Справа № 420/1675/25
25 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 06.03.2023 по 20.03.2024 рр.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період із 06.03.2023 по 20.03.2024 рр., з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
06.03.2023 року позивач отримав бойове поранення: вогнепальне осколкове поранення грудної клітки, стегна. Дане поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, підстава: наказ командира ВЧ НОМЕР_1 про результати розслідування від 28.03.2023 року № 856, дане підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.04.2023 року. Також Позивачу було надано первинну медичну допомогу, дане підтверджується корінцем первинної медичної карти від 06.03.2023 року. У зв'язку з отриманням бойового поранення тяжкого ступеню (06.03.2023 року), Позивач проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
У цей період позивачу протиправно не було виплачено належного розміру додаткової грошової винагороди, як того передбачає постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.
Відтак, у зв'язку з отриманням бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., пропорційно періодам стаціонарного лікування.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 27.01.2025 року поновлено строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_2 за 01/2023 - 12/2023, ОСОБА_1 було виплачено додаткову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000 грн. за період з 06.03.2023 р. по 31.03.2023 р. в червні 2023 року. Даний факт підтверджується наказом командира частини НОМЕР_1 . Тобто, за березень 2023 року було виплачено 83870,94 грн.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця №1818 за 01/2023 - 12/2023, ОСОБА_1 було виплачено додаткову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000 грн. за період з 01.04.2023 р. по 30.04.2023 р. Тобто, за квітень 2023 року було виплачено 100 000,00 грн. Даний факт також підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене, у військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням та за період перебування у відпустці за станом здоров'я.
Ухвалою від 17.04.2025 року провадження у справі зупинено, витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою від 25.12.2025 року провадження у справі поновлено.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 344 від 22.12.2022 року - ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та призначено на посаду сержанта резерву 4 запасної роти, вважати таким, який прибув до військової частини та приступив до виконання службових обов'язків, призваного згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року.
Відповідно до довідки форми №100 ОСОБА_1 06.03.2023 року отримав ВОП грудної клітини, стегна.
Згідно довідки про обставини травми №2445п від 21.04.2023 року позивач одержав бойове поранення: вогнепальне осколкове поранення грудної клітини, стегна. Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, підстава: наказ командира ВЧ НОМЕР_1 про результати розслідування від 28.03.2023 року № 856.
У зв'язку з отриманням поранення позивач перебував на лікуванні, а саме:
- відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 5495, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 07.03.2023 року по 12.03.2023 року;
- згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 4358, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 15.03.2023 року по 03.04.2023 року.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №126 від 03.04.2023 року позивачу встановлено діагноз: Консолідуючий перелом/3 лівої в/гомілкової кістки з наявністю МК. Перелом н/3 лівої гомілкової кістки зі зміщенням. Порушення функції опори та ходи. Знаходився на стац. Лікуванні з 15.03.23р. по 03.04.2023. Отримана травма відноситься до тяжких.
Відповідно до довідки ВЛК № 3877 від 02.05.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Згідно довідки ВЛК № 4656 від 01.06.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Відповідно до довідки ВЛК № 5473 від 30.06.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Згідно довідки ВЛК № 6153 від 28.07.2023 року, позивач потребує реабілітаційного лікування у санаторії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Відповідно до виписки епікриз № 1444, позивач перебував у санаторії з 01.08.2023 року по 30.08.2023 року.
Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого № 4298, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 30.08.2023 року по 08.09.2023 року.
Відповідно до довідки ВЛК № 1593 від 06.09.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Згідно довідки ВЛК № 3546/3 від 27.10.2023 року, позивач потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у ВЧ НОМЕР_3 .
Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 16336, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 31.10.2023 року по 08.11.2023 року.
Згідно довідки ВЛК № 1463/220 від 08.11.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного хворого від 05.12.2023 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні.
Згідно довідки ВЛК № 797 від 24.12.2023 року, позивач потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у ВЧ НОМЕР_3 .
Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 6, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 01.01.2024 року по 10.01.2024 року.
Згідно довідки ВЛК № 1825/263 від 10.01.2024 року, у позивача травма тяжкого ступеню, пов'язана із захистом Батьківщини та він є обмежено придатним до військової служби.
Відповідно до довідки ВЛК № 465 від 15.03.2024 року, позивач визнаний обмежено придатним до військової служби.
Згідно виписки епікриз № 443, позивач проходив стаціонарне лікування з 28.02.2024 року по 18.03.2024 року та визнано обмежено придатним до військової служби.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позову відповідачем не нарахована додаткова грошова винагорода за спірні періоди перебування позивача за період стаціонарного лікування після отримання травми у розмірі 100 тис. грн., у зв'язку з чим останній звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. При цьому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та діє станом на час розгляду справи.
Одночасно військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та станом на час розгляду справи воєнний стан продовжує діяти.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 в редакції, яка діє з 21.01.2023 року на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема: - перебування на військовій службі у період дії воєнного стану; - перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України; - перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини / перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Що стосується наявності першої умови, необхідної для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме, пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, суд зазначає наступне.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до довідки про обставини травми №2445п від 21.04.2023 року позивач одержав бойове поранення: вогнепальне осколкове поранення грудної клітини, стегна. Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, підстава: наказ командира ВЧ НОМЕР_1 про результати розслідування від 28.03.2023 року № 856.
У вказаній довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва - Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, №402 (зі змінами)) наявна інформація про обставини, при яких позивач отримав травму.
Отже суд дійшов висновку, що вказана довідка, відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, є підставою для видання наказу про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Крім того, судом встановлено, що позивачу надано невідкладну допомогу та надана первина медична картка форми 100, відповідно до якої позивач отримав ВОП грудної клітини, стегна.
Форма № 100, яка передбачена наказом Генерального штабу Збройних сил України від 09.07.2018 №258 «Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України», та слугує в першу чергу для швидкого медичного сортування на етапі евакуації з району виконання бойового завдання з ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних i профілактичних заходах у відповідності з медичними показаннями, обсягом наданої медичної допомоги та прийнятим порядком евакуації.
Отже, основним та первинним документом, який підтверджує травму військовослужбовця, отриману під час бойових дій, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана лікарем (фельдшером) медичного пункту військової частини.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово протягом оскаржуваного періоду проходив ВЛК, та відповідно до довідок ВЛК встановлено, що поранення: ТАК, пов'язане з захистом Батьківщини.
Щодо наявності другої умови, необхідної для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме, поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, суд зазначає, що факт отримання позивачем тяжкого поранення також є підтвердженим у цій справі, з огляду на наступне.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії №126 від 03.04.2023 року позивачу встановлено діагноз: Консолідуючий перелом/3 лівої в/гомілкової кістки з наявністю МК. Перелом н/3 лівої гомілкової кістки зі зміщенням. Порушення функції опори та ходи. Знаходився на стац. Лікуванні з 15.03.23р. по 03.04.2023. Отримана травма відноситься до тяжких.(а.с. 30).
Отже суд дійшов висновку про підтвердження вказаної умови для виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Тобто щодо наявності другої умови, необхідної для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме, поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, суд зазначає, що факт отримання позивачем тяжкого поранення також є підтвердженим у цій справі.
Таким чином, судом встановлено наявність обох умов, необхідних для виплати позивачу збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Щодо оскаржуваного періоду за березень 2023 року судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1225 від 01.04.2023 року позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях за період з 01.03.2023 року по 05.03.2023 року.
Крім того, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2004 від 31.05.2023 року, внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1225 від 01.04.2023 року, позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях за період з 06.03.2023 року по 31.03.2023 року.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця №1818 за 01/2023 - 12/2023, ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000 грн. за період з 06.03.2023 р. по 31.03.2023 р. в червні 2023 року.
Вказане свідчить про відсутність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Щодо оскаржуваного періоду за квітень 2023 року судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1225 від 01.04.2023 року, позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях за період з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця №1818 за 01/2023 - 12/2023, ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду у розмірі збільшеному до 100 000 грн. за період з 01.04.2023 року по 30.04.2023 року в травні 2023 року в розмірі 100000,00 грн.
Вказане свідчить про відсутність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Щодо оскаржуваного періоду за травень-вересень 2023 року судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2024 від 01.06.2023 року позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях за період з 01.05.2023 року по 02.05.2023 року.
Проте, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до довідки ВЛК № 3877 від 02.05.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Тобто, за період з 03.05.2023 року по 31.05.2023 року позивачу не нараховувалася та не виплачувалася вказана додаткова винагорода за цей період.
Крім того, як встановлено судом, згідно довідки ВЛК № 4656 від 01.06.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби. Відповідно до довідки ВЛК № 5473 від 30.06.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби. Згідно довідки ВЛК № 6153 від 28.07.2023 року, позивач потребує реабілітаційного лікування у санаторії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби. Відповідно до виписки епікриз № 1444, позивач перебував у санаторії з 01.08.2023 року по 30.08.2023 року. Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого № 4298, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 30.08.2023 року по 08.09.2023 року. Відповідно до довідки ВЛК № 1593 від 06.09.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Тобто, за період з 01.06.2023 року по 31.09.2025 року, позивач згідно довідок ВЛК потребував відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
При цьому, відповідач у відзиві не заперечує право позивача на отримання вказаної додаткової винагороди за період з 03.05.2023 р. по 30.08.2023 р., проте зазначає, що здійснення вказаної виплати позивачу потребує певного часу.
Станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях за період з 03.05.2023 р. по 30.08.2023 р.
Доказів існування обставин, за якими військовослужбовець позбавляється додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260, відповідачем не надано та з матеріалів справи судом не встановлено.
Вказане свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Щодо періоду з 30 серпня 2023 по 08 вересня 2023 відповідач заперечує право позивача на отримання додаткової винагороди та зазначає, що відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного хворого N 4298, Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 30.08.2023 року по 08.09.2023 року з діагнозом Аденома щитоподібної залози ГХ І ст. СН 0, Хронічний вірусний гепатит «B», Мінімальний ступінь активності, що не є пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини. У зв'язку із вищевикладеним, ОСОБА_1 не була передбачена виплата додаткової винагородизбільшеної до 100 000 гривень за періоди з 30.08.2023 по 08.09.2023 року.
Проте, суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, з огляду на наступне.
Згідно довідки ВЛК № 6153 від 28.07.2023 року, позивач потребує реабілітаційного лікування у санаторії «Аркадія» на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Відповідно до виписки епікриз № 1444, позивач перебував у санаторії з 01.08.2023 року по 30.08.2023 року.
Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого № 4298, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 30.08.2023 року по 08.09.2023 року.
При цьому, з вказаної довідки вбачається, що зі слів пацієнта та медичної документації, під час планового огляду щитоподібної залози (05.06.2023р.) виявлено ознаки вузлового зобу, у зв'язку з чим консультований торакальним хірургом, 30.08.2023 року госпіталізований у відділення торакальної хірургії з метою хірургічного лікування. Рішення ВЛК (06.09.2023р.): На підставі статті 11 графи 11 Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після захворювання на 30 календарних днів. Довідка ВЛК видана на руки.
Доказів існування обставин, за якими військовослужбовець позбавляється додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260, відповідачем не надано та з матеріалів справи судом не встановлено.
Вказане свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Відповідно до довідки ВЛК № 1593 від 06.09.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Відповідачем за вказаний період не нараховувалася та не виплачувалася додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260. Вказане свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №4131 від 01.11.2023 року «Про виплату додаткової винагороди на період воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за жовтень 2023 року» ОСОБА_1 за періоди з 07.10.2023 року по 12.10.2023 року, з 20.10.2023 року по 24.10.2023 року, з 28.10.2023 року по 31.10.2023 року позивачу наказано нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. В розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань.
При цьому, згідно довідки ВЛК № 3546/3 від 27.10.2023 року, позивач потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у ВЧ НОМЕР_3 .
Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 16336, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 31.10.2023 року по 08.11.2023 року.
Проте, додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період з жовтень, листопад 2023 року позивачу не виплачено.
Відповідачем за вказаний період не нараховувалася та не виплачувалася додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260. Вказане свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Згідно довідки ВЛК № 1463/220 від 08.11.2023 року, позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, у зв'язку із отриманням тяжкої травми внаслідок проходження ним військової служби.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного хворого від 05.12.2023 року, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні.
Згідно довідки ВЛК № 797 від 24.12.2023 року, позивач потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у ВЧ НОМЕР_3 .
Відповідач заперечує право позивача на отримання вказаної винагороди, та обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 11 розділу XXXIV наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач перебував у відпустці для лікування після поранення та проходив лікуванні в закладах охорони здоров'я після поранення, а відтак має право на виплату додаткової винагороди у збільшеної до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні, перебуванні у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії за грудень 2023 року.
Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 6, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 01.01.2024 року по 10.01.2024 року.
Доказів існування обставин, за якими військовослужбовець позбавляється додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260, відповідачем не надано та з матеріалів справи судом не встановлено.
Відповідачем за вказаний період не нараховувалася та не виплачувалася додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260. Вказане свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Згідно виписки епікриз № 443, позивач проходив стаціонарне лікування з 28.02.2024 року по 18.03.2024 року та визнано обмежено придатним до військової служби.
Отже, суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності документів на підтвердження перебування позивача на стаціонарному лікуванні за вказаний період.
Відповідачем за вказаний період не нараховувалася та не виплачувалася додаткової винагороди, відповідно до пункту 15 розд. XXXIV Порядку №260. Вказане свідчить про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду за вказаний період.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність усіх умов, необхідних для виплати позивачу збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення є протиправною.
За таких обставин, позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн. за весь час (періоди) перебування на лікуванні.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання вч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та під час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з травня 2023 року по грудень 2023 року, та з січня 2024 року по 18.03.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та під час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та під час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з травня 2023 року по грудень 2023 року, та з січня 2024 року по 18.03.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.