Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 грудня 2025 року Справа№200/8387/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій щодо поновлення на військовому обліку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з 1996 року є невійськовозобов'язаним та виключеним з військового обліку на підставі п. А12 наказу N2 від 04.01.1994 року, проте відповідач поновив його на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07 березня 2009 року за відсутності на те підстав. Вказані дії відповідача вважає протиправними, просив задовольнити позов.
Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що взяття на облік ОСОБА_1 здійснено автоматично відповідно до Порядку №932 та без будь-якого втручання в цей процес відповідача. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Генеральний штаб Збройних Сил України - не є держателем цього Реєстру, не здійснює його адміністрування та не наділене законними повноваженнями щодо організації функціонування цього Реєстру, як наслідок, не відповідає за організацію підготовки органів адміністрування та ведення Реєстру. Зазначив, що позивач має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Крім того, позивач подав до суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному в позовній заяві.
Окрім того, відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що згідно наданої позивачем копії військового квитка НОМЕР_1 , на 32 сторінці якого зазначено, що 16.07.1996 року позивач пройшов при ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-лікарську комісію та на підставі графи А статті 12 розкладу хвороби затвердженим наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 року №2 виключений з військового обліку за станом здоров'я. Відповідно до вимог, на той час, затвердженого розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних силах України додатку 1 до Положення про військово - лікарську експертизу та медичний огляду у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 року №2, графи позначалися римськими цифрами від І від IV, а не літерами. Також на сторінці 26 розділу VIII «Приймання на облік та зняття з обліку» наданого військового квитка відсутня відмітка про виключення позивача з військового обліку. Отже, надана позивачем копія військово-облікового документу у вигляді військового квитка НОМЕР_1 не є достовірним та достатнім доказом в даній справі, оскільки в наданому військовому квитку відсутня відмітка про виключення позивача з військового обліку.
Крім того, позивач подав до суду додаткові пояснення, зміст яких аналогічний викладеному в позовні заяві.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , є громадянином України (паспорт № НОМЕР_3 , виданий 31.05.2023 року, перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , що не є спірною обставиною у справі.
Відповідач - Генеральний штаб Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 22991050) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 200/4010/25 встановлено таке.
Відповідно військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_1 , який виданий 03.12.1990, 16.07.1996 лікарською комісією при Куйбишевському воєнкоматі визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Резерв + станом на 01.06.2025 позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 07.03.2009.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.06.2025 № ЩТ/621 у відповідь на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У випадку, коли місце проживання не зареєстроване/не задеклароване взяття на облік здійснюється ТЦК та СП, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил. На підставі викладеного, ОСОБА_1 , автоматично, рішенням оператора реєстру вищого штабу зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 . Додатково повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 будь-яких рішень про взяття ОСОБА_1 на облік не приймалося, будь-яких облікових документів не формувалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі №200/4010/25 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі №200/4010/25 залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 200/4010/25.
Відповідно до листа Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України від 17.11.2025 року №321/7915 ОСОБА_1 був взятий на військовий облік 10.05.2025 відповідно до положень Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2024 №932. на 32 сторінці військового квитка НОМЕР_1 зазначено, що 16.07.1996 року позивач пройшов при ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-лікарську комісію та на підставі графи А статті 12 розкладу хвороби затвердженим наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 року №2 виключений з військового обліку за станом здоров'я. Відповідно до вимог, на той час, затвердженого розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних силах України додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляду у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 року №2, графи позначалися римськими цифрами від І від IV, а не літерами. Також на сторінці 26 розділу VIII «Приймання на облік та зняття з обліку» наданого військового квитка відсутня відмітка про виключення позивача з військового обліку. Також, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗС України від 04.11.2014 №Д-322/1/39дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України у 2014 році» та наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 08.11.2014 №1046 «Про розформування військових комісаріатів Донецької та Луганської областей», військові комісаріати у тому числі Центрально-міський ОМВС м. Донецька, окуповані у 2014 році, розформовано. Евакуація або реорганізація цих військових комісаріатів не здійснювалася. Тому підтвердити рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 про непридатність до військової служби ОСОБА_1 немає можливості.
Вважаючи протиправними дії Генерального штабу Збройних Сил України щодо поновлення на військовому обліку, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України (…)які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку (…))
Згідно приписів ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі -Закон № 1951-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ведення військового обліку громадян України; 2) забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до ч.1, 8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України (далі - розпорядник Реєстру).
Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
За пунктом 3 цього Порядку військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
За пунктом 7 Порядку № 1487 Генеральний штаб Збройних Сил:
здійснює загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку, контроль за станом цієї роботи в державних органах (крім СБУ та розвідувальних органів), органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах та організаціях;
встановлює особливості ведення військового обліку органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
визначає перелік дефіцитних для Збройних Сил військово-облікових спеціальностей військовозобов'язаних, за наявності яких вони не підлягають бронюванню;
погоджує програми підготовки персоналу, відповідального за організацію та ведення військового обліку.
Пунктом 15 цього Порядку за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів:
взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством (…)
виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього (…)
Відповідно до абзацу 2 пункту 82 Порядку №1487 особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Згідно пункту 1 Додатку 2 Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу).
Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персональнопервинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Згідно підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Порядку №1487 у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 932).
Пункт 1 Порядку №932 визначає:
механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;
порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;
механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.
Згідно з пунктом 3 Порядку №932 метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
Відповідно до пункту 3 Порядку №932, метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
За правилами пункту 5 Порядку №932, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.
Відповідно до пункту 7 Порядку №932 взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років здійснюється відповідальними посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання. Взяття на військовий облік громадян України, у яких відсутнє зареєстроване/задеклароване місце проживання, здійснюється визначеними Генеральним штабом Збройних Сил територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
За пунктом 17-1 Порядку № 932 стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Предметом даного спору є протиправність дій відповідача щодо поновлення позивача на військовому обліку.
Щодо тверджень позивача про відсутність у Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» конкретної норми, яка б передбачала повноваження на поновлення на військовому обліку раніше виключених осіб, суд звертає увагу, що вказаний Закон також і не містить обмежень чи заборон з приводу можливості взяття особи на військовий облік, після їх виключення.
Так, пункт 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції на момент взяття на облік передбачає, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
Позивач цьому критерію взяття на облік як військовозобов'язаного, відповідає, оскільки він старше 25 років та після прийняття нової редакція від 11.04.2024 року ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закону № 3633-IX) не перебував на військовому обліку.
Так, відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 03.12.1990 року, ОСОБА_1 16.07.1996 лікарською комісією при Куйбишевському воєнкоматі визнаний непридатним до військової служби з виключенням з обліку на підставі графи А статті 12 розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2.
Відповідач надав суду пояснення, відповідно до яких позивача взято на військовий облік 10.05.2025 року відповідно до положень Порядку реалізації екпериментального проєкту з автоматичної автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2024 року №932.
При цьому, у розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Генеральний штаб Збройних сил України не здійснює адміністрування Реєстру та не вносить інформацію до Реєстру, і не є органом адміністрування та ведення Реєстру.
Суд звертає увагу, що взяття на облік позивача є наслідком реалізації норм Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України з метою формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, відповідач не вчиняв дії щодо взяття на військовий облік позивача, а тому позовні вимоги про визнання протиправності дій відповідача щодо взяття на військовий облік не підлягають задоволенню.
Крім того, Порядок №932 не передбачає порядку виключення з військового обліку осіб, які були поставленні на такий облік. Натомість порядок виключення з військового обліку передбачений Порядком №1487, а саме відбувається шляхом звернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем реєстрації/проживання.
Отже, для ефективного відновлення порушених прав позивача йому потрібно звернутися до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_5 (за його місцем реєстрації, проживання) із заявою про виключення (зняття) з військового обліку з наданням підтверджуючих документів, зокрема військового квитка ОСОБА_1 УН № 0398690 від 03.12.1990.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 року у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 року у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 року у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Генерального штабу Збройних Сил України (юридична адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітряних Сил України, 6, код ЄДРПОУ 22991050) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 23 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова