Справа № 175/7234/23
Провадження № 1-кп/175/398/23
24 грудня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 (дистанційно),
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023046440000162 від 23.09.2023 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Біличі
Старосамбірського району Львівської області, громадянин України, 13 середньою спеціальною освітою, одружений, маючий на утримані малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою. АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді водія 3 розвідувального відділення з розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос»,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Відповідно до витягу з наказу №48 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 від 05 березня 2022 року, матроса ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду водія 3 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Військовослужбовець військової служби за призовом по мобілізації, на особливий період, матрос ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, б Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов?язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, матрос ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.
Так, в кінці жовтні 2022 року, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_2 (більш точний час, дату в ході досудового розслідування не встановлено), у ОСОБА_4 виник умисел на придання, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету міністрів України N? 340 від 08.05.1993 (далі - Положення), завідомо підробленого документа - посвідчення водія, з метою його протиправного використання під час керування транспортними засобами або перевірки документів, що посвідчують особу та громадянство України.
Відповідно до п. 16 Положення, посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку, відповідно до встановлених планів і програм, та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, про що ОСОБА_4 було достовірно відомо.
Реалізуючи кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа - посвідчення водія, ОСОБА_4 , в кінці жовтня 2022 року, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_2 (більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою мобільного телефону, через мережу «Інтернет», здійснив замовлення у невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо виготовлення підробленого посвідчення водія на ім?я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Далі, ОСОБА_4 , у квітні 2023 року (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим), знаходячись в приміщенні поштового відділення «Нова Пошта» N? 1, розташованого за адресою: вул. Східна, 17, с. Райгородок, Слов?янський район, Донецька область, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи за винагороду у сумі 17 000,00, завідомо підроблений документ, шляхом отримання посилки із підробленим документом, а саме: завідомо підроблене посвідчення водія категорія «В», з серійним номером НОМЕР_2 , видане 06 квітня 2023 року ТСЦ 0541 на ім?я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », та залишив дане посвідчення при собі, з метою подальшого його використання. При цьому, ОСОБА_4 у сервісному центрі МВС посвідчення водія категорії «В» не отримував, відповідні заліки не складав.
В подальшому, 22 вересня 2023 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, а саме посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане
06 квітня 2023 року ТСЦ 0541 на ім?я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », достовірно знаючи, що зазначене посвідчення водія підроблене, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, Д.н.з. НОМЕР_3 , був зупинений працівниками СРПП на блок-посту, що розташований за межами м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, які, відповідно до ч. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року N? 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинили вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, пред?явив для перевірки посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане 06 квітня 2023 року ТСЦ 0541 на ім?я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим фактично використав вказаний вище завідомо підроблений документ (посвідчення водія).
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального проступку встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним кримінального проступку, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистості винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, має на утриманні малолтіню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться, раніше не судимий.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком, суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення. В даному випадку таке покарання як штраф повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання з тих, які передбачені за вчинений кримінальний проступок.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 1912,00 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2023 на посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 06 квітня 2023 року ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_4 .
Речові докази:
-посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 06 квітня 2023 року ТСЦ 0541 на ім'я ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст вироку складено 24 грудня 2025 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Суддя ОСОБА_1