Номер провадження 2/201/5659/2025
ЄУН 201/13187/25
Іменем України
24.12.2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Маріупольської міської ради
про визнання права власності на частку квартири,
установив:
I. Стислий виклад позиції учасників справи
1.Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Відповідача - Маріупольської міської ради, про визнання права власності на частку квартири, відповідно до якого просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на 4/9 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.01.2009 року, виданого Першою Маріупольською державною нотаріальною конторою, Позивач є власником 4/9 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про право власності внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 26.07.2025 року. Зазначає, що в лютому 2022 року, внаслідок бомбардування російськими військами м. Маріуполь, Позивач був вимушений терміново покинути місто. Правовстановлюючі документи на належну йому частку в квартирі було втрачено. Звернутись із запитом щодо видачі дубліката свідоцтва про право на спадщину, Позивач позбавлений можливості з огляду на розташування Першої Маріупольської державної нотаріальної контори на території, що є тимчасово окупованою. Згідно відомостей, опублікованих на офіційному сайті Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), до складу якого віднесено Донецьку область, з 18.07.2023 року оголошено простій Першої Маріупольської державної нотаріальної контори. Вказує, що звернутись до Донецького обласного державного нотаріального архіву із запитом щодо видачі дубліката свідоцтва про право на спадщину неможливо, адже згідно відомостей, опублікованих на сайті Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), до складу якого віднесено Донецьку область, станом на 20.04.2025 року в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві, архіви Першої Маріупольської державної нотаріальної контори не зберігаються. Тобто, на даний час Позивач позбавлений можливості реалізовувати правомочності власника щодо належного йому майна, зокрема звертатися із заявою щодо отримання компенсації за пошкоджене житло, через відсутність у нього документів, що підтверджують його право власності. Оскільки відновити документи іншим шляхом є неможливим, Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на належне йому майно.
II. Процесуальні дії у справі
2.Ухвалою суду від 22.10.2025 року позовну заяву залишено без руху.
3.27.10.2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.
4.Ухвалою суду від 27.10.2025 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
5.У підготовчому засіданні 08.11.2025 року постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання.
6.Ухвалою суду від 09.12.2025 року підготовче засідання закрите та призначено судовий розгляд у справі.
III. Заяви, клопотання
7.Позивач та його представник у судове засідання не з'явились. Представник Позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити.
8.Представник відповідач у судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи без представника Маріупольської міської ради Донецької області. Просив суд вирішувати справу за наявними матеріалами з прийняттям відповідного рішення на розсуд суду, згідно вимог діючого законодавства України. Своїм правом щодо написання відзиву на позовну заяву представник Відповідача не користуватиметься. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
9.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Установлені судом фактичні обставини
10.Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частка у розмірі 4/9 квартири, реєстраційний номер майна 22947802, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Дата внесення запису 19.06.2009 року. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, 10-52, 16.01.2009 року, Перша маріупольська державна нотаріальна контора (а.с. 43-46).
11.Згідно з відповіддю № 2018869 від 18.11.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на частку квартири у розмірі 4/9 за адресою АДРЕСА_1 , належить Позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, 10-52, 16.01.2009 року, Перша маріупольська державна нотаріальна контора (а.с. 73).
12.Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади у період з 24.02.2022 року по 20.05.2022 року віднесено до території ведення активних бойових дій, а з 21.05.2022 року віднесено до тимчасово окупованої території України.
13.З листа про надання інформації від 22.11.2025 року за № 575/01-15, завідувачки нотаріальним архівом ОСОБА_2 . Донецького обласного державного нотаріального архіву вбачається, що документи Першої маріупольської державної нотаріальної контори за період з 1943 по 2001 рік включно, прийняті на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів до 2014 року, залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній. Станом на 24.02.2022 року документи зазначеної нотаріальної контори з 2002 року зберігалися в приміщенні цієї нотаріальної контори в м. Маріуполі Донецької області та не були вивезені з адреси розташування контори в зв'язку з веденням активних бойових дій та тимчасовою окупацією цього міста. Де зберігаються документи на теперішній час та в якому вони стані - Донецький обласний державний нотаріальний архів не володіє такою інформацією (а.с. 83).
14.Згідно з відповіддю на адвокатський запит Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.2025 року за № 37854/46037-26-25/15.1 наказом Міністерства юстиції України від 08.05.2023 № 1705/5 «Про реорганізацію деяких державних нотаріальних контор Донецької області» Перша маріупольська державна нотаріальна контора приєднана до Другої маріупольської державної нотаріальної контори. Наказом міжрегіонального управління до особливого розпорядження оголошено простій Другої маріупольської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Першої маріупольської державної нотаріальної контори, у тому числі спадкові справи, до правонаступника або Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо (а.с. 84).
V. Оцінка суду
15.Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
16.Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
17.Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
18.Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
19.Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, передбаченого ст. 16 ЦК України.
20.Серед способів захисту цивільних прав та інтересів згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено визнання права.
21.Відповідно до положень п. 37 Постанови Пленуму Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року, а також практики Верховного Суду щодо судового захисту права власності від 19.02.2021року з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
22.Досліджуючи матеріали справи суд дійшов висновку про доведеність обставин втрати Позивачем документа, який засвідчує його право власності на майно, у зв'язку з наведеною вище обставиною ведення бойових дій на території м. Маріуполь, Україна.
23.За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
24.Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
25.Як свідчать положення ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
26.Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
27.Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках визначених ст. 28 цього Закону.
28.Як встановлено судом, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, підтверджується державна реєстрація за Позивачем права власності на частку квартири у розмірі 4/9, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , здійсненої 19.06.2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, 10-52, 16.01.2009 року, виданого Першою маріупольською державною нотаріальною конторою.
29.Отже, Позивач відповідно до норм законодавства України набув право власності на частку вищевказаної квартири, з наступним здійсненням державної реєстрації такого речового права.
30.Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
31.Згідно із п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
32.Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, вся територія Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
33.З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є власником частки квартири у розмірі 4/9, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване належним чином згідно законодавства та ніким не оспорювалось. Однак, що через російську агресію проти України Позивач не може реалізувати свої права як власника у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа та неможливістю отримати його дублікат.
34.Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою законом від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 року), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
35.Відповідно до змісту ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
36.Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
37.Аналізуючи вищевикладені доводи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, зважаючи на те, що територія м. Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою, а, у зв'язку із втратою правовстановлюючого документу на нерухоме майно, Позивач в іншій спосіб отримати його дублікат не має можливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
38.Враховуючи клопотання позивача розподіл судових витрат не здійснюється.
З огляду на викладене, керуючись ст. 5, 7, 12, 13, 76, 141, 142, 263, 264, 265, 272, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив:
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на частку квартири задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на 4/9 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
3.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовська