23 грудня 2025 рокуСправа № 160/34259/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо проведення йому індексації пенсії без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести йому перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 9 118,81 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 24.02.2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 23.02.2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та зв'язку з чим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 06.12.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум, провести йому з 01.03.2025 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 9 118,81 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 25.02.2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та в зв'язку з чим провести виплату недоотриманих сум пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 08.12.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку за період з 06.12.2024 року по 30.05.2025 року та докази на підтвердження таких обставин.
На виконання ухвали суду, 16.12.2025 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку за період з 06.12.2024 року по 30.05.2025 року.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що початком перебігу строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України є момент отримання відповіді Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 13.10.2025 р. № 51867 40318/М-01/8-0400/25 , оскільки саме з цього листа встановлено порушення Порядку №124. Отже, документальне підтвердження протиправності дій Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, встановлено після отримання відповіді від 13.10.2025 р. №51867-40318/М-01/8-0400/25. Окрім цього, з 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан. Згідно із Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 р., запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. На його думку вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення до суду за захистом своїх прав з поважних причин та є підставою для поновлення строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отож право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Отож, зважаючи на те, що пенсія є щомісячним платежем, суд дійшов висновку, що про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі позивач мав довідатись після одержання пенсійної виплати за березень місяць календарного року.
А тому, звернувшись до суду з позовом 01.12.2025 року, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 06.12.2024 року по 30.05.2025 року.
Норми статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, є нормами матеріального права щодо строків виплати нарахованих пенсій, не отриманих з вини органу, та не розповсюджуються на процесуальні строки звернення до суду.
Поряд з тим, суд звертає увагу, що спір між сторонами щодо проведеного перерахунку пенсії позивачу не вирішений судом, а лише переданий на вирішення, провадження у справі не відкрито і наразі вирішується питання щодо поважності пропуску процесуального строку звернення до суду, а тому доводи позивача про вину державного органу у спірних відносинах є безпідставними.
Крім того, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває і на цей час.
Водночас, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).
Відтак, позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на подання до суду заяви в межах встановленого законом строку звернення як шляхом направлення заяви до суду по пошті так і через систему "Електронний суд".
З огляду на викладене, доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки не є обставинами, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду. В зв'язку з чим підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними, отже у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Слід наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №640/13229/21, від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21, від 23.08.2023 року у справі №160/24858/21.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду.
За таких обставин, позовні вимоги з 01.03.2021 р. по 20.12.2024 р. заявлено з пропуском шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.
За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об'єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з позовом за вказаний період позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить залишити без розгляду в частині позовних вимог за межами шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 123, п.1 ч.4 169, 243, 248 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині заявлених позовних вимог за період з 06.12.2024 року по 30.05.2025 року - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо проведення йому індексації пенсії без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та зобов'язання Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести йому перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 9 118,81 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 16.02.2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 24.02.2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 23.02.2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та зв'язку з чим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 06.12.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум, провести йому з 01.03.2025 року перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 9 118,81 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 25.02.2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та в зв'язку з чим провести виплату недоотриманих сум пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 06.12.2024 року по 30.05.2025 року - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма