справа№ 380/7010/25
з питань встановлення судового контролю
25 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У Львівському окружному адміністративному суді перебувала на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №380/7010/25 позов задоволено повністю, а саме :
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, яка видана на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 380/30613/23, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), та премії (у середньому розмірі, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), з якої ОСОБА_1 звільнено, з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, Додатком 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з;
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки він звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку йому основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань 1211,20 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №380/7010/25 повернуто скаржнику.
22.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 - подати до суду звіт про виконання Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №380/7010/25.
Указана заява мотивована тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 380/7010/25 відповідач повторно на виконання рішення суду виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Відповідно до довідки станом на 01.01.2023 вбачаються наступні показники: надбавки за особливі умови проходження служби в розмірі 1% - 127,95 грн; премії 10% - 705,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 взагалі проігнорована мотивувальна та резолютивна частина судового рішення по справі № 380/15725/24 та видана ідентична довідка, по відсотковим показникам, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що не відповідає резолютивній та мотивувальній частині Рішення Львівського окружного адміністративного суду. Таким чином, згідно отриманої довідки вбачається, що відповідач не виконав в повному обсязі рішення суду по справі № 380/7010/25.
У зв'язку з цим, у разі невиконання (на думку позивача) судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України, зокрема статтею 382 цього Кодексу.
Вирішуючи заяву представника позивача від 22 грудня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України), суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України» № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Ромашов проти України» від 27 квітня 2004 року, “Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України.
Отже, законодавець установив різні види (правові форми) здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, одним із яких є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання, що врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом частин першої-другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оцінюючи наявність підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду у цій справі, суд ураховує таке.
Суд встановив, що у цій справі позивач оскаржував зміст довідки від 15.05.2024 № 1159/12/7229 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в частині відсоткових значень надбавки за особливості проходження служби та премії, розміри яких у цій довідці становили 1% та 10% відповідно.
У рішенні від 30 червня 2025 року, суд зобов'язав відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки він звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку йому основного розміру пенсії з 01.02.2023.
На виконання цього рішення суду відповідач 06 жовтня 2025 року склав довідку № 1159/12/18867 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року, в якій розміри надбавки за особливості проходження служби та премії знову, як і в попередній довідці, що була предметом оскарження у цій справі, становлять 1% та 10% відповідно.
З наведеного суд висновує, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 380/7010/25, яке набрало законної сили, відповідач не виконав.
З огляду на вказані обставини суд уважає, що у цій справі наявні достатні підстави для задоволення розглядуваної заяви позивача та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі № 380/7010/25, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ураховуючи приписи частини третьої статті 382-1 КАС України, суд уважає, що достатнім строком для підготовки відповідачем звіту про виконання судового рішення у цій справі буде місячний строк з дня отримання ним цієї ухвали.
Суд повідомляє відповідача, що звіт повинен бути поданий у встановлений судом строк та з додержання вимог частин другої - третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Суд також звертає увагу відповідача на положення частин третьої, десятої статті 382-3 КАС України, згідно із якими керівник суб'єкта владних повноважень несе відповідальність у вигляді штрафу в разі постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті звіту, неподання звіту у строк, встановлений судом, або подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання.
Керуючись статтями 248, 370, 382 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №380/7010/25 протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гулкевич І.З.