Справа № 158/3473/25
Провадження № 1-кс/0158/1129/25
23 грудня 2025 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12025030590000719 від 08.11.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -
ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про скасування арешту майна по кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12025030590000719 від 08.11.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Заявлені вимоги мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.11.2025 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 07.11.2025 року, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, а саме транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 208D», д.н.з. « НОМЕР_1 » та завантажену на нього лісодеревину породи «сосна», об'ємом приблизно 2 куб м., яку виявлено та вилучено в ході огляду місця події на автодорозі сполученням с. Берестяне та с. Журавичі.
Зазначає, що транспортний засіб йому необхідний для введення господарства. Крім того, вказаний автомобіль знаходиться у навантаженому стані, що може призвести до поломки амортизаційної системи автомобіля.
У зв'язку із цим, просить скасувати арешт, в частині користування, на автомобіль марки «Mercedes-Benz 208D», д.н.з. « НОМЕР_1 ».
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали даного клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.11.2025 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 07.11.2025 року, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, а саме транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 208D», д.н.з. « НОМЕР_1 » та завантажену на нього лісодеревину породи «сосна», об'ємом приблизно 2 куб м., яку виявлено та вилучено в ході огляду місця події на автодорозі сполученням с. Берестяне та с. Журавичі.
Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Нормами абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В даному випадку арешт майна накладався у зв'язку з тим, що майно, відносно якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження є предметом злочину в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження, дане майно відповідає критеріям визначеними ст. 98 КПК України.
Крім того, вказане майно, є речовим доказом в рамках вищезазначеного кримінального провадження.
Станом на час розгляду клопотання про скасування арешту майна досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення не завершене.
Накладення арешту на вказане майно було обумовлено необхідністю збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливості проведення відповідних слідчих дій та запобіганню ризику знищення даного майна, з урахуванням того, що незастосування заборони на відчуження, користування та розпорядження майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Фактична незгода власника майна, на яке накладено арешт, з таким заходом забезпечення кримінального провадження, не може бути підставою для скасування арешту.
На думку слідчого судді, заявником не було доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, заявник не довів того, що в застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а скасування арешту може перешкодити належному здобуттю та фіксації доказів у кримінальному провадженні, та встановленню всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що під час досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України в рамках кримінального провадження №12025030590000719 від 08.11.2025 року, на даний час ще не проведені усі необхідні слідчі дії з даним транспортним засобом, слідчий суддя вважає, що на даний момент не відпала потреба у подальшому перебуванні вказаного транспортного засобу під арештом.
За таких обставин клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.
При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12025030590000719 від 08.11.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 23.12.2025 року