Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
24 грудня 2025 року Справа №200/10025/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Гаврильченка Валентина Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов адміністративний позов адвоката Гаврильченка Валентина Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.
Також в адміністративному позові визначено третьою особою: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Так, частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Позовна заява сформована в системі “Електронний суд», подана та підписана представником позивача адвокатом Гаврильченком Валентином Михайловичем.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути ордер (пункт 1).
За змістом частини другої статті 26 цього Закону, ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (зі змінами) (далі - Положення №41), відповідно до пункту 12.4 п. 12 якого ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що: по-перше, як вже зазначалося, статус особи як адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України; по-друге, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, що виданий на ведення справи в суді, або довіреності (договору).
Як зазначалося, позовну заяву від імені позивача підписав адвокат Павленко Вадим Олександрович.
На підтвердження повноважень представника як адвоката до позову додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1137254, в якому зазначено, що він виданий 30.09.2025 адвокатським бюро «Гаврильченко», на підставі договору про надання правничої допомоги.
Проте, у цьому ордері в графі “назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
У зв'язку з цим такий ордер не може бути прийнятий судом як документ, що підтверджує повноваження адвоката як представника позивача в Донецькому окружному адміністративному суді.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 16 січня 2024 року у справі № 420/6483/23, від 29 січня 2024 року у справі № 333/5987/22.
Отже, позов подано та підписано особою, право якої на вчинення таких дій в Донецькому окружному адміністративному суді не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов'язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача.
Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.4 ст. 49 КАС України)
Отже, необхідною умовою залучення третіх осіб є подання обґрунтованого клопотання із зазначенням підстав для залучення такої (третьої особи) до участі у справі.
Всупереч викладеному, позивачем не подано клопотання про залучення третьої особи та не обґрунтована необхідність залучення вказаної особи з підстав впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов'язки останньої.
Також, відповідно до положень статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем, в порушення зазначених вимог, не зазначено в адміністративному позові де знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких приєднані до матеріалів справи та не зазначено в адміністративному позові про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частини 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- подання до суду належним чином оформлений ордер, який був чинний на момент підписання позовної заяви;
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи та зазначення на боці кого із сторін виступає третя особа;
- зазначення у адміністративному позові інформації про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Керуючись ст.ст. 133, 160, 164, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву адвоката Гаврильченка Валентина Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв