22 грудня 2025 року (15:20)Справа № 280/8400/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 1), до військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 2), у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації без проходження військово - лікарського обстеження щодо придатності його до військової служби;
зобов'язати відповідача 2 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби особового складу Збройних сил України Військової частини НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.08.2025 позивач був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час його мобілізації на ВЛК направлений не був, лікарську медичну комісію не проходив, проте з невідомих причин був визнаний придатним до військової служби, незважаючи на чисельні хвороби, які має позивач. Для з'ясування обставин незаконної мобілізації, адвокат позивача звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 з адвокатським запитом про надання документів, на який листом від 22.09.2025 №12216 повідомлено, що для отримання витягу з наказу про зарахування до списку ВЧ, а також щодо документів стосовно проходження військової лікарської комісії, документів, які були передані до ВЧ НОМЕР_3 , слід безпосередньо звернутися до військової частини. Адвокатом неодноразово направлялися запити до голови Військово - лікарської комісії «Міська Лікарня» з проханням надати копію довідки військово - лікарської комісії військовозобов'язаного ОСОБА_1 , яку начебто останній пройшов 28.08.2025 та був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_3 НОМЕР_5 бригади 3 дивизіона без фактичного проходження ВЛК. Відповіді не надходили. Листом від 29.09.2025 №2253/01-09 КНП «Міська лікарня №8» ЗМР повідомлено, що ОСОБА_1 не проходив медичний огляд ВЛК в КНП «міська лікарня №8» ЗМР. Зі слів позивача, він не проходив ВЛК взагалі в жодному медичному закладі. Таким чином, при мобілізації ОСОБА_1 була порушена процедура ВЛК, оскільки ступінь його придатності до військової служби в дійсності не визначався, що є першим кроком до визнання особи придатною до військової служби. Так, зазначає, що для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити її придатність за станом здоров'я до військової служби. Отже, у ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні правові підстави для висновку, що позивач придатний за станом здоров'я до військової служби. За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_4 були вчинені протиправні дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації. В подальшому, ВЧ НОМЕР_3 виносились накази по особовому складу щодо позивача (дату та номери наказів невідомі). Позивач звертаючи до суду, вважає, що належним відновленням порушених прав позивача є відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав, а відтак законним та обґрунтованим рішенням у справі буде рішення, про зобов'язання ВЧ НОМЕР_3 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України Військової частини НОМЕР_3 , оскільки останній був мобілізований з порушенням процедури мобілізації, згідно якої проходження військовозобов'язаним ВЛК є обов'язковим. З урахуванням викладеного вище, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 21.10.2025 у справі відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
30.10.2025 до суду від представника відповідач-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№54470), у якому останній зазначає, що відповідно до медичної характеристики, виданої начальником медичної служби ВЧ НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_1 прибув до ВЧ у серпні 2025 року. Під час прибуття скарг на стан здоров'я не пред'являв. Перед направленням до військової частини ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) при ТЦК та СП КП «Міська лікарня № 7» ЗМР. За результатами медичного огляду призовною комісією було встановлено придатність до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення та охорони. Висновок ВЛК оформлено у встановленому порядку відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Висновок ВЛК є обов'язковим для виконання командуванням військової частини при призначенні військовослужбовців на посади та визначенні придатності до служби. Таким чином, ВЧ НОМЕР_3 не має повноважень самостійно оцінювати стан здоров'я мобілізованої особи, а діє виключно на підставі офіційного висновку ВЛК. Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) №39 від 28.08.2025, ОСОБА_1 призначено на посаду водія взводу спеціальних робіт ремонтної роти ВЧ НОМЕР_3 . Зазначена посада та підрозділ належить до категорії підрозділів забезпечення, тобто повністю відповідає визначеній ВЛК придатності до військової служби. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
11.11.2025 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№56484), у якому останній зазначає, що 28.08.2025 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлений до ВЧ НОМЕР_3 . Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025 ОСОБА_1 придатний до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СТІ, ВВНЗ, навчальних центрах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку оперативного забезпечення, охорони. Також 20.06.2025 ОСОБА_1 доведено зміст картки обстеження медичного огляду, про що складено акт №5 щодо відмови засвідчення особистим підписом про ознайомлення військовозобов'язаним з карткою обстеження медичного огляду. Під час здійснення заходів по мобілізації посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 незаконні дії не вчинялись. Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації без проходження військово-лікарської комісії не підтвердились. З урахуванням вищевикладеного, можна дійти висновку висновок про повну недоведеність вимог позивача. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.06.2025 військово-лікарською комісією при ТЦК та СП КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради проведено медичний огляд ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено діагноз: Гіпертронічна хвороба ІІ ст. На підставі статті 39б графи ІІ Розділу Хвороб визнаний придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, про що видано Довідку №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025 (а.с.132).
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (про призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації) від 28.08.2025 №621 «Про призов та поставку військовозобов'язаних під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 » ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 (а.с.128).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 28.08.2025 №39 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.117).
Вважаючи дії відповідача-1 щодо призову позивача протиправними, позивач звернувся до суду із вимогами про звільнення з військової служби.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, востаннє продовжено з 05:30 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 09.11.2024.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації без проходження ВЛК щодо придатності його до військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Як слідує з ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону №2232-XII, та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону №2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд.
Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це:
медичний огляд, зокрема, військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно із п. 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).
У свою чергу, згідно із п. 2.6.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.6.7.).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (2.6.11. розділу І).
Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях (2.7.1. розділу І).
Із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти). Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог достану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорониздоров'я10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Відповідно до п. 6.6. розділу ІІ Положення № 402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
За змістом п. 6.28. розділу ІІ Положення № 402 у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.
На виконання ухвали суду від 21.10.2025 в частині витребування доказів, ІНФОРМАЦІЯ_4 суду надано:
направлення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.06.2025 №4055504 для визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби за військовою спеціальністю (а.с.129);
картку обстеження та медичного оглядку ОСОБА_1 від 20.06.2025 (а.с.130);
акт №5 щодо відмови засвідчення особистим підписом про ознайомлення військовозобов'язаним у картці обстеження медичного огляду від 20.06.2025 (а.с.131);
довідку військово-лікарської комісії №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025 про придатність ОСОБА_1 до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.132);
витяг з журналу обліку та контролю проходження військовозобов'язаними військово-лікарської комісії за 20.06.2025 з відміткою про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії (а.с.133-135).
Тобто, з наданих ІНФОРМАЦІЯ_4 документів вбачається, що медичний огляд ОСОБА_1 проводився 20.06.2025 військово-лікарською комісією при ТЦК та СП КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради та за його результатами встановлено діагноз: Гіпертронічна хвороба ІІ ст. На підставі статті 39б графи ІІ Розділу Хвороб визнаний придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, про що видано Довідку №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025 (а.с.132).
Тобто, наданими документами спростовується твердження позивача щодо його призову на військову службу без проходження військово - лікарського обстеження щодо придатності його до військової служби.
Разом з цим, суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно із висновками Верховного Суду, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Разом з тим, в аспекті процедурного порушення проведення медичного обстеження позивача суд враховує, що відповідно до пункту 22.1 глави 22 розділу IІ Постанови №402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються: в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку.
З дослідженої картки медичного огляду ВЛК від 20.06.2025 в матеріалах справи суд встановив записи щодо обстеження позивача терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом (ЛОР), психіатром, тобто лікарями, огляд яких є обов'язковим, а також записи щодо додаткових медичних оглядів та висновки лікарів (а.с.130).
Також, 20.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 складено акт №5 щодо відмови засвідчення особистим підписом про ознайомлення військовозобов'язаним у картці обстеження медичного огляду, в якому зазначено, що під час здійснення ознайомлення військовозобов'язаного у картці обстеження медичного огляду, громадянину ОСОБА_1 доведено її зміст в голос в присутності двох осіб (а.с.131).
Враховуючи наведені медичні обстеження позивача у картці медичного огляду ВЛК від 20.06.2025 для визначення ступеня придатності до військової служби, а також вказані у ній висновки відповідних лікарів, судом не встановлено порушень процедури під час визначення діагнозу та ступеня придатності позивача до військової служби.
Діагноз позивачу та ступінь придатності до військової служби, зазначений у рішенні ВЛК у формі довідки від 2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025 встановлено за наявною медичною документацією, а також шляхом безпосереднього огляду лікарями ВЛК, про що зроблено відповідні записи в картці обстеження та медичного огляду, а суд у межах розгляду цієї справи не вправі надавати оцінку медичному діагнозу позивача.
Тому, роблячи висновки у цій справі, суд виходить з того, що зміст картки обстеження та медичного огляду позивача повною мірою відповідає змісту оскаржуваного рішення у довідці ВЛК від 2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025, ця довідка складена за формою згідно з додатком 4 до Положення № 402 та містить всі необхідні реквізити, зокрема, гербову печатку, особисті дані позивача, діагноз, висновок ВЛК з покликанням на відповідні статті Розкладу хвороб, ініціали та підписи голови та секретаря ВЛК, що дає підстави для висновку про відсутність процедурних порушень ухваленого рішення ВЛК щодо придатності позивача до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Натомість, доводи позивача щодо не проведення медичного огляду перед призовом на військову службу спростовуються наданими до суду доказами, а тому не визнаються судом обґрунтованими та не утворюють підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у цій частині спору.
Суд, зауважує, що позивач не позбавлений права оскаржити рішення (довідку) військово-лікарської комісії при ТЦК та СП КНП «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025 у встановленому законом порядку до ВЛК регіонів або ЦВЛК надавши усі медичні документи для перевірки висновків ВЛК, зазначених у довідці №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025, та у разі їх скасування звернутися з рапортом про звільнення з військової служби.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, їх порушення пов'язував із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу.
За позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, який в подальшому застосовано судами обох інстанцій за наслідками розгляду справи, - звільнення з військової служби - є неефективним, адже не вирішує правомірності акту, який приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу.
Як зазначив Верховний Суд, факт непроходження/неналежного проходження особою медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.
У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічно проведення медичного огляду військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу, яка є, власне, предметом спору в цій справі.
З урахуванням наведеної позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, суд доходить висновку, що спір у цій справі стосується порушення прав позивача щодо належного проведення медичного огляду військово-лікарською комісією.
Суд зазначає, що позивач був призваний на військову службу до ВЧ НОМЕР_3 за результатами проведеного медичного огляду та довідки про придатність позивача до військової служби №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025.
Станом на день розгляду справи судом в матеріалах справи наявна постанова ВЛК, оформлена довідкою №2025-0620-0946-2763-3 від 20.06.2025 про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби.
Однак, за наявності чинної довідки військово-лікарської комісії про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби вимоги щодо зобов'язання відповідача 2 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби особового складу Збройних сил України Військової частини НОМЕР_3 є передчасними та не підлягають задоволенню судом.
Відповідні вимоги можуть бути розглянуті судом лише у випадку підтвердження висновком військово-лікарської комісії регіону/ЦВЛК непридатності позивача до військової служби.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.12.2025.
Суддя Ю.В. Калашник