про залишення позовної заяви без руху
24 грудня 2025 року Київ № 320/10077/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доВиконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області
пропро визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020 для розгляду справи №320/10077/20 визначено суддю Харченко С.В.
Суддею не вирішено питання про відкриття провадження у справі, залишення останньої без руху, повернення чи відмову у відкритті.
У зв'язку з звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №320/10077/20, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Білоноженко М.А.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Позовна заява складена російською мовою.
Державною мовою України є українська мова (стаття 10 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 15 КАС судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС).
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 15 КАС).
Водночас, з огляду на частину шосту статті 13 Закону України від 25.04.2019 № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.
Проте процесуальні документи, зокрема, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами, мають бути подані лише державною (українською) мовою.
Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства узгоджується з висновком щодо застосування норм процесуального права, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 21-1092а16.
Відповідно до названого правового висновку сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. Здійснення судочинства регіональною мовою можливе за згодою сторін в разі її поширення на відповідній території України.
Означений підхід застосовано і Верховним Судом, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 11-955зі19 та від 12.02.2020 у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Також слід зазначити, що у разі якщо скаржник не володіє українською мовою, то соціально незахищеним верствам населення Законом України від 02.06.2011 № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачу (відповідачам).
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 30, 160-161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду -
1. Прийняти до провадження справу №320/10077/20.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
6. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/)
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Білоноженко М.А.