Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 грудня 2025 року Справа №200/2135/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 року, зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
03 грудня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну способу виконання вказаного рішення шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено розрахунок суми заборгованості грошового забезпечення, що не було виплачено за час служби, зокрема така сума становить 247 816,64 грн. Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано заявку-замовлення розпорядникам коштів вищого рівня №3751 від 18.09.2024, №3965 від 06.10.2024. Наразі рішення суду у справі №200/2135/24 досі не виконано. Військова частина у своїх відповідях і в поясненнях посилається на відсутність коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Представник позивача наголошує, що подання відповідачем до вищого командування заявки на фінансування вказаного судового рішення суду за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» унеможливлює повне виконання рішення суду та реального відновлення порушених прав. Застосований відповідачем спосіб виконання рішення суду не повинен позбавляти позивача права на належне відрахування із таких сум (недоплаченої заробітної плати) єдиного соціального внеску та врахування такого до страхового стажу для призначення пенсії.
Невиплата грошового забезпечення за належним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ 2112) унеможливлює належне подання податкової та соціальної звітності (зокрема додатка Д1 до податкового розрахунку), внаслідок чого не відображається інформація про сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Реєстру застрахованих осіб та така інформація відповідно буде відсутня у системі Пенсійного фонду України. Тож, спосіб виконання рішення суду щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивача за час служби включає не лише формальне нарахування відвідних сум, а також з огляду на їх правову природу (заробітна плата), належне подання податкової та соціальної звітності (зокрема додатка Д1 до податкового розрахунку) для повного відображається інформація про сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) в Реєстрі застрахованих осіб.
11 грудня 2025 року до суду надійшли заперечення відповідача з приводу заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в яких представник зазначив, що вимога про встановлення способу виконання рішення суду шляхом застосування коду 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» є неможливою для виконання та може призвести до істотного порушення прав інших осіб. Бюджетні асигнування за КЕКВ 2112 передбачаються виключно на поточні виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які перебувають на дійсній службі, та розраховані на їхнє утримання протягом бюджетного року. Використання коштів, призначених для поточного грошового забезпечення чинних військовослужбовців, для погашення заборгованості за минулі періоди відповідно до судового рішення призведе до виникнення дефіциту та унеможливить своєчасне та повне забезпечення грошовим забезпеченням, а також додатковою винагородою особового складу, який виконує обов'язки військової служби. Такий спосіб виконання рішення створює реальну загрозу фінансовій стабільності та боєздатності військової частини, а також порушує принцип цільового використання бюджетних коштів, оскільки кошти за КЕКВ 2112 мають чітко визначене призначення для діючих військовослужбовців. Враховуючи викладене, заявлений позивачем спосіб виконання рішення суду суперечить нормам бюджетного законодавства та є необґрунтованим, оскільки Інструкція Міністерства фінансів України № 333 прямо визначає КЕКВ 2800 як належний код для виконання судових рішень та всіх пов'язаних з цим податкових та соціальних відрахувань. У зв'язку з чим, представник відповідача просив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі відмовити в повному обсязі.
Вивчивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
З матеріалів справи вбачається, що для відновлення права ОСОБА_1 судом було прийнято рішення про зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, здійснено розрахунок суми заборгованості грошового забезпечення у розмірі 247 816,64 грн, надіслано заявку-замовлення розпорядникам коштів вищого рівня №3751 від 18.09.2024, №3965 від 06.10.2024 в потребі в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А0989 на вересень 2025 року, на жовтень 2025 року, на листопад 2025 року.
Згідно пункту 8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2012 затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі - Інструкція №333).
Підпунктом 1.1 пункту 1 вказаної Інструкції передбачено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.
Пунктом 2 Інструкції №333 затверджено коди економічної класифікації поточних видатків поточних витрат розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, у тому числі код 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
За правильність віднесення видатків до поточних або капітальних відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. (підпункт 1.8 пункту 1 Інструкції №333).
Суд зазначає, що правомірність дій відповідача щодо віднесення нарахованого позивачу грошового забезпечення до конкретного виду економічної класифікації видатків бюджету не було предметом спору у даній справі, не було предметом перевірки судом, а тому відсутні підстави для задоволення зазначених вимог представника позивача про встановлення способу виконання рішення суду шляхом зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Аналізуючи норми частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Таким чином, зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.М. Чучко