Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 грудня 2025 року Справа№200/8016/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2025 року та вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, -
У жовтні 2025 року Департамент патрульної поліції (далі - Департамент ПП, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2025 року в сумі 8 359 грн. 32 коп., та вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, у розмірі 3 861 гр. 67 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу надмірно нарахована частина щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2025 року у кількості 10 діб. Із розрахунку грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року вбачається, що розмір відшкодування грошових коштів за надмірно нараховану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року складає 8359,32 грн, які відповідач не повернув, а тому ці кошти мають бути стягнуті з нього в судовому порядку. Також, відповідач не відшкодував у добровільному порядку вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 3861,67 грн, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Відповідач - ОСОБА_1 , період часу з 08.08.2022 по 26.09.2025 у проходив службу в Департаменті патрульної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 21.07.2023 № 906 о/с відповідачу надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік тривалістю 20 діб з 11 до 30 серпня 2022 року.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 15.09.2023 № 1211о/с відповідачу надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023 рік тривалістю 15 діб з 01 до 15 жовтня 2023 року.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 06.05.2024 №782 о/с відповідачу надано додаткову відпустку за 2022 рік тривалістю 1 доба (стаж - 6 років на 09.03.2022), частину основної за 2023 рік - 15 діб (використана частина - 15 діб), додаткову за 2023 рік - 2 доби (стаж 7 років на 09.03.2023) та частину основної відпустки за 2024 рік - 2 доби (невикористана частина 28 днів), з 16 травня по 04 червня 2024 року.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 08.07.2024 № 1304о/с відповідачу надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за 2024 рік тривалістю 15 діб (використана частина - 2 дні, невикористана - 13 днів) з 16 до 30 липня 2024 року.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 05.08.2024 № 1600о/с відповідачу надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за 2024 рік тривалістю 10 діб (використана частина - 17 днів, невикористана - 3 дні) з 16 до 25 серпня 2024 року.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 06.01.2025 №15о/с відповідачу надано частину основної відпустки за 2024 рік тривалістю 3 доби (використана частина - 27 днів), додаткову за 2024 рік - 3 доби (стаж - 8 років на 10.03.2024) та частину основної за 2025 рік - 9 діб (невикористана частина - 21 день),з 16 до 30 січня 2025 року.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 07.07.2025 № 1112о/с відповідачу надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за 2025 рік тривалістю 21 доба (використана частина - 9 днів) з 16 липня до 05 серпня 2025 року.
Наказом ДПП «По особовому складу» від 26.09.2025 №1615 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції з 26.09.2025.
Таким чином, за бажанням відповідача, останньому надано щорічну чергову основну оплачувану відпустку за 2025 рік, загальна кількість днів котрі відповідач перебував у відпустці за 2025 рік складає 30 днів, однак відпрацьовано останнім у 2025 8 місяців, 26 днів, що в свою чергу складає 269 днів.
Разом з тим відповідач перебував у щорічній оплачуваній відпустці за 2025 рік протягом 30 діб. Отже останній надмірно використав 10 діб щорічної оплачуваної відпустки за 2025 рік.
Таким чином після здійснення відрахування, кошти, яких було недостатньо для повного відрахування з грошового забезпечення відповідача за надмірно нараховану частину щорічної відпустки за 2025 рік становлять 8359,32 грн, що підтверджується розрахунком грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
Також, відповідно до роздавальних відомостей №25дпп-84 від 08.05.2025, відповідач отримав черевики чорного кольору (одна пара), рядок 13 відомості, № 67 від 01.05.2025, штани (темно-сині) (одна штука), рядок 10 відомості, № 67 від 01.05.2025, сорочка (темно-синя), рядок 11 відомості.
Вартість предметів однострою, з урахуванням строку експлуатації, відповідно до довідки № 118 від 09.09.2025 року, які були отримані під час несення служби складає: черевики чорного кольору - 1865,00 грн.; штани (темно-сині) - 775,26 грн.; сорочка (темно-синя) - 877,65 грн.; костюм дощовик - 343,67 грн.
Загальна вартість предметів однострою, з урахуванням строку експлуатації, відповідно до Довідки № 104, становить 3861,67 грн.
Факт та дата отримання відповідачем предметів однострою підтверджуються особистим підписом останнього у роздавальних відомостях.
Таким чином, відповідно до довідки-розрахунку № 118 від 09.09.2025 сума коштів, яка має бути сплаченою відповідачем для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився становить 3861,67 грн.
Відповідач вказану суму у добровільному порядку не відшкодував.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
На підставі ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Закон України від 05.11.1996р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
У відповідності до статті 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (ч.1 ст.22 вказаного Закону).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію».
Як слідує з положень ч. 1 ст. 92, ч. 1, 2, 4, 7, 9 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, зокрема, за власним бажанням, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки.
При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
За положеннями п. 15 розділу І, п. 8 розділу ІІІ «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.
При звільнені поліцейського зі служби в поліції розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню за надмірно нараховану частину щорічної відпустки, здійснюється, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав поліцейський за дні чергової відпустки.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Питання повернення зайво виплаченого грошового забезпечення поліцейського не врегульовано положеннями спеціального законодавства, а тому застосуванню в цьому випадку підлягають норми Кодексу законів про працю України.
Згідно ст. 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебував у щорічній основній оплачуваній відпустці за 2025 рік тривалістю 9 діб (невикористана частина - 21 день), з 16 до 30 січня 2025 року, та тривалістю 21 доба (використана частина - 9 днів) з 16 липня до 05 серпня 2025 року.
Таким чином, на момент звільнення відповідача у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці 30 діб утворилися надмірно нараховані 10 діб щорічної основної відпустки за час невідпрацьованої частини 2025 року.
На підставі ч. 1, 2 ст. 136 Кодексу законів про працю України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
Суд звертає увагу, що наказ про звільнення відповідача, в якому зазначено про необхідність відшкодування ним 10 діб щорічної оплачуваної відпустки надмірно нарахованих за час невідпрацьованої частини календарного року, ним не оскаржений, не скасований, є діючим, доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано, обставин безпідставності стягнення коштів ним не наведені, а тому ці кошти підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Таким чином, у суду наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року в сумі 8359,32 грн.
Щодо стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 3861,67 грн.
За приписами ч.ч.1,2 ст.20 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (ч.4 ст.20 Закону №580-VIII).
Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року №823 «Про однострій поліцейських».
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм, згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 року №772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 року №1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 року за №1224/31092 (далі - Порядок № 772).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1,2,3 розділу IV Порядку № 772).
Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 розділу V Порядку № 772).
Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов'язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 розділу VII Порядку № 772).
Для видачі однострою поліцейським на підставі облікових даних арматурних карток оформлюється в одному примірнику роздавальна відомість на предмети однострою (додаток 12). З метою уникнення безпідставної видачі предметів однострою зазначений у роздавальній відомості на предмети однострою список поліцейських перевіряється посадовою особою підрозділу кадрового забезпечення. Роздавальна відомість на предмети однострою вважається виконаною, якщо згідно з нею здійснено видачу предметів однострою вказаним у ній поліцейським, повністю або частково відповідно до зазначеної кількості, її підписано всіма передбаченими посадовими особами, а дані про видачу внесено до арматурних карток поліцейських, яким було видано предмети однострою. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою має бути передана до бухгалтерської служби органу (закладу, установи) поліції, ЗВО у строк не більше 30 днів з моменту здійснення в ній первинного запису про видачу предметів однострою поліцейським, але не пізніше останнього дня звітного місяця. Роздавальна відомість на предмети однострою, оформлена під час видачі поліцейським предметів однострою особистого користування, є підставою для складання акта списання встановленої форми та відображення інформації про проведену господарську операцію в бухгалтерському обліку відповідного органу (закладу, установи) поліції, ЗВО. Після видачі предметів однострою особистого користування забезпечується їх управлінський облік. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою є підставою для складання акта введення в експлуатацію предметів однострою, що використовуються як інвентарне майно. В акті за потреби зазначається зведена інформація з однієї або декількох роздавальних відомостей на предмети однострою з посиланням на тотожну інформацію, що відображена в роздавальній(их) відомості(ях) на предмети однострою (пункт 16 розділу VII Порядку № 772).
На підставі п.10 розділу 5 Порядку № 722 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; за власним бажанням; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; через службову невідповідність.
Відтак сума відшкодування розраховується станом на день звільнення особи зі служби в поліції, адже норми щодо необхідності такого відшкодування були чинними на час звільнення відповідача зі служби в поліції та регламентували чіткий порядок дій правоохоронного органу щодо відшкодування вартості предметів однострою на час виникнення спірних правовідносин.
Приймаючи до уваги, що відповідача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), і у добровільному порядку ним не відшкодовано вартості предметів однострою, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову суду не надано, а отже позов підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , про стягнення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2025 року та вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) надмірно нараховану частину щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2025 року в сумі 8359 (вісім тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн 32 коп та вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 3861 (три тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 67 коп.
Судове рішення складено та підписано 25 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко