22 грудня 2025 року Справа 160/35780/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про стягнення середнього заробітку та визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
16.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якій позивач просить суд:
- стягнути з Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 : заробітну плату 294 гривні 58 копійки; середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в розмірі 32 541 гривню 48 копійок за період з 30.04.2024 року по 30.10.2024 року (включно) виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення;
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 : заробітну плату в розмірі 37 263 гривні 30 копійок; одноразову вихідну допомогу при звільнені з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення; середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в розмірі 46 638 гривень 48 копійок за період з 30.05.2024 року по 30.10.2024 року (включно) виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації щорічної оплачуваної відпустки, додаткової оплачуваної відпустки за період з 2015 року по 2024 рік;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію щорічної оплачуваної відпустки 135 діб та додаткової оплачуваної відпустки 12 доби за період з 2015 року по 2024 рік;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової вихідної допомоги при звільнені з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову вихідну допомогу при звільнені з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та індексацію грошового забезпечення за період з 2015 року по 2024 рік;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно та індексацію грошового забезпечення за період з 2015 року по 2024 рік.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що з червня 2015 року по 09.02.2024 року ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді інспектора відділення документування полку поліції особливого призначення ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.02.2024 року за № 138 о/с «По особовому складу», відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі листа ДПОП «ОШБ «Лють» від 09.02.2024 року № 932-2024 та доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 року №20/617, переведено для подальшого проходження служби до ДПОП «ОШБ «Лють», з 09.02.2024 року, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади інспектора відділення документування полку поліції особливого призначення ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області. ОСОБА_1 вважає накази - ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 року за № 138 о/с в частині звільнення з посади старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділення документування полку поліції особливого призначення ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області та переведення його для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », від 09.02.2024 року № 136 о/с в частині призначення ОСОБА_1 на посаду інспектором відділення документування штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № З Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - неправомірними. Тож, 17.02.2025 року ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №160/4741/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Первинної професійної спілки «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ», про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії. 08.04.2024 року на адресу ОСОБА_1 надійшло письмове повідомлення про скорочення штату відповідно до наказу Національної поліції України «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» від 25.03.2023 року за №306, та скорочення посади на яку ОСОБА_1 був зарахований по переводу. 16.04.2024 року наказом Департаменту особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №86 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 6 та 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII. Присяги працівника поліції та Внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників ДПОП «ОШБ «Лють», від 28.07.2023 року №346, що виразилось в безпідставній відсутності на службі в період з 25.03.2024 року до 03.04.2024 року, відповідно до вимог підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 року №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» наказано застосувати до інспектора відділення документування штурмового батальйону штурмового батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Згідно із витягом з наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 30.04.2024 року №699 «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділення документування штурмового батальйону №3 полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», із 30.04.2024 року. Підстава: наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.04.2024 року №86 та виплатити компенсацію за невикористані: за 2015 рік - 03 діб щорічної основної оплачуваної відпустки; за 2019 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки; за 2020 рік - 16 діб додаткової оплачуваної відпустки та 01 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2021 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 02 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2022 рік - 16 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 03 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2023 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 04 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2024 рік - рік - 10 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 02 діб додаткової оплачуваної відпустки. З 09.02.2024 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділення документування полку поліції особливого призначення ГУ Національної поліції на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області за № 138 о/с «По особовому складу», відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі листа ДПОП «ОШБ «Лють» від 09.02.2024 року №932-2024 та доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 року №20/617, переведено для подальшого проходження служби до ДПОП «ОШБ «Лють», з 09.02.2024 року, зокрема, на посаду інспектору відділення документування штурмового батальйону №3 полку управління особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», але заробітна плата за період з 30.01.2024 року по 09.02.2024 року безпідставно не була нарахована та не виплачена в повному обсязі. З 30.04.2024 року ОСОБА_1 на підставі наказу ДПОП «ОШБ «Лють» №744 «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділення документування штурмового батальйону №3 полку управління особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», але також безпідставно не була нарахована та не виплачена заробітна плата, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, компенсації за невикористані щорічні основні оплачувані відпустки 135 діб та додаткові оплачувані відпустки 12 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 30.04.2024 року. Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області з 09.02.2024 року до теперішнього часу, а саме станом 16.12.2025 року не проведено своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 на час переведення, заборгованість становить 294 гривні 58 копійки. Департаментом особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 09.02.2024 року до теперішнього часу станом на 16.12.2025 року не проведено своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні, заборгованість становить 37 263 гривні 30 копійок. Відповідно до довідки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшло: 15.02.2024 року - зарплата 9849 гривень 98 копійок; 24.02.2024 року - зарплата 6776 гривень 74 копійки; 15.03.2024 року - зарплата 2717 гривень 18 копійок; разом 19 343 гривні 90 копійок. Як вбачається з інформації, що міститься в довідці форми ОК-7, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за січень 2024 року в розмірі 34 596 гривень 99 копійок, за лютий 2024 року заробітну плату в розмірі 19 638 гривень 48 копійок та є сукупним доходом за останні два місяці роботи, що передували звільненню. Отже, розмір середньоденної заробітної плати складає (54 235 гривень 47 копійок/60 к.д.), а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за несвоєчасно виплачені кошти становить (903 гривень 92 копійок х 36 к.д. затримки за лютий (21), березень (15). ОСОБА_1 має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у розмірі 32 541 гривню 28 копійок. Відповідно до інформації, що міститься в довідці форми ОК-7, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за лютый 2024 року 22 055 гривень 10 копійок, березень 2024 року в розмірі 15208 гривень 20 копійок, за квітень 2024 року заробітну плату в розмірі 00 гривень 00 копійок, та є сукупним доходом за останні два місяці роботи, що передували звільненню. Отже, розмір середньоденної заробітної плати складає (15 208 гривень 00 копійки/60 к.д.), а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за несвоєчасно виплачені кошти становить (253 гривні 47 копійок х 184 к.д. затримки за травень 2024 року (31), червень 2024 року (30), липень 2024 року (31), серпень 2024 року (31), вересень 2024 року (30), жовтень 2024 року (31). ОСОБА_1 має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Департаментом особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 46 638 гривень 48 копійок.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 року зазначена вище справа розподілена та 17.12.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
Так, позивачем заявлена позовна вимога майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 79 179,96 грн. (32 541,48+46 638,48).
Отже, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 1211,20 грн.
Судом встановлено, що позивачем не надано до суду документу про сплату судового збору.
Суд зазначає, що приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є видом виплати, нарахування та виплата якої врегульована Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», а, отже, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, оскільки є спеціальним видом відповідальності роботодавця.
Аналогічного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №910/4518/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини 1 статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 2 та 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями КЗпП України.
Верховним Судом неодноразово досліджувалося питання застосування приписів статті 122 КАС України у співвідношенні до положень КЗпП України і практика Верховного Суду у подібних спорах сформована так, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі (постанова Верховного Суду від 30.05.2024 р. у справі №280/6009/23).
Однак, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 р. по справі №240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
Вказану позицію Судової палати Верховного Суду підтримано Верховним Судом у постановах від 07.02.2023 р. у справі №480/2878/22, від 09.03.2023 р. у справі №380/493/21, від 16.03.2023 р. у справі №160/20711/21, від 28.06.2023 р. у справі №560/11489/22, від 29.06.2023 р. у справі №640/13028/21, від 07.09.2023 р. у справі №160/914/23, від 28.09.2023 у справі №420/5436/22, від 31.10.2023 р. у справі №240/15141/22, від 23.11.2023 р. у справі №420/10397/23 та від 09.01.2024 р. у справі №620/3102/20.
Натомість, строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах норми КЗпП України.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу і таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2025 р. по справі №560/19282/2 зауважив, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, а відтак, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеної виплати обмежується місячним строком (частина 5 статті 122 КАС України).
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, висловленій у постанові від 11.02.2021 р. в справі №240/532/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд:
стягнути з Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 : заробітну плату 294 гривні 58 копійки; середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в розмірі 32 541 гривню 48 копійок за період з 30.04.2024 року по 30.10.2024 року (включно) виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення;
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 : заробітну плату в розмірі 37 263 гривні 30 копійок; одноразову вихідну допомогу при звільнені з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення; середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в розмірі 46 638 гривень 48 копійок за період з 30.05.2024 року по 30.10.2024 року (включно) виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.
У позові позивач вказує, що відповідно до довідки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшло: 15.02.2024 року - зарплата 9849 гривень 98 копійок; 24.02.2024 року - зарплата 6776 гривень 74 копійки; 15.03.2024 року - зарплата 2717 гривень 18 копійок; разом 19 343 гривні 90 копійок. Як вбачається з інформації, що міститься в довідці форми ОК-7, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за січень 2024 року в розмірі 34 596 гривень 99 копійок, за лютий 2024 року заробітну плату в розмірі 19 638 гривень 48 копійок та є сукупним доходом за останні два місяці роботи, що передували звільненню. Отже, розмір середньоденної заробітної плати складає (54 235 гривень 47 копійок/60 к.д.), а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за несвоєчасно виплачені кошти становить (903 гривень 92 копійок х 36 к.д. затримки за лютий (21), березень (15). ОСОБА_1 має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у розмірі 32 541 гривню 28 копійок. Відповідно до інформації, що міститься в довідці форми ОК-7, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за лютый 2024 року 22 055 гривень 10 копійок, березень 2024 року в розмірі 15208 гривень 20 копійок, за квітень 2024 року заробітну плату в розмірі 00 гривень 00 копійок, та є сукупним доходом за останні два місяці роботи, що передували звільненню. Отже, розмір середньоденної заробітної плати складає (15 208 гривень 00 копійки/60 к.д.), а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за несвоєчасно виплачені кошти становить (253 гривні 47 копійок х 184 к.д. затримки за травень 2024 року (31), червень 2024 року (30), липень 2024 року (31), серпень 2024 року (31), вересень 2024 року (30), жовтень 2024 року (31). ОСОБА_1 має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з Департаментом особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у розмірі 46 638 гривень 48 копійок.
У свою чергу перебіг строку звернення до суду з цим позовом розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем (15.02.2024 року - зарплата 9849 гривень 98 копійок; 24.02.2024 року - зарплата 6776 гривень 74 копійки; 15.03.2024 року - зарплата 2717 гривень 18 копійок; разом 19 343 гривні 90 копійок).
Таким чином, перебіг строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався з 15.02.2024 року, з 24.02.2024 року та з 15.03.2024 року).
Проте, із позовною заявою позивач звернувся до суду 16.12.2025 року, тобто із значним порушенням місячного строку звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач не надав, судом таких також не встановлено.
Отже, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Передбачений частиною 5 статті 122 КАС України строк є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача-2: Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про стягнення середнього заробітку та визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;
- вмотивованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник