Справа № 202/2232/25
Провадження № 1-кс/202/9264/2025
22 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.12.2024 за № 42024040000000035, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України,-
До Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло зазначене клопотання в якому слідчий просить накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: житловий будинок, загальною площею 53,4 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1/1; земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:139:0147, загальною площею 0,0338 га ( АДРЕСА_2 ) - за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказана земельна ділянка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1; квартиру, загальною площею 65,9 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в невстановлені час та місці, але не пізніше 08.10.2025, виник злочинний умисел, направлений на використання підроблених документів з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 .
Діяльність приватних виконавців ґрунтується на Законі України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Законі України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі закон - № 1404-VIII) виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Крім того, ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016 року приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до абз. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі Інструкція №512/5 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону №1404-VIII. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», на приватного виконавця покладаються зобов'язання, передбачені цим Законом щодо здійснення заходів примусового виконання рішень:
1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5)інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Крім того, державний виконавець, у процесі здійснення виконавчого провадження має право:
1)проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2)здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3)з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
4)безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;
5)накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
6)накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
7)за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;
8)звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;
9)звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;
10)звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
11)викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції;
12)залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна -суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
13)накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
14)застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото-і кінозйомку;
15)у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;
16)вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
17)з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;
18)у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;
19)у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
20)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.10.2025 у ОСОБА_5 виник умисел на використання завідомо підроблених документів, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами, які належать ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 08.10.2025, отримав від невстановленої особи завідомо підроблені документи, а саме: договір позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 , укладений у приватного нотаріуса ОСОБА_8 ; виконавчий напис від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_8 .
Достовірно знаючи, що договір позики від 20.03.2025 та виконавчий напис від 14.04.2025, підроблені, в супереч ст. 3, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_5 , умисно використав договір позики від 20.03.2025 та виконавчий напис від 14.04.2025 для відкриття виконавчого провадження, яке послугувало подальшому заволодінню грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , а саме у виконавчому провадженні №79307764 від 08.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_6 , а стягувачем ОСОБА_7 .
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у використанні завідомо підробленого документу, кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України
Продовжуючи свою злочинну діяльність, приватний виконавець ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.10.2025, перебуваючи у службовому приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 11, офіс №1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків, використовуючи надані йому повноваження та законний доступ до автоматизованої системи виконавчих проваджень (АВСП), використовуючи комп'ютерну техніку, інформацію, що оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, інших електронних ресурсів, що містять службову інформацію, всупереч вимогам ст. ст. 15 26, 28, 39, 44, 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 9, 10 Закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та внутрішніх регламентів, здійснив несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, щодо виконавчого провадження №79307764 від 08.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_6 , а стягувачем ОСОБА_7 , шляхом модифікації інформації у вищевказаному виконавчому провадженні та внесення недостовірних даних, про відкриття виконавчого провадження №79307764 від 08.10.2025 на підставі підроблених документів, а саме: договору позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 , укладеним у приватного нотаріуса ОСОБА_8 ; виконавчого напису від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_8 , модифікації записів у автоматизованій системі, зміни елементів бази даних, що забезпечує облік та фіксацію виконавчих дій.
У результаті вчинених дій приватного виконавця ОСОБА_5 відбулася несанкціонована зміна інформації, що призвело до фальсифікації даних шляхом її модифікації, неправомірної зміни статусів виконавчих документів, порушення прав та законних інтересів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заподіяння значної матеріальної шкоди в сумі 32 710 854, 55 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду, кваліфікуються за ч. 3 ст. 362 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 08.10.2025, умисно, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 в особливо великих розмірах, шляхом обману, в умовах воєнного стану, який діє з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, для реалізації свого злочинного умислу, залучив до вчинення злочину невстановлених в ході досудового розслідування осіб.
Так, невстановлена в ході досудового розслідування особа, будучи співробітником банку, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, не пізніше 08.10.2025, використовуючи службовий доступ до банківського програмного забезпечення «АБС Б2», отримала інформацію про рахунки клієнта банку ОСОБА_6 та його фінансові операції, та передала останні невстановленим особам.
Інша невстановлена в ході досудового розслідування особа, не пізніше 08.10.2025 року, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, підшукав фізичну особу - ОСОБА_7 , у якого за грошову винагороду отримав анкетні відомості та передав невстановленим особам для виготовлення підроблених документів, а саме: договору позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 , укладеним у приватного нотаріуса ОСОБА_8 ; виконавчого напису від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_8 , для відкриття виконавчого провадження.
Крім того, вказана невстановлена в ході досудового розслідування особа, забезпечив відкриття рахунку у відділення банку для подальшого зарахування коштів з рахунку ОСОБА_6 .
В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленими особами, використовуючи свій статус та доступ до інформації щодо громадян, їхнього майна та виконавчих документів, забезпечила створення видимості правомірності подальших фінансових дій всіх учасників злочинної групи, а саме: виконавши всі дії, необхідні для реалізації єдиного злочинного умислу, ОСОБА_5 , використовуючи завідомо підроблені документи, а саме: договір позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 , укладений у приватного нотаріуса ОСОБА_8 ; виконавчий напис від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_6 та стягувачем ОСОБА_7 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_8 , шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, з порушеннями нормЗакону України «Про виконавче провадження», 08.10.2025 виніс рішення про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_6 , після чого вніс відповідні рішення до автоматизованої системи виконавчого провадження, а саме: виконавче провадження №79307764 від 08.10.2025 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_6 на користь стягувача ОСОБА_9 заборгованості за договором позики в розмірі 40 000 000, 00 грн., зазначивши свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - UA583052990000026243050000315.
В подальшому, ОСОБА_5 перерахував грошові, належні потерпілому ОСОБА_10 , в розмірі 32 710 854, 55 грн., на свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - НОМЕР_1 .
17.10.2025 ОСОБА_5 перерахував грошові, належні потерпілому ОСОБА_10 , в розмірі 29 736 685, 96 грн. на рахунок фіктивної фірми ТОВ «ФІТЕХ АВТОМАТИЗАЦІЯ».
17.10.2025 на вказаному рахунку ОСОБА_5 залишається сума 2 974 168, 59 грн., яка є винагородою (платою) приватного виконавця.
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими особами, з корисливих мотивів, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах із використанням завідомо підроблених документів, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 32 710 854, 55 грн, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковий мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у заволодінні чужим майном (шахрайство) шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, кваліфікуються за ч. 5 ст. 190 КК України
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.10.2025 у ОСОБА_5 виник умисел на використання завідомо підроблених документів, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами, які належать ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 07.10.2025, отримав від приватного виконавця, діяльність якої призупинена, ОСОБА_11 завідомо підроблену постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_6 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн.
Достовірно знаючи, що постанова №75786710 від 12.08.2024, підроблена, в супереч ст. 3, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_5 , умисно використав вказану постанову №75786710 від 12.08.2024 для відкриття виконавчого провадження, яке послугувало подальшому заволодінню грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , а саме у виконавчому провадженні №79293097 від 07.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_6 , а стягувачем ОСОБА_11 .
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у використанні завідомо підробленого документу, кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України
Так, приватний виконавець ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.10.2025, перебуваючи у службовому приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 11, офіс №1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків, використовуючи надані йому повноваження та законний доступ до автоматизованої системи виконавчих проваджень (АВСП), використовуючи комп'ютерну техніку, інформацію, що оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, інших електронних ресурсів, що містять службову інформацію, всупереч вимогам ст. ст. 15 26, 28, 39, 44, 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 9, 10 Закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та внутрішніх регламентів, здійснив несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, щодо виконавчого провадження №79293097 від 07.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_6 , а стягувачем ОСОБА_11 , шляхом модифікації інформації у вищевказаному виконавчому провадженні та внесення недостовірних даних, про відкриття виконавчого провадження №79293097 від 07.10.2025 на підставі підробленої постанови №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_6 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн, модифікації записів у автоматизованій системі, зміни елементів бази даних, що забезпечує облік та фіксацію виконавчих дій.
У результаті вчинених дій приватного виконавця ОСОБА_5 відбулася несанкціонована зміна інформації, що призвело до фальсифікації даних шляхом її модифікації, неправомірної зміни статусів виконавчих документів, порушення прав та законних інтересів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заподіяння значної матеріальної шкоди в сумі 1 989 243, 80 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду, кваліфікуються за ч. 3 ст. 362 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 07.10.2025, умисно, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 в особливо великих розмірах, шляхом обману, в умовах воєнного стану, який діє з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, для реалізації свого злочинного умислу, залучив до вчинення злочину ОСОБА_11 .
Так, невстановлена в ході досудового розслідування особа, будучи співробітником банку, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, не пізніше 08.10.2025, використовуючи службовий доступ до банківського програмного забезпечення «АБС Б2», отримала інформацію про рахунки клієнта банку ОСОБА_6 та його фінансові операції, та передала останні невстановленим особам.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_11 здійснювала виконавче провадження №75786710 від 12.08.2024, де боржником виступає ОСОБА_6 , а стягувачем ОСОБА_12 , яке відкрито на підставі виконавчого листа Ворошиловського р/с м. Донецька від 01.10.2012 (Справа №0508/9256/2012) про стягнення з боржника ОСОБА_6 на користь стягувача ОСОБА_12 грошових коштів в розмірі 19 892 438, 00 грн. 15.08.2024 вказане виконавче провадження закрито ОСОБА_11 та винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та про зняття арешту з коштів.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діяльність якої на 07.10.2025 призупинена, достеменно обізнані про факт закриття вказаного виконавчого провадження, що унеможливлювало будь-яке подальше законне стягнення з боржника, включаючи основну чи додаткову винагороду приватного виконавця.
Не пізніше 07.10.2025, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з порушеннями нормст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, безпосередньо ч. 9: «Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розробили злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом використання свого службового становища та введення в оману банківських установ та самого боржника.
На виконання спільного умислу, ОСОБА_11 склала завідомо неправомірну постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_6 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн.
Ця постанова була недійсною, оскільки виконавче провадження, на підставі якого вона видавалась, було закрите, а підстави для стягнення винагороди - відсутні.
Так, ОСОБА_11 направила цю недійсну постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_6 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 .
В свою чергу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неправомірність документа, на підставі цієї постанови відкрив нове виконавче провадження №79293097 від 07.10.2025 та вчинив дії щодо примусового стягнення коштів з боржника ОСОБА_6 .
Надалі, ОСОБА_5 перевів грошові кошти, належні потерпілому ОСОБА_6 , в загальній сумі 1 982 243, 80 грн. на свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - НОМЕР_1 , та, в подальшому, на рахунок ОСОБА_11 .
Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 з корисливих мотивів, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах із використанням завідомо підроблених документів, заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на загальну суму 1 982 243, 80 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковий мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у заволодінні чужим майном (шахрайство) шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, кваліфікуються за ч. 5 ст. 190 КК України
За сукупністю вчиненого, Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються за ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України, а саме: використання завідомо підроблених документів; несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинена особою, яка має право доступу до неї, яка заподіяла значну шкоду; заволодінні чужим майном (шахрайство) шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах
У вчиненні вказаного злочину обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянин України, працюючий приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , відносно якого: 27.01.2021 Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України. 23.07.2025 Дніпровським апеляційним судом за ч. 2 ст. 162 КК України, кримінальне провадження направлено на новий розгляд.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належать наступні об'єкти нерухомості:
-житловий будинок, загальною площею 53,4 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1/1;
-земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:139:0147, загальною площею 0,0338 га ( АДРЕСА_2 ) - за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказана земельна ділянка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1;
-квартира, загальною площею 65,9 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Частина п'ята статті 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
-На підставі вищевикладеного, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що передбачений ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме на: житловий будинок, загальною площею 53,4 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1/1; земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:139:0147, загальною площею 0,0338 га ( АДРЕСА_2 ) - за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказана земельна ділянка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1; квартира, загальною площею 65,9 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В судове засідання прокурор не з'явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі, в заяві вказав, що вимоги клопотання підтримує.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне здійснити розгляд клопотання без повідомлення власника, оскільки завчасне повідомлення володільця майна може привести до відчуження майна.
На підставі викладеного, у зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Дослідивши матеріали клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається зокрема конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2024 за № 42024040000000035, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснюється першим відділом процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Дніпропетровської обласної прокуратури.
17.12.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно № 456765745 від 16.12.2025 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на наступне майно: житловий будинок, загальною площею 53,4 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1/1; земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:139:0147, загальною площею 0,0338 га ( АДРЕСА_2 ) - за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказана земельна ділянка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1; квартира, загальною площею 65,9 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Санкція ч.5 ст.190 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваним на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить застосування покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч.5 ст.190 КК України, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та винесення обвинувального вироку.
На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, санкцією якого передбачена можлива конфіскація майна, слідчий суддя вважає доведеним, що незастосування в даному випадку арешту вказаного майна може призвести до його відчуження, а тому з метою запобігання можливості відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні від 03.12.2024 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000035, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України, на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-житловий будинок, загальною площею 53,4 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1/1;
-земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:01:139:0147, загальною площею 0,0338 га ( АДРЕСА_2 ) - за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказана земельна ділянка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 в частці 1;
-квартиру, загальною площею 65,9 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вказаний житловий будинок на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Заборонити розпоряджатися та виконувати інші дії, спрямовані на приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1