25 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6597/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інформації про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 за станом здоров'я на підставі п.п 3 п.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» як непридатного до військової служби із виключенням з військового обліку за ст. 75«а» Наказу МО України №402 від 14.08.2008;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інформації про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 за станом здоров'я на підставі п.п 3 п.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» як непридатного до військової служби із виключенням з військового обліку за ст. 75«а» Наказу МО України №402 від 14.08.2008.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.08.2015 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі статті 75а Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402. Разом з тим, у травні 2025, за основним місцем роботи йому надійшла повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних. З'явившись до ТЦК та СП згідно одержаної повістки, дізнався, що інформація про виключення з військового обліку згідно постанови ВЛК в АІТС «Оберіг» відсутня.
Вказує, що оскільки був виключений з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби, тому повторному взяттю на такий облік не підлягає. Водночас, відповідач безпідставно вніс відносно нього відомості до реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів “Оберіг» як військовозобов'язаного та про порушення ним равил військового обліку.
Зауважує, що з метою усунення розбіжностей, які містяться у військово-обліковому документі та у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів "Оберіг", неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 з проханням внести відомості до Реєстру щодо виключення його з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби. Однак відповідач листами №8247 від 09.07.2025 та від 08.09.2025 №11354 повідомив про неможливість внесення таких відомостей, оскільки у Книзі протоколів засідань медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутні підписи голови комісії, секретаря комісії та членів комісії.
Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та з цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що відповідно до записів в Книзі протоколів засідань медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 та згідно Протоколу №1 від 01.01.2016 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 75 наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. Поряд з цим, оскільки у Книзі протоколів засідань медичної комісії Новоукраїнського РВК відсутні підписи голови комісії, секретаря комісії та членів комісії, а також об'єктивні дані лікарського обстеження, внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" неможливо. Також неможливо на даний час відібрання підписи у членів військово-лікарської комісії, які були повноважні станом на 01.01.2016, для усунення допущених ними недоліків щодо ведення Книги протоколів засідань медичної комісії.
З урахуванням наведеного вважає, що підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей відомостей про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку позивача відсутні.
03.03.2025 позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Звертає увагу, що неналежне виконання посадовими особами відповідача власних обов'язків щодо реєстрації і ведення Книги протоколів засідань медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 не може мати наслідком покладення на нього додаткових обов'язків та погіршення його становища.
23.10.2025 ОСОБА_1 подав суду додаткові пояснення у справі, у яких вказує на невідповідність наданої відповідачем на вимогу суду Книги протоколів засідань медичної комісії Новоукраїнської РВК затвердженій формі такої Книги. Зауважує, що законодавством не передбачено обов'язок засвідчувати членами ВЛК записів у Книзі протоколів засідань ВЛК.
10.11.2025 позивач подав суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначає про неможливість встановити з наданих відповідачем копій Книги протоколів засідань медичної комісії Новоукраїнської РВК, яким чином така прошита, пронумерована та скріплена печаткою.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про витребування у відповідача доказів по справі. Також, одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.
23.10.2025 позивач позивач подав суду клопотання про витребування доказів.
Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
26.09.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
01.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано у відповідача докази по справі.
29.10.2025 ухвалою суду частково задоволено клопотання позивача про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_7 доказів по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 12.01.2001 НОМЕР_2 , виданим Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 10-11).
07.08.2015 за результатами медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 75а Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402, що підтверджується відповідною довідкою військово-лікарської комісії та карткою обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 (а.с. 15, 16-17).
У Книзі протоколів засідання медичної комісії Новоукраїнської РВК наявний запис під номером 9 щодо ОСОБА_1 1984 року народження, де у графі «Рішення медичної комісії вказано «не придатний до в/с з виключ. з в/о ст. 75 п а» (а.с. 101-106).
Згідно Обліково-послужної картки №26960 у графі 23 «Додаткові відомості» наявний запис про те, що 07.08.2025 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 75 а.
У наданій відповідачем на вимогу суду паперовій обліковій картці до військового квитка позивача розділі «Відомості про медичні огляди» (14) зроблено запис про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку згідно рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 07.08.2025 (а.с. 119).
Водночас, як вбачається з електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+", сформованого 17.09.2025, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов'язаний у званні рядовий квартирно-експлуатаційної служби, ВОС 957032. Наявна помітка про порушення правил військового обліку (а.с. 13).
Також, згідно облікової картки до військового квитка (військово-облікового документу) позивача у графі «ступінь придатності» зазначено «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». У графі (34) «Відомості про медичний огляд» вказано « 09.02.2001р. протокол №4 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» (а.с. 100).
26.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із листом про внесення змін в «Резерв+» щодо визнання його рішенням ВЛК непридатним до військової служби та виключення з військового обліку (а.с. 22).
У зв'язку з відсутністю будь-якої відповіді за результатами розгляду вказаної заяви, 01.07.2025 позивач направив засобами поштового зв'язку скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_10 , у якій просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо нерозгляду його заяви про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку (а.с. 20-21).
09.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_12 за результатами розгляду скарги від 01.07.2025 повідомив, що відповідно до записів в Книзі протоколів засідання медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 та Протоколу №1 від 01.01.2016 ОСОБА_1 1984 року народження визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 75 а наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. Однак, враховуючи, що у Книзі протоколів відсутні підписи голови комісії, секретаря комісії та членів комісії внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» неможливо (а.с. 21зв.)
11.08.2025 позивач направив відповідачу заяву, у якій просив: вжити заходів для усунення виявлених порушень діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 та усунути допущені недоліки щодо ведення Квиги протоколів засідань медичної комісії на підставі наявних первинних документів; внести до Єдиного державного реєстру призовників відомості про виключення його з військового обліку; надати інформацію про порушення правил військового обліку; видалити дані з системи «Резерв+» про примусовий привід (доставку) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 для складання протоколу про порушення правил військового обліку (а.с. 36зв.-37).
У відповідь на вказане звернення ІНФОРМАЦІЯ_14 листом №10689 від 20.08.2025 повідомив ОСОБА_1 , що той з 09.02.2001 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 як рядовий запасу. Повторно вказав на неможливість внесення даних до Реєстру у зв'язку з відсутністю у Книзі протоколів засідань медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 підписів голови комісії, секретаря комісії та членів комісії та об'єктивних даних лікарського обстеження (а.с. 37зв.-38).
22.08.2025 позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_7 скаргу, у якій знову ж таки просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" відомостей про виключення з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу» та видалити дані з системи «Резерв+» про примусовий привід (доставку) ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 для складання протоколу про порушення правил військового обліку (а.с. 38зв.-39).
У відповідь отримав лист №11354 від 09.09.2025, яким вчергове йому було повідомлено про неможливість внесення до Реєстру відомостей про непридатність до військової служби. Також, роз'яснено діючий порядок проходження медичного огляду військовозобов'язаними громадянами (а.с. 39зв.-40).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - положення №154).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов'язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 81 Порядку №1487 на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно із частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Зі змісту наведених норм слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , є органом ведення Реєстру. Тобто відповідач наділений повноваженнями забезпечення актуалізації бази даних Реєстру.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 71) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність); 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - положення №402, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Згідно із пунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Наказу №402 передбачено, що постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату проходження позивачем ВЛК (07.08.2015), діяло Положення №402 в редакції від 07.07.2015, яким було передбачено складення свідоцтва про хворобу для у воєнний час на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.
Як зазначено судом вище, 07.08.2015 рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 75а Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402, про що внесено запис у Обліково-послужну картку №26960, видану взаміну військового квитка, Книгу протоколів засідання медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_13 та паперову облікову картку до військового квитка. Вказана обставина відповідачем не заперечується.
Згідно Картки обстеження та медичного огляду від 07.08.2015 ОСОБА_1 був обстежений лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом, урологом та на підставі статті 75а Розкладу хвороб Положення визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У вказаній картці наявні підписи лікарів, голови ВЛК, відтиск гербової печатки.
Відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби до Положення №402 особи з діагнозами хвороб, передбаченими пунктом “а» статті 75 є непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд зауважує, що ані доказів спростування висновків ВЛК викладених у постанові, оформленій довідкою від 07.08.2015, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності її видачі, або доказів її скасування, суду під час розгляду справи не надано, і судом не здобуто. Відтак вказана довідка є дійсною.
Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що встановлений 07.08.2015 в результаті медичного огляду позивача діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Поряд з цим згідно відомостей з облікової картки до військового квитка (військово-облікового документу) позивача у графі «ступінь придатності» зазначено «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». У графі (34) «Відомості про медичний огляд» вказано « 09.02.2001р. протокол №4 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції на дату проходження позивачем медичного огляду) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Таким чином, з урахуванням рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 07.08.2015 відповідач підлягав виключенню з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Так, статтею 37 Закону №2232-XII (на час звернення позивача із заявою про виправлення помилки та внесення відомостей до реєстру) передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, підстава "визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Проте в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як "визнані непридатними до військової служби".
Відтак, з урахуванням останніх змін законодавства, позивач так само підлягає виключенню з військового обліку.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутня актуальна інформація щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку за станом здоров'я. Поряд з цим, саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , є органом ведення Реєстру, тобто наділений повноваженнями забезпечення актуалізації бази даних Реєстру.
Суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість внесення даних до Реєстру про непридатність позивача до військової служби у зв'язку з відсутністю у Книзі протоколів засідань медичної комісії Новоукраїнського РВК підписів голови комісії, секретаря комісії та членів комісії.
Так, відповідно до пункту 22.1-22.2 глави 22 розділу ІІ Положення №402 Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.
Таким чином, головою, членами комісії та секретарем підписуються протоколи засідань ВЛК, а не відомості в Книзі протоколів засідань ВЛК.
Ухвалою від 01.10.2025 суд витребував у відповідача облікову катку ОСОБА_1 із наявними медичними документами.
Разом з тим, суду були надані лише особова картка позивача та копія Книги протоколів засідань військово-лікарської комісії. Відповідач також вказав, що іншими документами відносно ОСОБА_1 не володіє.
Суд зауважує, що у наданому ІНФОРМАЦІЯ_14 витязі з Книги протоколів засідань військово-лікарської комісії наявні відомості щодо 36 осіб за порядковими номерами з 1 до 25 та з 126 по 136, однак відносно усіх цих осіб записи про результати медичного огляду не містять підписів голови, секретаря комісії та членів ВЛК. Більше того, у Книці відсутні й відповідні графи для таких підписів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 вказала, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Тому, заявлена позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язвних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, підлягає до задоволення.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.80 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17.
Згідно із частиною 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За встановлених обставин справи, суд вважає належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своєї бездіяльності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача сплачену ним при поданні позовної заяви до суду суму судового збору 1211,20 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 грудня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК