25 грудня 2025 року Справа № 480/2569/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/2569/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ), і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації-різниці грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 по 08.03.2025, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у відповідача. При цьому, за період з 01.03.2018 по 20.08.2019 не нараховувалось та не виплачувалась індексація-різниці грошове забезпечення. На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 по справі №480/11509/23, 08.03.2025 відповідачем виплачено позивачу кошти у розмірі 24847,71 грн. Позивач вважає, що він набув право на компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення, у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», “Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. Вищевказана компенсація позивачу не нарахована та не виплачена.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з того, що законодавець встановив, що компенсація за втрату частини доходів, проводиться виключно на грошові доходи, перелік яких чітко визначено, та які не мають разового характеру і які нараховані але невиплачені (ст. 2, 3 Закону 2050- ІІІ п. З Порядку 159).
У вказаному переліку відсутній такий вид доходу як індексація грошового забезпечення та її перерахунок, а тому підстав для виплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення не має.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у відповідача.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі №480/11509/23, крім іншого зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 20.08.2019 року, із урахуванням вимог абзаців 3,4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі №480/11509/23, відповідач 08.03.2025 виплатив на користь позивача кошти у сумі 24847,71 грн, що підтверджується витягом з карткового рахунку позивача (а.с. 12).
Позивач вважає, що він набув право на компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення, у відповідності до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», “Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, проте така компенсація позивачу не нарахована та не виплачена.
09.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів громадян (а.с.10), проте листом відповідач відмовив у її виплаті, посилаючись на відсутність підстав (а.с.11).
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахуванню та невиплаті відповідачем компенсації втрати частини доходів громадян під час виплати суми коштів на виконання судового рішення, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2011 № 159.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-Ш).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З аналізу наведених норм убачається, що кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу, у тому числі грошове забезпечення позивача, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
При цьому, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням їх виплати" компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією, добровільно чи на виконання судового рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі №480/1149/24 позивачу перераховано та виплачено за період з 01 січня 2016 року по 29 вересня 2017 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, у загальній сумі 59779,25 грн, але така виплата була здійснена лише 19.03.2025.
Так, на виконання рішення суду від 21.11.2024 по справі №480/11509/23 відповідачем була нарахована сума індексації-різниці у розмірі 24847,71 грн та перерахована 08.03.2025 на рахунок позивача, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача (а.с. 12).
При цьому, під час виплати заборгованості станом на 08.03.2025 відповідачем не вирішено питання щодо компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Суд зазначає, що у даному випадку, компенсація втрати частини доходів нараховується лише на ту частину заборгованості, яка вже виплачена позивачу, тобто на суму 24847,71 грн.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 16.04.2020 у справі № 200/11292/19-а, від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а, від 20.04.2023 у справі № 200/11746/19-а, від 18.05.2023, у справах №200/14129/19-а, № 200/14127/19-а, від 07.06.2023 у справі №200/299/21-а, від 2 квітня 2024 року по справі №К/990/129/22 та від 27.06.2024 у справі № 520/17342/18.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Стосовно періоду за який відповідач повинен нарахувати компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати коштів на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі №480/11509/23, а також стосовно права позивача на отримання суми компенсації за виплачені 08.03.2025 кошти на виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" пов'язують виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу і нарахування та виплата суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права).
У силу вимог частин першої та другої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 252 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частин першої та п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 Цивільного кодексу України).
В українській мові прийменник "до" вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.
Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 (провадження № К/9901/42116/18), від 07.02.2019 у справі № 803/630/17 (провадження № К/9901/20829/18), від 18.04.2019 у справі № 815/1871/16 (провадження № К/9901/25471/18).
Суд зазначає, що з урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття прийменника “до» та положень Конвенції, а також той факт, що виплата позивачу коштів в сумі 24847,71 грн за період з 01.03.2018 по 20.08.2019 відбулася 08.03.2025, таким чином позивач має право на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати складових грошового забезпечення (індексації) за період з 01.03.2018 до 07.03.2025 включно.
Виходячи з меж, підстав та предмету позову, аналізу викладених положень законодавства, та оцінки наявних у матеріалах справи доказів у сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з вищевикладених підстав.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий ним не сплачувався. Відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі №480/1149/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з 01.03.2018 до 07.03.2025 (включно) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати при здійсненні виплати, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 по справі №480/11509/23, індексації грошового забезпечення, із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, за період з 01.03.2018 по 20.08.2019 у розмірі 24847,71 грн .
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька