Справа №639/3641/25
Провадження №2/639/1437/25
25 грудня 2025 року
Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - Рубіжного С.О.
за участю секретаря судового засідання - Чубенко О.С.,
представника позивача - Васіліу С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
29 травня 2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Васіліу С.В., з позовною заявою до Харківської міської ради та просить суд визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належав померлій на праві власності: -17/100 частина будинку - на підставі рішення Октябрського районного суду м. Харкова від 08.04.2003 р., -83/100 частина будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2013 року.
Для оформлення спадкових прав, після смерті матері, позивачка звернулась до державного нотаріуса. Проте листом № 792/02-14 від 15.04.2025 року державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О., повідомила позивачку, що у зв'язку зі спливом шестимісячного строку, видати свідоцтво про право на спадщину не вбачається можливим. Спадкова справа № 143/2025 була заведена на підставі заяви від 08.04.2015 р. ОСОБА_1 . Строк для прийняття спадщини після смерті матері сплинув 06 лютого 2025 р. Однак позивака пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин.
Строк для подання заяви для прийняття спадщини сплив у період коли місто Харків постійно піддається ракетно- бомбовим ударам. Позивачка безпосередньо є потерпілою від російської агресії, оскільки саме від ракетного удару рф загинула її мати. Так, актом спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався 06.08.2024 р. о 09 год. 52 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено: «06.08.2024 року працівники СхРУ ДПСУ провідний інспектор сектору запобігання та виявлення корупції ОСОБА_3 , провідний інспектор фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) ОСОБА_2 та інші прийшли на територію СхРУ ДПСУ приблизно о восьмій годині. Протягом робочого дня виконували трудові обов'язки на своїх робочих місцях у напівпідвалі адміністративної будівлі СхРУ ДПСУ. О 09 год. 52 хв. збройними силами рф був нанесений ракетний удар. Внаслідок ракетного удару центральна частина адміністративної будівлі була зруйнована, перекриття з четвертого по перший поверхи обвалились всередину напівпідвального приміщення, в результаті цього ОСОБА_2 була смертельна травмована. Службою Безпеки України ця справа була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024220000000904 від 06.08.2024 р.» В результаті цієї події позивачка отримала психологічну травму. Протягом тривалого часу після цієї трагедії, вона відвідувала психолога. Вона знаходилась у стресовому стані, мала пригнічене емоційне самопочуття, скаржилась на порушення сну та чисельні порушення звичайного способу життєдіяльності. Позивачка тривалий час не виходила на вулицю.
Разом із позовом представником позивача ОСОБА_4 подано клопотання про витребування з Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори спадкову справу №143/2025, яка була заведена після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.
27 червня 2025 року на адресу Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла заява представника позивача Васіліу С.В., відповідно до якої просила суд проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою додатку EasyСon (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васіліу Світлани Валентинівни про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою додатку EasyСon по цивільній справі №639/3641/25 - задоволено.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васіліу Світлани Валентинівни - задоволено.
Витребувано з Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори (61022, м. Харків. м-н Свободи, 5, Держпром, 6 підїзд, 4 поверх) копію спадкової справи № 143/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
15 вересня 2025 року від представника відповідача Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просив відмовити в задоволенні позову. Відповідно до якого вважають, що наведені позивачем обставини не обґрунтовують позовну заяву та не доводять наявності поважних причин для надання додаткового строку для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини у зв'язку з наступним.
У матеріалах справи відсутні докази, що позивач намагалася скористатися наданим їй правом звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса з метою вчинення відповідної нотаріальної дії, Позивач не зазначає, які у неї були перешкоди у поданні такої заяви, вищенаведене свідчить про недоведеність поважності причин пропуску Позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини. Водночас, лише сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні без зазначення конкретних обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання Позивачем відповідних дій протягом установленого законом строку, не може бути визнано поважною причиною пропуску такого строку. Жодних обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та зумовили неможливість звернення Позивачем до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в установлений строк, та доказів на підтвердження таких обставин позовна заява не містить. Позивачем не доведено поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, позовна заява не містить причин, які є такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення відповідних дій, доводи Позивача не підтверджуються належними доказами, а тому вважаємо, що вимоги Позивача не підлягають задоволенню.
Просили визнати причини пропуску строку для подачі відзиву на позовну заяву Харківською міською радою такими, що є поважними та поновити Харківській міській раді строк на подачу відзиву на позовну заяву у справі № 639/3641/25. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити. Судові витрати покласти на Позивача.
18 вересня 2025 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи №143/2025 заведена після смерті ОСОБА_2 .
25 вересня 2025 року судом зареєстрована відповідь на відзив представника позивача адвоката Васіліу С.В., сформована в системі «Електронний суд» 24.09.2025.Відповідно до якого просила відмовити відповідачу у поновленні строку подачі відзиву, та в задоволенні відзиву на позовну заяву по справі в повному обсязі, а позовну заяву задовольнити.
Зазначила, що відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 03.06.2025 р. Відзив на позов поданий до суду 15 вересня 2025 р., тобто з пропущенням 3-місячного строку. У відзиві відповідач зазначає, що строк пропущений у зв'язку з постійними обстрілами м. Харків, також зазначає, що м. Харків включений в Перелік де ведуться бойові дії. Саме тому відповідач пропустив строк. Проте відповідач зазначає, що для позивача воєнний стан не може бути визнаний поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Таким чином, відповідач вважає, що воєнний стан є поважною причиною пропуску строку (3 місяці) тільки для відповідача, а для позивача воєнний стан не є поважною причиною пропуску строку (2 місяці) для прийняття спадщини.
У відзиві відповідач посилається на практику Верховного Суду, яка існувала до введення в Україні воєнного стану, а тому не може бути застосована в нашому випадку.
Відповідач не звертає уваги, що позивачка втратила близьку людину, мати, і саме тому потребувала психологічної допомоги. Як тільки позивачка повернулась до нормального життя, вона відразу звернулась до нотаріуса.
Звертає увагу суд, що для людини, яка втратила мати, не є першочерговим питанням подати заяву про прийняття спадщини, пропущений строк для прийняття спадщини є незначним в реаліях сьогоднішньої ситуації, яка склалась в Україні. Таким чином, доводи відповідача є безпідставними, так як правові позиції останнього засновані на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 , яка діє на підставі ордеру, підтримали заявлені позовні вимоги та дали пояснення анологічні викладеним в позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись, матеріалти справимістять заяву з проханням розглянути спрау у відсутність їх представника.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, судовим розглядом було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла у місті Харків ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 років, про що 08 серпня 2024 року складено відповідний актовий запис №10078, та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.08.2024 (а.с. 28).
За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру територіальної нромади міста Харкова (а.с. 38)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно вимогам ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.
Стаття 1258 ЦК України зазначає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею1259 цього Кодексу.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно вимогам ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.
Стаття 1258 ЦК України зазначає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації народженнь 16.01.1990 зроблено відповідний актовий запис за №37. Батьками зазначені (мовою оригіналу) ОСОБА_6 (а.с. 24).
Таким чином позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Будинок АДРЕСА_1 належав померлій на праві власності, що підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду м. Харкова №2-209/03 від 08.04.2003 ОСОБА_2 на праві власності належило 17/100 частини будинку,копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2013 року, виданому державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Волохіною О.В., зареєстровано в реєстрі за №3-873 83/100 частки, копіями Витягів (а.с. 19-21, 11, 23, 26, 27).
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 06 лютого 2025 року. Зазначена вимога поширються на позивача, як спадкоємця за законом та яка не проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Загально відомим є факт, що після початку повномасштабної військової агресії росії проти України та запровадження в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, розпочалися активні бойові дії та обстріли, зокрема й м. Харкова.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією спадкової справи №143/2025.
Відповідно до відповіді державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О. №792/02-14 від 15.04.2025 повідмовлено ОСОБА_1 що у зв'язку зі спливом шестимісячного строку, видати свідоцтво про право на спадщину не вбачається можливим. Спадкова справа № 143/2025 була заведена на підставі заяви від 08.04.2015 р. ОСОБА_1 . Строк для прийняття спадщини після смерті матері сплинув 06 лютого 2025 р. Однак позивака пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин. (а.с. 13).
Відповідно до копії спадкової справи, батько позивача та чоловік померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , власноруч підписав заяву, відповідно джо якої повідомив, що спадщину не прийняв, на неї не претендує, та звератиьс до суду за подовженням строку для прийняття спадщини не буде (а.с. 82-92).
Представник позивача зазначила, що встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті матері позивач пропустила з поважної причини
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
В подальшому неодноразово строк воєнного стану продовжувався, та він дії до теперішнього часу.
28.02.2022 року Торгово-промислова палата України своїм листом N 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року N 64/2022 " Про введення воєнного стану в Україні". Торговопромислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами.
Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, Харківська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду віднесено до Переліку можливих бойових дій. До теперішнього часу, а саме станом на день подачі позову, Харківська міська громада включена до переліку територій можливих бойових дій.
Позивач безпосередньо є потерпілою від російської агресії, оскільки саме від ракетного удару рф загинула її мати, що підтверджується копією акту спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався 06.08.2024 р. о 09 год. 52 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Яким встановлено, що: «06.08.2024 року працівники СхРУ ДПСУ, зокрема провідний інспектор фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) ОСОБА_2 та інші прийшли на територію СхРУ ДПСУ приблизно о восьмій годині. Протягом робочого дня виконували трудові обов'язки на своїх робочих місцях у напівпідвалі адміністративної будівлі СхРУ ДПСУ. О 09 год. 52 хв. збройними силами рф був нанесений ракетний удар. Внаслідок ракетного удару центральна частина адміністративної будівлі була зруйнована, перекриття з четвертого по перший поверхи обвалились всередину напівпідвального приміщення, в результаті цього ОСОБА_2 була смертельна травмована. Службою Безпеки України ця справа була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024220000000904 від 06.08.2024 р.» (а.с. 6-9).
В результаті цієї події позивачка отримала психологічну травму. Протягом тривалого часу після цієї трагедії, вона відвідувала психолога, що підтверджується відповіддю психолога Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ДЕПОЛЬ Україна» (а.с. 31-34).
Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації.
Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Виходячи зі змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23).
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2024 року у справі№ 553/6658/22 враховуючи справи, а саме введення у країні воєнного стану, пов'язаного із військовою агресією російської федерації проти України, активні бойові дії та бомбардування м. Харкова та Харківської області, реальне існування загрози життю позивача, неодноразова зміна законодавства щодо прийняття спадщини у період дії воєнного стану, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України.
Близькі за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 10 липня 2024 року в справі № 522/13476/23 (провадження № 61-7645св24), від 14 серпня 2024 року в справі № 537/3556/22 (провадження № 61-2839св24).
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhanv.Turkey) «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
На думку суду, у позивача були об'єктивні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки у зв'язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні, мати позивача загинула під час виконання трудових обов'язків в умовах військової агресії з боку російської федерації, позивач зазнала душевних травм та вимушена була звернутись за допомогою.
Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №761/42165/17-ц від 28 жовтня 2019 року, № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року у справі, № 185/777/17 від 01 червня 2020 року у справі.
Враховуючи загальновідомі події, активні бойові дії та бомбардування м. Харкова, відсутність інших спадкоємців, душевний стан позивача з причин смерті ії матері. яка загінула внаслідок бомбадування, з дотриманням принципу «пропорційності», суд вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові строком на тдва місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1220, 1259, 1261, 1262, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з дня набрання рішенням законної сили
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою, АДРЕСА_3 .
Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7.
Повний текст рішення складено 25.12.2025.
Суддя С.О. Рубіжний