Справа № 569/18889/25
1-кс/569/8986/25
02 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Рівне, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, з вищою освітою, водія, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
встановив:
До Рівненського міського суду надійшло клопотання тарший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 , 07 вересня 2025 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, у світлу пору доби, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, керуючи технічно справним автобусом марки «Mercedes-Benz 612D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Т-18-25, зі сторони с. Мізоч у напрямку с. Дермань Перша, що в межах Рівненського району, Рівненської області, наближаючись до вибоїни, що розташована перед заокругленням проїзної частини ліворуч з обмеженою оглядовістю проїзної частини, в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, пункту 10.1 та пункту 11.3 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи змогу об'їхати вказану вибоїну продовжуючи рух по своїй смузі руху, перед заокругленням проїзної частини вліво, при цьому не маючи необхідності здійснення обгону чи об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини, виїхав на смугу зустрічного руху, не надавши перевагу водію, що рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого допустив зіткнення із мотоциклом Lifan LF 175-2E, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який не мав технічної можливості запобігти зіткнення шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення при своєчасному вжитті заходів до реагування.
У результаті дорожньо-транспортної водій мотоцикла Lifan LF 175-2E, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм помер на місці дорожньо-транспортної пригоди, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 10.1 та пункту 11.3 Правил дорожнього руху, що вимагають від водія перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, перебувають у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , підтверджується сукупністю зібраних у даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом огляду місця події від 07.09.2025, протоколом допиту свідків, протоколом проведеного слідчого експерименту, висновками експертиз, та іншими доказами у їх сукупності.
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
28.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам:
- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитися від суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи реальність і невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, сторона обвинувачення обґрунтовано припускає, що підозрюваний в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
- також беручи до уваги той факт, що свідками у кримінальному провадженні надано викривальні покази відносно підозрюваного ОСОБА_4 , які органом досудового розслідування прийняті до уваги та судом не допитані, існує обґрунтована необхідність в недопущенні спілкування підозрюваного зі свідком з метою превенції будь-якого впливу або погроз відносно нього, узгодження своїх показів з показаннями свідка у справі, надавати поради із урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового розгляду, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Беручи до уваги викладене, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в даному випадку, на цій стадії кримінального провадження в інтересах найбільш повного, оперативного та ефективного досудового розслідування та в подальшому судового розгляду, є необхідним та необтяжуючим для підозрюваного. Разом з тим, лише наявність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, сторона обвинувачення виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , має високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.
Таким чином наявні достатні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Для забезпечення явки підозрюваного до органу досудового розслідування, запобігання вказаним ризикам, а також для своєчасного проведення слідчих дій у кримінальному проваджені необхідно покласти на підозрюваного наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник не заперечили проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні старшого слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025180000000349 від 07.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
28.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого
та наявність достатніх даних, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Отже, вирішуючи в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції.
В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Вивченням особи ОСОБА_4 на даний час встановлено, що він працездатний, з вищою освітою, водія, не одруженого, раніше не судимого, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під домашнім арештом, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 на вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, наявність досліджених ризиків, щодо підозрюваного ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, особи та його характеризуючих даних, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт в певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із Рівненської області, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив :
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Рівне, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, з вищою освітою, водія, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 січня 2026 року.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_9 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття, в період з 22 год. 00 хв. до 04 год. 00 хв. наступної доби.
Строк дії ухвали встановити до 28 січня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, визначені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із Рівненської області, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 28 січня 2026 року.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_4 негайно доставляється до місця проживання.
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10