24 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2600/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомленні-рішення форми "Р" від 08.04.2025 року № 00037100702 та № 00037090702.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник відповідача подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки перевіркою ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" встановлено порушення п. 44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.5 та п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, в результаті чого було занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 201960 грн та податок на додану вартість на загальну суму 187000 грн у звітному податковому періоді - грудні 2018. Пояснень щодо встановлених документальною перевіркою порушень податкового законодавства не надано, як не надано й інформації щодо обставин або документів, які б підтверджували відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності згідно з ПКУ. На підставі викладеного, ГУ ДПС у Кіровоградській області просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.34-44).
Ухвалою судді від 22.04.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.33).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.02.2025 №203-п, посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" (ЄДРПОУ 31844702) з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" (ЄДРПОУ 41965799) за грудень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість за грудень 2018 року та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в деклараціях з податку на прибуток за 2018 рік, за результатами якої складено акт від 10.03.2025 №2394/11-28-07-02/31844702.
Перевіркою ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" встановлено порушення:
- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 201960 грн;
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 187000 грн у звітному податковому періоді - грудні 2018 року.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області 08.04.2025 було прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р":
- № 00037090702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 252450,00 грн, в тому числі: 201960,00 грн - за основним платежем, 50490,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- № 00037100702, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 233750,00 грн, в тому числі: 187000,00 грн - за основним платежем, 46750,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.65-69).
Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Відповідно до пп.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (стаття 11 Закону № 996-XIV).
Згідно з пп.134.1.1, п.134.1, ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).
Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Абзацом 1 п.198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1-2 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд звертає увагу, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платником податків даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, також слід враховувати, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою і суб'єктом владних повноважень покладається саме на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про нереальність господарської операції з придбання ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" у грудні 2018 року форматно-розкрійного верстата з ЧПУ, марка WDMAX, модель WDX-832Е у контрагента ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО".
Зокрема, як зазначено відповідачем у відзиві, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, даних ІКС "Податковий блок", податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, встановлено документальне оформлення ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" з придбання товару (Форматно-розкрійний верстат з ЧПУ, марка WDMAX, модель WDX-832Е) у грудні 2018 року на суму 1122000,00 грн, в тому числі ПДВ 187000,00 грн.
Стосовно задекларованих господарських операцій ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" до перевірки було надано:
- договір поставки товару від 07.12.2018 № О-07/12-1, укладений між ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС", в особі генерального директора ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" (Постачальник), в особі директора Кравченко І.О;
- акт приймання-передачі майна від 10.12.2018 до договору поставки товару від 07.12.2018 № О-07/12-1, відповідно до якого Постачальник передав, а Покупець прийняв обладнання: Форматно-розкрійний верстат з ЧПУ, марка WDMAX, модель WDX-832Е, обладнання знаходиться в задовільному технічному стані, сторони претензій один до одного не мають. Акт приймання-передачі майна містить реквізити, скріплений печатками та підписами сторін;
- видаткову накладну складену постачальником ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" від 10.12.2018 № 10/12-1* за номенклатурою "Форматно-розкрійний верстат з ЧПУ, марка WDMAX, модель WDX-832Е" в кількості 1 шт за ціною постачання 935 000,00 грн без ПДВ на загальну суму 1 122 000,00 грн, ПДВ 187 000,00 грн. Видаткова накладна містить інформацію щодо посадових осіб, печатки сторін та підписи. Місце складання - м. Дніпро (зазначено неповну адресу). Місце відвантаження товару (склад постачальника) не зазначено.
Згідно з даними ЄРПН та даними бухгалтерського обліку, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2018 року ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС» було віднесено суму ПДВ 187000,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" на підставі податкової накладної від 10.12.2018 № 15 за номенклатурою "Форматно-розкрійний верстат з ЧПУ, марка WDMAX, модель WDX-832Е" в кількості 1 шт за ціною постачання 935000,00 грн без ПДВ на загальну суму 1122000,00 грн, ПДВ 187000,00 грн.
ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" на підтвердження проведених розрахунків з ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" до перевірки надано платіжне доручення, яким перераховано на рахунок ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" кошти в сумі 1122000,00 грн (платіжне доручення від 21.12.2018 №660, призначення платежу "Попередня оплата за форматно-розкрійний верстат з ЧПУ зг.рах. №10/12-1 від 10.12.18р. в т.ч ПДВ 187000,00").
ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" до перевірки було надано договір відповідального зберігання від 10.12.2018 № -1, укладений між ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС", в особі генерального директора Масаликіна Г.І. (Поклажодавець), та ТОВ "СТАНКОМПЛЕКТ", в особі директора ОСОБА_2 (Зберігач), відповідно до предмету якого Поклажодавець передав Зберігачу, а Зберігач прийняв на безоплатне зберігання: Форматно-розкрійний верстат з ЧПУ, марка WDMAX, модель WDX-832Е (далі - Майно). Майно зберігається, а також передається Сторонами за адресою: м. Дніпро, вул. Мічурина, буд.4. Зберігач зобов'язаний зберегти Майно з 10.12.2018 по 03.01.2019, а Поклажодавець зобов'язаний забрати Майно від Зберігача після закінчення строку зберігання. Зберігач не має права користуванням Майном. Прийняття Майна Зберігачем підтверджується Актом приймання - передачі Майна. При поверненні Майна Зберігач забезпечує його завантаження на вантажний автомобіль, який надасть Поклажодавець. Договір укладений з моменту його підписання і діяв протягом всього строку зберігання Майна і до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Договір містить реквізити, скріплений печатками та підписами сторін.
До вищезазначеного договору відповідального зберігання від 10.12.2018 № 1 надано акти приймання-передачі майна від 10.12.2018 на зберігання та акт приймання-передачі майна від 03.01.2019 зі зберігання, укладені між ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" та ТОВ "СТАНКОМПЛЕКТ", як майно зазначено "Форматно-розкрійний верстат з ЧПУ, марка WDMAX", модель та серійний номер не зазначено.
До перевірки ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" надано товарно-транспортну накладну на перевезення придбаного у грудні 2018 року форматно-розкрійний верстату від 03.01.2019 № 01, відповідно до якої автомобільним перевізником ПП "ВІРА-ТРАНС", зокрема водієм, ОСОБА_3 на замовлення ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" від вантажовідправника ТОВ "СТАНКОМПЛЕКТ" до вантажоодержувача ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" було перевезено вантаж - форматно-розкрійний верстат з ЧПУ, марка WDMAX, вагою 5,6 т автомобілем МАЗ НОМЕР_1 з пункту навантаження м. Дніпро, вул. Мічурина, буд. 4 (склад Зберігача ТОВ "СТАНКОМПЛЕКТ") в пункт розвантаження м. Кропивницький, вул. Волкова, буд.13.
Стосовно взаємовідносинах ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" з перевізником ПП "ВІРА-ТРАНС" надано договір-заявка на транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу від 03.01.2019 № 0301, укладений між ПП "ВІРА-ТРАНС" (ЄДРПОУ 34140980) в особі директора ОСОБА_4 (Перевізник), та ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС", в особі генерального директора Масаликін Г.І. (Замовник). Стосовно даного Договору-заявка на транспортно - експедиторські послуги з перевезення вантажу надано акт № ОУ-0000001 здачі- прийняття робіт (надання послуг). Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) містить реквізити, скріплений печатками та підписами сторін. За результатами аналізу відомостей з ТТН, встановлено задекларовані господарські взаємовідносини перевізника ПП "ВІРА-ТРАНС" та замовника ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" в ЄРПН. Транспортний засіб МАЗ НОМЕР_1 задекларовано перевізником як об'єкт оподаткування або об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП. Стосовно розрахунків з перевізником ПП "ВІРА-ТРАНС" замовником перевезень ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН" до перевірки надано платіжне доручення, яким перераховано кошти в сумі 7 000,00 грн (від 04.01.2019 № 677, призначення платежу "Оплата за послуги перевезення вантажу по маршруту м. Дніпро - м. Кропивницький, згідно рах.№1 від 04.01.2019 в т.ч ПДВ 1166,67").
Товар, що відображений ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" в бухгалтерському обліку, як придбаний у ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" у грудні 2018 року був використаний в господарській діяльності ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС", що підтверджено наданим до перевірки актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 08.01.2019 № ВЭ-0000001.
Отже, господарська операція з придбання ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" у грудні 2018 року у контрагента ТОВ "ОНІКА-ДНІПРО" форматно-розкрійного верстата з ЧПУ, марка WDMAX, модель WDX-832Е, підтверджується належними та допустимими первинними документами, які були надані позивачем під час проведення податкової перевірки.
Зокрема, надані документи підтверджують факт: набуття позивачем права власності на товар, що підтверджується договором поставки, актом приймання-передачі та видатковою накладною; оплати вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням на суму 1 122 000 грн; зберігання майна на підставі договору відповідального зберігання та відповідних актів приймання-передачі; транспортування товару від місця зберігання до місця господарської діяльності позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною, договором з перевізником, актом надання транспортних послуг та платіжними документами; використання придбаного обладнання у господарській діяльності позивача, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та його відображенням у бухгалтерському обліку. Зазначені документи містять обов'язкові реквізити, узгоджуються між собою за часом, змістом, економічною сутністю господарської операції, а також підтверджують реальний рух активів і зміну майнового стану позивача, що є визначальною ознакою реальності господарської операції.
Водночас висновки податкового органу щодо нереальності спірної операції ґрунтуються виключно на аналізі податкової інформації про формування податкового кредиту ТОВ"ОНІКА-ДНІПРО" у взаємовідносинах з його контрагентами, без встановлення будь-яких порушень з боку ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" та без спростування факту фактичного отримання, оплати та використання товару.
Суд звертає увагу на те, що податкове законодавство не покладає на платника обов'язку перевіряти джерело походження товару, фінансово-господарську діяльність контрагентів або дотримання ними податкової дисципліни. Достовірність показників податкового обліку платника податків не може ставитися у залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, за умови, що платник податків мав реальні витрати, підтверджені первинними документами, та використовував придбані товари у власній господарській діяльності.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.05.2023 у справі № 805/1357/16-а, жодна норма чинного законодавства не встановлює обов'язку покупця бути обізнаним щодо джерела походження товару, а також не покладає на нього обов'язку здійснювати контроль за дотриманням податкової дисципліни попередніми контрагентами постачальника. Податкове законодавство не ставить у залежність достовірність показників податкового обліку платника податків від поведінки його контрагентів, за умови, що платник податку поніс реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності.
Доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача матеріальних і трудових ресурсів, складських приміщень, неподання окремих форм звітності, а також про порушення у діяльності суб'єктів попередніх ланцюгів постачання ґрунтуються виключно на податковій інформації та аналітичних висновках, без встановлення фактичної відсутності товару або недостовірності первинних документів, наданих позивачем. Сам по собі аналіз контролюючого органу щодо кадрового забезпечення перевізника не спростовує факту здійснення перевезення та не доводить відсутність фізичного руху товару.
Суд також звертає увагу на усталену практику Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, від 19.11.2021 у справі № 160/6707/20, від 16.02.2023 у справі № 420/4722/19, згідно з якою відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції. Залучення трудових ресурсів може здійснюватися на підставі договорів цивільно-правового характеру, договорів аутсорсингу/аутстафінгу, а використання основних та транспортних засобів - на праві оренди або лізингу.
У даному випадку відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про фіктивність спірної господарської операції, відсутність фактичного руху товару або невикористання придбаного обладнання у господарській діяльності позивача.
За таких обставин суд доходить висновку, що посилання відповідача на порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, а також пп.5, 21 П(С)БО15 "Дохід", є необґрунтованими, оскільки зроблені без урахування реального характеру господарської операції та на підставі припущень.
Таким чином, суд вважає доведеним, що податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 187 000,00 грн та витрати, враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, були сформовані ТОВ "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" правомірно, а висновки контролюючого органу про їх безпідставність не підтверджені матеріалами справи.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (а.с.1) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.04.2025 року № 00037090702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 252450,00 грн, в тому числі: 201960,00 грн - за основним платежем, 50490,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.04.2025 року № 00037100702 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 233750,00 грн, в тому числі: 187000,00 грн - за основним платежем, 46750,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН ПЛЮС" (ЄДРПОУ 31844702) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА