24 грудня 2025 рокуСправа № 280/1470/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши заяву представника позивача адвоката Чернікова Дениса Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі додаткових видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії)) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, грошової допомогу на оздоровлення, виплаченої у 2020, 2021 та 2022 роках, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 перахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в тому числі додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії)) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у 2020, 2021 та 2022 роках, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 в адміністративній справі №280/1470/25 залишено без змін.
Виконавчі листи судом видано представнику позивача 04.11.2025.
15 грудня 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача адвоката Чернікова Дениса Юрійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. У своїй заяві заявник зазначає, що рішення набрало законної сили ще 18.09.2025, однак, на адвокатській запит представника позивача військовою частиною не надано доказів виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25. Відтак, у зв'язку із відсутністю вказаних копій документів, немає можливості підтвердити факт належного виконання Військовою частиною НОМЕР_3 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25. Крім того, позивач звертає увагу суду, що розрахунки Військовій частині НОМЕР_3 необхідно надати щодо перерахунку грошового забезпечення з врахуванням «(але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)». Заявник просить суд: зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 протягом 15 календарних днів надати звіт про виконання Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25 та долучити документи, що підтверджують виконання рішення (розрахунок перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно та копію заявки на фінансування виконання даного рішення): щодо перерахунку грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у 2020, 2021 та 2022 роках, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, призначено до розгляду заяву без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні та запропоновано не подати до суду письмові пояснення щодо заяви, яка перебуває на розгляді, а також докази виконання рішення суду.
22 грудня 2025 року представником відповідача до суду надано пояснення відповідно до змісту яких невиплата позивачу коштів на виконання судового рішення в цій справі обумовлена відсутністю належного фінансування військової частини НОМЕР_3 , яка є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який вчиняє залежні від нього дії для виконання судових рішень (спрямовує до Міністерства оборони України запити на отримання додаткового фінансування). Військова частина НОМЕР_3 зазначає, що метою встановлення судового контролю шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є спонукання суб'єкта владних повноважень до виконання судового рішення зокрема і шляхом застосування наслідків, передбачених статтею 382-3 КАС України - накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина якого стягується на користь заявника. Проте, оскільки надходження коштів в достатньому обсязі, зокрема і для проведення виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання судового рішення, не залежить від командира військової частини НОМЕР_3 , враховуючи спрямування військовою частиною НОМЕР_3 до Командування Сухопутних військ запитів на отримання додаткового фінансування, зазначаємо, що в цій справі за наведених обставин, встановлення судового контролю шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, не буде мати того результату, з метою якого законодавець передбачив такий вид судового контролю як подання звіту про виконання судового рішення. З урахуванням наведених законодавчих норм, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин, військова частина НОМЕР_3 зазначає про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили у порядку передбаченому статтею 382 КАС України.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Суд зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25 зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 перахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в тому числі додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії)) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у 2020, 2021 та 2022 роках, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Однак, як вбачається з пояснень Військовою частиною НОМЕР_3 з дати набрання рішенням законної сили (18.09.2025) не вжито жодних заходів щодо виконання рішення суду: ані проведено перерахунок грошового забезпечення позивача, ані виплачено перераховане грошове забезпечення.
На користь таких висновків суду свідчить не надання боржником витребуваних ухвалою суду від 15.12.2025 детальних розрахунків донарахованого на виконання судового рішення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 помісячно та в розрізі складових, а також, доказів спрямування до Міністерства оборони України запитів на отримання додаткового фінансування для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25.
Суд не приймає доводи боржника про відсутність належного фінансування військової частини НОМЕР_3 , яка є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, як необґрунтовані.
Суд наголошує на тому, що сторона якою заявляються відповідні доводи повинна довести їх в суді належними, допустимими та достовірними доказами, чого боржником зроблено не було.
Також, суд відхиляє доводи представника боржника щодо неефективності встановлення судового контролю як передчасні та суб'єктивні припущення представника, що не ґрунтуються на нормах законодавства.
Суд наголошує на тому, що відповідно до практики ЄСПЛ захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. У таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань («Юрій Миколайович Іванов проти України», «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії»). Невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції («Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»)
Отже, зважаючи на те, що судове рішення у справі набрало законної сили та відповідачем не виконане, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25 - 30 календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень - відповідачем даної ухвали.
Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача адвоката Чернікова Дениса Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25.
ЗОБОВ'ЯЗАТИ Військової частини НОМЕР_3 подати звіт про виконання рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №280/1470/25 у строк 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання даної ухвали про встановлення судового контролю. Разом зі звітом подати детальний розрахунок донарахованого на виконання судового рішення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 помісячно та в розрізі складових.
Повідомити боржнику, що у разі виконання рішення суду до спливу встановленого судом граничного строку подання звіту про виконання судового рішення, боржник має право подати відповідний звіт за фактом виконання судового рішення раніше спливу граничного строку.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвала виготовлена та підписана 24 грудня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз