Справа № 420/29600/25
25 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1817 о/с від 31.07.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області»;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №990 о/с від 12.08.2025 «Про звільнення зі служби в поліції слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 »;
поновити на посаді слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Колун Дмитра Вікторовича.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 14.08.2017 року був прийнятий на службу до Національної поліції України. При цьому, з 30 червня 2025 року по 16 серпня 2025 року позивач перебував на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_2 , у зв'язку з чим 14.07.2025 року ним був направлений електронною поштою на електронну адресу ГУНП в Одеській області рапорт на ім'я начальника ГУНП в Одеській області про те, що він не має змоги з'явитися на засідання комісії до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
Позивач вказує, що наприкінці липня 2025 року ним отримано відповідь з ГУНП в Одеській області про відмову у задоволенні вказаного рапорту у зв'язку з відсутністю електронного підпису на документі.
Разом з цим, наказом ГУНП в Одеській області №990 о/с від 12.08.2025 року позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статі 77 (у зв'язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідного до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), копію якого позивач отримав на свій телефон засобами зв'язку.
Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. У своїх доводах позивач посилається на частину 3 статті 119 КЗпП України, відповідно до якої за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тому, як вказує позивач, з моменту призову на військову службу, за громадянами України, які були призвані на військову службу під час мобілізації на строк до її закінчення зберігаються: місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності, у яких вони працювали на час призову.
Крім того, посилаючись на ч. 1 ст. 235 КЗпП, позивач зазначає, що на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов'язок поновлення такого працівника на попередній роботі.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду від 03.09.2025 року витребувано від Головного управління Національної поліції в Одеській області інформацію у вигляді належним чином засвідчених копій документів про те, до якої категорії посад державної служби, згідно ч. 2 ст. 6 Закону України “Про державну службу», відноситься посада слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській, з якої звільнено ОСОБА_1 ; а також матеріали службового розслідування, проведеного щодо ОСОБА_1
22.09.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи наступне.
Щодо фактичних обставин справи у відзиві повідомлено, що 01.07.2025 до ГУНП в Одеській області з Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла інформація про невихід на службу слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 . На підставі викладеного, за фактом безпідставної відсутності на робочому місці лейтенанта поліції ОСОБА_2 30.06.2025 працівниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області було складено відповідний акт.
З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області від 01.07.2025 № 65116-2025 (232678) наказом ГУНП в області від 11.07.2025 № 1672 призначено службове розслідування.
У ході проведення службового розслідування з'ясовано, що відповідно графіку чергувань 28.06.2025 - на добове чергування в наряд слідчо-оперативної групи в якості слідчого заступив лейтенант поліції ОСОБА_3 29.06.2025 о 07 год. 50 хв. лейтенант поліції ОСОБА_4 зайшов до приміщення чергової частини, розташоване у адміністративній будівлі Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області, де останній в присутності старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області майора поліції ОСОБА_5 залишив на столі табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та спеціальний жетон. Після чого лейтенант поліції ОСОБА_4 не пояснюючи нічого залишив приміщення чергової частини та відділ поліції.
За фактом порушення ОСОБА_6 здачі табельної вогнепальної зброї, до кімнати зберігання зброї, під час несення служби в складі СОГ, наказом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області від 11.07.2025 № 361 призначено службове розслідування.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 з 30.06.2025 по 25.07.2025 року на робочому місці не з'являвся, що було зафіксовано відповідними актами.
Представником відповідача зауважено, що під час проведення службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_4 для надання пояснень до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області не прибув, однак каналами електронного зв'язку 15.07.2025 надіслав рапорт з рекомендаційним листом та витягом із наказу ВЧ НОМЕР_2 в якому зазначив, що відповідно рекомендаційного листа від 29.06.2025 № 808/11382 ІНФОРМАЦІЯ_1 попередньо вивчено та відібрано останнього як кандидата для призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на посаду водія-стрільця відділення військової служби правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з яким ОСОБА_2 направлено на навчання на базову загальновійськову підготовку до військової частини НОМЕР_2 - навчального центру для ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 , було надано відповідь та повторно запрошено прибути 20.07.2025 до адміністративної будівлі Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області.
В свою чергу позивач каналами електронного зв'язку 19.07.2025 надіслав рапорт та довідку (видану ВЧ НОМЕР_2 № 352 від 14.07.2025), з проханням долучити до матеріалів службового розслідування, визнати його призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти ВЧ НОМЕР_2 з 30.06.2025 поважною причиною відсутності на службі, визначити дату 29.06.2025 датою звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням ЗУ про Національну поліцію).
За результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 , було надано відповідь та у задоволені його вимог відмовлено.
На підставі наведеного вище дисциплінарна комісія дійшла висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_4 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 8, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, пункту 7 розділу ? Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзацу другого пункту 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України, особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, безпідставній відсутності на службі з 30.06.2025, не сприянні проведенню службового розслідування.
Щодо доводів позовної заяви, відповідач зазначає про хибне посилання позивача на положення КЗпП, вказуючи, що відповідно до ст. 60 ЗУ «Про Національну поліцію» відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Зазначене виключає можливість застосування до поліцейських норм загального трудового законодавства тобто КЗпП.
Водночас, відповідачем наголошено, що відповідно до частини 1 статті 66 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої.
На підставі викладеного відповідач виснував, що позивач, проходячи службу в поліції (яка є державною службою особливого характеру) вирішив перейти на службу до іншого органу на інший вид служби, не попередивши про це свого попереднього роботодавця (орган), при цьому залишивши місце служби самовільно, не здійснивши жодних дій щодо передачі кримінальних проваджень, які перебували у нього в провадженні, службової документації, майна. І при цьому йому було відомо, що іншою діяльністю, паралельні зі службою в поліції, йому заборонено займатися.
Додатково у відзиві повідомлено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин (29.06.2025) позивач був заброньований відповідно до норм чинного законодавства, жодних заяв поданих засобами Порталу Дія в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов'язаного працівника або ж будь яких інших дій щодо анулювання бронювання позивача вчинено не було. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що позивач добровільно звернувся до органів, компетентних приймати рішення про призов на військову службу з метою вступу на військову службу всупереч наявній відстрочці.
Зважаючи на викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
До відзиву на адміністративний позов відповідачем долучено належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, проведеного щодо ОСОБА_1
26.09.2025 року до матеріалів справи було долучено докази направлення копії відзиву на адміністративний позов з додатками позивачу.
29.09.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив.
У противагу доводам відповідача у відповіді на відзив зазначено, що ЗУ №2123-ІХ «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»» від 15.03.2022, на який посилається представник відповідача, було прийняти для оптимізації діяльності поліції, зокрема в умовах воєнного стану, вносить зміни до чинних законів, які стосуються правил носіння однострою поліцейськими та їх відповідальності.
Позивач, з посиланням на правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 23.03.2023 у справі №200/3471/21, від 30.05.2023 у справ №200/3363/21-а, від 14.03.2025 у справі №280/7366/23 та від 17.04.2025 у справі №440/4057/23, стверджує, що передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України гарантії щодо збереження місця роботи, посади поширюються на працівника з дня прийняття його на військову службу під час дії воєнного стану.
З огляду на наведене, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.12.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Інші заяви, клопотання та додаткові докази до суду не надходили.
З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14.08.2017 року року проходив службу в органах Національної поліції, з 05.2023 року на посаді слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Одеській області, що підтверджується копією Біографічної довідки ОСОБА_1 (а.с. 94).
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 11.07.2025 року №1672 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» (а.с. 64 зворот), з метою перевірки відомостей, зазначених у доповідній записці начальника Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.07.2025 № 65116-2025 (232678) щодо порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області лейтенантом поліції ОСОБА_7 (0155191), зокрема відсутності на службі з 30.06.2025 та неповідомленні безпосереднього керівника про виїзд за межі Одеської області, а також ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямим керівниками щодо підлеглого, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», призначене службове розслідування, проведення якого вирішено здійснювати у формі письмового провадження.
Щодо фактичних обставин справи у доповідній записці начальника Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області полковника поліції Павла Бобчинського від 01.07.2025 № 65116-2025 (а.с. 63) встановлено, що 28.06.2025 лейтенант поліції ОСОБА_4 перебував на добовому чергуванні у якості слідчого у складі слідчо-оперативної групи ІНФОРМАЦІЯ_5 , після завершення якого, 29.06.2025 приблизно о 07:50 залишив у черговій частини табельну вогнепальну зброю (М), спеціальний жетон та службове посвідчення після чого вийшов з адміністративної будівлі підрозділу поліції. Тієї ж доби лейтенант поліції ОСОБА_4 за о 12:11 написав у месенджері «WhatsApp» начальнику сектору кадрового забезпечення Білгород-Дністровського РВП ГУНП майору поліції ОСОБА_8 такі повідомлення: «Я перезвоню позже», «Не могу сейчас говорорить», «Я на собеседовании наберу как освобожусь», «Когда будет время, сейчас я в дороге во Львов» та о 12:11 скинув рекомендаційний лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2025 вих. № 808/11382 щодо призову до ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 НЦ) розташованої у АДРЕСА_2 . 30.06.2025 лейтенант поліції ОСОБА_4 на службу не вийшов, на телефонні повідомлення не відповідав, у зв'язку з чим складено акт про його безпідставну відсутність на службі від 30.06.2025 № 64463-2025.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 з 30.06.2025 на робочому місці не з'являвся, що було зафіксовано відповідними актами від 30.06.2025 № 644463-2025 (231073), від 01.07.2025 № 65550-2025 (235122), від 02.07.2025 66666-2025 (239229), від 03.07.2025 № 67798-2025 (243484), від 05.07.2025 № 68982-2025 (247565) (підтверджують відсутність 04.07.2025), від 05.07.2025 № 68983-2025 (247566), від 07.07.2025 № 69738-2025 (251139), від 08.07.2025 № 70655-2025 (254633), від 09.07.2025 № 71627-2025 (259129), від 10.07.2025 № 72692-2025 (263298), від 11.07.2025 № 73580-2025 (266672), від 14.07.2025 № 74184-2025 (268189) (підтверджують відсутність 12.07.2025), від 14.07.2025 № 74941-2025 (271595), від 15.07.2025 № 75907-2025 (275352), від 16.07.2025 № 76738-2025 (279085), від 17.07.2025 № 77821-2025 (283277), від 18.07.2025 № 78747-2025 (287204), від 19.07.2025 № 78954-2025 (287766), від 21.07.2025 № 80205-2025 (292269), від 22.07.2025 № 81266-2025 (297025), від 23.07.2025 № 82264-2025 (301151), від 24.07.2025 № 82933-2025 (304139), від 25.07.2025 № 84073-2025 (308456) (а.с. 92-136).
14.07.2025 року ОСОБА_1 на ім'я голови дисциплінарної комісії надіслав рапорт (а.с.81) з рекомендаційним листом та витягом із наказу ВЧ НОМЕР_2 , в якому зазначив, що відповідно рекомендаційного листа від 29.06.2025 № 808/11382 ІНФОРМАЦІЯ_1 попередньо вивчено та відібрано позивача як кандидата для призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на посаду водія-стрільця відділення військової служби правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з яким ОСОБА_2 направлено на навчання на базову загальновійськову підготовку до військової частини НОМЕР_2 - навчального центру для ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
Також у рапорті повідомлено, що відповідно до Указу президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 15.04.2025 № 236/2025 солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 , з « 30» червня 2025 року ЗАРАХОВАНО в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з сніданку «02» липня 2025 року при військовій частині НОМЕР_4 , з « 30» червня 2025 року ПРИЗНАЧЕНО на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частина НОМЕР_2 та прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Викладене у рапорті позивач просив визнати поважно причиною відсутності на службі.
Крім того, ОСОБА_1 просив відсторонити члена дисциплінарної комісії - майора поліції ОСОБА_9 , начальника СКЗ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, оскільки 29.06.2025 за допомогою телекомунікаційних засобів, на його особистий номер НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) ОСОБА_10 було надіслано файл зі скан копією рекомендаційного листа, відповідно до якого скеровано до навчання на базову загальновійськову підготовку до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 НЦ) - ІНФОРМАЦІЯ_7 .
16.07.2025 (вих. № 76713-2025 (278860)) за результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 , головою дисциплінарної комісії було надано відповідь (а.с.83) щодо відмови у задоволенні скарги та відстороненні члена комісії та повторно запрошено прибути ОСОБА_11 20.07.2025 до адміністративної будівлі Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області для надання пояснень. Крім того, запропоновано, у разі неможливості прибути особисто, до 20.07.2025 написати та надіслати дисциплінарній комісії на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_8 пояснення у довільній формі.
19.07.2025 року лейтенант поліції Д. Колун засобами електронного зв'язку надіслав рапорт (а.с.85) та довідку (видану ВЧ НОМЕР_2 № 352 від 14.07.2025), з проханням долучити до матеріалів службового розслідування, визнати його призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти ВЧ НОМЕР_2 з 30.06.2025 поважною причиною відсутності на службі, визначити дату 29.06.2025 датою звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням ЗУ про Національну поліцію).
За результатами розгляду рапорту від 19.07.2025 року листом №83023-2025 від 24.07.2025 року (а.с.87) позивача було повідомлено про відмову у задоволенні рапорту, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості звільнення зі служби в поліції датою що минула, а тому задоволення та визначення дня звільнення 29 червня 2025 року не є можливим.
Для надання пояснень в рамках службового розслідування ОСОБА_4 не з'явився, засобами електронної пошти пояснення не надав, про що працівниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було складено довідки №79667-2025 від 21.07.2025 року та №79656-2025 від 21.07.2025 року, а також акт про відмову надати пояснення від 21.07.2025 року (а.с.59 зворот - 60 зворот).
На підставі зібраних матеріалів дисциплінарної комісією було підготовлено висновок службового розслідування, який 25.07.2025 затверджено начальником ГУНП в Одеській області (а.с. 152-161).
За Висновком комісії від 25.07.2025 року відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердилися. Запропоновано, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 8, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VIII, пункту 7 розділу Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзацу другого пункту 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до лейтенанта поліції ОСОБА_12 (0155191), слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Одеській області від 31.07.2025 №1817 (а.с.164-165) застосовано до лейтенанта поліції ОСОБА_12 (0155191), слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказ ГУНП в Одеській області від 31.07.2025 №1817 був доведений до ознайомлення позивача шляхом електронної пошти, поштового та мобільного зв'язку.
Наказом ГУНП в Одеській області №990 о/с від 12.08.2025 року (а.с.170 зворот) лейтенанта поліції ОСОБА_12 (0155191), слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області звільнено зі служби в поліції 12.08.2025 року за пунктом 6 частини першої статі 77 (у зв'язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідного до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погоджуючись з наказами відповідача про застосування дисциплінарних стягнень та звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України “Про Національну поліцію», рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Як визначено статтею 17 Закону України “Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 64 Закону України “Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
Стаття 18 Закону України “Про Національну поліцію» визначає основні обов'язки поліцейського.
Згідно ч. 1 цієї статті поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2).
Згідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
У відповідності з ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
За приписами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Предметом спірних правовідносин стало застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію», тобто у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділу БілгородДністровського РВП ГУНП в області лейтенантом поліції ОСОБА_7 , зокрема відсутності на службі з 30.06.2025 та неповідомленні безпосереднього керівника про виїзд за межі Одеської області, а також ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямим керівниками щодо підлеглого.
Щодо порядку проведення службового розслідування.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
За приписами ч.ч. 7-8 ст. 14 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
Згідно ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок №893).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку №893, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами пунктів 4-6 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Голова дисциплінарної комісії впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.
Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику.
У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування.
Згідно пунктів 7-8 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Щодо прав поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, на надання пояснень у пунктах 13-17 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України зазначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, - після його протверезіння.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті про відмову надати пояснення зазначаються відомості про дату, час і місце його складання, про роз'яснення поліцейському, стосовно якого призначено службове розслідування, або іншим особам, яким було запропоновано надати пояснення та які відмовилися це зробити, їхніх прав, а також їхні прізвища, власні імена та по батькові (за наявності). Крім того, зазначаються посади, звання, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) осіб, які склали акт, а також (у разі повідомлення) причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, якому поліцейський відмовився надати пояснення, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Досліджуючи питання щодо порядку проведення службового розслідування, суд враховує введення в Україні воєнного стану та зазначає, що Законом України “Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набув чинності 01.05.2022 року, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V.
Цей розділ визначає особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Згідно ч. 5 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Згідно ч. 6 ст. 26 розділу V Дисциплінарного статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 розділу V Дисциплінарного статуту від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Згідно п. 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Аналiз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України Кабінету Міністр України, наказів, інших нормативно-правових i актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслiдкiв та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказів щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та звільнення зі служби в поліції (у зв'язку із застосування дисциплінарного стягнення) слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Одеській області від 25.07.2025 року.
Так, висновком службового розслідування встановлено наступне.
01.07.2025 до ГУНП в Одеській області з Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла інформація про невихід на службу слідчого слідчого відділу Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_12 (0155191), ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт. Сарата, Білгород-Дністровського району освіта вища, в Національній поліції України з 15.08.2017, в займаній посаді з 24.05.2023, має діюче дисциплінарне стягнення пониження у спеціальному званні на один ступінь, оголошене наказом ГУНП в Одеській області від 09.05.2025 № 115.
На підставі викладеного, за фактом безпідставної відсутності на робочому місці лейтенанта поліції Д. Колуна 30.06.2025 працівниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області було складено відповідний акт.
У ході проведення службового розслідування з'ясовано, що згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з тієї ж доби строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан (продовжено Указами Президента України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Водночас пунктом 2 наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», тимчасово, на період дії воєнного стану, для поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області, установлено шестиденний робочий тиждень, скасувавши вихідний день - суботу.
У свою чергу відповідно до пункту 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Правила) передбачено, що у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно (але не пізніше однієї години) повідомляє свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування.
Відповідно до пункту 4.2 Правил, у разі недотримання працівником поліції вимог пункту 4.1 цього розділу безпосереднім керівником (іншою уповноваженою особою), працівником кадрового забезпечення або управління головної інспекції ГУНП в області складається акт (в присутності не менше двох інших осіб) про відсутність працівника поліції на робочому місці, який реєструється в канцелярії.
Водночас відповідно до пункту 4.3 Правил, відразу після виходу на роботу, працівник поліції має надати до підрозділу кадрового забезпечення письмові докази законних підстав відсутності на робочому місці (листок непрацездатності або інші належні докази), які надалі зберігаються в підрозділі кадрового забезпечення.
В свою чергу відповідно до підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» особовому складу ГУНП необхідно сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені та вчинені порушення.
Згідно частини першої статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
До того ж згідно з Присягою працівника поліції, передбаченою частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», яку прийняв лейтенант поліції ОСОБА_4 , останній урочисто присягнувся вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
В ході службового розслідування встановлено, що відповідно графіку чергувань 28.06.2025 - на добове чергування в наряд слідчо-оперативної групи в якості слідчого заступив лейтенант поліції ОСОБА_3 29.06.2025 о 07 год. 50 хв. лейтенант поліції ОСОБА_4 зайшов до приміщення чергової частини, розташоване у адміністративній будівлі Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області, де останній в присутності старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області майора поліції ОСОБА_5 залишив на столі табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та спеціальний жетон. Після чого лейтенант поліції ОСОБА_4 не пояснюючи нічого залишив приміщення чергової частини та відділ поліції.
За фактом порушення ОСОБА_6 здачі табельної вогнепальної зброї, до кімнати зберігання зброї, під час несення служби в складі СОГ, наказом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області від 11.07.2025 № 361 призначено службове розслідування.
Тієї ж доби лейтенант поліції ОСОБА_4 о 12:11 написав у месенджері «WhatsApp» начальнику сектору кадрового забезпечення Білгород-Дністровського РВП ГУНП майору поліції ОСОБА_8 такі повідомлення: «Я перезвоню позже», «Не могу сейчас говорить», «Я на собеседовании наберу как освобожусь», «Когда будет время, сейчас я в дороге во Львов» та о 12:11 скинув рекомендаційний лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2025 вих. № 808/11382 щодо призову до ВЧ НОМЕР_2 (25НЦ) розташованої у АДРЕСА_2 та в подальшому на телефонні дзвінки не відповідав.
30.06.2025 лейтенант поліції ОСОБА_4 на своє робоче місце, розташоване у адміністративній будівлі Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області не прибув, у зв'язку з чим складено акт про його безпідставну відсутність на службі від 30.06.2025 № 64463-2025.
Службовим розслідуванням встановлено, що з 30.06.2025 на робочому місці не з'являвся, що було зафіксовано довідками та актами про відсутність на робочому місці за період з 30.06.2025 року по 12.08.2025 року.
З метою з'ясування обставин, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією 12.07.2025 було надіслано запит (вих. № 97989-2025 (267469)) із проханням повідомити чи звертався лейтенант поліції ОСОБА_4 за медичною допомогою до ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» у період з 30.06.2025 по теперішній час.
На відповідний запит дисциплінарної комісії 21.07.2025 надійшла відповідь, згідно з якою встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 з 30.06.2025 по теперішній час на лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не перебував.
Також, дисциплінарною комісією 12.07.2025 було надіслано запит (вих. № 98113-2025 (267612)) із проханням повідомити чи звертався лейтенант поліції ОСОБА_4 за медичною допомогою КНП «Білгород-Дністровський центр первинної медико-санітарної допомоги» Білгород-Дністровської міської ради у період з 30.06.2025 по теперішній час.
На відповідний запит дисциплінарної комісії 14.07.2025 надійшла відповідь, згідно з якою ОСОБА_4 не являється декларантом КНП «Білгород-Дністровський центр первинної медико-санітарної допомоги» Білгород - Дністровської міської ради. За медичною допомогою до Центру не звертався.
Також, дисциплінарною комісією 12.07.2025 було надіслано запит (вих. № 98110-2025 (267611)) із проханням повідомити чи звертався лейтенант поліції ОСОБА_4 за медичною допомогою КНП «Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні» Білгород-Дністровської міської ради у період з 30.06.2025 по теперішній час.
На відповідний запит дисциплінарної комісії 17.07.2025 надійшла відповідь, згідно з якою ОСОБА_4 в період з 30.06.2025 по теперішній час за стаціонарною та амбулаторною медичною допомогою до КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарні» не звертався.
Також, дисциплінарною комісією 12.07.2025 було надіслано запит (вих. № 98114-2025 (267613)) із проханням повідомити чи звертався лейтенант поліції ОСОБА_4 за медичною допомогою КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради у період з 30.06.2025 по теперішній час.
На відповідний запит дисциплінарної комісії 16.07.2025 надійшла відповідь, згідно з якою ОСОБА_4 в період з 30.06.2025 по теперішній час за стаціонарною та амбулаторною медичною допомогою до КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» не звертався.
У ході проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією 12.07.2025 (вих. № 73902-2025 (267448)) було надіслано листа лейтенанту поліції ОСОБА_13 , щодо прибуття 15.07.2025 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області для надання пояснення за фактом не виходу на службу.
ОСОБА_4 для надання пояснень до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області не прибув. Засобами електронної пошти 15.07.2025 надіслав рапорт з рекомендаційним листом та витягом із наказу ВЧ НОМЕР_2 , в якому зазначив, що відповідно рекомендаційного листа від 29.06.2025 № 808/11382 ІНФОРМАЦІЯ_1 попередньо вивчено та відібрано останнього як кандидата для призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на посаду водія-стрільця відділення військової служби правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з яким ОСОБА_2 направлено на навчання на базову загальновійськову підготовку до військової частини НОМЕР_2 - навчального центру для ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . А також останнього, солдата, призваного на військову службу під час мобілізації, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 з 30.06.2025 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_2 . Разом з цим лейтенант поліції ОСОБА_4 у своєму рапорті звернувся зі скаргою та відсторонення члена дисциплінарної комісії - майора поліції ОСОБА_14
Вказані матеріали надійшли до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області 15.07.2025 (№ 60061-2025) та були долучені до матеріалів службового розслідування.
16.07.2025 (вих. № 76713-2025 (278860)) за результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 , було надано відповідь щодо відмови у задоволенні скарги та повторно запрошено прибути 20.07.2025 до адміністративної будівлі Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області (м. Білгород-Дністровський, вул. Сержанта Данила Марюхна, 21, каб. № 17).
Водночас, керуючись вимогами Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ОСОБА_13 надано змогу, у разі неможливості прибути особисто, до 20.07.2025 написати та надіслати дисциплінарній комісії на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_8 пояснення у довільній формі.
Лейтенант поліції ОСОБА_4 каналами електронного зв'язку 19.07.2025 надіслав рапорт та довідку (видану ВЧ НОМЕР_2 № 352 від 14.07.2025), з проханням долучити до матеріалів службового розслідування, визнати його призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти ВЧ НОМЕР_2 з 30.06.2025 поважною причиною відсутності на службі, визначити дату 29.06.2025 датою звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч.1 ст. 77 (за власним бажанням ЗУ про Національну поліцію).
Вказані матеріали надійшли до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області 21.07.2025 (№ 62444-2025/1-278041 (302501)) та були долучені до матеріалів службового розслідування. 24.07.2025 (вих. № 83023-2025 (304328)) за результатами розгляду рапорту ОСОБА_2 , було надано відповідь та у задоволені його вимог відмовлено.
У вказаний час лейтенант поліції ОСОБА_4 не прибув та пояснення не надав, про що було складено відповідний акт (вих. № 796565-2025 від 21.07.2025 (290310)).
В ході службового розслідування було опитано безпосереднього керівника поліцейського - заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області підполковника поліції ОСОБА_15 , яка пояснила, що відповідно до графіку чергувань слідчим підрозділом лейтенант поліції ОСОБА_4 28.06.2025 заступив для несення служби в складі СОГ. 29.06.2025 до неї зателефонував начальник СКЗ майор поліції ОСОБА_16 , який повідомив про те, що лейтенант поліції ОСОБА_4 залишив у черговій частинні табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та жетон після чого залишив приміщення відділу поліції та на телефонні дзвінки не відповідав. Надалі остання намагалась зв'язатись із ОСОБА_6 однак останній на телефонні дзвінки не відповідав. Разом з цим ОСОБА_4 заздалегідь не відпрошувався та про будь-які плани залишити підрозділ не повідомляв. Після чого за місцем мешкання останнього, було здійснено виїзд, однак ОСОБА_2 вдома не було. В подальшому близько 12 години остання дізналась про рекомендаційний лист щодо направлення ОСОБА_2 для проходження служби до відділення військової служби правопорядку. В подальшому з 30.06.2025 лейтенант поліції ОСОБА_4 на службу не виходить.
Також, в ході службового розслідування було опитано старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області майора поліції ОСОБА_17 (0121167), який пояснив, що 29.06.2025 о 07:50 до приміщення чергової частини зайшов лейтенант поліції ОСОБА_4 , який перебував у добовому наряді в якості слідчого (в період з 08:00 28.06.2025 по 08:00 29.06.2025) та залишив на столі в черговій частині службове посвідчення, спеціальний жетон та табельну вогнепальну зброю при цьому останній нічого не пояснював тільки повідомив, що у нього не має часу та йому потрібно терміново залишити місце несення служби. Після чого останній залишив приміщення відділу поліції та вийшов на вулицю.
Також перебіг подій підтвердила капітан поліції ОСОБА_18 , яка на той час перебувала в якості підмінного чергового та несла службу спільно із майором поліції ОСОБА_19 .
З урахуванням викладеного, дисциплінарною комісією встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_4 своїми діями вчинив грубий дисциплінарний проступок, чим порушив службову дисципліну.
На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_4 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 8, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VIII, пункту 7 розділу Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзацу другого пункту 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України, особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, несприянні керівникові у дотриманні службової дисципліни, безпідставній відсутності на службі з 30.06.2025, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування.
Не погоджуючись із викладеним Дисциплінарною комісією, вважаючи поважними підстави невиходу на службу в поліції з 30.06.2025 року, позивач посилається на:
статтю 119 КЗпП, відповідно до якої за працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності;
положення частини 2 статті 39 Закону № 2322-ХІІ, відповідно до якої громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими ч.3 ст. 119 КЗПП України, а також ч.1 ст.53 і ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту», ч.2 ст. 44, ч.1 ст.54 і ч.3 ст.63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», ч.2 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту».
Водночас, відповідач стверджує, що відповідно до ст. 60 ЗУ «Про Національну поліцію» відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Зазначене виключає можливість застосування до поліцейських норм загального трудового законодавства тобто КЗпП. При цьому, відповідно до частини 1 статті 66 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої.
Щодо мобілізації позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до частини 2 статті 39 цього Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».
Статтею 119 КЗпП України встановлені гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.
Відповідно до частини 1 цієї статті на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Частиною 3 статті 119 КЗпП визначено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;
Матеріалами службового розслідування, зокрема листом Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області від 21.07.2025 року підтверджено, що слідчий слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській область лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на персональному військовому обліку військовозобов'язаних рядового складу Головного управління Національної поліції в Одеській області, якого взято на військовий облік першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) згідно його військово-облікового документа від 26.04.2025 №220720244095780600054.
У листі зазначено: «…після опрацювання поданих через електронну систему списків працівників поліції Головного управління, які пропонувалися до бронювання (заява про бронювання працівників органу державної влади від 08.05.2015 № 20250508-1000005), Порталом Дія 08.05.2025 надано результат, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заброньований на період мобілізації.
За результатами проведеної 24.07.2025 перевірки відомостей з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних вал та резервістів, отримано дані, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заброньований, знятий з обліку військовозобов'язаних на підставі абзацу 3, пункту 2 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 , як такий, що призваний (прийнятий) на військову службу.
За ініціативи Головного управління анулювання бронювання зазначеного поліцейського через Портал Дія не здійснювалось, оскільки зазначена процедура здійснюється у випадках звільнення з поліції чи переведення працівника поліції до іншого органу (закладу, установи) поліції.».
Отже, станом на 30.06.2025 року та на момент проведення службового розслідування позивач був заброньований на період мобілізації.
Вказані обставини вказують на те, що позивач добровільно звернувся до органів, компетентних приймати рішення про призов на військову службу, з метою вступу на військову службу.
На думку суду, умовою дотримання гарантій, передбачених частиною 2 статті 39 Закону № 2322-ХІІ, є повідомлення роботодавця про проходження військової служби, військової підготовки у добровільному порядку в лавах ЗСУ.
У спірних правовідносинах, позивач мобілізований з 30.06.2025 року. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.06.2025 року №197, підставою призначення ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_2 визначено: Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 15.04.2025 №236/2025; мобілізаційне розпорядження генерального штабу Збройних Сил України від 29 травня 2025 №12199/дск, протокол роботи прийомної комісії, поіменний список.
Відтак, позивач мав час повідомити про намір направлення на навчання на базову загальновійськову підготовку за місцем проходження служби.
Жодних доказів повідомлення позивачем відповідача щодо направлення на загальновійськову підготовку, в тому числі звернення з відповідним рапортом, матеріали справи не містять. Направлення в особисті повідомлення у месенджері «WhatsApp» начальнику сектору кадрового забезпечення Білгород-Дністровського РВП ГУНП копії рекомендаційного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2025 вих. № 808/11382 щодо призову до ВЧ НОМЕР_2 , у розумінні Закону України «Про Національну поліцію» не є належним способом повідомленням про намір зарахування на військову службу.
Вказані позивачем обставини не можуть бути для поліцейського належною підставою для самовільного залишення місця служби, де він проходив службу, без дотримання встановленого порядку. Позивачу не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміни підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби.
Відтак, позивач був зобов'язаний дотриматись порядку залишення місця служби, однак таких дій позивач не вчинив.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт грубого порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов'язків в частині самоусунення від виконання службових обов'язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Суд звертає увагу, що мотиви позивача, пов'язані з бажанням захищати державу, є суспільно значущими та заслуговують на повагу, однак не усувають юридичної відповідальності за порушення встановленого порядку проходження служби в поліції.
Отже, на думку суду, самовільне залишення служби та невихід на чергування без поважних причин і належного погодження з керівництвом обґрунтовано кваліфіковано відповідачем як грубе порушення службової дисципліни, що відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для застосування дисциплінарного стягнення.
Щодо направлення позивачем рапорту від 19.07.2025 року про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з визначенням дати звільнення - 29.06.2025 року.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Законом від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ частину першу статті 60 Закону № 580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (Далі - Положення №114) підлягає застосуванню до спірних правовідносин відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до пункту 68 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
У межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк, такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 160/3607/19.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 11.08.2021 року у справі № 826/7075/16, до правовідносин щодо звільнення поліцейських зі служби за власним бажанням підлягає застосуванню пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який встановлює обов'язок працівника попередити керівництво про звільнення за три місяці до звільнення. При цьому Верховний Суд прийшов до висновку про можливість звільнення працівника поліції (за власним бажанням) у більш стислі строки, аніж через три місяці від дати попередження (подання рапорту). Однак, для цього має бути обопільна згода/намір двох сторін того, хто звертається з таким рапортом, і того/тих, хто ухвалює рішення про звільнення.
Верховний Суд України у постанові від 24.06.2014 у справі №21-241а14 зазначив, що така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим положенням працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.
У цьому ж судовому рішенні Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою в межах передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення в більш короткий строк. Такою домовленістю необхідно вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник міліції має бажання звільнитися зі служби, до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку (тобто до закінчення 3-х місяців) та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Подібну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема у постановах від 05.02.2020 у справі №819/744/16, від 20.05.2020 у справі №804/868/16, від 30.09.2020 у справі № 826/16621/17, від 09.02.2021 у справі №826/10404/16, від 11.08.2021 у справі №826/7075/16.
Отже, до закінчення визначеного у пункті 68 Положення №114 строку, служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови, якщо між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про прийняття/звільнення зі служби в поліції, було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється.
Відтак, звільнення за власним бажанням поліцейського можливе у більш короткий термін чим три місяці, але лише за умови згоди обох сторін, тобто орган поліції в якому проходить службу позивач, повинен погодити такі строки та видати відповідний наказ про звільнення, однак у справі, що розглядається, таке погодження відсутнє.
Виходячи з наведеного, суд погоджується з відмовою Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби за власним бажанням, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості звільнення зі служби в поліції датою що минула.
Щодо визначення виду дисциплінарного стягнення.
Судом враховується, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Разом з тим, встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми стверджувати про порушення позивачем вимог чинного законодавства, що не породжує сумніви у правомірності оскаржуваного у цій справі наказу про звільнення зі служби.
Так, у Висновку службового розслідування встановлено, що вказаний працівник поліції зарекомендував себе посередньо, не в повній мірі використовує свої можливості, до виконання доручень керівництва відноситься посередньо, на зауваження не реагує, що підтверджено службового характеристикою ОСОБА_1 .
Відповідно до Біографічної довідки позивача за період служби в поліції заохочень не мав, до дисциплінарної відповідальності притягувався 5 разів. Має діюче дисциплінарне стягнення: пониження у спеціальному званні на один ступінь, наказом ГУНП в Одеській області №1156 від 09.05.2025 року.
Вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення визнано Дисциплінарною комісією обставиною, що обтяжує відповідальність.
Суд вважає, що відповідач довів та належним чином обґрунтував, що за встановлені у висновку службового розслідування порушення службової дисципліни до позивача слід застосувати найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції.
На підставі викладеного, суд вважає правильним висновок службового розслідування, який був сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим суд вважає, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку. За таких обставин, відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів відповідача.
Щодо вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зауважує, що вони з урахуванням наведених вище мотивів також не підлягають задоволенню, так як є похідними.
Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.