25 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 521/7287/23
провадження № 51-4586ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року,
встановив:
Засуджена ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року.
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 грудня 2025 року касаційну скаргу засудженої було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зокрема через недотримання положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у взаємозв'язку зі ст. 436 цього Кодексу, та надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали Верховного Суду від 08 грудня 2025 року засуджена подала нову касаційну скаргу, в якій змінила вимогу до суду касаційної інстанції, проте не усунула порушень, які стали підґрунтям до залишення її касаційної скарги без руху, що позбавляє Суд можливості відкрити касаційне провадження.
Так, засуджена подала касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року, в обґрунтування якої виклала хронологію розвитку подій, які впливають на обчислення початку строку апеляційного оскарження ухваленого щодо неї вироку, навела обставини, які, на її переконання, свідчать про своєчасну подачу апеляційної скарги, вказала на те, що апеляційний суд безпідставно повернув її апеляційну скаргу відповідною ухвалою, оскільки не встановив, коли саме засуджена, яка перебувала під вартою, отримала копію оскарженого вироку.
Отже, засуджена навела обґрунтування до скасування оскарженої ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Натомість жодної вимоги в касаційній скарзі щодо скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, засудженою не зазначено.
Разом із тим, у вимогах касаційної скарги засуджена просить змінити вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2024 року, який не переглядався в апеляційному суді, а тому, враховуючи приписи ст. 424 КПК, не може бути предметом окремого касаційного перегляду.
Таким чином, викладена засудженою ОСОБА_4 вимога до суду касаційної інстанції не відповідає положенням п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у взаємозв'язку зі ст. 436 цього ж Кодексу, та суперечить приписам ст. 424 КПК.
Враховуючи, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 вказаного Кодексу Суд переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, а повторне залишення касаційної скарги без руху кримінальним процесуальним законом не передбачено, відсутність у поданій на виконання ухвали Верховного Суду від 08 грудня 2025 року касаційній скарзі вимоги, яка узгоджується з повноваженнями Суду, визначеними ст. 436 КПК, а також доводами та мотивами скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк. Отже, Суд доходить висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги, відповідно до приписів ч. 4 ст. 429 КПК, не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження або з клопотанням про поновлення процесуального строку, у разі його пропущення.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3