Справа №639/8945/25
Провадження №1-кп/639/494/25
25 грудня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221210000856 від 06.10.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 05.10.2025 в період часу з 16 год. 30 хв. по 17 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в магазині «Свіжина», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, буд. 1А, купуючи собі продукти, побачив на полці для клієнтів сумку світлого кольору, яку забула ОСОБА_5 .
Саме в той час у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи в магазині «Свіжина» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, буд. 1А, оцінивши ситуацію що склалася, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити доведенню його злочинного умислу до кінця, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, у період дії воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань російської федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», шляхом вільного доступу, забрав з магазину «Свіжина» сумку світлого кольору належну потерпілій ОСОБА_5 , яку в подальшому викинув до смітника, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця буд. 8, забравши із сумки мобільний телефон марки Samsung А05S 4/128 GB, S/N IMEI: НОМЕР_1 , чорного кольору, вартістю 4923.00 грн., з наявним чохлом марки ColorWay Samsung А05S чорного кольору ціна 174.00 грн.
Таким чином ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для таємного викрадання майна потерпілої ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_4 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 5097 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/25667-ТВ від 28.10.2025.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст.185 КК України визнав в повному обсязі, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення так, як вони встановлені судом. Суду пояснив, що перебував у магазині, купував хліб, побачив забуту сумку та вирішив її забрати, в сумці знайшов телефон, який забрав собі, сумку викинув, а в подальшому телефон було повернуто потерпілій. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати, оскільки на його утриманні перебуває батько похилого віку, який потребує допомоги та має інвалідність.
Потерпіла ОСОБА_5 у поданій до суду заяві просила розглядати кримінальне провадження за її відсутності та призначити покарання на розсуд суду.
Учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат та речових доказів.
Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, , на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, проте з 2024 року перебуває на замісній терапії у ТОВ «Надія-21», не одружений, має на утриманні батька ОСОБА_6 , який має інвалідність ІІ групи, працює неофіційно, має місце проживання та місце реєстрації.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено. При цьому суд не визнає такою обставиною зазначений в обвинувальному акті рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.
При цьому суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання щодо ОСОБА_4 в цілому, за наведених обставин, на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, критично відноситься до скоєного та засуджує свою поведінку, по справі відсутні обставини, які обтяжують покарання, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, а також той факт, що викрадене майно фактично повернуто потерпілій стороні, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без його ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, 4 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обраний до ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, підлягає застосуванню продовженню до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 127-129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На пі дставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
До набрання вироком законної сили продовжити стосовно ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання в період часу з 22-00 год. до 07-00 год. наступного дня з покладенням обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 11.11.2025.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України процесуальні витрати в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи (к/п, а.с. 125).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 07.11.2025 року, на мобільний телефон Samsung A05S4/128 Gb, S/N imei^ НОМЕР_1 , чорного кольору без сім-картки, із захисним склом, та вважати його таким, що повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування.
Роз'яснити обвинуваченому, потерпілій право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1