Справа № 202/4879/25
Провадження № 1-кс/202/9143/2025
22 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2023 за № 42023082010000071, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України,-
До Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло зазначене клопотання в якому слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: наступне майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : Автомобіль марки HYUNDAI GRAND STAREX д.н. НОМЕР_1 , 2017 р.в., VIN: НОМЕР_2 ; Автомобіль марки Богдан DF-25, д.н. НОМЕР_3 , 2006 р.в., VIN: НОМЕР_4 .
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що засновник та директор ТОВ «ДНІПРО-БУДСЕРВІС» ОСОБА_5 підозрюється у тому, що з червня 2023 року по червень 2025 року, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та всі обставини, що характеризують об'єктивні ознаки кримінального правопорушення (об'єкт і предмет посягання, характер діяння, спосіб вчинення), діючи свідомо й цілеспрямовано з чітко визначеним прямим умислом та переслідуючи корисливий мотив спрямований на заволодіння бюджетними коштами, створив і керував організованою групою, до складу, якої залучив заступника директора Департаменту з питань самоорганізації населення Дніпровської міської ради (по тексту підозри - Департамент) ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діяли в якості бухгалтерів групи підконтрольних ОСОБА_5 товариств ТОВ «Білдинг Строй 2023», ТОВ «Фарго Рем Буд», ТОВ «Ранвіс», ТОВ «Титанбудкомпані», ТОВ «Донстройконсалтинг», для маскування походження матеріалів і коштів, вчинення фінансових операцій з ними та їх подальшої легалізації. Так, ОСОБА_5 зорганізував учасників утвореної ним організованої групи, об'єднавши їх спільною метою, направленою на систематичне заволодіння бюджетними коштами Дніпровської міської ради, виділеними Департаменту з питань самоорганізації населення під час виконання робіт з усунення аварій житлового фонду (поточний ремонт - заміна вікон і дверей на металопластикові), в умовах воєнного стану, у особливо великому розмірі.
Так, ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що у період з червня 2023 по червень 2025, діючи як керівник утвореної ним організованої групи, спільно з учасниками групи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановленими особами, умисно та з корисливих мотивів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів, та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, у межах договорів №18 від 12.01.2024, №22 від 23.01.2024, №26 від 24.01.2024, укладених між Департаментом та ТОВ «Дніпро-будсервіс», предметом яких визначено «Усунення аварій в житловому фонді (поточний ремонт вікон та дверей із заміни на металопластикові, у житлових будинках, розташованих у місті Дніпрі, за адресами: АДРЕСА_1 , вул. Литовська, 3, АДРЕСА_2 , відповідно), в умовах воєнного стану, заволоділи коштами Дніпровської міської ради в сумі 3 323 092,95 грн, що у 1238 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме:
- організація заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою.
Крім того, умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, а саме:- організація складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, вчинені організованою групою.
За сукупністю, умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
У порядку ст. ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Манвелівка, Васильківського району, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, працює на посаді директора ТОВ «Дніпро-Будсервіс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий, депутатом та адвокатом не являється.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у ході досудового розслідування, належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з конфіскацією майна.
Завданням арешту є запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення та відчуження.
У разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна, - щодо вищевказаного майна, є розумні та достатні підстави вважати, що вказане майно може бути перереєстроване, продане чи перетворене, що унеможливить подальшу конфіскацію вказаного майна.
Таким чином, тимчасове обмеження прав власника/володільця вказаного майна має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном. З огляду на вищевикладене, арешт вказаного майна є розумним та співрозмірним обмеженню права власності та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В судове засідання слідчий не з'явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі, в заяві вказав, що вимоги клопотання підтримує.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне здійснити розгляд клопотання без повідомлення власника, оскільки завчасне повідомлення володільця майна може привести до відчуження майна.
На підставі викладеного, у зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається зокрема конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 42023082010000071, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснюється першим відділом процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження а саме: протоколом про результати аудіо контролю особи №3829т/55/103-2024 від 21.05.2024;протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем №3821т/55/103-2024 від 21.05.2024; протоколами про результати зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж №5520т/55/103-2023 від 13.10.2023, ?№3810т/55/103-2024 від 21.05.2024, №45т/55/103-2025 від 03.01.2025, 1557т/55/103-2024 від 20.02.2024; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем №5646т/55/103-2023 від 20.10.2023, ?№1560т/55/103-2024 від 20.02.2024; протоколами обшуків від 06.06.2025 за місцями здійснення діяльності Департаменту, ТОВ «Дніпро-будсервіс», ТОВ «Завод Стеко», офісних приміщень, місцями мешкання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 10.06.2025; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 09.06.2025; протоколом огляду комп'ютерної техніки від 11.06.2025; протоколом тимчасового доступу до документів в АТ «Кліринговий Банк»; висновком судової економічної експертизи №375 від 30.11.2025; висновком судової економічної експертизи №374 від 03.12.2025; висновком судової економічної експертизи №376 від 05.12.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до бази даних ГУНП в Дніпропетровській області встановлене рухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 : Автомобіль марки HYUNDAI GRAND STAREX д.н. НОМЕР_1 , 2017 р.в., VIN: НОМЕР_2 . Автомобіль марки Богдан DF-25, д.н. НОМЕР_3 , 2006 р.в., VIN: НОМЕР_4 .
Санкція ч.5 ст.190 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваним на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить застосування покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкціями ч.5 ст.190 КК України, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та винесення обвинувального вироку.
На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.190 КК України, санкцією якої передбачена можлива конфіскація майна, слідчий суддя вважає доведеним, що незастосування в даному випадку арешту вказаного майна може призвести до його відчуження, а тому з метою запобігання можливості відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні від 31.07.2023 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023082010000071, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
-Автомобіль марки HYUNDAI GRAND STAREX д.н. НОМЕР_1 , 2017 р.в., VIN: НОМЕР_2 .
-Автомобіль марки Богдан DF-25, д.н. НОМЕР_3 , 2006 р.в., VIN: НОМЕР_4 .
Тимчасово, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавити будь-яких осіб права на відчуження, розпорядження вказаним вище майном.
Заборонити вносити будь-які відомості до відповідних реєстрів, щодо вищевказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1