Справа № 545/4044/25
Провадження № 2/545/2440/25
"17" грудня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив встановити факт належності правовстановлюючого документу - свідоцтва на право власності серії НОМЕР_1 від30.12.2008 ОСОБА_1 щодо права приватної спільної часткової власності на 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки квартири за вказаною адресою.
В обґрунтування позову зазначав, що 31 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округа Полтавської області Рой Т.В. із заявою щодо оформлення спадкових прав за законом на майно померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 сину, ОСОБА_2 та із заявою щодо оформлення спадкових прав за законом на майно померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 дружині, ОСОБА_3 . Постановою нотаріуса винесено відмову у вчиненні нотаріальної дії №151/02-31 від 04.04.2025 та №152/02-31 від 04.04.2025, яка зумовлена тим, що в матеріалах спадкової справи, відсутні документи необхідні для оформлення свідоцтва про право на спадщину. У свідоцтві про право власності на житло від 30 грудня 22008 року відсутні обов'язкові реквізити, а саме підпис та печатка керівника органу приватизації, а також спадкодавцем за життя не зареєстровано право власності. Позивач звернувся до відповідача із заявою про підписання та належне оформлення свідоцтва про право власності на житло, проте Терешківська сільська рада повідомила про неможливість підписання та засвідчення свідоцтва про право власності на житло, яка обумовлена тим, що уповановажена на це особа, яка на той час була керівником органу приватизації не є працівником Терешківської сільської ради і померла. Відтак, єдиний шлях визначити право власності на майно і встановити факт належності правовстановлюючого документу це звернення з даним позовом до суду. Вказана обставина створює перешкоди у розпорядженні нерухомим майном, оскільки неможливо зареєструвати нерухоме майно належним чином. Наразі змінився порядок видачі таких документів, а також орган, який його видав, вже не має таких повноважень. У зв'язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.
Позивач та його представник адвокат Хлистун І.М. у судове засідання не з'явилися, попередньо остання надіслала заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, попередньо надіславши до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі. При вирішенні даної справи поклався на розсуд суду.
Суд, дослідивши надані докази та встановивши всі обставини справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, зважаючи на таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з довідкою ЦНАП Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області №94/15-10 від 06.02.2023, за адресою АДРЕСА_1 у житловому будинку зареєстровано 3 особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7).
У довідці ЦНАП Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області №96/02.8-17 зазначено, що на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований по теперішній час, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який вибув 27.07.2023 (зворот а.с.7).
Як вбачається із замовлення, поданого 29.05.2008 до Полтавського районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та місцебудування Полтавського району, ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 , мала бажання приватизувати квартиру. Просила підготувати технічний паспорт та свідоцтво на зазначену квартиру для передачі в особисту власність (а.с.8).
Згідно із заявою ОСОБА_3 від 29.05.2008. поданої до КП «ЖКК» с. Терешки Полтавського району, остання просить оформити квартиру за адресою АДРЕСА_1 у спільну часткову власність між членами сім'ї у такому співвідношенні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.9).
У виписці з домової книги №60, гр. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 , у квартирі АДРЕСА_3 на 5 поверсі, яка займає 2 кімнати жилою площею 47,83 кв.м. (зворот а.с.11).
Відповідно до Довідки N?266 від 19.06.2025 року право власності на об?єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за жодною особою не зареєстровано.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Терешківською сільською радою 3 грудня 1987 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові - ОСОБА_5 , дружині - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 від зазначеного шлюбу народжена дитина - ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стан про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 Сімейного кодексу України.
Згідно довідки Терешківської селищної ради Полтавського району Полтавсько області від 04.03.2025 року N? 96/02.8-17 спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та спадкоємець (Позивач) ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням №4 від 29.05.2008 відділу приватизації житла Терешківської сільської ради вирішено прохання наймача ОСОБА_3 задовольнити і передати квартиру за адресою АДРЕСА_1 у приватну спільну часткову власність (а.с.12).
У технічному паспорті на квартиру визначено, що квартира за АДРЕСА_1 знаходиться у власності у громмадянки ОСОБА_3 ( а.с. 30-31).
Згідно з довідкою Терешківської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 04.03.20205 № 96/02.8-17 спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та спадкоємець ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 30.12.2008, відділ приватизації житла Терешківської сільської ради посвідчує, що квартира, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 - 1/3, ОСОБА_1 - 1/3 та ОСОБА_2 - 1/3. Разом з тим, в обов'язкових реквізитах документа відсутній відповідний відтиск печатки уповноваженого органу та відсутній підпис в графі «керівник органу приватизації» (а.с. 51).
В обгрунтування позову, ОСОБА_1 зазначав, що помилка, яка полягає у відсутності підпису та відтиску печатки на свідоцтві про право власності від 30.12.2008 (бланк серія НОМЕР_1 ) на нерухоме майно створюють перешкоди у розпорядженні нерухомим майном та встановлення зазначеного факту необхідне для реалізації його майнових прав.
Приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області було винесено відповідні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №151/02-31 від 04.04.2005 та №152/02-31 від 04.04.2025. Відмова у вчиненні нотаріальних дій зумовлена тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи необхідні для оформлення свідоцтва про право на спадщину, натомість у поданому позивачем свідоцтві про право власності на майно відсутні обов'язкові реквізити, а саме підпис та печатка керівника органу приватизації, а також спадкодавцем за життя не зареєстровано право власності, видати свідоцтва на спадщину немає підстав.
24.07.2025 листом за №1749/02.1.1.-40 Терешківська сільська рада повідомила про неможливість підписання та засвідчення свідоцтва про право власності на житло видане 30.12.2008 відділом приватизації житла Терешківської сільської ради. Неможливість вищезазначеного обумовлена ти, що уповноважена на це особа, яка на той час була керівником органу приватизації, не є працівником Терешківської сільської ради і на теперішній час померла. Відтак, вважає, що єдиним способом захисту прав власника є звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бут протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. у силу ст. 1216 ЦІК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить п. 23 Постанови Пленуму ВСУ N? 7 від 30.05.2008 р., у разі відмови, нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно вище зазначеної Постанови Пленуму ВСУ відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За умови відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними, спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Аналіз норм цієї статті дає підстави для висновку, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України)
Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси, серед іншого, видають свідоцтва про право на спадщину.
Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Отже, оформлення спадкових прав з видачею свідоцтва про право на спадщину здійснюють нотаріуси.
Суди ж розглядають спори з приводу захисту спадкових прав у разі їх порушення, оспорення чи/та невизнання (частина перша статті 4 ЦПК України) або в разі оскарження особою відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (статті 49, 50 Закону України "Про нотаріат").
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду.
Таким чином, якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена, це може бути підставою для відмови у позові.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Судувід 18 червня 2018 року у справі № 182/8267/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 643/20546/14-ц, від 13 травня 2022 року у справі № 552/4460/20,від 19 травня 2022 року у справі № 636/1853/18, від 25 травня 2022 року у справі № 298/1618/19, від 08 грудня 2022 року у справі № 518/164/20.
Передача квартир у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру, яке реєструється: в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державної житлового фонду" передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну аб часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім?ї, які постійно. мешкають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири.
Процес перетворення державного житла на приватну власність громадян регулюється Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Цей закон визначає правові основи переходу права користування житлом яке громадяни мали за договором найму, у право приватної власності.
Ключовим моментом у цьому процесі є розмежування акту, що створює право, ті документа, що його засвідчує. Стала судова практика чітко вказує на те, що праві власності на приватизоване житло виникає не з моменту отримання свідоцтва, амоменту прийняття уповноваженим органомприватизації рішення (розпорядження) про передачу цього об'єкта у власність громадянина.
Процедура приватизації складається з кількох етапів: громадянин подає належним чином оформлену заяву та необхідні документи, орган приватизації розглядає їх видає відповідне розпорядження. Саме це розпорядження є первинним юридичним фактом, що трансформує публічну приватну власність.
Свідоцтво про право власності на житло, яке видається на підставі цього рішення є документом вторинним, похідним. Його функція - не створювати , а лише посвідчувати право, яке вже виникло на підставі рішення органу приватизації.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 6-22047св07 від 10.09.2008.
Отже, право приватної власності на приватизоване житло виникає не з моменту отримання свідоцтва, аз моменту прийняття уповноваженим органом приватизації рішення (розпорядження) про передачу цього об'єкта у власність громадянина. А відтак, право власності на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 виникло у спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з часу прийняття розпорядження № 4 від 29.05.2008 відділом приватизації житла Терешківської сільської ради, яким спірну квартиру передано у приватну часткову власність.
Відтак, суд вважає доведеним факт належності правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності ОСОБА_1 щодо права приватної спільної часткової власності на 1/3 частку квартири на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 .
Отже, похідна вимога від встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню та визнання права власності на 1/3 частки спірної квартири.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258-260 ЦПК України, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт належності правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності (серія НОМЕР_1 ) від 30.12.2008 ОСОБА_1 щодо права приватної спільної часткової власності на 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк