25 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/1591/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 43 від 22.11.2024 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачену пенсію по втраті годувальника за її заявою № 422 від 15.11.2024 р.;
- здійснити розподіл судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області № 43 від 22.11.2024 р. ОСОБА_1 відмовлено у виплаті пенсії по втраті годувальника (батька) до закінчення навчального закладу у зв'язку із тим, що чергову заяву було подано 15.11.2024 р., тобто в її день народження.
Представник позивача вважає, що таке рішення не ґрунтується на нормах законодавства та наголошує, що у поданій заяві ОСОБА_1 просила виплатити їй пенсію за минулий (не виплачений) період, тобто за період до досягнення нею 23 років. Виплату пенсії після 23 років вона не просила.
Як стверджує представник позивача, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, закладах вищої освіти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років, а днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами. Не встановлено часові рамки для подачі заяви про отримання згаданого виду пенсії. Даний вид пенсії виплачується до закінчення навчальних закладів заявником, але не більш як до досягнення ним 23 років.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що за результатами розгляду заяви від 15.11.2024 р. Головним управлінням винесено рішення від 22.11.2024 р. № 43 про відмову в поновленні пенсії, оскільки станом на дату подання заяви ОСОБА_1 досягла 23 років.
Представник зазначає, що право на доплату пенсії за минулий період у зв'язку з несвоєчасним зверненням у відповідності до ст. 50 Закону № 2262-ХП встановлюється після встановлення права на призначення (поновлення) пенсії. Станом на 15.11.2024 р. заявниця досягла 23-річного віку та не має права на пенсію.
У зв'язку з зазначеним, представник відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатській області та одержувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону № 2262, виплату пенсії було припинено у зв'язку із закінченням терміну навчання.
Згідно довідки про навчання, термін закінчення навчання та закінчення виплати пенсії в разі втрати годувальника - 31.08.2024 р.
15.11.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про поновлення виплати пенсії, у зв'язку з продовженням навчання.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.11.2024 р. № 43, на підставі статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 р. за № 135/13402, в поновленні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 відмовлено.
В обґрунтуванні прийнятого рішення зазначено, що згідно паспорту позивача на момент подачі заяви про поновлення виплати пенсії (15.11.2024 р.) ОСОБА_1 досягнула 23 років, а студенти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років.
З огляду на вищевикладене, прийнято відповідне рішення.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, зокрема службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Даний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні
Разом з тим, частиною 6 цієї ж статті визначено, що Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, закладах вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
На виконання вимог Закону №2262-ІІ прийнято Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ силової структури, визначений пунктом 1 цього розділу). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника, перерахунок, поновлення пенсії подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами що ОСОБА_1 отримувала пенсію в разі втрати годувальника до 31.08.2024 р., тобто до закінчення терміну навчання.
Із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 звернулася 15 листопада 2024 року, тобто в день досягнення нею 23 років.
Враховуючи, що виплата пенсії у зв'язку з втратою годувальника після досягнення 18-річного віку здійснюється за умови підтвердження факту навчання за денною формою, зокрема шляхом подання відповідної довідки навчального закладу, то у разі неподання такої довідки виплата пенсії припиняється пенсійним органом правомірно.
Поновлення виплати пенсії, припиненої з передбачених законом підстав, можливе виключно з дня звернення особи до органу Пенсійного фонду України із заявою та поданням усіх необхідних документів.
За таких обставин відсутні правові підстави для поновлення виплати пенсії з дати її припинення чи виплати пенсії за минулий період, у тому числі за період, що передував зверненню позивача з відповідною заявою та довідкою про навчання.
Крім того, у разі звернення особи із заявою про поновлення виплати пенсії у день досягнення нею 23-річного віку, право на подальше отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника відсутнє, що унеможливлює поновлення такої виплати незалежно від дати припинення.
Досягнення особою 23 років є юридичним фактом, з настанням якого припиняється право на отримання зазначеного виду пенсії. У разі звернення особи до органу Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії у день досягнення нею 23-річного віку, право на таку пенсію вже відсутнє, а відтак пенсійний орган позбавлений правових підстав для її поновлення, незалежно від причин попереднього припинення виплати чи факту навчання.
За таких обставин відмова до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 є правомірною та відповідає вимогам законодавства, а тому, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
На підставі наведеного та керуючись статтями 5, 9, 14, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк