законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.
Недопустимими є також докази, які були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Так, із протоколу огляду предметів (т. 2 а.с. 35-39), складеного слідчим Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_25 в присутності понятих ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , вбачається, що слідчим оглянуто DVD диск сірого кольору, об'ємом 4,7 GB ТМ «Patron», на якому маються відеофайли із назвою IMG_2637, IMG 2640, які досліджені в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт спілкування гр. ОСОБА_17 з працівниками поліції.
За приписами ч.1, 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Огляд комп'ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).
Судом встановлено, що слідчим огляд було проведено з дотриманням вимог ст. 235 КПК України, та протокол складено відповідно до ст. 110 КПК України.
Разом з тим, відповідно до загальних засад кримінального провадження (ст. 7 КПК України) особі гарантуються свобода від самовикриття.
Відповідно до статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Порівняно з положенням зазначеної вище статті Конституції України, стаття 18 КПК України конкретизувала зміст та розширила обсяг гарантій свободи від самовикриття, зазначивши, що жодна особа не може бути примушена визнавати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення (частина 1 статті 18 КПК України), та що кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права (частина 2 статті 18 КПК України).
Зі змісту статті 18 КПК України слідує, що інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене у разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до скоєння злочину. Нероз'яснення за таких обставин права особи на свободу від самовикриття має визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а докази, одержані на їх підставі, - недопустимими.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що зафіксоване на DVD диску сірого кольору спілкування ОСОБА_17 з працівниками поліції мало місце у той час, коли у працівників поліції вже були наявні підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення і що ОСОБА_17 ймовірно причетна до скоєння злочину.
Між тим, матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що за таких обставин ОСОБА_17 при написанні письмових пояснень, фіксуванні технічними пристроями спілкування між нею та працівниками поліції було роз'яснено зміст її прав, зокрема і права не свідчити проти себе і відмовитися давати показання, що можуть стати підставою підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Крім того, незважаючи на те, що фактично затримання ОСОБА_17 відбулося о 18 год. 15 хв., з відомостей протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.04.2016 (т.2 а.с.6-8) вбачається, що органом досудового розслідування, в порушення вимог ч.4 ст.213 КПК України, не було повідомлено негайно орган (установу) уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, що об'єктивно свідчить про порушення процесуального права ОСОБА_17 на захист.
Відтак інформація, яка міститься в протоколі огляду предметів, письмових поясненнях ОСОБА_17 від 20.04.2016, DVD диску сірого кольору, за умови відсутності доказів дотримання права особи на мовчання та свободи від самовикриття, не може бути врахована при встановленні винуватості обвинуваченої ОСОБА_17 .
При цьому, постановою старшого слідчого першого відділу слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_47 від 31.10.2018 кримінальне провадження № 42016221080000168 від 07.07.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 374 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Київського ВП ГУ НП в Харківській області складу цих кримінальних правопорушень (т. 7 а.с. 212-215).
Таким чином, винуватість обвинуваченої доведена поза розумним сумнівом. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб'єктивну сторону.
Суд критично ставиться до показань обвинуваченої щодо невизнання винуватості та вважає, що показання обвинуваченої спрямовані на можливість ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене тяжке кримінальне правопорушення чи зменшити міру можливого покарання.
З урахуванням викладеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає поза розумним сумнівом доведеними всі елементи, як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб'єктивну сторону та є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_17 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_17 відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_17 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної та обставини, передбачені ч. 1 ст. 66, ч. 1 ст. 67 КК України.
Так, вивченням осіб обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Харкова, громадянка України, не заміжня, з вищою освітою, офіційно не працевлаштована, має на утриманні малолітнього сина, 2019 року народження, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_17 є осудною, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 70-73, 128-129).
При призначенні покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення ОСОБА_17 та попередження скоєння нею нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного правопорушення, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, особу останньої, яка раніше не судима, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, однак, вчинила тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, її відношення до скоєного злочину, невизнання винуватості, відсутність щирого каяття та вважає, що виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів ОСОБА_17 слід призначити покарання пов'язане з позбавленням волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
Наведене відповідає вимогам ст. 50 КК України, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України судом під час розгляду справи не встановлено.
Запобіжний захід ОСОБА_17 до набрання вироком суду законної сили - не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_17 народження рахувати з моменту фактичного затримання.
Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_17 необхідно зарахувати у строк покарання час перебування її під вартою з 20.04.2016 по 23.06.2016 та з 09.10.2017 по 22.04.2018 з розрахунку день за день.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_17 , у строк призначеного покарання час перебування її під цілодобовим домашнім арештом, у період з 23.06.2016 по 18.08.2016, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_17 відповідно до ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт накладений на них ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2016 (т. 2 а.с. 16-17).
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_17 , у строк призначеного покарання час перебування її під вартою з 20.04.2016 по 22.06.2016 включно та з 09.10.2017 по 23.04.2018 включно з розрахунку день за день.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_17 , у строк призначеного покарання час перебування її під цілодобовим домашнім арештом, у період з 23.06.2016 по 18.08.2016, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком суду законної сили - не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня її фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- 15 гільз, сипучу речовину вагою 4,074 грам. та кулю (шарік), порожню ампулу «Дексалгін», пакунок зі змивом з долоней рук ОСОБА_17 , контрольний зразок - знищити;
- мобільний телефон Nokia 6700, кросівки чорного кольору, спортивний костюм, футболку - повернути ОСОБА_17 , скасувавши арешт з зазначеного майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2016 справа № 640/6484/16-к.
- тапочки, чоловічі труси, фуфайку (футболку) червого кольору, мобільний телефон Nokia 6300, металевий замок - повернути ОСОБА_26 , скасувавши арешт з зазначеного майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова 22.04.2016 справа № 640/6484/16-к.
Стягнути з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати: за проведення судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 5002 від 26.05.2016 в розмірі 2 643,00 грн., судово-трасологічної експертизи № 651 від 25.05.2016 в розмірі 1 759,20 грн., судово-балістичної експертизи № 151 від 20.07.2016 в розмірі 6 603,00 грн., судово-фоноскопічної експертизи № 81 від 21.07.2016 в розмірі 1 759,20 грн., а всього у розмірі 12 764,40 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 40 коп.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_17 - в той же строк з моменту вручення копії цього вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1