24 грудня 2025 рокуСправа №160/19807/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/19807/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами про:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування при обчисленні на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28.02.2022 по 19.05.2023 включно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за період з 28.02.2022 по 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених йому сум грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування за 2022 рік при обчисленні ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення включно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених йому сум грошового забезпечення та інших виплат.
23.12.2025 засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/19807/25.
У своїй заяві заявник посилається на те, що у зв'язку із допущенням помилки під час складання прохальної частини позову, резолютивна частина рішення (абзац третій) не містить зобов'язання Відповідача виплатити кошти, які будуть нараховані на виконання даного рішення. Що унеможливлює його реалізацію.
Згідно з частиною 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Суд вважає за можливе розглянути питання з приводу ухвалення додаткового судового рішення в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, що не суперечить положенням ст. 252 КАС України.
Розглянувши заяву позивача та додані до неї докази, суд вважає, що в ухваленні додаткового рішення слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд зазначає, що перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення наведений в ч. 1 ст. 252 КАС України є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 по справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги. Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.
В свою чергу, як мотивувальна так і резолютивна частини рішення містять посилання на зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за період з 28.02.2022 по 19.05.2023 включно.
Представник позивача в свою чергу просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за період з 28.02.2022 по 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів. України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених йому сум грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх виплат за перерахованим грошовим забезпеченням.
Заява про ухвалення додаткового рішення є процесуальним інструментом для усунення неповноти судового рішення, а не для його зміни по суті, повторного розгляду вже вирішених питань або оскарження ухваленого рішення.
Окрім того, суд зазначає, що позивач має право звернутись до суду із відповідним позовом за захистом у випадку наявності порушеного права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/19807/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез