про відкриття провадження в адміністративній справі
24 грудня 2025 року м. Київ № 320/56045/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “МОНОЛІТБУД 2015»
доДержавної інспекції архітектури та містобудування України
провизнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
14 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “МОНОЛІТБУД 2015» (позивач) через підсистему “Електронний суд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головних інспекторів будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Заровінського Андрія Миколайовича та Мушинського Олександра Васильовича щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівництва за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Мукачівська, 44, яке мало місце 17.07.2025 року, за наслідками якого було складено акт позапланового заходу № 34 від 25 липня 2025 року.
- визнати протиправною та скасувати Постанову № 38-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену 08.08.2025 року головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Мушинським Олександром Васильовичем стосовно ТОВ “МОНОЛІТБУД 2015» (ідентифікаціний код 40106125) за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівництва за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Мукачівська, 44, яке мало місце 17.07.2025 року, за наслідками якого було складено акт позапланового заходу № 34 від 25 липня 2025 року, відповідно до якої ТОВ “Монолітбуд 2015» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацу 3 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 2 725 200, 00 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
17 листопада 2025 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для встановлених судом недоліків.
06 грудня 2025 року (зареєстровано 09.12.2025) через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Частинами першою - другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм процесуального законодавства дає підстави виснувати, що законодавцем регламентовано загальний та спеціальний строк звернення до адміністративного суду.
Закон України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Відтак чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Варто зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що 11 листопада 2025 року під час спроби скористатися банківським рахунком, саме під час створення платіжного доручення для оплати послуг ФОП ОСОБА_1 з єдиного розрахункового рахунку позивача за № НОМЕР_1 , що був відкритий в АТ "Райффайзен Банк" останньому стало відомо про його блокування на підставі постанови Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) в межах виконавчого провадження №79076809 та арешт коштів у розмірі 3 148 018,00 грн. В подальшому, 12 листопада 2025 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження за допомогою офіційного порталу Міністерства юстиції України «Автоматизована система виконавчого провадження» за посиланням https://asvpweh.miniust.gov.ua/#/search-debtors. (що підтверджується витягом який додається до заяви) було встановлено, що останнє відкрите на підставі листа Державної інспекції архітектури та містобудування України №2139/02/12-25 від 29.08.2025 року та постанови відповідача №38-2025/02-2-03 від 08.08.2025 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 2 725 200 грн.
08 грудня 2025 року (зареєстровано 09.12.2025) від представника Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшли заперечення на заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачу стало відомо про здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю 29.07.2025, а твердження позивача про необізнаність про проведення заходів архітектурно-будівельного контролю, а також про оскаржувану постанову, направлені на зловживання процесуальними правами та уникнення відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Як зазначає представник відповідача, позивач не міг не знати про перевірки, принаймні про їх наслідки, і не було причин, які б перешкодили позивачу реалізувати права, пов'язані з перевіркою, зокрема отримати оскаржувані постанови та звернутися у передбачені процесуальні строки до суду за захистом своїх прав.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які представник позивача посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 1, 4 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Предметом цього спору, зокрема, є постанова № 38-2025/02-2-03 від 08.08.2025 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесена посадовими особами Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Як зазначає представник позивача та підтверджується доданими до заяви про усунення недоліків документами, Товариство з обмеженою відповідальністю “МОНОЛІТБУД 2015» дізналося про оскаржувану постанову лише 12 листопада 2025 року.
При цьому, за посиланнями представника позивача ані в самій оскаржуваній постанові, ані в супровідному листі Державної інспекції архітектури та містобудування України №2139/02/12-25 від 29.08.2025 року відсутні будь-які докази вручення такої постанови позивачу.
Суд враховує, що жодних належних та допустимих доказів про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю “МОНОЛІТБУД 2015» оскаржуваної постанови, представником Державної інспекції архітектури та містобудування України до поданих заперечень на заяву про поновлення строку долучено не було.
Варто зазначити, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 зазначеного порядку).
Безумовно, Закон України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює спеціальний строк на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який обчислюється з моменту винесення постанови та складає 15 днів.
Однак, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України регламентується право суду на поновлення пропущеного процесуального строку, якщо причини пропуску такого строку є поважними.
Суд наголошує, що на Державну інспекцію архітектури та містобудування України покладено обов'язок у триденний строк після прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності вручити її під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надіслати рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет.
Водночас, в запереченнях на клопотання про поновлення строку, представником відповідача не надано жодних доказів, які б свідчили про належне повідомлення позивача щодо винесення оскаржуваної постанови.
При цьому, суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що не було причин, які б перешкодили позивачу реалізувати права, пов'язані з перевіркою, зокрема отримати оскаржувані постанови та звернутися у передбачені процесуальні строки до суду за захистом своїх прав, оскільки саме на Державну інспекцію архітектури та містобудування України покладено обов'язок щодо належного повідомлення суб'єкта містобудування про постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно пункту 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
Разом з тим, в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України та підсудна Київському окружному адміністративному суду.
Положеннями статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими вказаним Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Судом встановлено, в даній справі оскаржуються рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у відповідності до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.
Керуючись статтями 9, 12, 49, 74, 80, 242, 257, 260, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк Товариству з обмеженою відповідальністю “МОНОЛІТБУД 2015».
2. Відкрити провадження в адміністративній справі та призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні, яке відбудеться 21 січня 2026 року о 13 годині 00 хвилині в Київському окружному адміністративному суді за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26-а, 1 під'їзд, 4 поверх, зал №2.
4. У підготовче судове засідання викликати учасників справи.
5. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
6. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний термін із дня отримання копії даного судового рішення для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) у порядку, визначеному в ст. 162 КАС України.
7. Витребувати від Державної інспекції архітектури та містобудування України завірені належним чином копії:
- матеріалів проведеної перевірки позивача, зокрема, але не виключно: документи на підтвердження існування фактичних підстав призначення перевірки; накази; направлення; акти проведеної перевірки з додатками; протоколи; приписи;
- докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю “МОНОЛІТБУД 2015» матеріалів перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу);
- докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю “МОНОЛІТБУД 2015» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 38-2025/02-2-03 від 08.08.2025.
Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.
8. Встановити позивачу п'ятиденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.
9. Встановити відповідачу п'ятиденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.
10. Повідомити сторін про необхідність подання разом із відзивом/відповіддю на відзив/запереченнями:
- доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такий(а, і) відзив/відповідь на відзив/заперечення, якщо такі докази не надано раніше;
- документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву/відповіді на відзив/заперечень і доданих до нього(неї, них) доказів іншим учасникам справи.
11. Повідомити, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
12. Запропонувати сторонам подати до суду усі наявні заяви клопотання до закінчення підготовчого провадження.
13. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.