Справа № 539/5677/25
Провадження № 2/539/2529/2025
(заочне)
23 грудня 2025 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, представник позивача - ОСОБА_3 ,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.11.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 02.09.2017 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Лубенському відділі ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис за №267. Взяла шлюбне прізвище - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька - ОСОБА_6 . 11 квітня 2023 року рішенням Лубенського міськрайонного суду шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка змінила своє прізвище на дошлюбне - ОСОБА_7 .
На даний час донька ОСОБА_4 проживає разом зі позивачкою і перебуває на її утриманні. Відповідач раніше з певною періодичністю надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, проте з квітня 2025 року у сторін почали виникати непорозуміння стосовна надання коштів і в останній час відповідач припинив їх надавати.
Відповідач є здоровою, працездатною особою, на даний час працює і спроможний платити аліменти на утримання дітей. Інших утриманців та неповнолітніх дітей у відповідача не має.
Позивачка на даний час працюю, але її заробітної плати на утримання дитини не вистачає. Її пропозицію домовитися про участь відповідача в утриманні дитини він залишив без конкретної відповіді.
19.11.2025 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та позивачу строк на подання відповіді на відзив.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовільнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для заочного розгляду справи, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб 02 вересня 2017 року Лубенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №267 (а.с.8).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с.9).
Відповідно до копії рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.04.2023 року, справа №539/990/23, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 02 вересня 2017 року Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 267 - розірвано (а.с.11).
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 , ОСОБА_9 11.04.2024 року змінила ім'я на ОСОБА_1 (а.с.12).
Згідно з копією довідки виданої Лубенським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням від 27.10.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , та на своєму утриманні має доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно положеньч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 статті 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_6 народилася, ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає з матір'ю.
При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дітей.
Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, зважаючи на встановлені обставини справи, з метою дотримання інтересів дитини, балансу інтересів, прав та обов'язків батьків, суд вважає доведеним обов'язок відповідача, який є батьком дитини, та проживає окремо, сплачувати на її утримання аліменти.
Беручи до уваги, що домовленості між сторонами про способи виконання обов'язку утримувати дитину немає, суд приходить до висновку про задоволення позову та присуджує стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Позивач звернулася з позовом до суду 04.11.2025, відповідно саме з цієї дати згідно ч. 1 ст.191 СК України і до досягнення ОСОБА_6 повноліття підлягають стягненню аліменти.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Відповідно до п.п. 3 п. 5 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. При цьому суд виходить із необхідності обов'язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов'язання щодо сплати судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі №161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса робочого місця: Полтавська область, м.Лубни, просп.Володимирський, буд.1/5, оф.7;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.В.Просіна