24 грудня 2025 рокуСправа №160/30538/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, 49094) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), як дочці померлого пенсіонера ОСОБА_2 заборгованості виплати нарахованої але не отриманої за життя доплати до пенсії що виникла внаслідок її перерахунку за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №160/24603/24 у розмірі 427326 грн. 38 коп., та заборгованості з виплати нарахованої померлому пенсіонеру ОСОБА_2 але не отриманої за життя доплати до пенси що виникла внаслідок її перерахунку за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №160/2164/25 в розмірі 8000 грн. 00 коп.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), як дочці померлого пенсіонера ОСОБА_2 , заборгованість з виплати нарахованої але не отриманої за життя доплати до пенсії що виникла внаслідок її перерахунку за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №160/24603/24 у розмірі 427 326 грн. 38 коп., та заборгованість з виплати нарахованої померлому пенсіонеру ОСОБА_2 але не отриманої за життя доплати до пенсії що виникла внаслідок її перерахунку за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №160/2164/25 в розмірі 8000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є донькою ОСОБА_2 (пенсіонер МВС України), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №160/24603/24 відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії батьку позивача, відповідно до якого відповідачем нараховано доплату у розмірі 427 326,38 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі № 160/2164/25 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , відповідно до якого відповідачем нараховано доплату у розмірі 8000,00 грн. Позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій прохала виплатити недоодержану пенсію батька. 25.07.2025 року відповідач надав відповідь, яким відмовив у виплаті недоодержаної пенсії, вказавши на положення статті 61 Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та повідомив, що право на отримання недоотриманої пенсії мають лише члени сім'ї які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У зв'язку з вищенаведеним позивач звернулася до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст.262 ч.5 "Ухвала про відкриття спрощеного провадження" (без повідомлення сторін) від 29.10.25 №160/30538/25 було надіслано одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 29.10.25 12:33.
Відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (позивач) є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.01.1974р.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Акту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сателіт 22" №18/1 від 24.08.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкав з 1980 року до моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 160/24603/24, позов ОСОБА_2 задоволено, а саме вирішено:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.12.2023 року за №ФД 72521;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.12.2023 року за №ФД 72521, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій з урахуванням виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 19.12.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 160/2164/25, позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме вирішено:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 у встановленні та здійсненні щомісячної доплати до призначеної пенсії у розмірі 2 000,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до призначеної пенсії у розмірі 2 000,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з місяця припинення її виплати;
у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набрало законної сили 06.05.2025 року.
22.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила виплатити недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням суду у справі №160/24603/24 в розмірі 427 326,38 грн. та за рішення суду №160/2164/25 в розмірі 8000,00 ОСОБА_1 .
Листом від 25.07.2025 року №0400-010408-8/141696 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву позивача та повідомило, що відповідно до статті 61 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Враховуючи зазначене, питання стосовно виплати недоотриманої пенсії буде вирішене після надання документів, що підтверджують проживання разом із пенсіонером на день його смерті.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду із цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон №2262).
Статтею 8 Закону №2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 10 Закону №2262 визначено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Статтею 61 Закону №2262 встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Враховуючи наведене, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону №2262 та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262.
Так, як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/24603/24, пенсійний орган провів перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок чого сформувалася доплата в розмірі 427326,38 грн., №160/2164/25 в розмірі 8000 грн. та не заперечується сторонами.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, доказів одержання ОСОБА_2 нарахованої йому на виконання судових рішень доплати до пенсії в загальному розмірі 435326,38 грн. відповідачем суду не надано, а матеріали справи таких доказів не містять.
22.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила виплатити недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням суду у справі №160/24603/24 в розмірі 427 326,38 грн. та за рішення суду №160/2164/25 в розмірі 8000,00 ОСОБА_1 .
При цьому, суд зазначає, що між датою смерті батька позивачки (пенсіонера) ОСОБА_2 , та датою звернення позивача до пенсійного органу для отримання нарахованих, але не виплачених померлому ОСОБА_2 минуло менше ніж шість місяців.
Відповідачем у листі від 25.07.2025 року зазначено, що питання стосовно виплати недоотриманої пенсії буде вирішене після надання документів, що підтверджують проживання разом із пенсіонером на день його смерті.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до Акту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сателіт 22" №18/1 від 24.08.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкав з 1980 року до моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З аналізу вищенаведених норм права та обставин справи встановлених судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві, як доньці померлого годувальника, нарахованої та не виплаченої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 у сумі 435326,38 грн., є протиправними.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду ані відзиву на позов, ані жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві, нарахованої та не виплаченої пенсії померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 435326,38 грн., з урахуванням аналізу норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом та правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві, як доньці померлого батька, нарахованої та не виплаченої пенсії померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 435326,38 грн., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши у виплаті позивачеві такої суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 , діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач дотрималась порядку одержання недоотриманої пенсії померлого діда у порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ, а відтак відповідач повинен був здійснити позивачу виплату таких сум у порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ.
Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії її померлим батьком після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі № 160/24603/24 в сумі 427326,38 грн. та згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 по справі №160/2164/25 в сумі 8000 грн. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоодержану пенсію її померлим батьком після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі № 160/24603/24 в сумі 427326,38 грн. та згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 по справі №160/2164/25 в сумі 8000 грн.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи викладене, позовна заява у цій справі є такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_2 , після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі № 160/24603/24 в сумі 427326,38 грн. та згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 по справі №160/2164/25 в сумі 8000 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 як доньці померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" заборгованість з виплати нарахованої померлому ОСОБА_2 пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі № 160/24603/24 в сумі 427326,38 грн. та згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 по справі №160/2164/25 в сумі 8000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова