24 грудня 2025 року № 320/47623/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , починаючи з 18.08.2022, зарахувавши до стажу для обрахунку пенсії періоди роботи: з 20.02.1990 по 28.06.1991, з 01.07.1991 по 14.01.1994, з 17.01.1994 по 19.02.1997 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач безпідставно не зарахував до загального стажу зазначені періоди, оскільки стаж підтверджується трудовою книжкою, а тому вважає такі дії протиправними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
18.08.2022 ОСОБА_1 звернулась з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується сторонами.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 №300/4965/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2022 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до її страхового стажу період роботи в ПАТ «Промінвестбанк» з 01.08.1983 по 16.12.1988, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.
У подальшому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 28.09.2023 відмовило в призначенні пенсії повторно, зазначивши, що стаж позивачки складає 25 років 8 місяців 11 днів.
Вважаючи, що така відмова відповідача є протиправною, позивачка звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Згідно з статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням, виготовленням, постачанням і обліком, регулюються, зокрема, Кодексом законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників", Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110.
З матеріалів справи судом вбачається, що по досягненню 60 - річного віку позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом №2600-0302-8/191398 від 28.09.2023 Головним управлінням ПФУ в м. Києві позивачці повідомлено, що повторно розглянуло її заяву про призначення пенсії від 18.08.2022 № 4364 згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 та ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі №300/4965/22. Страховий стаж позивачки складає 25 років 8 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Оскільки відсутній необхідний страховий стаж 29 років, у призначенні пенсії за віком позивачці було відмовлено.
Із розрахунку страхового стажу судом вбачається, що відповідачем не було зараховано до страхового стажу позивачки періоди роботи згідно трудової книжки: з 20.02.1990 по 28.06.1991, з 01.07.1991 по 14.01.1994, з 17.01.1994 по 19.02.1997.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем у листі від 28.09.2023 жодним чином не обґрунтовано та не наведено підстав не зарахування до страхового стажу вказаних періодів роботи позивачки.
Із копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що записи, що стосуються вищевказаних періодів роботи містять необхідні відомості про роботу, а саме відомості про дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дату переведення з посади, зазначення відомостей, на підставі чого внесено відповідні записи (номери та дати наказів), а також містяться відповідні печатки.
Крім того суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача є вчиненими у хронологічному порядку та правильній логічній послідовності.
Достовірність вищенаведених записів сумнівів не викликають.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що за умови надання позивачкою до пенсійного органу трудової книжки, яка підтверджує факт роботи позивачки за не зараховані періоди, та з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам у одержанні відсутніх для призначення пенсії документів та проведення перевірок за наданими для призначення пенсії документами, відповідачем безпідставно відмовлено позивачці у призначенні пенсії у зв'язку із не зарахуванням періодів її роботи на підставі записів трудової книжки, що призвело до обчислення пенсійним органом загального страхового стажу в меншому розмірі від фактично наявного.
Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, надавши оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що записи трудової книжки, якими підтверджується страховий стаж позивачки в спірні періоди роботи не містять виправлень, недійсними судом не визнавались.
Відповідачем у листі від 28.09.2023 не зазначено, а судом не виявлено доказів того, що спірні записи в трудовій книжці не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим незарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи згідно трудової книжки: з 20.02.1990 по 28.06.1991, з 01.07.1991 по 14.01.1994, з 17.01.1994 по 19.02.1997, а тому такі періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні позивачці пенсії за віком..
При цьому, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періодів роботи з 20.02.1990 по 28.06.1991, з 01.07.1991 по 14.01.1994, з 17.01.1994 по 19.02.1997, загальний страховий стаж становить понад 29 років, що є достатнім для призначення позивачці пенсії за віком.
За таких обставин належним і ефективним способом захисту права позивачки на пенсійне забезпечення є зобов'язання відповідача призначити, нарахувати і виплатити позивачці пенсію за віком, оскільки інші способи не гарантують фактичного отримання позивачкою пенсійної виплати.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Разом з тим, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача виплачувати пенсію у майбутньому, оскільки ці вимоги є такими, що спрямовані на майбутнє, а захисту підлягають лише порушені права позивачки, а не ті, що можливо будуть порушені.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Бульварно-Кудрявська, 16) призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), починаючи з 18.08.2022, зарахувавши до страхового стажу для обрахунку пенсії періоди роботи з 20.02.1990 по 28.06.1991, з 01.07.1991 по 14.01.1994, з 17.01.1994 по 19.02.1997 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 .
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.