25 грудня 2025 року м. Київ справа №320/31772/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянув у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва Консалт» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Єва Консалт» (адреса 02166, м. Київ, вул. Мілютенка, 40/16Д, ЄДРПОУ 43514398) з позовом до Міністерства юстиції України (адреса 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.12.2022 року №5858/5 «Про задоволення скарги», який прийнятий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 06.09.2022 року.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірний наказ, прийнятий всупереч вимогам законодавства та поза межами повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством України, тобто прийнятий протиправно, порушує права позивача, а тому він підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем у ході розгляду скарги на дії державного реєстратора було порушено вимоги Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, а саме, проведено розгляд скарги без належного його повідомлення та участі, не надано можливості надати будь-які пояснення по суті скарги, не надіслано доданих до скарги документів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позовні вимоги не визнав та у поданому відзиві просив суд відмовити у їх задоволенні. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Відповідач також вказав, що позивач був належним чином і у встановлені законом строки повідомлений про розгляд відповідної скарги, яка, у свою чергу, була подана з дотриманням вимог щодо строків її подання.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В березні 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВА КОНСАЛТ» було отримано припис від КП «Київблагоустрій» №2405656 від 13.03.2024, відповідно до якого товариству необхідно було надати правовстановлюючі документи на належний йому об?єкт нерухомого майна, а саме, нежитлову будівлю загальною площею 78 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка 40/16Д.
Товариство надало КП «Київблагоустрій» витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.06.2021, технічний паспорт на будівлю від 10.06.2021, Витяг з Державного земельного кадастру на ділянку від 14.07.2021, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг №2226523400342 з реєстру платників єдиного податку, квитанції про сплату податку на землю за 2021 - 2024 рік відповідно до акту оцінки, дозвільні документи та витяг на проведення будівельних робіт.
Однак, співробітниками КП «Київблагоустрій» 02.04.2024 було демонтовано об?єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 78 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Керівником ТОВ, ОСОБА_1 було отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна (інформаційна довідка 373313618 від 08.04.2024) відповідно до яких було з?ясовано, що 28.12.2022 об 11 год. 44 хв. державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіним О.В. внесено запис про скасування/анулювання зареєстрованого речового права.
ТОВ «ЄВА КОНСАЛТ» набуло у власність (капітальну) нежитлову будівлю загальною площею 78 кв. м., розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка внесена до статутного капіталу Товариства.
17.01.2020 зареєстроване право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Рішення прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем.
Реєстраційний номер об'єкта 2009744280000, номер запису про право власності № 35579811, індексний номер 262632701.
Будівля знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:62:027:0038 з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови.
У 2021 році була розроблена технічна документація із землеустрою, щодо інвентаризації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої було проведено обстеження та інвентаризацію земельної ділянки під будівлею.
Будівля, що обліковується на балансі Товариства, передавалася в користування третім особам на підставі договорів оренди та використовувалася для розміщення торговельних площ.
До Міністерства юстиції України надійшла скарга Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 08.09.2020 №064-4888, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.09.2020 за №19479-26-20 на рішення від 17.01.2020 №50701129, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем, щодо виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду даної Скарги Мін'юстом встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі оскаржуваного рішення 1 приватним нотаріусом Кравцовим О.О. зареєстровано право власності на виробничий будинок за ОСОБА_2 з внесенням запису про право власності № 35082460.
Вказана державна реєстрація проведена на підставі: довідки про показники об?єкта нерухомого майна від 26.12.2019 №1 та технічного паспорта від 26.12.2019, виданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , у яких зазначено, що рік побудови виробничого будинку - 1987, а також наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 №520/19 «Про присвоєння поштової адреси об?єкту нерухомості у місті Києві». ???Колегією також встановлено, що надалі після проведення оскаржуваної реєстраційної дії рішенням від 20.02.2020 №51233699, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бузницькою Юлією Олександрівною було зареєстровано перехід права власності на виробничий будинок до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВА КОНСАЛТ».
Також Міністерством юстиції України під час розгляду скарги встановлено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки право власності зареєстровано у порядку, передбаченому для господарських (присадибних) будівель і споруд, що закінчені будівництвом до 05.08.1992, тоді як виробничий будинок не є господарською (присадибною) будівлею. Крім того, приватний нотаріус Кравцов О.О. не перевірив наявність реєстрації такого права до 01.01.2013. До того ж, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) не містить зареєстрованих прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Розгляд Скарги було здійснено на засіданні Київської регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 27.07.2021, за результатами якого складено висновок, яким рекомендовано відмовити у задоволенні Скарги.
Дорученням Міністра юстиції України Дениса Малюськи від 28.10.2021 № 548/1/48-21 повернено Скаргу для організації повторного розгляду на засіданні, відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307.
Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 14.02.2022, яким рекомендовано відмовити у задоволенні Скарги.
Дорученням Міністра юстиції України Дениса Малюськи від 19.07.2022 № 221/1/48-22 повернено Скаргу для організації повторного розгляду та з урахуванням обставин щодо прав на земельну ділянку, на якій розташований спірний об'єкт нерухомого майна, відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307.
Колегією за результатами розгляду Скарги прийнято Висновок від 06.09.2022, яким рекомендовано:
1. Скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.09.2020 за № 064-4888 задовольнити.
2. Скасувати рішення від 17.01.2020 № 50701129, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем.
3. Скасувати рішення 20.02.2020 № 51233699, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бузницькою Юлією Олександрівною.
4. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кравцову Олександру Олександровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.
На підставі Висновку колегії від 06.09.2022 Міністерство юстиції України прийняло спірний наказ від 28.12.2022 № 5858/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:
1. Скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.09.2020 за № 064-4888 задовольнити.
2. Скасувати рішення від 17.01.2020 № 50701129, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем.
3. Скасувати рішення від 20.02.2020 № 51233699, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бузницькою Юлією Олександрівною.
4. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.
5. Виконання пунктів 2, 3 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
6. Виконання пункту 4 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Вважаючи вказаний наказ Міністерства юстиції України протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
Частиною 1 статті 3 Закону №1952-IV визначено загальні засади державної реєстрації прав, якими є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
У статті 6 Закону 1952-IV визначено систему органів та суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав. Згідно з її положеннями, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації); державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
За приписами ст.7 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації прав має повноваження, зокрема, забезпечувати доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймати рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймати обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст.10 Закону №1952-IV державний реєстратор здійснює, зокрема, такі повноваження: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Порядок проведення державної реєстрації прав визначено ст.18 Закону №1952-IV, зокрема пункт 4 цієї статті передбачає перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав встановлено ст.37 Закону №1952-IV.
Відповідно до ст.37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
За приписами ч.3 ст.37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Пунктом 5 частини 5 статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити зокрема: відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Згідно з ч.6 ст.37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1)відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Процедура розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128) (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5).
У пункті 2 розділу І Положення № 71/5 визначено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін'юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - скарги). Мін'юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін'юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін'юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін'юсту.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №71/5 Колегії складаються зі співголів (не менше двох), секретарів та інших її членів, чисельність яких визначається Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Згідно з розділом ІІІ Положення №71/5 формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 1).
Колегія уповноважена розглядати скарги у разі участі у відповідному засіданні не менш як п'яти членів Колегії, у тому числі співголови та секретаря Колегії (осіб, які виконують їх обов'язки) (пункт 2).
Розгляд скарги Колегією здійснюється в такій послідовності (пункт 4 розділу ІІІ Положення №71/5): 1) доповідь посадової особи Мін'юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги, відповіді на питання членів Колегії; 2) надання усних пояснень по суті скарги скаржником, державним реєстратором, іншими особами, запрошеними на засідання Колегії, а також представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, у тому числі представниками Ради бізнес-омбудсмена, відповіді на питання членів Колегії; 3) обговорення Колегією скарги; 4) винесення членом Колегії на голосування проєкту рішення за результатом розгляду скарги; 5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги.
Особи, запрошені на засідання Колегії, а також представники неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, мають право бути присутніми на засіданні Колегії виключно під час надання усних пояснень по суті такої скарги.
Якщо інше не встановлено головуючим на засіданні Колегії, посадовій особі Мін'юсту чи відповідного територіального органу, що є доповідачем по суті скарги, для доповіді надається до 5 хвилин, для надання усних пояснень особами, запрошеними на засідання Колегії, та представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, - до 3 хвилин (пункт 5 Положення №71/5).
За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні (пункт 9 Положення № 71/5).
Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги; реквізити та суть скарги; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються; результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.
Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов'язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін'юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Пунктом 4 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".
В той же час, відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення (у тому числі скарги) розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу (пункт 5 Порядку №1128).
Згідно з пунктом 8 Порядку №1128 якщо під час розгляду Мін'юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін'юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.
Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 10 Порядку №1128 встановлено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
В той же час, пункту 11 Порядку №1128 передбачено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Пунктом 12 Порядку №1128 визначено, що за відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду.
Згідно з пунктом 13 Порядку №1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян, засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1128 рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що Мін'юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін'юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін'юсту свою позицію щодо доводів скарги.
Недотримання порядку розгляду скарги не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
Вказана правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 826/8774/16.
Поряд з цим суд звертає увагу, що відповідно до правої позиції Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22 для застосування абз.2 п.8 Порядку № 1128 Мін'юст, з урахуванням положень п. 5 Порядку № 1128, має встановити, чи допустив державний реєстратор очевидні порушення Закону.
Також суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі №910/18193/21 дійшов висновку, що Порядок №1128 та Закон про державну реєстрацію не містять переліку та критеріїв оцінки віднесення правопорушень у сфері державної реєстрації до очевидних, тому наявність підстав для віднесення конкретного правопорушення до категорії очевидних оцінюється безпосередньо Мін'юстом під час розгляду скарги в силу наявності дискреційних повноважень.
Матеріалами справи встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 08.09.2020 №064-4888, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.09.2020 за №19479-26-20 на рішення від 17.01.2020 № 50701129, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем, щодо виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду даної cкарги Мін'юстом встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі оскаржуваного рішення 1 приватним нотаріусом Кравцовим О.О. зареєстровано право власності на виробничий будинок за ОСОБА_2 з внесенням запису про право власності № 35082460. Вказана державна реєстрація проведена на підставі: довідки про показники об?єкта нерухомого майна від 26.12.2019 №1 та технічного паспорта від 26.12.2019, виданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , у яких зазначено, що рік побудови виробничого будинку - 1987, а також наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 №520/19 «Про присвоєння поштової адреси об?єкту нерухомості у місті Києві». ???Колегією також встановлено, що надалі після проведення оскаржуваної реєстраційної дії рішенням від 20.02.2020 №51233699, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бузницькою Юлією Олександрівною було зареєстровано перехід права власності на виробничий будинок до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВА КОНСАЛТ».
Також Міністерством юстиції України під час розгляду скарги встановлено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки право власності зареєстровано у порядку, передбаченому для господарських (присадибних) будівель і споруд, що закінчені будівництвом до 05.08.1992, тоді як виробничий будинок не є господарською (присадибною) будівлею. Крім того, приватний нотаріус Кравцов О.О. не перевірив наявність реєстрації такого права до 01.01.2013. До того ж, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) не містить зареєстрованих прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Розгляд Скарги було здійснено на засіданні Київської регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 27.07.2021, за результатами якого складено висновок, яким рекомендовано відмовити у задоволенні Скарги.
Дорученням Міністра юстиції України Дениса Малюськи від 28.10.2021 № 548/1/48-21 повернено Скаргу для організації повторного розгляду на засіданні, відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307.
Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 14.02.2022, яким рекомендовано відмовити у задоволенні Скарги.
Дорученням Міністра юстиції України Дениса Малюськи від 19.07.2022 № 221/1/48-22 повернено Скаргу для організації повторного розгляду та з урахуванням обставин щодо прав на земельну ділянку, на якій розташований спірний об'єкт нерухомого майна, відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307.
Колегією за результатами розгляду Скарги прийнято Висновок від 06.09.2022, яким рекомендовано:
1. Скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.09.2020 за № 064-4888 задовольнити.
2. Скасувати рішення від 17.01.2020 № 50701129, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем.
3. Скасувати рішення 20.02.2020 № 51233699, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бузницькою Юлією Олександрівною.
4. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кравцову Олександру Олександровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.
На підставі Висновку колегії від 06.09.2022 Міністерство юстиції України прийняло спірний наказ від 28.12.2022 № 5858/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:
1. Скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.09.2020 за № 064-4888 задовольнити.
2. Скасувати рішення від 17.01.2020 № 50701129, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем.
3. Скасувати рішення від 20.02.2020 № 51233699, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бузницькою Юлією Олександрівною.
4. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кравцову Олександру Олександровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.
5. Виконання пунктів 2, 3 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
6. Виконання пункту 4 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Відтак, як вбачається із матеріалів справи, Колегія Мін'юсту тричі 27.07.2021, 14.02.2022 та 06.09.2022 розглядала одну й ту саму скаргу і за результатами цих розглядів сформувала різні висновки. Так, спочатку рекомендувала відмовити у її задоволенні. Згодом за дорученнями Міністра юстиції України цю ж саму скаргу двічі повернули на повторний розгляд до Колегії, яка врешті 06.09.2022 рекомендувала її задовольнити і скасувати оскаржувану реєстраційну дію.
Пункт 17 Порядку № 1128 (у редакції станом на час розгляду Колегією вперше Скарги) передбачав, що у разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.
Тобто законодавець у Порядку № 1128, який визначає саме процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, передбачав не повторний, а новий розгляд скарги Мін'юстом і лише у випадку скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 910/21303/21 також виснував, що: "Хоча, пунктом 17 Порядку № 1128 установлено, що у разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку, але Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та Порядок № 1128 не передбачають інших підстав для повернення скарги на повторний розгляд, зокрема на підставі рішень Мін'юсту".
З огляду на викладену Верховним Судом у постанові від 07.12.2022 у справі № 910/21303/21, правову позицію суд констатує, що ані Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ані зазначений Порядок не містять положень, які б допускали повернення скарги на повторний розгляд з інших підстав, у тому числі на підставі внутрішніх рішень або ініціативи самого Міністерства юстиції України чи його колегіальних органів.
Верховний Суд у наведеній постанові прямо вказав, що нормативне регулювання у цій сфері є вичерпним і не передбачає дискреції суб'єкта владних повноважень щодо повторного розгляду скарг поза межами визначених законом умов. Таким чином, можливість повторного розгляду скарги є винятком із загального правила та може мати місце лише за наявності передбаченої законом процесуальної передумови - скасування відповідного рішення Мін'юсту судом.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах судових рішень, якими було б скасовано попередні рішення Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги, не існувало. За таких обставин правові підстави для повторного розгляду скарги Колегією були відсутні, а сам повторний розгляд здійснено поза межами повноважень, визначених законом.
Отже, дії Міністерства юстиції України щодо повторного розгляду скарги не відповідають вимогам чинного законодавства та принципу законності, що є самостійною та достатньою підставою для визнання відповідних рішень протиправними.
Відповідач у запереченнях стверджує, що відповідно до пункту 11 Порядку № 1128 (у редакції, чинній на момент розгляду Скарги 27.07.2021 та 14.02.2022) Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Так, на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду Скарги.
Оцінюючи дотримання такого способу сповіщення, як повідомлення на офіційному сайті Мін'юсту, суд звертає увагу на неодноразово висловлену Верховним Судом правову позицію щодо відсутності обов'язку особи здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому інформації, адже обов'язок надання такої інформації встановлений спеціальним порядком (постанова від 14.11.2018 у справі № 814/2229/17, від 17.07.2019 у справі №420/5711/18, від 08.08.2019 у справі №813/2632/18, від 12.12.2019 у справі №540/15/19, від 30.04.2020 у справі № 820/5458/17, від 08.07.2021 у справі №640/25601/19, від 08.02.2022 у справі № 460/3137/20).
Також Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 520/7596/19 зазначав, що участь позивача на засіданні комісії спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.
Також відповідач у відзиві вказував, що 10.02.2022 на електронну адресу ТОВ «ЄВА КОНСАЛ» mevas2015@gmail.com було скеровано лист з інформацією щодо розгляду Скарги № 17210/33.2.1/33-22 від 10.02.2022. Також, Мін'юстом було складено телефонограму за результатом повідомлення ТОВ «ЄВА КОНСАЛТ» за номером телефону +380 (50) 212 57 30 щодо розгляду Скарги, повідомлення відбулось 10.02.2022 о 15:38.
Водночас відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували своєчасне направлення позивачу повідомлень про розгляд скарг у спосіб, прямо передбачений пунктом 10 Порядку № 1128, а також доказів направлення позивачу копій скарг і доданих до них матеріалів.
За відсутності таких доказів доводи позивача про розгляд скарг без його участі залишилися неспростованими.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дотримання встановленої законом процедури прийняття рішень є складовою принципу законності та обов'язковою передумовою правомірності актів суб'єкта владних повноважень.
Суд установив, що скарга на дії державного реєстратора була розглянута Міністерством юстиції України з відступом від обов'язкових процедурних вимог, визначених Порядком № 1128, що призвело до позбавлення позивача можливості реалізувати своє право на участь у розгляді скарги, яка безпосередньо стосувалася його прав та законних інтересів. Таке порушення охоплюється критерієм перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановленим пунктом 9 частини другої статті 2 КАС України.
При цьому суд зазначає, що порушення вимог підпунктів 9 та 10 Порядку № 1128 має істотний характер, оскільки зазначеними нормами встановлено імперативний обов'язок органу повідомити заінтересовану особу про час і місце розгляду скарги та забезпечити її участь у такому розгляді. Недотримання цих вимог виключає можливість визнання процедури розгляду скарги такою, що відповідає принципам змагальності, рівності сторін та належної адміністративної процедури.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2021 у справі № 480/388/19, відповідно до якої неповідомлення скаржника, суб'єкта оскарження або інших заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги, а також ненадсилання їм копій скарги, позбавляє Комісію законних підстав для розгляду такої скарги по суті. Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги є істотним процедурним порушенням, що ставить під сумнів неупередженість, повноту з'ясування обставин та обґрунтованість прийнятого рішення.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачем доводи у цій частині, які не були спростовані відповідачем та підтвердилися під час судового розгляду, є достатніми для встановлення протиправності оспорюваного наказу.
Оцінюючи докази у справі відповідно до статті 90 КАС України, суд виходив із принципів безпосередності, повноти, всебічності та об'єктивності їх дослідження, без надання будь-якому з доказів наперед установленої сили.
Надаючи оцінку аргументам учасників справи, суд також урахував практику Європейського суду з прав людини, зокрема правову позицію, викладену у пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), відповідно до якої обов'язок суду щодо мотивування рішення полягає у наведенні належних і достатніх підстав для такого рішення, а не у наданні детальної відповіді на кожен аргумент сторін. Зазначений підхід також відображено у рішенні ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» та послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.
З урахуванням меж заявлених позовних вимог, системного аналізу норм матеріального та процесуального права, а також оцінки доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.12.2022 року №5858/5 «Про задоволення скарги».
Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва Консалт" (код ЄДРПОУ: 43514398; місцезнаходження: 02166, м. Київ, вул. Мілютенка, буд. 40/16Д) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2025.
Суддя Панченко Н.Д.